Постанова

від 22.11.2022 по справі 280/305/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/305/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (головуючий суддя Кисіль Р.В.) за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІМПЕКС» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІМПЕКС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8700,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви товариства про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за договором про надання правової допомоги від 27.02.2018, укладеним між клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» та адвокатським об`єднанням «Ассирія» в особі керуючого партнера Савчука Олексія Сергійовича, останній надає правову допомогу клієнтові за його усним чи письмовим зверненням протягом усього строку дії цього Договору.

На підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі до суду надано:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.02.2018;

- копію додатку до договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.02.2018;

- копію Акту надання правової допомоги №01/04 від 31.01.2022;

- копію платіжного доручення №3105 від 07.02.2022 на суму 8700,00 грн.

Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про стягнення на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 33) та 07.06.2022 подано заяву про стягнення судових витрат з позивача (а.с. 110). На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано копії:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.02.2018;

- копію додатку до договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.02.2018;

- копію Акту надання правової допомоги №01/04 від 31.01.2022;

- копію платіжного доручення №3105 від 07.02.2022 на суму 8700,00 грн.

Отже, представником відповідача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Заявником надано до суду докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 8 700,00 грн., а саме:

- підготовка відзиву ТОВ ВКФ «Імпекс» до Запорізького окружного адміністративного суду по справу №280/305/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

Загальна сума 8 700,00 грн. (6 год., із розрахунку 1 450,00/год)

31.01.2022 між відповідачем та адвокатським об`єднанням погоджено акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони погодили повне виконання послуг.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні з урахуванням складності справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання адвокатським об`єднанням «Ассирія» в особі керуючого партнера Савчука Олексія Сергійовича правових послуг відповідачу.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є доведеними та наявні документи на підтвердження надання такої допомоги та витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з урахуванням складності справи.

Таким чином, судом встановлено право особи на відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 700,00 грн.

Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров