Рішення

від 21.11.2022 по справі 910/6962/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2022Справа № 910/6962/22за позовом Приватного підприємства "Колор Люкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Грін"

про стягнення 178 321,91 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Колор Люкс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Грін" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №9 від 21.11.2018, яка складається з 137 175,60 грн - суми основного боргу та 41 146,31 грн - суми штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечую проти позову.

07.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 між Приватним підприємством "Колор Люкс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Грін" (покупець) було укладено договір поставки №9, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити матеріали, асортимент, кількість та інші характеристики яких визначаються сторонами в цьому договорі та додатках до нього, у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.2 договору, моментом здійснення поставки товару постачальником, є його отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації.

Згідно п. 4.3 договору, право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця (на підставі відповідним чином оформленої довіреності покупця) видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного договору. Підписанням представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару зазначеної в видатковій накладній.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань за цим договором - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за 30 календарних днів до майбутньої дати розірвання. (п. 9.1, 9.2 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач визнав наявність основної заборгованості за видатковими накладними №154, 177, 254, 277; проти наявності заборгованості за видатковою накладною №313 заперечує та зазначає, що строк оплати не настав. Окрім того, відповідач заперечує проти нарахованих штрафних санкцій та зазначає, що відповідачем було дотримано умови договору та проінформовано позивача про неможливість виконання зобов`язань внаслідок виникнення форс-мажорних обставин.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 137 175,60 грн, що підтверджується видатковими накладними №154 від 01.02.2022 на суму 77 159,28 грн, №177 від 03.02.2022 на суму 5 582,40 грн, №254 від 14.02.2022 на суму 21 975,72 грн, №277 від 17.02.2022 на суму 252,96 грн, №313 від 22.02.2022 на суму 32 205,24 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками контрагентів.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 29.06.2022, у якому підтверджено розмір заборгованості за поставлений товар. Акт звірки взаєморозрахунків підписаний та скріплений печатками контрагентів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не додано.

Окрім того, відповідачем у відзив на позовну заяву визнано заборгованість за видатковими накладними №1554 від 01.02.2022 на суму 77 159,28 грн, №177 від 03.02.2022 на суму 5 582,40 грн, №254 від 14.02.2022 на суму 21 975,72 грн, №277 від 17.02.2022 на суму 252,96 грн.

Разом з тим, відповідач заперечує проти наявності заборгованості за видатковою накладною №313 від 22.02.2022 на суму 32 205,24 грн та зазначає, на момент звернення позивача до суду відповідачем не було отримано та підписано спірну видаткову накладну.

Відповідач зазначає, що видаткову накладну №313 від 22.02.2022 отримано та підписано лише 08.08.2022, на підтвердження чого долучено запис з відеокамер спостереження, розташованої на пропускному пункті до території, на якій розташовано підприємство відповідача.

Разом з тим, видаткова накладна №313 від 22.02.2022 не містить відомостей щодо її підписання 08.08.2022 та підписана без зауважень.

Відповідач не заперечує проти факту отримання товару 23.02.2022, а заперечує лише щодо дати підписання видаткової накладної.

Посилання відповідача на долучений відеозапис судом оцінюються критично, оскільки на долученому до матеріалів справи СД-Диск судом не виявленого жодних електронних файлів.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем до матеріалів справи не додано.

Відповідно до п. 4.3 договору підписанням представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару.

Окрім того, умовами договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару; моментом поставки товару є його отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації.

Відповідно до п. 11.1 договору, внесення змін чи доповнень до даного договору здійснюється за взаємною згодою сторін і оформляється додатками, що підписуються сторонами і є невід`ємними частинами даного договору.

Будь-яких змін щодо умов поставки та оплати товару сторонами не вносилося.

З огляду на зазначене, суд відхиляє твердження відповідача щодо досягнення домовленостей про інші, ніж передбачені договором, умови поставки та оплати товару.

Наявність правовідносин між ТОВ "А-Грін" та Компанією Автоколор (ГП Автоколор) не мають правового значення для спірних правовідносин, оскільки спір виник щодо неналежного виконання зобов`язань за договором, який укладено між ПП "Колор Люкс" та ТОВ "А-Грін".

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором між ним та ПП "Колор Люкс", не здійснив оплату товару (строк оплати якого настав) у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 137 175,60 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 18 496,32 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору, при затриманні оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення платежу, починаючи із дня, наступного за строком платежу по договору.

Позивачем у позовній заяві наведений наступний розрахунок пені:

1) за видатковою накладною №154 від 01.02.2022 (товар відвантажено 02.02.2022) за період з 10.02.2022 по 28.07.2022 розмір пені становить 10 696,60 грн;

2) за видатковою накладною №177 від 03.02.2022 за період з 11.02.2022 по 28.07.2022 розмір пені становить 770,83 грн;

3) за видатковою накладною №254 від 14.02.2022 за період з 22.02.2022 по 28.07.2022 розмір пені становить 2 902,00 грн;

4) за видатковою накладною №277 від 17.02.2022 (товар відвантажено 18.02.2022) за період з 26.02.2022 по 28.07.2022 розмір пені становить 32,85 грн;

5) за видатковою накладною №313 від 22.02.2022 (товар відвантажено 23.02.2022) за період з 03.03.2022 по 28.07.2022 розмір пені становить 4 094,04 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 20 822,62 грн та 3% річних у розмірі 1 827,37 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у позовній заяві наведений наступний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних:

1) за видатковою накладною №154 від 01.02.2022 (товар відвантажено 02.02.2022) за період з 10.02.2022 по 28.07.2022 розмір інфляційних втрат становить 12 271,28 грн, а 3% річних - 1 071,77 грн;

2) за видатковою накладною №177 від 03.02.2022 за період з 11.02.2022 по 28.07.2022 розмір інфляційних втрат становить 887,82 грн, а 3% річних - 77,08 грн;

3) за видатковою накладною №254 від 14.02.2022 за період з 22.02.2022 по 28.07.2022 розмір інфляційних втрат становить 3 093,87 грн, а 3% річних - 283,58 грн;

4) за видатковою накладною №277 від 17.02.2022 (товар відвантажено 18.02.2022) за період з 26.02.2022 по 28.07.2022 розмір інфляційних втрат становить 35,61 грн, а 3% річних - 3,18 грн;

5) за видатковою накладною №313 від 22.02.2022 (товар відвантажено 23.02.2022) за період з 03.03.2022 по 28.07.2022 розмір інфляційних втрат становить 4 534,04 грн, а 3% річних - 391,76 грн.

Судом перевірено розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, та встановлено, що надані розрахунки є арифметично правильним, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що наявні підстави для звільнення відповідача від відповідності за порушення зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання зобов`язань за договором.

Відповідач зазначає, що наказом №2 від 24.02.2022 на ТОВ "А-Грін" було запроваджено дистанційну роботу, а відповідно до наказу №3 від 28.02.2022 було призупинено дію трудових договорів із працівниками. Наказом №4 від 31.03.2022 скасовано призупинення дії трудових договорів із працівниками, та відповідно до наказу №5 від 01.04.2022 працівникам встановлено неповний робочий час. Наказом №7 від 30.04.2022 скасовано працівникам неповний робочий час. Тобто, фактично на період дії активних бойових дій на території Київської області та м. Києва підприємство призупинило свою діяльність.

Зі слів відповідача, між засновником та керівником ТОВ "А-Грін" та Володимиром Ліборським (ГП Автоколор) велося листування через месенджер, у якому відповідач проінформував останнього відповідно до п. 8.4 договору, про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із впливом форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 8.4 договору, сторони не несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин. Форс-мажорними вважаються будь-які обставини, які носять непереборний, масовий характер і/або роблять неможливим функціонування органів державної влади, підприємств, установ, організацій і роблять неможливим належне виконання зобов`язань за даним договором. Сторона, яка не може виконати зобов`язання в зв`язку з дією форс-мажорних обставин, повинна при першій же можливості негайно письмово повідомити іншу сторону про настання, прогнозний строк дії і припинення цих обставин, інакше вважається, що форс-мажорні обставини були відсутні.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14№ Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

У матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ТОВ "А-Грін" за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за договором.

Посилання відповідача на листування у месенджері із невстановленою особою (Володимиром Ліборським (ГП Автоколор) судом оцінюється критично, оскільки вказана особа не має відношення до Приватного підприємства "Колор Люкс"; доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які би підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача.

Доказів виконання відповідачем п. 8.4 договору щодо повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язань через вплив обставин непереборної сили матеріали справи не містять.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення виконання грошових зобов`язань.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Колор Люкс" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Грін" (02660, м. Київ, вул. Крайня, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ - 37985505) на користь Приватного підприємства "Колор Люкс" (81151, Львівська область, с. Давидів, вул. Галицька, буд. 8, кв. 13, код ЄДРПОУ - 42403891) 137 175 (сто тридцять сім тисяч сто сімдесят п`ять) грн 60 коп. - суми основного боргу, 18 496 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн 32 коп. - пені, 20 822 (двадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 62 коп. - інфляційний втрат, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 37 коп. - 3% річних та 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 83 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна