Постанова

від 21.11.2022 по справі 740/6017/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 листопада 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/6017/21

Головуючий у першій інстанції Гагаріна Т. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1037/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» про стягнення шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою (суддя Гагаріна Т.О.), ухвалене о 15 год. 10 хв. у м.Ніжин, повний текст рішення складено 25 серпня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Український Аграрний Союз» в рахунок відшкодування майнової шкоди 64 742 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн, а всього на загальну суму 94 742 грн. Позов мотивовано тим, що 25 вересня 2020 року о 16:10 год. ОСОБА_2 керуючи трактором «ХТЗ 17021», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом «НТС 12», на автодорозі м.Ніжин-с.Кунашівка Чернігівської області не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у володінні позивача та рухався попереду, чим порушив вимоги п.12.1, 13.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 01 грудня 2020 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Трактор «ХТЗ 17021», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за ТОВ «Український Аграрний Союз», цивільно-правова відповідальність власника трактора застрахована не була. Згідно зі звітом про оцінку майна вартість суми збитків спеціалізованому вантажному фургону марки «Ford Transit», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 64 742 грн. З урахуванням того, що з вини ОСОБА_2 пошкоджено майно, відшкодування матеріальних збитків позивач не отримав, поведінка відповідача щодо відмови у відшкодуванні шкоди призвела до душевних страждань ОСОБА_1 , істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, вказані обставини спричинили виникнення у позивача пригніченого стану, недоцільне використання сімейних коштів, що призвело до розладу стосунків у родині.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що на момент складання Звіту оцінювач ОСОБА_3 при проведенні дослідження досліджував вартість суми збитків, завданих власнику транспортного засобу, однак у нього відсутня необхідна кваліфікація, передбачена індексом та видом експертної спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». З огляду на наведене, суд вважав, що позивачем відповідного належного та допустимого доказу визначення матеріальних збитків надано не було та клопотань про проведення судової автотоварознавчої експертизи не заявлялося. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем та його представником не були доведені суттєві для вирішення спору обставини, що викладені в позовній заяві, відсутні достатні докази та підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог. Позивач вказує, що при розгляді справи судом встановлено, що шкода транспортному засобу «Ford Transit», яким на відповідній праовій підставі володів та користувався позивач, дійсно була завдана. ОСОБА_1 звертає увагу, що поданий ним звіт містить інформацію про предмет доказування, а саме визначення збитків, за формою і змістом відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що вказує на можливість його використання для визначення матеріальної шкоди. При цьому в наданому звіті наведений детальний опис пошкоджень, підтверджений фотодоказами та вказана вартість пошкоджених деталей, яка визначена за порівняльним підходом, що спростовує вказівку в оскаржуваному рішенні про ненадання позивачем доказів понесення реальних збитків. За доводами позивача, під час розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів того, що наданий звіт є неправильним або неповним та що при визначенні розміру збитків було включено пошкодження, які не були заподіяні транспортному засобу внаслідок ДТП. Посилання суду на постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №753/21177/16-ц позивач вважає некоректним, зважаючи на те, що у вказаній постанові мова йде про визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку, а спір, що виник між сторонами, не розглядується в контексті страхового випадку та спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а регулюється виключно нормами ЦК України. Також ОСОБА_1 не погоджується із відмовою суду в стягненні моральної шкоди, зазначаючи, що з вини ОСОБА_2 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Український-Аграрний-Союз», пошкоджено майно позивача, поведінка відповідача щодо відмови у відшкодуванні шкоди призвела до душевних переживань, істотних вимушених змін у життєвих стосунках і спричинила виникнення пригніченого стану, недоцільне використання сімейних коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Український Аграрний Союз» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач посилається на те, що для складання Звіту про оцінку майна мала застосовуватися саме «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», оскільки вона застосовується для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ. За доводами ТОВ «Український Аграрний Союз», постанова ВС від 19 вересня 2018 року у справі №753/21177/16-ц не встановлює вид правовідносин, в яких застосовується «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», а вказує на обов`язкове її застосування при складанні письмових доказів про розмір майнової шкоди, нанесеної транспортному засобу дорожньо-транспортною пригодою, яким в даному випадку є звіт про оцінку майна Приватного підприємства «Агенство по експертній оцінці «Дисконт-К» від 12 січня 2021 року. Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано до суду першої інстанції, а також разом з апеляційною скаргою жодного доказу, що підстави для відшкодування моральної шкоди насправді існували, в чому вони полягали, а також не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між ДТП за участю ОСОБА_2 та тими життєвими негараздами, що були зазначені позивачем.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону частково не відповідає судове рішення суду першої інстанції.

По справі встановлено, що 25 вересня 2020 року о 16-10 год. ОСОБА_2 , керуючи трактором ХТЗ 17021, д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом НТС 12, на автодорозі м.Ніжин-с.Кунашівка Чернігівської області не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п.12.1, 13.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Спеціалізований вантажний автомобіль фургон «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 (а.с.29).

Згідно з даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи трактор колісний ХТЗ 17021, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за ТОВ «Український Аграрний Союз» (а.с.12-13).

ОСОБА_2 станом на час дорожньо-транспортної пригоди працював на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Український Аграрний Союз» (а.с.110-111).

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 грудня 2020 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн штрафу на користь держави (а.с.9-11).

На підтвердження розміру матеріальних збитків позивачем до позовної заяви додано Звіт про оцінку майна від 12 січня 2021 року, складений ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К» на замовлення ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість суми збитків, завданих спеціалізованому вантажному фургону «Ford Transit», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 64 742 грн (а.с.20-49).

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Однак згідно із ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц (провадження №61-9445св18) зазначено, що «пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

По справі встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 був законним володільцем транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 , який керував трактором «ХТЗ 17021», д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом «НТС 12», і якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 25 вересня 2020 року, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Український-Аграрний-Союз», за яким зареєстровано вказаний транспортний засіб.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 є особою, яка має право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної майну, володільцем якого він був на момент дорожньо-транспортної пригоди, а ТОВ «Український-Аграрний-Союз» є особою, відповідальною за таку шкоду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона неме ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ч.5 ст.81 ЦПК України.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами, висновками експертів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ч.2 ст.78 ЦПК України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано належного та допустимого доказу визначення матеріальних збитків. Суд вірно оцінив додані до Звіту про оцінку майна документи на підтвердження кваліфікації оцінювача і вірно встановив відсутність у оцінювача ОСОБА_3 необхідної кваліфікації, необхідної для дослідження вартості суми збитків, завданих власнику транспортного засобу.

Також судом встановлено, що оцінку майна проведено 12 січня 2021 року, строк використання Звіту 3 місяці з дати оцінки. Станом на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом (27 жовтня 2021 року) строк використання Звіту сплинув.

Доводи позивача про те, що поданий ним звіт може використовуватися для визначення матеріальної шкоди, не заслуговують на увагу.

Так, відповідач в суді першої інстанції, заперечуючи проти позовних вимог, посилався в тому числі на недопустимість такого доказу розміру нанесених збитків, як наданий позивачем ОСОБА_1 . Звіт про оцінку майна, здійснений ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К». Позивач не скористався своїм правом і не заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення розміру заподіяних матеріальних збитків.

Зважаючи на принцип змагальності сторін, посилання позивача, що саме відповідач повинен був спростувати встановлені звітом обставини і заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи, є помилковими.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведена вина водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25 вересня 2020 року і в якій автомобіль під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, наявні підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди.

Оскільки пошкодження майна призвело до душевних переживань ОСОБА_1 , вимушених змін у його життєвих стосунках, виникненні суттєвих незручностей у пересуванні, з урахуванням вимог розумності і справедливості, колегія суддів апеляційного суду визначає заподіяну моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, яку належить стягнути з відповідача ТОВ «Український-Аграрний-Союз» як особи, відповідальної за шкоду, заподіяну її працівником.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, а також пов`язані із залученням спеціалістів.

У своїй позовні заяві ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Український-Аграрний-Союз» судовий збір у розмірі 908 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, витрати на залучення спеціаліста для виготовлення звіту про оцінку майна в розмірі 2 000 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про неналежність наданого позивачем доказу Звіту про оцінку майна, то відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на залучення спеціаліста для виготовлення вказаного звіту в розмірі 2 000 грн.

Згідно з ч.ч.1, 2, 8, 10 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 947,42 грн (94 742 х 1%). Позовні вимоги задоволено на 11%. Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 104 грн (947,42 грн х 11%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 1421,13 грн судового збору. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково (на 11%), з відповідача на користь позивача належить стягнути 156 грн (1421,13 грн х 11%) судового збору за апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2021 року між ОСОБА_1 і адвокатом Подлуцьким М.О. було укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання на надання правової допомоги у підготовці матеріалів для складання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилась 25.09.2020 року,складанню позовної заяви та прийняття участі у суді першої інстанції, з усіма правами та обов`язками сторони, передбаченими статтями 43, 49 УПК України (а.с.16).

Відповідно до розрахунку суми судових витрат надання адвокатом послуг по підготовці матеріалів складання позовної заяви включало: формування запиту до головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області щодо належності державної реєстрації трактора ХТЗ 17021 д.н.з. НОМЕР_1 ; пошук спеціаліста та замовлення звіту про оцінку майна на предмет визначення матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, автомобілю Ford Transit, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; складання позовної заяви від імені ОСОБА_1 до ТОВ «Український-Аграрний-Союз» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (а.с.19).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 02.02.21 сплатив адвокату Подлуцькому М.О. 10 000 грн (а.с.18).

Відповідач не погоджувався з розміром відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги і посилався у відзиві на позовну заяву, що витрати по пошуку спеціаліста та замовлення звіту про оцінку майна не можуть бути включені до вартості правової допомоги, адже наданий позивачем звіт про оцінку майна складений до існування взаємовідносин між позивачем та адвокатом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими доводами позивача.

З урахуванням принципу пропорційності суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1100 грн (10 000 грн х 11%) витрат на професійну правничу допомогу.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» про стягнення моральної шкоди і задовольнити частково вказані позовні вимоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» (місцезнаходження: 16646, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Кунашівка, вул.Гагаріна, 43, код ЄДРПОУ 36045313) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, 10 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» (місцезнаходження: 16646, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Кунашівка, вул.Гагаріна, 43, код ЄДРПОУ 36045313) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 104 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» (місцезнаходження: 16646, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Кунашівка, вул.Гагаріна, 43, код ЄДРПОУ 36045313) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 156 грн судового збору за апеляційний розгляд справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Аграрний Союз» (місцезнаходження: 16646, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Кунашівка, вул.Гагаріна, 43, код ЄДРПОУ 36045313) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1100 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: