Рішення

від 22.11.2022 по справі 478/706/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/706/21 пров. №2/478/6/2022

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2022 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє як правонаступник після смерті ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної частки (паю) та повернення земельних ділянок,

В с т а н о в и в:

03 червня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної частки (паю) та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 травня 2011 року між ним - ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_6 було укладено Типовий договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований в Книзі записів договорів оренди земельних часток (паїв) по Казанківській селищній раді за №506 від 23 травня 2011 року.

За його умовами, він орендодавець передав, а орендар - відповідач ОСОБА_6 прийняв в оренду земельну частку (пай) розміром 8,07 умовних кадастрових гектарів, строком на 49 років, зі сплатою орендної плати в грошовій формі один раз на рік у термін від 15.09. до 15.11 кожного року. Розмір орендної плати становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік, яка підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня індексації національної валюти України. На час укладення договору орендна плата становила 2355 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_6 , в період з 2011 рокупо 2020рік, не сплачував орендну плату закористування землею, у зв`язку з чим заборгував йому орендну плату, з урахуванням індексації, починаючи з часу виникнення заборгованості і до моменту звернення до суду, а також пені згідно договору на суму 52506 грн 71 коп. Вважає, що відповідач в період 2011-2020 роки неналежно виконував умови договору, щодо виплати йому орендної плати і зазначені дії носять систематичний характер.

Крім того, зазначив, що абз.7 п.2.3 спірного Договору визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Так, 02 вересня 2020 року він, скориставшись своїм правом на виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4686 га кадастровий номер 4823655100:18:000:0079 та площею 5,5644 га кадастровий номер 4823655100:17:000:0099. Вважає, що з моменту виділяння належної йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та державної реєстрації прав власності на вказані вище дві земельні ділянки зобов`язання по спірному Договору є припиненими.

Листом від 22 вересня 2020 року він повідомив відповідача ОСОБА_6 про виділяння земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та реєстрацію прав власності на дві земельні ділянки, що утворилися внаслідок цього виділення, також цим листом ним було запропоновано переукласти договір оренди землі, однак відповідач залишив цей лист без відповіді.

Посилаючись на викладене, а також на те, що систематична несплата відповідачем ОСОБА_6 орендної плати та зміна статусу земельної ділянки є підставами для розірвання договору оренди землі, позивач ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість з орендної плати в сумі 52506 грн 71 коп.; розірвати Типовий договір оренди земельної частки (паю) від 23 травня 2011 року, укладений між ним та ОСОБА_6 , зареєстрований в Книзі записів договорів оренди земельних часток (паїв) по Казанківській селищній раді за №506 від 23 травня 2011 року та зобов`язати ОСОБА_7 повернути йому земельну ділянку площею 1,4686 га з кадастровим номером 4823655100:18:000:0079 та земельну ділянку площею 5,5644 га з кадастровим номером 4823655100:17:000:0099, які належать йому на праві приватної власності.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 03 жовтня 2007 року позивач ОСОБА_2 успадкував земельну частку (пай) площею 8,07 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП «Заповіт Ілліча», в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, 13 березня 2008 року між ним та позивачем ОСОБА_2 відбулася домовленість про передачу йому в оренду успадкованої ним землі. Домовленість полягала в тому, що орендодавець ОСОБА_2 передає йому в оренду вказану земельну ділянку строком на 49 років за умови виплати орендної плати наперед за всі роки оренди землі в розмірі 60000 грн. 13 березня 2008 року ним було сплачено позивачу ОСОБА_2 60000 грн орендної плати, про що свідчить розписка надана останнім. За результатами погоджених раніше умов 23 травня 2011 року між ним та позивачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, з цього часу позивач жодних претензій до нього щодо наявності заборгованості по орендній платі не мав. Зазначив, що позивач ОСОБА_2 орендну плату отримав наперед, у зв`язку з чим додатково сплачувати щорічно орендну плату потреби не було і не має на сьогодні, оскільки ним наперед виплачено позивачу орендну плату в розмірі 60000 грн за 25 років оренди землі, а саме до 2036 року, а тому вважає, що заборгованості по орендній платі у нього перед позивачем ОСОБА_2 не має. Щодо підстав позову про розірвання договору оренди землі через зміну статусу земельної ділянки зазначив, що виділення земельної ділянки в натурі не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, тому враховуючи викладене, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

02 вересня 2021 року позивач ОСОБА_2 , в порядку ст.179 ЦПК України, подав до суду відповідь на відзив, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що розписка від 13 березня 2008 року не має відношення до спірного Договору, оскільки складена за три роки до його укладання, а зобов`язання зі сплати оренди не може виконуватися до виникнення вказаного зобов`язання, яке пов`язане з моментом досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов Договору. З розписки не вбачається розрахунку орендної плати, не зазначено на виконання умов якого саме Договору отримано кошти, за який термін чи строк орендна плата. Отже, вважає, що вказана розписка не стосується орендних правовідносин, що виникли між ним та відповідачем ОСОБА_6 на підставі спірного Договору, як наслідок, розписку не можна вважати належним доказом, який би свідчив про отримання орендної плати. Зазначене свідчить, що відповідач ОСОБА_6 , в період з 2011 року по 2020 рік не виконував умови Договору оренди земельної частки (паю), щодо щорічної виплати йому орендної плати і зазначені дії носять систематичний характер, що є підставою для розірвання спірного Договору. Крім того, зазначив, що п.2.3 Договору оренди земельної частки (паю) від 23 травня 2011 року, укладеного між ним та ОСОБА_6 , прямо передбачено, що в разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняється. Тобто, зміна статусу земельної ділянки має наслідком автоматичне припинення договору, що є підставою для його розірвання.

08 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст.180 ЦПК України, подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Крім того, просив суд застосувати до спірних правовідносин, які виникли між ним та позивачем ОСОБА_2 строк позовної давності.

Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 01 серпня 2022 року цивільну справу прийнято до провадження судді Сябренко І.П., відновлено провадження у справі, залучено до участі у справі правонаступників після смерті відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та неповнолітню ОСОБА_5 , залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

10 серпня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення її як правонаступника позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 31 серпня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника після смерті позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 , яка крім того, діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ОСОБА_9 у судовезасідання не з`явилася, повідомила суд через засоби зв`язку про можливість розгляду справи у її відсутності, позовнівимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі, при цьому застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подала до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, розгляд справи проводити у її відсутність. Крім того, просить суд застосувати до спірних правовідносин, які виникли між ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_2 строк позовної давності.

Третя особа - Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надали суду висновок в якому зазначили про те, що повністю довіряють суду у прийнятті рішення.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори Миколаївської області Корж М.В. від 03 жовтня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №843 (копія) (а.с.29 том 1) та дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №668694 від 17 березня 2020 року належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» розміром 8,07 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (копія) (а.с.31 том 1).

23 травня 2011 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ОСОБА_6 (орендар) укладено Типовий договір оренди земельної частки (паю), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну частку (пай) розміром 8,07 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, строком на 49 років, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Казанківській селищній раді за №506 від 23 травня 2011 року, що підтверджується копією вказаного Договору (а.с. 17 том 1).

Розділом 2 Договору передбачено, що за користування вказаною в Договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки земельної частки (паю) в сумі 2355 грн. розмір орендної плати визначається за домовленістю між Сторонами, але не може бути менше від розміру, встановленого чинним законодавством. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як у термін від 15.09. до 15.11. кожного року. Розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджується між Сторонами шляхом внесення змін або доповнень до цього Договору. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України. Орендар, за погодженням з орендодавцем, може перенести термін виплати орендної плати (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 розд.2 Договору договір може бути припинений у будь-який час за взаємною згодою Сторін. Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку. В разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняється відповідно до чинного законодавства.

Абзацом 10 розд.3 Договору передбачено, що за своєчасну сплату орендної плати орендар зобов`язується сплачувати пеню у розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожний день прострочення. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації.

В подальшому належну ОСОБА_2 земельну частку (пай) було виділено в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки, з присвоєнням кадастрових номерів кожній земельній ділянці, і останній 02 вересня 2020 року зареєстрував своє право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4823655100:18:000:0079 площею 1,4686 га та 4823655100:17:000:0099 площею 5,5644 га, які розташовані в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 вересня 2020 року (копії) (а.с.39-40 том 1).

З часу укладення Типового договору оренди земельної частки (паю) земельні ділянки ОСОБА_2 , перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями та правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (копія спадкової справи №13/2022 заведена 16 травня 2022 року) (а.с.183-202 том 1).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області, про що 24 листопада 2021 року складено відповідний актовий запис №459, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24 листопада 2021 року (копія) (а.с.170 том 1).

З спадкової справи №101/2021, заведеної Долинською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 26 листопада 2021 року (копія) вбачається, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 , яка прийняла всю спадщину заявою №390, поданою у встановлений законодавством строк 26.11.2021 року, та 07.09.2022 року отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №269 та за №270 (а.с.10-22, 108-113 том 2).

Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , посилався на те, що відповідач ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , в порушення умов договору оренди в період з 2011-2020 роки не сплачує йому орендну плату.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч.1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних нормцивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-ХІV (далі Закон №161- ХІV) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст.6 Закону №161-ХІV).

Статтею 93 ЗК Українита ст.1 Закону №161-ХІV визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.13 Закону №161-ХІV договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.21 Закону №161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Отже, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення законодавству.

Відповідно до положень ст.15 Закону №161-ХІV однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В силу положень ст.ст.629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.24 Закону №161-ХІVорендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст.32 Закону №161-ХІVпередбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

За загальним правилом, установленим ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому ч.2 цієї ж статті передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» ст.141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Суд приходить до висновку, що наявні у справі докази свідчать про те, що відповідач ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , протягом 2011-2020 років не виплачував позивачу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , орендну плату, відповідно внаслідок невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору, що є підставою для розірвання Типового договору оренди земельної частки (паю) та стягнення заборгованості по орендній платі.

З розрахунку складеного позивачем ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , по орендній платі за період з 2011 по 2020 рік складає 52506 грн 71 коп., виходячи з розміру орендної плати - 2355 грн за кожен рік, розрахованої як 3% річних від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) в сумі 23550 грн, інфляційні витрати (згідно ст.625 ЦК України) в сумі 20417 грн 48 коп., та пеня 0,2% за кожен день невиконання зобов`язань в сумі 8539 грн 23 коп. (а.с.18-26 том 1).

Разом з тим відповідачем ОСОБА_6 та його правонаступниками подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості по орендній платі. З врахуванням зазначених заяв суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в межах загального строку позовної давності, тобто за останні три роки що передували зверненню позивача ОСОБА_2 з відповідним позовом до суду, а саме за 2018 по 2020 роки.

В той же час, стягуючи з відповідачів на користь позивача суму збитків від інфляції, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», де індексація грошових доходів можлива, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%, та проводиться наростаючим підсумком помісячно, починаючи з місяця, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації в 103%.

Разом з тим, за наданою позивачем таблицею індексу споживчих цін (а.с.18-24), в період 2018-2020 р.р. величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, який установлений в розмірі 103%, а тому підстав для нарахування на користь позивача збитків від інфляції, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди, немає.

За такихобставин,суд приходевисновку проте,що звідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 , слід стягнути на користь ОСОБА_1 , яка діє як правонаступник після смерті ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі, за період з 2018 по 2020 роки, по 3209 грн 08 коп. з кожного, що складається із основного платежу (орендної плати) у розмірі 7065 грн та пені у розмірі 2562 грн 24 коп.

При цьому доводи відповідача ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , про те, що кошти отриманні позивачем ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , згідно розписки від 13 березня 2008 року (копія) (а.с.113 том 1) в сумі 60000 грн, фактично є орендною платою виплаченою за весь період дії Типового договору оренди земельної частки (паю) від 23 травня 2011 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору, передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його реєстрації (Розділ 4 Прикінцевих положень). Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після проведення реєстрації Договору. Як вказано вище, реєстрації вказаного Договору відбулася 23 травня 2011 року, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Казанківській селищній раді було вчинено відповідний запис. Судом встановлено, що після укладення Договору відповідач не сплачував позивачу коштів в рахунок орендної плати. Відповідно, отримання позивачем від відповідача коштів до укладення договору оренди, не можна вважати орендною платою за землю, оскільки їх було сплачено до реєстрації вказаного договору, тобто за нечинним Договором оренди земельної частки (паю), за відсутності обов`язку відповідача сплачувати орендну плату та права позивача на її отримання. При цьому спірним Договором авансова орендна плата передбачена не була.

Вимоги позивача щодо розірвання спірного договору оренди земельної частки (паю) з підстав зміни статусу земельної ділянки задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї: (а) не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору; (б) не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, зокрема «істотною зміною обставин»; (в) не зумовлені причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості й обачності (пункт 2 частини другої статті 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або у судовому порядку з визначених законом підстав.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання відповідача ОСОБА_6 повернути йому належні на праві приватної власності земельні ділянки з кадастровими номерами 4823655100:18:000:0079 площею 1,4686 та 4823655100:17:000:0099 площею 5,5644 га, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.34 Закону України «Про оренду землі» передбачені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі, а саме, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, повернення земельної ділянки є похідним від задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

Між тим, матеріали справи не містять письмових доказів, а саме акту приймання-передачі земельних ділянок, що за ОСОБА_10 договором оренди земельної частки (пай) від 23 травня 2011 року відповідачу ОСОБА_6 передавалися земельні ділянки з кадастровими номерами 4823655100:18:000:0079 площею 1,4686 та 4823655100:17:000:0099 площею 5,5644 га. За умовами зазначеного Договору ОСОБА_2 передав відповідачу в оренду земельну частку (пай) розміром 8,07 умовних кадастрових гектарів, вартістю 78526,7 грн, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , повернути позивачу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , належні йому на праві приватної власності земельні ділянки з кадастровими номерами 4823655100:18:000:0079 площею 1,4686 та 4823655100:17:000:0099 площею 5,5644 га.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 ухвалою суду від 22 червня 2021 року, у відповідності до положень ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 належить стягнути судовий збір в дохід держави, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі по 605 грн 33 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє як правонаступник після смерті ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної частки (паю) та повернення земельних ділянок, - задовольнити частково.

Розірвати Типовий договір оренди земельної частки (паю), укладений 23 травня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Казанківській селищній раді за №506 від 23 травня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), яка діє як правонаступник після смерті ОСОБА_2 , заборгованість по орендній платі за 2018-2020 роки по 3209 грн 08 коп. з кожного, що складається із основного платежу (орендної плати) у розмірі 7065 грн та пені у розмірі 2562 грн 24 коп.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), які діють як правонаступники після смерті ОСОБА_6 на користь держави судовий збір по 605 грн 33 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 22.11.2022 року.

Суддя І.П. Сябренко