Ухвала

від 16.11.2022 по справі 914/3996/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

16.11.2022 Справа № 914/3996/21

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс»,

про заміну боржника виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа (вх. №3588/22 від 02.11.2022р.),

у справі № 914/3996/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс»

до відповідача: Буської міської ради

про: стягнення 17 528,40 грн.,

представники

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3996/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» до відповідача: Буської міської ради про стягнення 17 528,40 грн.

13.04.2022р. рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/3996/21 задоволено позовні вимоги - стягнуто з Буської міської ради (місцезнаходження: Україна, 80500, Львівська обл., місто Буськ, площа 900-річчя Буська, будинок 1; ідентифікаційний код 26307575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (місцезнаходження: Україна, 79041, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73; ідентифікаційний код 41027977) заборгованість за договором №58 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 24.04.2020 року в сумі 17 528,40 грн та 2 270,00 грн. судового збору.

Рішення від 13.04.2022р. у справі № 914/406/21 набрало законної сили 10.05.2022р.

17.05.2022р. Господарським судом Львівської області на примусове виконання рішення видано відповідний наказ. 02.11.2022 року на розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» подано заяву про заміну боржника виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа (вх.№3588/22), в якій заявник просить: замінити у справі №914/3996/21 боржника - Буську міську раду на Виконавчий комітет Буської міської ради (місцезнаходження: Україна, 80500, Львівська обл., місто Буськ, площа 900-річчя Буська, будинок 1; ідентифікаційний код 04056138) та видати новий виконавчий лист у даній справі. Заява про заміну сторони у справі №914/3998/21 обгрунтована тим, що Буська міська рада, на відміну від її виконавчого комітету, не має відкритих рахунків у органах казначейства.

Ухвалою від 03.11.2022р. суд прийняв вказану заяву до розгляду, яку призначив до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2022р.

Учасники справи участь в судовому засіданні не прийняли, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Станом на дату розгляду заяви до суду жодних заяв чи клопотань від боржника та Виконавчого комітету Буської міської ради не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України (заява N 60750/00), від 27.07.2004р. по справі «Ромашов проти України» (заява N 67534/01), від 19.03.97р. «Горнсбі проти Греції» зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись, як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

У справі «Кайсин проти України» Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Статтею 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою вказаної вище ст. 334 ГПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 334 ГПК України, заміна сторони у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового учасника переходять права заміненої сторони у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну сторони.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 334 ГПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, або як передбачено ч. 5 замінити сторону у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи положення Конституції України, якими закріплено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, останній роз`яснює заявнику/стягувачу передбачене законом право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, для подальшого належного виконання рішення суду без будь-яких затримок виконання.

Разом з тим, суд вказує, що ЄСПЛ у багатьох справах відзначив, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Тому суд вважає за необхідне детально роз`яснити заявнику про можливість звернення до суду із належно обгрунтованою заявою, що забезпечить можливість належного виконання рішення суду та не призведе до порушення права на справедливий суд.

Однак, до заяви про заміну боржника не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вибуття боржника, зокрема, доказів заміни боржника в зобов`язанні.

Відповідно, у зв`язку із наведеним, суд зазначає, що заявник, у разі документального підтвердження належними доказами вибуття боржника, не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та долученням відповідних доказів.

При цьому, слід вказати, що чинним законодавством не передбачено видачу нового виконавчого документа із зазначенням боржника відповідно до ухвали суду про заміну боржника у виконавчому документі згідно із частиною п`ятою статті 334 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, примусове виконання рішення суду здійснюється на підставі вже виданого наказу та відповідної ухвали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну боржника виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа.

Керуючись ст.ст. 52, 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну боржника виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа (вх. №3588/22 від 02.11.2022р.) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст ухвали складено 21.11.2022 р.

Суддя Король М.Р.