Постанова

від 28.09.2023 по справі 380/9421/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 380/9421/21

адміністративне провадження № К/990/36734/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 (головуючий суддя Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 (колегія суддів у складі: Мікули О.І., Курильця А.Р., Пліша М.А.) у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Т-77" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Виконувач обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області (далі - позивач, прокурор) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "77" (далі - третя особа), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.03.2021 за №167 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ Офісний центр Т-77 з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що оскаржуване рішення не відповідає містобудівній документації - генеральному плану та плану зонування території (зонінгу), а тому підлягає скасуванню в судовому порядку. Зазначив, що проектована ділянка знаходиться в межах історичного ареалу міста, відноситься до зони регулювання забудови підзона ІА-5 за історико-архітектурним регламентом, а тому має обмеження щодо граничної висоти об"єкта будівництва та потребу в історико-містобудівному обгрунтуванні для відхилення від регламенту висотності вказаної підзони регулювання забудови.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з такими рішеннями, прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

4. Верховний Суд ухвалою від 01.02.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, з підстави визначеної пунктами 1,3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр Т-77" є власником нерухомого майна по вул. Героїв УПА, буд.73-77 у м. Львові.

На замовлення третьої особи проектною організацією підготовлено містобудівний розрахунок "Реконструкція з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові". Додатком №1 до містобудівного розрахунку долучено проект містобудівних умов та обмежень.

Згідно з висновком цього містобудівного розрахунку ділянка, що розглядається, знаходиться в зоні Г-2 - торгово-ділові зони районного рівня. Зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення Г-2 виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення. Реконструкція будинку відповідає функціям планувальної зони за рішенням генерального плану.

Для отримання містобудівних умов та обмежень реконструкції існуючої будівлі ТОВ "Офісний центр Т-77" звернулося до Львівської міської ради.

Містобудівний розрахунок з реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м.Львові був предметом обговорення на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

При цьому, протоколом засідання №11 архітектурно-містобудівної ради від 21 травня 2020 року затверджено містобудівний розрахунок реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові.

Рішенням від 12 березня 2021 року №167 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ "Офісний центр "Т-77" з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул.Героїв УПА, 73-77 у м. Львові" виконавчий комітет ЛМР, розглянувши звернення ТОВ "Офісний центр "Т-77" від 08 липня 2020 року (зареєстроване у Львівській міській раді 10 липня 2020 року №2-32766/АП-2401), містобудівний розрахунок реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул.Героїв УПА, 73-77 у м. Львові, беручи до уваги інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 липня 2019 року №174202682, витяги про Державну реєстрацію прав від 29 грудня 2011 року №32739176 та від 26 вересня 2012 року №35630537, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 вересня 2009 року №23994073, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2014 року №22004051, від 13 грудня 2013 року №14561866 і від 25 квітня 2018 року №121310286, з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 жовтня 2018 року №НВ-4607896192018, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішив затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Т-77" з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Герої УПА, 73-77 у м. Львові (далі - містобудівні умови та обмеження).

Затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями передбачено гранично допустиму висотність будівлі до 34,50 м, що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини будівлі. Споруда, що реконструюється розміщена у межах зони регулювання забудови. Проектування об`єкта реконструкції повинно проводитись відповідно до діючих державних будівельних норм та правил.

Вважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12 березня 2021 року №167 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ "Офісний центр "Т-77" з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові" таким, що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, прокурор звернувся в суд із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що у ході розгляду справи не встановлено порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо прийняття рішення в частині затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ "Офісний центр "Т-77" з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду про застосування положень Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про охорону культурної спадщини» у їх сукупності.

Також скаржник зазначає, що суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №380/142/20, від 10.05.2018 у справі №813/1839/17, від 24.07.2019 у справі №813/6602/13-а, від 31.07.2019 у справі №813/4701/16, від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а. від 22.10.2020 у справі №813/840/18.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

9. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Так, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

11. Згідно з п.8 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

12. За змістом ч.2 ст.26 цього Закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

13. Положеннями статті 29 Закону № 3038-VI закріплено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

14. Відповідно до ч.5 ст.26 вищевказаного Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

15. Тобто, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VI отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництва об`єктів.

16. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 за № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

17. Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про основи містобудування», яка кореспондує з положеннями ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

18. На виконання вимог указаного законодавства ТОВ "Офісний центр Т-77" звернулося до Львівської міської ради для отримання містобудівних умов та обмежень реконструкції існуючої будівлі.

19. Судами встановлено, що земельна ділянка на вул. Героїв УПА, буд. 73-77 у м. Львові, яка належить третій особі на праві приватної власності, згідно з зонінгом знаходиться в зоні Г-2 - торгово-ділові зони районного рівня відповідно до детального плану території у районі вул. В. Антоновича, вул. Кульпарківська, вул. Героїв УПА. Ділянка проектування знаходиться на території колишнього заводу «Кінескоп» і на цій ділянці Товариством планується провести реконструкцію нежитлових приміщень колишнього заводського корпусу №38 з розширенням за рахунок надбудови та з пристосуванням під адміністративно-офісний центр.

20. Так, Закон № 3038-VI передбачає, що план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

21. Відповідно до ч.1 ст.16 цього Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

22. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини (ст. 17 Закону № 3038-VI).

23. Положеннями статті 18 указаного Закону визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;

8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

24. Так, п.1.2.2 плану зонування території м. Львова (зонінг) Том 1. Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка (нова редакція), затвердженого ухвалою ЛМР №2913 від 25 січня 2018 року (далі - Пояснювальна записка) виділено в кожній зоні види забудови та іншого використання земельних ділянок, які поділяються на переважні, супутні та допустимі.

25. Зонінг встановлює, що зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного і місцевого значення Г-2 (у якій знаходиться земельна ділянка та нерухомість третьої особи) виділена для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: організації і установи органів представницької, виконавчої і судової влади районів міста; магазини, торгові комплекси; виставки товарів; підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, бари, ресторани; офіси, контори різних організацій, фірм, компаній; банки, відділення банків; рекламні агенства; зали, клуби, центри спілкування і занять багатоцільового і спеціалізованого призначення; аптеки, пункти надання першої медичної допомоги; приймальні пункти пралень і хімчисток; пошивні ательє, ремонтні майстерні побутової техніки, перукарні і інші об`єкти обслуговування; лазні, сауни; комп`ютерні центри; сквери, бульвари; універсальні спортивні і розважальні комплекси; ринки відкриті і закриті; кіоски, ятки, тимчасові павільйони торгівлі і обслуговування населення.

Супутні види забудови та іншого використання: відділення зв`язку, поштові відділення, телефонні і телеграфні станції; відділення, дільничі пункти міліції; громадські туалети; вбудовані в будівлі гаражі і автостоянки; парковки перед об`єктами ділових, культурних, обслуговуючих і комерційних видів використання; багатоповерхові підземні і наземні гаражі, автостоянки на окремих земельних ділянках; об`єкти пожежної охорони; об`єкти інженерного забезпечення.

Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: будівлі змішаного використання з житловими квартирами на верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання; житлові приміщення на 1 поверсі не допускаються, використання ділянки для потреб мешканців житлової частини будинку - не більше 60%; готелі, будинки для гостей, центри обслуговування туристів; музеї, виставкові зали; танцювальні зали, дискотеки; кінотеатри, відеосалони; культові споруди; театри-студії; бібліотеки, архіви, інформаційні центри; суди, нотаріальні контори, інші юридичні установи; спортзали (з басейном або без), басейни, спортклуби; поліклініки; видавництва і редакційні офіси; майданчики: спортивні, господарські, відпочинкові; дворові майданчики: дитячі, спортивні, господарські, відпочинку.

27. Так, згідно з п.3.2.3 пояснювальної записки до Плану зонування території м. Львова (зонінг) нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками. Регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. В межах зони регулювання забудови підзона ІА-5 за історико-архітектурним регламентом висота забудови регламентується не вище 18 м.

Відхилення можливе за процедурою допустимих видів забудови, передбаченою п.1.4.2 пояснювальної записки.

27. За змістом п.1.4.2 допустимі види забудови земельних ділянок здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних, які видаються управлінням архітектури і містобудування після отримання позитивного висновку архітектурно- містобудівної ради щодо матеріалів містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови), які подаються замовником.

28. 28 вересня 2018 року рішенням ЛМР №1058 затверджено Детальний план території у районі вул. В. Антоновича, вул. Кульпарківської, вул. Героїв УПА (далі - Детальний план території). Цей Детальний план території є складовою частиною Генерального плану.

29. Судами установлено, що Детальним планом території враховані основні рішення генплану м.Львова, розробленого Державним підприємством Державним інститутом проектування міст «Містопроект» (м. Львів) у 2009 році, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30 вересня 2010 року та плану зонування території Франківського району міста. Зокрема зазначено, що територія, на яку розробляється Детальний план території - територія колишнього заводу «Кінескоп», що зараз не функціонує, на території опрацювання ДПТ не виявлено об`єкти культурної спадщини; землі історико-культурної спадщини в межах ДПТ відсутні; ділянка знаходиться поза межами історичного ареалу міста.

30. Проектні рішення Детального плану території базуються на врахуванні рішень генерального плану населеного пункту, врахуванні рішень Плану зонування території району міста, врахуванні існуючих планувальних обмежень та як зазначено, проектним рішенням Детального плану території не вносяться суттєві зміни до планувальної структури даної території. Зазначені вихідні дані щодо висотності встановлені у Детальному плані території, оскільки проектована забудова з даним функціональним призначенням відноситься до допустимих видів використання території для зони Г-2.

31. Встановлено, що структура проектованої забудови в межах території проектування Детального плану території (далі - ДПТ) наступна: багатоквартирна житлова забудова з вбудованими об`єктами обслуговування та комерції поверховістю 9, 15 - поверхів, загальною площею орієнтовно 37,5 тис. м. кв., 4-поверховий громадський торгово-розважальний комплекс загальною площею орієнтовно - 10,1 тис. м кв., 14-поверховий громадський бізнес-центр загальною площею орієнтовно - 14,2 тис. м кв. та зазначено, що гранична висота будинків становить до 50 м. Зі змісту ДПТ також вбачається, що пропонується визначення максимально можливої граничної висоти або поверховості будинків згідно намірів забудовника, з врахуванням обмежень діючих ДБН. На наступних стадіях проектування забудовник буде уточняти поверховість забудови в межах граничної (тобто поверховість будинків може бути менша від заданої в ДПТ, але не більша).

32. Протоколом засідання архітектурно-містобудівної ради № 11 від 21.05.2020 затверджено містобудівний розрахунок з реконструкції з розширенням за рахунок надбудови нежитлових приміщень з пристосуванням під адміністративно-офісний центр на вул. Героїв УПА, 73-77 у м. Львові.

33. Водночас остаточно містобудівні умови та обмеження, як документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, повинен містити розділ під назвою «містобудівні умови та обмеження», що визначає вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд тощо.

Вказані вимоги слід вважати дотриманими під час видачі містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення про подальше визначення таких показників відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації "згідно з чинним законодавством", "відповідно до нормативно-правових актів", "в установленому чинним законодавством порядку", "урахувати законні інтереси та вимоги", "з дотриманням діючих державних будівельних норм".

Вказане формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини 5 статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника, є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією. Тому конкретизація параметрів будівництва саме у цифровому вигляді в даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.

34. При цьому намір Товариства щодо реконструкції нежитлових приміщень на стадії проектування не суперечить вимогам Зонінгу, який дозволяє розміщення офісів, контор різних організацій, фірм, компаній у відповідній функціональній зоні, як допустимих видів забудови, а ДПТ містить орієнтовний проектний процентний розподіл за функціональним зонуванням території, в якому територія громадської комерційно-офісної забудови становить 68%.

35. Крім того, Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №92 «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць історико-містобудівне обґрунтування» спрощено процедуру розроблення та погодження науково-проектної документації на будівництво в історичних населених місцях та скасовано необхідність розробки історико-містобудівного обґрунтування (ІМО), а з січня 2019 року інститут ІМО ліквідовано. При цьому, уся проектна документація на нове будівництво в історично населених місцях має розроблятися виключно відповідно до історико-архітектурних опорних планів.

36. З врахуванням наведеного вище вбачається, що такий документ як історико-містобудівне обґрунтування було скасовано на законодавчому рівні на момент звернення замовника до архітектурно-містобудівної ради, а тому підстави для здійснення такого розгляду з метою історико - містобудівного обґрунтування відсутні, що спростовує доводи позивача щодо недотримання замовником п.1.4.2 Пояснювальної записки в частині його ненадання.

Крім того, зважаючи на те, що в ДПТ не виявлено об`єкти культурної спадщини, землі історико-культурної спадщини в межах ДПТ відсутні, ділянка знаходиться поза межами історичного ареалу міста, слід дійти висновку, що така ділянка проектування на території колишнього заводу «Кінескоп» не відноситься до зони регулювання забудови підзона ІА-5 за історико-архітектурним регламентом, а тому підвищені вимоги до містобудівної документації в частині щодо граничної висоти об"єкта будівництва в межах вказаної підзони не розповсюджуються на замовника будівництва ТОВ "Офісний центр Т-77".

37. При цьому, суди вірно наголосили, що не можна ототожнювати поняття "нове будівництво" та "реконструкція", які разом входять до ширшого поняття "будівництво". Перше поняття позначає діяльність із створення нового об`єкта нерухомості, натомість друге позначає зміну існуючого об`єкта нерухомості з модифікацією його фізичних параметрів (заміна окремих конструкцій, їх елементів, зміна основних техніко-економічних показників тощо), у тому числі шляхом перебудов, добудов, надбудов і т.п., а тому обмеження в частині нового будівництва не є релевантними до реконструкції.

38. Аналізуючи наведене в сукупності, Верховний Суд погоджується з висновками та основними мотивами судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушень вимог містобудівного законодавства з боку відповідача в ході прийняття спірного рішення.

39. Щодо відсутності висновку Верховного Суду про застосування положень Законів «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про охорону культурної спадщини» у їх сукупності колегія суддів зазначає наступне.

40. Як було установлено в ході судового розгляду судами попередніх інстанцій, земельна ділянка не відноситься до історичного ареалу міста Львова, відтак прокурором не наведено належних обгрунтувань для необхідності застосування указаних законів в їх сукупності за відсутності у спірних правовідносинах предмета регулювання положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини» у межах розглядуваної справи, а відтак касаційну скаргу у вказаній частині слід залишити без задоволення.

41. Стосовно доводів позивача щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, колегія суддів виходить з наступного.

42. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

43. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

44. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

45. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

46. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

47. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

48. Так, у справі № 380/142/20, на постанову Верховного Суду у якій позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір виник між Львівською обласною організацією Національної спілки художників України та Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) та Львівською міською радою про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 19 вересня 2019 року № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» в частині затвердження детального плану території, що стосується пл. А. Міцкевича, 9 у м. Львові.

49. У справі № 813/1839/17, на постанову Верховного Суду від 10.05.2018 у якій позивач посилається на підтвердження підстави для касаційного оскарження у справі, яка розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю «Патриаком» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.

50. У адміністративній справі № 813/6602/13-а, на постанову Верховного Суду у якій позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ДП «Албіс Компані» ТОВ «Діаніум Трейдінг Ко Лімітед» звернулося до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області з позовом про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень.

51. У справі № 813/4701/16, на постанову Верховного Суду у якій позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, виконуючий обов`язки керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

52. У адміністративній справі №461/4489/16-а, на постанову Верховного Суду від 25.03.2020 у якій позивач посилається на підтвердження підстави для касаційного оскарження у справі, яка розглядається, ГО «Розвиток Громади» звернулась з адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради КП «АТУ» про визнання протиправним та скасування наказу про демонтаж самовільно встановлених вивісок та повернення їх позивачу.

53. У справі № 813/840/18, на постанову Верховного Суду у якій позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, фізична особа звернулась з позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування припису.

54. Натомість, у справі, яка розглядається, предметом спору є правомірність рішення виконкому Львівської міської ради про затвердження містобудівних умов та обмежень, наданих третій особі.

55. Аналіз зазначених позивачем постанов Верховного Суду, на які зроблено посилання у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

56. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

57. З урахуванням наведеного, касаційне провадження в частині, відкритій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю, а в іншій частині касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

З огляду на викладене, керуючись статтями 339, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури в частині, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України - закрити.

В іншій частині касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко