Ухвала

від 16.11.2022 по справі 361/7347/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/7347/21 Головуючий у суді І інстанції Сердинський В.С.

Провадження № 22-ц/824/11568/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

У Х В А Л А

16 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Бокаро Інвест», третя особа - Державна установа «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади,

в с т а н о в и в:

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ГУ НП в Київській області, ГУ ДКС України у Київській області,ТОВ «Бокаро Інвест» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 30 550 993 грн, 59 000 доларів США, 1 971 200 євро.

Стягнуто солідарно з ГУ НП в Київській області, ГУ ДКС України у Київській області,ТОВ «Бокаро Інвест» на користь ТОВ «Трубіж Агротек» кошти у розмірі 2 805 700 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 26 вересня 2022 року ГУ ДКС України у Київській областізвернулося засобами поштового зв`язку з апеляційною скаргою із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України, та без додержання вимог 356 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року клопотання ГУ ДКС України у Київській областізадоволено та поновлено йому строк на апеляційне оскарження рішення суду, втім апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме: надання документів, що підтверджують оплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

10 листопада 2022 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДКС України у Київській областіпро розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 361/7347/21, до якого також додано платіжне доручення № 203 від 2 листопада 2022 року про сплату судового збору на суму 13 700,25 грн.

Клопотання мотивоване тим, що через ситуацію, яка склалася у зв`язку з збройною агресією рф та дефіцитом Державного бюджету України, ГУ ДКС України у Київській областіне має достатнього бюджетного фінансування та змоги своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату визначеної судом суми судового збору, проте очікується відкриття бюджетних асигнувань у листопаді та грудні місяці поточного року, тому матиме змогу сплатити остаточну суму судового збору вже найближчим часом.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, у клопотанні про розстрочення сплати судового збору скаржник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У зв`язку із цим, апеляційний суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи, організації, підприємства з державного бюджету чи відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення та/або розстрочення такої сплати.

При цьому, частина перша статті 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Враховуючи те, що предметом позовних вимог, які були задоволенні судом першої інстанції, є відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, що ніяким чином не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Зважаючи на встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у відповідача пільг, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» щодо його сплати за оскарження задоволених позовних вимог, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами відповідача стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

Таким чином, оскільки при зверненні з клопотанням відповідачем було сплачено судовий збір на суму 13 700,25грн, то йому необхідно доплатити 66 453,00 грн грнсудового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 126 та частини другої статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Положеннями статей 185, 357 ЦПК визначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Виходячи з того, що клопотання про розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а судовий збір сплачений відповідачем не в повному обсязі, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити ГУ ДКС України у Київській областістрок для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року, які були визначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в частині сплати 66 453,00 грн судового збору у встановленому порядку, додатково на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 127, 136, 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 року відмовити.

Продовжити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській областістрок для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2022 рокуу справі № 361/7347/21 на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н.В. Ігнатченко