Постанова

від 09.11.2022 по справі 922/2250/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/2250/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ «Турбоатом» (змінено назву на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини») (вх.№677Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 (повний текст рішення складено суддею Жиляєвим Є.М. 20.11.2020 у приміщенні господарського суду Харківської області) у справі №922/2250/20

за позовом Харківської міської ради , м.Харків,

до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини м.Харків,

про стягнення 5789831,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Турбоатом" (нині - АТ «Українські енергетичні машини») про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, площею 29,1298 га, на вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, із 01.03.2020 по 30.06.2020 у сумі 5789831,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив речові права на землю, у період із 01.03.2020 по 30.06.2020 плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі не вносив, внаслідок чого зберіг грошові кошти у виді орендної плати у заявленій до стягнення сумі за рахунок міської ради як власника земельної ділянки, тому спірна сума коштів підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 1212 1214 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2250/20 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Турбоатом" на користь Харківської міськради 5789831,76 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, площею 29,1298 га, по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, із 01.03.2020 по 30.06.2020.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач у спірному періоді без оформлення правовстановлюючих документів на землю користувався земельною ділянкою за адресою: вул.Енергетична,1, у м.Харкові для експлуатації та обслуговування належного йому на праві власності нерухомого майна, що стало підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати у заявленій сумі на підставі статей 1212 1214 Цивільного кодексу України.

Акціонерне товариство Турбоатом (змінено назву на АТ «Українські енергетичні машини») з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2250/20 повністю і ухвалити нове, яким позивачу у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати -покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що земельні ділянки, на яких розташоване майно відповідача, передані йому у користування відповідно до рішень виконавчого комітету Харківської міської ради №370 від 31.03.1948, №232 від 30.03.1949, від 11.05.1949, №556 від 23.06.1949, №56-ІІ від 03.02.1960, №210-13 від 18.04.1961, №158-16 від 27.06.1990. За користування земельними ділянками відповідач своєчасно сплачує земельний податок. Права користування на земельні ділянки, які відповідач набув у 1947-1961 роках, слід вважати такими, що виникли у встановленому законом порядку. У період дії Земельного кодексу 1970 року такі права не підлягали обов`язковому посвідченню державними актами на право користування землею. Відповідач вважає, що позивач не може застосовувати до спірних правовідносин статті 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України у якості застосування способу захисту свого цивільного права шляхом стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 5789831,76 грн, оскільки відповідач користується спірною земельною ділянкою на законних підставах. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано підстав застосування під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів річної орендної плати у розмірі 4%.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Турбоатом" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2250/20 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Акціонерного товариства "Турбоатом" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 130271,22 грн.

Постановою Верховного Суду від 15.02.2022 задоволено касаційну скаргу Харківської міської ради. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі №922/2250/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач користувався вказаною земельною ділянкою у спірному періоді на праві постійного користування та сплачував земельний податок, тому підстав для задоволення позову про стягнення безпідставно збережених грошових коштів позивача у виді орендної плати у наведеному випадку немає. Проте Верховний Суд визнав такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними. Суд апеляційної інстанції в порушення наведених положень процесуального законодавства не надав належної оцінки наявним у справі доказам, що стосуються умов та підстав виникнення у відповідача права на спірну земельну ділянку, тобто доводять та посвідчують відповідне право землекористування відповідача, зокрема, на умовах постійного користування, з огляду на встановлені процесуальним законом правила та критерії оцінки доказів, у тому числі такі як належність та допустимість, в межах наданих суду повноважень не здійснив, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що користування земельною ділянкою по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, відповідач здійснював на відповідній правовій підставі (праві постійного користування землею) не може вважатися таким, що підтверджується обставинами, з достовірністю встановленими судом, та матеріалами справи, оскільки не ґрунтується на належному встановленні обставин щодо дійсних прав відповідача на спірну земельну ділянку. Так, обмежившись посиланням на перехід прав на спірну земельну ділянку до відповідача від його правопопередника в порядку універсального правонаступництва, яке за висновком суду апеляційної інстанції підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту відповідача, та, зазначивши про преюдиціальність обставин щодо користування відповідачем спірною земельною ділянкою на підставі відповідних рішень органу місцевого самоврядування, що встановлено судами під час розгляду іншої справи №16/174-08, суд апеляційної інстанції достеменно не встановив щодо яких саме земельних ділянок та якої їх площі виникло та існувало відповідне право у правопопередника відповідача; не з`ясував та не зазначив на підставі яких конкретно рішень до відповідача перейшло право постійного користування саме спірною земельною ділянкою, площею 29,1298 га, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, розташованою по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові; не урахував, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиціальних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Також суд касаційної інстанції зазначив, що слід дослідити та надати належну правову оцінку проведеному позивачем нарахуванню заборгованості відповідача та встановити його обґрунтованість/необґрунтованість, зважаючи на вихідні дані, відповідно до яких позивач обчислив її розмір (у тому числі щодо розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, застосованої ставки орендної плати, періоду, протягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов`язання тощо).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Турбоатом" (вх.№677Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2250/20. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань по 15.07.2022. Ухвалено: учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про номери їх телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень. Суд звернув увагу на можливість подання процесуальних документів в електронній формі засобами підсистеми Електронний суд. Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.09.2022 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132. Учасникам справи невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

14.09.2022 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№5067) на апеляційну скаргу, в якому просить поновити міській раді строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, прийняти відзив на апеляційну скаргу до розгляду, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом положень ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Колегія суддів, узявши до уваги обґрунтування поважності причин неподання позивачем у строк, встановлений судом, відзиву на апеляційну скаргу, вважає, що наявні підстави для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, чим досягається дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом та забезпечення процесуальних прав відповідача на висловлення своєї правової позиції щодо поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 задоволено клопотання представника Харківської міської ради про участь у судовому засіданні 19.09.2022 об 11:30 год. у справі №922/2250/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено провести судове засідання у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 19.09.2022, яке проходило у режимі відеоконференції, після заслуховування правової позиції представника позивача, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.10.2022 до 10:30 год., про що повідомлено учасників справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №922/2250/20. Даною ухвалою також зобов`язано відповідача надати суду докази на підтвердження зміни назви АТ Турбоатом на АТ "Укренергомашини". Задоводено заяву представника Харківської міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 10.10.2022 у справі №922/2250/20. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". Попереджено, що відповідно до частини 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

19.09.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання (вх.№5236) про урахування правової позиції Верховного Суду у справі №906/620/19 щодо переходу права постійного користування земельною ділянкою підприємства у порядку правонаступництва до нової (новоствореної, реорганізованої) юридичної особи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 09.11.2022 до 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Зобов`язано відповідача надати суду докази на підтвердження зміни назви АТ Турбоатом на АТ "Укренергомашини". Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Представник позивача в судовому засіданні, яке продовжено після переви, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

З відкритих джерел «Опендатабот» колегією суддів з`ясовано, що 15.09.2021 змінено назву з Акціонерного товариства «Турбоатом» на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», про що відповідач суд не повідомив.

У ст.152 Цивільного кодексу України зазначено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.

Відповідно до частини 4 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов`язковою складовою найменування акціонерного товариства.

З аналізу зазначених положень слідує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". У разі, коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

У даному випадку заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася.

Водночас, з підстав, викладених вище, суд здійснює заміну найменування відповідача у даній справі з Акціонерного товариства "Турбоатом" на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини".

Представник відповідача в судове засідання, не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 про оголошення переви у судовому засіданні до 09.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також вказану ухвалу суду відповідач отримав 11.10.2022 в електронному вигляді через систему «Електронний Суд».

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, Департамент територіального контролю Харківської міськради здійснив обстеження земельної ділянки, площею 29,1298 га, по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, за результатами якого 25.06.2020 склав акт обстеження. У цьому акті обстеження зафіксовано, що на сформованій земельній ділянці, площею 29,1298 га, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі: літ."Г-7", літ."Д-6", літ."И-1-3", літ."3-1", літ."Б-1", літ."М-6-7", літ."Л-14", літ."С-32, літ."0-1", літ."Р-2", літ."Н-1", літ."П-3-5", літ."К-1", літ."Ш-1", літ."АБ-1", літ."Ю-1", право власності на які зареєстроване за АТ "Турбоатом" (а.с.52-56, том 1).

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.04.2020 №205878166 право власності на нежитлові будівлі по вул.Енергетичній, 1, у м.Харкові зареєстровані за АТ "Турбоатом", а саме, на нежитлові будівлі літ."Г-7", загальною площею 11006,3 м2, літ."Д-6", загальною площею 17947 м2, право власності зареєстроване з 17.10.2018 на підставі наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлові будівлі літ."И-1-3", загальною площею 83898 м2, літ."3-1", загальною площею 714,9 м2, право власності зареєстроване з 12.07.2019 на підставі наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлову будівлю літ."Б-1", загальною площею 203,1 м2, право власності зареєстроване з 10.07.2019 на підставі листа Фонду державного майна України від 16.01.2004 №10-21-438 і наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлові будівлі літ."М-6-7", загальною площею 8148,8 м2, літ."Л-1-4", загальною площею 71891,2 м2, право власності, зареєстроване з 26.07.2019 на підставі наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлові будівлі літ."С-3", загальною площею 5111,0 м2, літ."0-1", загальною площею 65,5 м2, літ."Р-2", загальною площею 1449,7 м2, літ."Н-1", загальною площею 49,3 м2, право власності, зареєстроване 31.07.2019 на підставі наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлові будівлі літ."П-3-5", загальною площею 1534,4 м2, літ."К-1", загальною площею 7,1 м2, літ."Ш-1", загальною площею 1093,7 м2, право власності зареєстроване з 02.08.2019 на підставі наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлову будівлю літ."АБ-1", загальною площею 347,5 м2, право власності зареєстроване з 19.09.2019 на підставі листа Фонду державного майна України від 16.01.2004 №10-21-438 і наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ; на нежитлову будівлю літ."Ю-1", загальною площею 153,8 м2, право власності зареєстроване з 10.10.2019 на підставі листа Фонду державного майна України від 16.01.2004 №10-21-438 і наказу Фонду державного майна України, виданого 31.01.1996 №16-АТ.

Відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 №НВ-0005130452020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:02:001:0045 становить 29,1298 га, дата державної реєстрації 04.02.2020.

Речові права на зазначену земельну ділянку за АТ "Турбоатом" не зареєстровані.

Як зазначає позивач у позовній заяві, вказана земельна ділянка використовується АТ "Турбоатом" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. АТ "Турбоатом", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума безпідставно збережених АТ "Турбоатом" коштів за використання земельної ділянки, площею 29,1298 га, з кадастровим номером 6310138500:02:001:0045, за період з 01.03.2020 по 30.06.2020 (без урахування березня) складає 8822600,76 грн, та з урахуванням сплаченої АТ "Турбоатом" суми земельного податку за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 (без урахування березня) у розмірі 3032769,00 грн за використання вказаної земельної ділянки, така сума безпідставно збережених коштів за вказаний період склала 5789831,76 грн (а.с.51, том 1).

Позивачем у позові вказано, що АТ "Турбоатом" у період з 01.03.2020 по 30.06.2020 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул.Енергетичній,1, у м.Харкові (кадастровий номер 6310138500:02:001:0045) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти.

Відповідач в суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи про безпідставність вимог позивача сплачувати орендну плату за спірну земельну ділянку до моменту укладення відповідного договору оренди, реєстрації права оренди, посилаючись на існування у нього права постійного користування землею, що правомірно набуто ним у період 1947-1961 років, тому на ці правовідносини не можуть розповсюджуватися норми ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Отже, сам факт користування зазначеною земельною ділянкою відповідачем у спірний період з метою експлуатації та обслуговування власних нежитлових будівель сторонами не оспорюється, проте саме обов`язок відповідача вносити плату за землю у розмірі орендної плати за спірний період, на якому наполягає позивач, є предметом спору в межах даної справи.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 №НВ-0005130452020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:02:001:0045 розташована у Харківській області, м.Харків, Немишлянський район, вулиця Енергетична, 1, загальною площею - 29,1298 га; цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки - 04.02.2020 (а.с.42, том 1).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул.Енергетичній,1, у м.Харкові на №3В-9801259922020 від 30.04.2020 (кадастровий номер 6310138500:02:001:0045) від 06.05.2020 №3701, виданого ГУ Держгеокадастру у Харківській області відділом у м.Харкові, за площу вказаної земельної ділянки, що складає 29,1298, га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 882260075 грн (а.с.50, том 1).

Відповідач стверджує, що земельна ділянка, на якій розміщуються будинки та споруди підприємства, надана йому на праві постійного користування, яке перейшло йому в результаті правонаступництва від Харківського турбогенераторного заводу, а потім і Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Турбоатом" на підставі рішень виконавчого комітету Харківської міської ради, зокрема:

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №370 від 31.03.1948, яким поновлено Харківському електромеханічному заводу ім.Сталіна межі земельної ділянки з існуючими будівлями відповідно до плану Управління головного архітектора міста;

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №232 від 30.03.1949, яким задоволено клопотання дирекції Харківського турбогенераторного заводу та закріплено за заводом земельну ділянку А, орієнтовною площею 1,3 га, земельну ділянку Б, орієнтовною площею 1,5 га та земельну ділянку В, орієнтовною площею 0,3 га;

- рішення №359 виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 11.05.1949, яким задоволено клопотання Харківського турбогенераторного заводу та надано йому у користування земельну ділянку, орієнтовною площею 2,5 га;

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №556 від 23.06.1949, яким надано дозвіл на будівництво ремісничого училища та склепів на земельній ділянці по проспекту Сталіна в м.Харків;

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №56 ІІ від 03.02.1960, яким Харківському електромеханічному заводу надано в користування земельну ділянку, площею 6 га, для будівництва корпусу магнітних станцій;

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №210 - 13 від 18.04.1961, яким Харківському турбінному заводу ім.Кірова надано в користування земельну ділянку, площею 3,8 га;

- рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №158 - 16 від 27.06.1990, яким Науково-виробничому об`єднанню Турбоатом вирішено видати Державний акт на право користування земельною ділянкою, площею 28,4 га, по проспекту Московському 199.

Відповідач наполягає, що використання спірної земельної ділянки на підставі вказаних рішень виконавчого комітету Харківської міської ради встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2010 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 у справі №16/174-08 за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області до ВАТ "Турбоатом" про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.

Щодо обставин виникнення, існування та переходу права на спірну земельну ділянку до відповідача від його правопопередника, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин правонаступництва та набуття ним постійного права користування саме на спірну земельну ділянку, виходячи з такого.

Згідно зі ст.13, 74 Господарського процессуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні наведених положень законодавства допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. При цьому допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання.

Належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Судова колегія вважає, що відомості з сайту відповідача не є належним та допустимим доказом набуття у порядку універсального правонаступництва відповідачем прав і обов`язків зазначених ним осіб, а саме, Харківського турбогенераторного заводу, Харківського турбінного заводу ім.С.М.Кірова, яким за рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 11.05.1949 №359 та від 18.04.1961 №210 13, відповідно, були відведені земельні ділянки за зазначеною адресою, оскільки ці відомості формуються самим відповідачем з власної волі.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва матеріали справи не містять, отже, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність правонаступництва відповідачем прав та обов`язків вищенаведених юридичних осіб.

Щодо доводів відповідача про преюдиційність рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2010 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 у справі №16/174-08 за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області до ВАТ "Турбоатом" про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок - щодо обставини використання спірної земельної ділянки на підставі вказаних рішень виконавчого комітету Харківської міської ради, колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі №16/174-08 не є релевантними до правовідносин, які склалися між Харківською міською радою та АТ "Турбоатом" у цій справі №922/2250/20, вони мають різні предмети спору та предмети доказування. У судових рішеннях у справі №16/174-08 дійсно зазначено про користування відповідачем земельними ділянками, на яких розташовано підприємство, на підставі низки рішень виконавчого комітету Харківської міської ради за період з 1948 по 1961 рік, проте ця обставина стосувалася не встановлення права постійного користування відповідача спірною земельною ділянкою, а встановлення відсутності підстав до кваліфікації дій відповідача як самовільне зайняття земельних ділянок, за яке згідно з діючим законодавством настає відповідальність, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007, щодо якої й розглядався спір.

Стосовно висновку Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, який складено 15.10.2020, за результатами науково-правової експертизи щодо правомірності володіння земельними ділянками, наданими АТ "Турбоатом" у період з 1949 по 1971 роки, та порядку сплати за землю до та після переоформлення прав постійного користування земельними ділянками у право оренди землі (а.с.172-183, том 1), колегія суддів зазначає, що вказаний висновок не є доказом у силу положень статті 109 Господарського процессуального кодексу України, зокрема, щодо обставин землекористування та виникнення обов`язку відшкодувати позивачу як землевласнику безпідставно збережені кошти.

Крім того, предметом спору в межах даної справи не є право відповідача користуватися спірною земельною ділянкою, а оспорюються саме правові підстави для такого використання, наявність обов`язку державної реєстрації речових прав на цю земельну ділянку відповідно до статті 125 Земельного кодексу України та наявність обставин безпідставного збереження відповідачем за рахунок позивача коштів у розмірі орендної плати.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Рішенням Харківської міської ради №1835/19у від 27.11.2019 АТ «Турбоатом» у 2019 році надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 29,2015 га, 11,0634 га, 0,1655 га, 2,2792 га та 12,0310 га.

Матеріалами справи встановлено, що спірна земельна ділянка площею 29,1298 га з кадастровим номером 6310138500:02:001:0045 по вул.Енергетичній,1, у м.Харкові сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав 04.02.2020.

Господарським судом правильно встановлено, що наявність рішень Харківської міської ради від 31.03.1948 №370, від 30.03.1949 №232, від 11.05.1949, від 23.06.1949 №556, від 03.02.1960 №56-ІІ, від 18.04.1961 №210-13, від 27.06.1990 №158-16, у тому числі від 27.11.2019 №1835/19 та від 24.06.2020 №2149/20 не свідчать про наявність у АТ "Турбоатом" права користування спірною земельною ділянкою комунальної форми власності відповідно до вимог земельного законодавства.

Як убачається з наданих відповідачем документів на підтвердження набуття ним (його правопопередниками) права постійного користування спірною земельною ділянкою, це лише копії відповідних рішень виконавчих комітетів щодо відведення земельних ділянок, ці докази не містять актів відведення зазначених ділянок у натурі або державних актів на землю, а також інших документів, на підставі яких можна було їх ідентифікувати в межах спірної ділянки.

Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.07.2020 №216156708, право власності/користування земельною ділянкою, площею 29,1298 га, по вул.Енергетичній,1, у м.Харкові (кадастровий номер 6310138500:02:001:0045), оформлене відповідно до вимог земельного законодавства, за АТ "Турбоатом" не зареєстроване.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селиш, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Ураховуючи вищенаведене, земельна ділянка, площею 29,1298 га, по вул.Енергетичній,1, у м.Харкові, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045, є комунальною власністю та належить територіальній громаді м.Харкова, представницьким органам якої є Харківська міська рада.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на положення частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном. Цього обов`язку відповідач не виконав, а, отже, без законних підстав зберігає у себе майно - кошти за оренду землі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою за адресою: вул.Енергетична,1, у м.Харкові, загальною площею 29,1298 га, кадастровий номер 6310138500:02:001:0045.

Судовою колегією не встановлено, а відповідачем не доведено наявність правових підстав для одержання останнім прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно або лише на підставі внесення плати за землю в межах земельного податку.

Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачу майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18, застосувавши положення частини 2 ст.20 та частини 3 ст.23 Закону України Про оцінку земель, зазначив, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Наданий позивачем розрахунок спірної суми базується на даних витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянку, періоду стягнення, що охоплюється межами з моменту реєстрації ділянки як об`єкта цивільних прав та до моменту укладення договору оренди, але з урахуванням сплаченого відповідачем в цей період суми земельного податку.

Відповідачем зазначений розрахунок оспорюється лише у частині застосування позивачем ставки річної орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, яку він вважав безпідставною. Заперечень щодо інших складових розрахунку відповідач не наводить.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові.

Пунктом 4.1 вказаного Положення передбачені категорії земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, зокрема, для земель промисловості ставка річної орендної плати застосовується зі значення 4%.

Позивачем при здійсненні розрахунків застосована саме означена ставка, оскільки відповідно до витягу з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка має категорію земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобник і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення суми безпідставно збережених коштів у розмірі 5789831,76 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи колегія суддів також не убачає.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2020 у справі №922/2250/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.11.2022.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна