Рішення

від 10.11.2022 по справі 904/2545/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2545/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ", с. Дмирівка, Київська область

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2 412 971, 87 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Главацький А. І.

Представники:

від позивача Шурубура Є.С.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 412 971,87 грн., з яких: 1 830 178,14 грн. основного боргу, 263 746,22 грн. пені, 27 979,16 грн. три проценти річних, 291 068,35 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за договором поставки №2105496 від 26.10.2021 року.

25.08.2022 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзивна позовну заяву, за змістом якого звернув увагу не невірне визначення позивачем початку прострочення виконання зобов`язання з оплати товару. Крім того, Відповідач зазначив, що прострочення виконання зобов`язання, виникло через дію форс-мажорні обставини, які викликані введення в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Також, Відповідач просив суд максимально зменшити розмір суми пені, інфляційних втрат на відсотків річних.

Ухвалою від 13.10.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 03.11.2022 року.

В судовому засіданні 03.11.2022 року, за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 10.11.2022 року,

Відповідач явку представника в судове засідання 10.11.2022 року не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду засобами електронного зв`язку (а.с. 153).

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 10.11.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2021 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 2105496 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього Договору (далі - Товар), що є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього Договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2020 року, яка є погодженою Сторонами (далі - Інкотермс). У разі розбіжностей між Інкотермс та цим Договором цей Договір має переважну силу.

Поставка товару здійснюється Постачальником відповідно до п. 3.1. даного Договору після отримання письмового повідомлення (належним чином оформленої заявки) Покупця (п. 3.4. Договору)

Пунктом п 4.1. Договору передбачено, що загальна вартість товару за даним договором становить суму партій Товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього Договору та не може перевищувати ліміт еквіваленті 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації додатку до даного договору).

Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару вказується у специфікації (додатку) до Договору. (п. 4.2. Договору).

Специфікацією № 1/2105497 від 26.10.2021 року сторони погодили здійснення поставки товару Кабель АВВГнг-1 1х300 в кількості 14 км. на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 974 134,40 грн.

Згідно п. 1 Специфікації ціна на Товар, зазначений у даній Специфікації, включає в себе вартість маркування, транспортні та інші витрати, пов`язані з поставкою Товару з урахуванням положень Інкотермс.

Пунктом 2 Специфікації сторони визначили строк оплати та порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату поставленого Постачальником Товару протягом 60-ти календарних днів, із дати поставки Товару, за умови відсутності зауважень Покупця до якості та кількості Товару, що підтверджено актом прийому-передачі, підписаного Сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п.3.5 цього Договору.

18.11.2021 року Відповідач подав Позивачу заявку на поставку Товару №2021.10.27/62-4043.

25.11.2021 року Позивач виставив рахунок-фактуру №00034514 на суму 1 982 453,96 грн.

26.11.2021р. Позивач здійснив передачу погодженого договором товару, про що складено накладну № 27853 від 25.11.2021 року на суму 1 982 453, 96 грн. З боку покупця накладну підписано представником за дорученням № 771 від 21.11.2021 року.

29.11.2021 року керівниками сторін складено Акт приймання-передачі товару, яким засвідчено факт передачі товару та відсутність претензій щодо його якості.

Пунктом 5.8.1.Договору сторони погодили, що переходом права власності на Товар є акт прийому-передачі Товару, підписаний Сторонами, який фіксує зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень Покупця до Постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості Товару умовам договору.

Датою переходу права власності на Товар є дата поставки Товару відповідно до умов Договору і Специфікації до нього або датою усунення Постачальником встановлених недоліків (у разі їх наявності), виявлених під час приймання Товару на складі Покупця.

Виключне право підпису актів прийому-передачі Товару має особа, що підписала цей Договір. У разі відсутності вищевказаної особи право підпису надається особі, на яку покладено виконання обов`язків. Товар, що переданий Постачальником уповноваженій особі Покупця до моменту підписання актів приймання-передачі перебуває на відповідальному зберіганні на складі покупця.

Отже, з урахуванням погоджених сторонами умов п. 5.8.1. Договору, до прийняття товару за актом приймання-передачі особою, яка підписала договір, товар, що переданий постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною, перебуває на відповідальному зберіганні покупця, і не переходить у власність останнього.

Таким чином, слід вважати, що поставка товару з переходом права власності на нього до покупця, відбулася саме 29.11.2021 року, тобто з дати підписання сторонами акта приймання-передачі. А отже, оплату вартості поставленого товару, відповідач мав здійснити в термін до 28.01.2022 року включно (60 календарних днів від 29.11.2021).

10.02.2022 року сторони підписали Акт коригування ціни №1 до видаткової накладної №27853 від 25.11.2021р., яким встановили зміну ціни поставки товару на таких умовах: загальна вартість Товару (нова ціна) складає 1 830 178,13 грн.

Відповідач зобов`язання за договором щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 1 830 178,13 грн.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 10.3.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений Товар, зазначений у Договорі та Специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого Товару, починаючи з 11-го календарного дня такого прострочення.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 263 746, 22 грн. яка розрахована ним за період прострочення з 05.02.2022 року по 30.07.2022 року (а.с.4).

З урахуванням встановлених судом обставин щодо терміну оплати товару, пеня має бути розрахована за період прострочення з 08.02.2022 року по 30.07.2022 року та за підрахунками суду складає суму 260 737,71 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував та просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних за період прострочення з 26.01.2022 року по 30.07.2022 року в розмірі 27 979,16 грн. та інфляційні втрати за період з лютого по травень 2022 року в сумі 291 068, 35 грн.

З урахуванням встановлених судом обставини щодо граничного терму оплати поставленого товару (28.01.2022 року), початком прострочення виконання грошового зобов`язання, а отже і початком для нарахування відсотків річних, є 29.01.2022 року. За підрахунками суду, розмір відсотків річних за період з 29.01.2022 року по 30.07.2022 року становить суму 27 527,88 грн.

З урахуванням наведеного, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми 2 409 512,08 грн., з яких: 1 830 178,14 грн. основний борг, 260 737,71 грн. пеня, 27 527,88 грн. 3 % річних, 291 068, 35 грн. інфляційні втрати. В решті позовних вимог слід відмовити.

Звертаючись до суду з клопотанням про зменшення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат, Відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин, які виникли в зв`язку з розпочатою 24.02.2022 року військовою агресією російської федерації проти України, та введенням на території України воєнного стану.

З приводу зазначених вище доводів Відповідача суд зазначає наступне. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вище встановлено судом, Відповідач мав здійснити оплату поставленого Позивачем товару в строк до 28.01.2022 року, тобто, на час виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання, обставини, які за доводами Відповідача унеможливили своєчасне виконання зобов`язання, не існували.

В силу положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач доказів в підтвердження винятковості причин допущення прострочення виконання зобов`язання з оплати товару суду не надав. Розмір заявленої до стягнення суми пені, відсотків річних та інфляційних втрат цілком відповідає розміру простроченого основного зобов`язання (1 830 178,14 грн.) і лише забезпечує компенсацію знецінення грошових коштів Позивача за період прострочення Відповідачем свого грошового зобов`язання, тобто жодним чином не створює надмірного, необґрунтовано тягаря для боржника.

За викладених вище обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат, підлягає відхиленню.

У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 8 500,00 грн., Позивачем подано до матеріалів справи договір про надання юридичної (правової) допомоги від 21.12.2020 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2022 року, банківську виписку в підтверджується сплата Позивачем вартості юридичних послуг в сумі 8 500,00 грн.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заперечуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідний розмір витрат, є неспівмірним ані зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, ані з часом, витраченим адвокатом на надання цих послуг.

Зазначені доводи Відповідача суд вважає безпідставними, адже визначений умовами договору розмір гонорару адвоката в сумі 8 500,00 грн., на переконання суду, є цілком співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, які по даній справі включили в себе підготовку позовної заяви та відповіді на відзив, а також участь адвоката в чотирьох засіданнях суду.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ" (08122, Київська область, с. Дмирівка, вул. Садова, 2, код ЄДРПОУ 32739864) 1 830 178,14грн. основного боргу, 260 737,71грн. пені, 27 527,88грн. три проценти річних, 291 068,35грн. інфляційних втрат, 36 142,68грн. витрат зі сплати судового збору, 8 487,81грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.11.2022

Суддя О.В. Ліпинський