Постанова

від 22.11.2022 по справі 380/7683/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 380/7683/20

адміністративне провадження № К/990/4540/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/7683/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 (головуючий суддя Потабенко В.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 (головуючий суддя Довга О.І., судді: Глушко О.В., Запотічний І.І.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002200402 від 26.08.2020 та зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №380/7683/20, здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Поряд з цим, відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, на адресу суду надійшло клопотання позивача про закриття провадження у справі, з огляду на припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

Ухвалою суду від 21.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 22.011.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТзОВ "Торговий Дім Веспрем", ЄДРПОУ 42647141, зареєстроване за адресою: м. Львів, 79069, вул. Кульпарківська, 93А, основний вид діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З 06.07.2020 по 10.07.2020 посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області на підставі підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2020 року в сумі 950879,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2020 № 9111518306, заявлена до відшкодування на рахунок платника в банку).

За результатами проведення перевірки складено акт № 112/04.2-16/42647141 від 14.07.2020. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" вимог п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" відсутнє право на відшкодування ПДВ в розмірі 950879,00 грн. за квітень 2020 року.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0002110402 від 11.08.2020, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 200.14, 200.10 ст. 200 ПК України, на підставі акта перевірки № 112/04.2-16/42647141 від 14.07.2020, в порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, виявлено відсутність у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" права на отримання бюджетного відшкодування за період квітень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 950879,00 грн.

В період з 03.08.2020 по 07.08.2020 посадовою сособою ГУ ДПС у Львівській області на підставі підп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 року в сумі 6070023,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.06.2020 № 9142920078, заявлена до відшкодування на рахунок платника в банку).

За результатами проведення перевірки складено акт № 132/04.2-16/42647141 від 14.08.2020. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" вимог п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" відсутнє право на відшкодування ПДВ в розмірі 6070023,00 грн. за травень 2020 року.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0002200402 від 26.08.2020, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, підп. 200.14, 200.10 ст. 200 ПК України, на підставі акта перевірки № 132/04.2-16/42647141 від 14.08.2020 та в порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, виявлено відсутність у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 6070023,00 грн.

Крім того, в період з 07.09.2020 по 11.09.2020 посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області на підставі підп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2020 року в сумі 37611804,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2020 № 9172680812, заявлена до відшкодування на рахунок платника в банку).

За результатами проведення перевірки складено акт № 153/04.2-16/42647141 від 15.09.2020. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" вимог п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" відсутнє право на відшкодування ПДВ в розмірі 37611804,00 грн. за червень 2020 року.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0030440402 від 07.10.2020, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, підп. 200.14, 200.10 ст. 200 ПК України, на підставі акта перевірки № 153/04.2-16/42647141 від 15.09.2020 та в порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, виявлено відсутність у ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37611804,00 грн.

Позивач не погодився з висновками перевірок. Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002200402 від 26.08.2020, прийняте на підставі акту перевірки за №132/04.2-16/42647141 від 14.08.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Торговий дім Веспрем" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року"; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ "Торговий дім Веспрем" у розмірі 6070023,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00021100402 від 11.08.2020, прийняте на підставі акту перевірки за №112/04/2-16/42647141 від 14.07.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Торговий дім Веспрем" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2020 року"; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ "Торговий дім Веспрем" у розмірі 950879,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030440402, прийняте на підставі акту перевірки за №153/04/2-12/42647141 від 15.09.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Торговий дім Веспрем" з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2020 року"; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відш

Позов обґрунтовано тим, що позивачем подано до ГУ ДПС у Львівській області в електронній формі податкові декларацію з ПДВ за квітень 2020, травень 2020 та червень 2020, в рядку 20.2.1 яких зазначалися суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника. Від`ємне значення податку на додану вартість виникло у зв`язку з придбанням олії соняшникової нерафінованої на митній території і експортом цієї сільськогосподарської продукції за кордон на підставі експортних контрактів. Позивач зазначив, що разом із деклараціями подавав заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. Однак, відповідачем питання зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування не розглядалось, водночас вказане стало передумовою для проведення перевірок та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Звертає увагу на те, що в ході проведення перевірок не було встановлено розбіжностей між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту за квітень, травень та червень 2020 року, а зазначалося лише про ненадання позивачем платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування, була фактично сплаченою постачальниками товарів. При цьому, всі платіжні доручення при проведенні позапланових перевірок були надані, а господарські операції з контрагентами - постачальниками підтверджені усіма належним чином оформленими документами.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суди врахували, що банком не повертались платіжні доручення платнику ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" без виконання з підстав не засвідчення їх електронним цифровим підписом, чи з будь-яких інших підстав, а отже, такі платіжні доручення були оформлені належним чином і оплата була здійснена. Крім того, з копій цих платіжних доручень слідує, що на їх підставі банком платника проведено оплату контрагентам позивача за поставлені товари (надані послуги) відповідно до призначення платежу та у сумах, що зазначені у таких платіжних дорученнях.

Відповідач з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився, подав касаційну скаргу. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/7683/20 податковий орган визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із відсиланням на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, тобто з підстав недослідження доказів у справі. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду. Як вважає відповідач, судами не здійснено повного та всебічного розгляду справи, не взято до уваги докази, на які посилається податковий орган, що не відповідає вимогам, встановленим статтею 242 КАС України. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд.

Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п, 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пунктами 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2020 року, за травень 2020 року та за червень 2020.

Обґрунтовуючи свою позицію податковий орган вказував, що перевірками було встановлено порушення ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 ПК України, у зв`язку з чим ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" не має права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2020, травень 2020 та червень 2020. За результатами звірки даних зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які були надані до перевірки не підписані керівником ТзОВ "Торговий Дім Веспрем", не завірені банком в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток. Крім того, зазначив, що відповідно до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2016 №276) одночасно з декларацією повинні подаватися усі необхідні докази, усі необхідні додатки до декларації. Щодо доводів позивача, що надані ним документи були підписані електронним цифровим підписом зазначив, що документи до перевірки були надані з порушенням статті 85 ПК України (на паперових носіях). Оскільки позивачем не було надано документів для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки з використанням наявної інформації про щодо задекларованим позивачем сум податкового кредиту.

Касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у цій справі передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Вирішуючи спір, суди повинні надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним та дослідити їх в тому обсязі поки не виникне повне переконання в обставинах справи. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили фактичні дані щодо підписання накладних, повноважними особами. Суди попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не перевірили, чи розслідується у порушеному кримінальному провадженні №6219150000000937 від 26.11.2019 участь посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) позивача та надати цій обставині належну оцінку.

Суди, задовольняючи позовні вимоги не дослідив зібрані у справі докази, копії платіжних доручень, роздрукованих з системи «Інтернет-Банк» та не перевірив докази на підтвердження фактів, не вжив заходів для виявлення та витребування доказів, не витребувано довідки про рух коштів по рахунку. не встановлено чи за платіжними дорученнями, які були надані під час розгляду справи, здійснено оплату, оскільки відповідач у справі стверджував, що до перевірки не надано платіжні доручення, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими постачальникам або до державного бюджету. Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про зупинення провадження у справі, з огляду на положення частини першої статті 375 КАС України, згідно якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку, оскільки за наслідками касаційного провадження розгляд справи закінчено.

Водночас, позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Позивач вказує, що внаслідок збройної агресії рф та блокування морських портів діяльність ТзОВ "Торговий Дім Веспрем" стала неможливою, а відтак було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації без правонаступництва. До клопотання позивач додає витяг з ЄДРПОУ (на запит від 09.11.2022 станом на 09.11.2022).

Верховним Судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис 27.05.2022 №1004151110008045826 державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Веспрем", ідентифікаційний код юридичної особи 42647141.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та, враховуючи припинення юридичної особи - позивача у справі, закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 345, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/7683/20 скасувати.

Клопотання позивача про закриття провадження у справі задовольнити. Провадження у справі №380/7683/20 закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду