Ухвала

від 23.11.2022 по справі 755/12041/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/12041/22

Провадження №: 1-кс/755/2393/22

"23" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 159-160 КПК Україниза клопотанням слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001901від 22.07.2022за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1КК України, установив :

23.11.2022 у провадження суду надійшло дане клопотання.

Автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого слідчого суддю ОСОБА_1 та передано наведені матеріали того ж дня.

Слідчий суддяперевіривши виконаннявимог ст.ст.131-132,159-160 КПК Україниза клопотанням, приходить до наступного.

З положень ст. 160 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених устатті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно ч. 6 ст. 132 КПК до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

В цій ситуації до клопотання додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, згідно якого прокурор А. Котяш, котрий погодив клопотання до групи прокурорів не входить.

Тим самим повноваження прокурора А. Котяш не є підтвердженими, що прямо не кореспондується з нормами ст. 160 КПК, яка указує, що певне клопотання у конкретному провадженні має право погодити не просто прокурор, котрий працює в прокуратурі, а саме той, який уходить до групи прокурорів в такому провадженні відповідно до п. 10) ч. 2 ст. 36 КПК.

Так, як відповідно до ст. 37 КПК прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Рішення щодо визначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, як раз фіксується у т.ч. у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Дії слідчогосудді уразі,коли клопотанняподане упорядку ст. 160 КПК особою, яка не підтвердила свої повноваження не регламентуються, тож, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 6ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження вважає доречним повернути його.

Адже, у світлі норм п. 1 ч. 2ст. 304 КПК України, саме такий підхід законодавець застосовує, для прикладу, у разі коли скарга, у порядку ст. 303 даного Кодексу, подана особою, яка не має права її подавати.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню, оскільки подане особою, яка не має права його подавати, з огляду на не підтвердження своїх повноважень з роз`ясненням, того, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченомуКПК України.

Також слід зауважити, що в постанові від 31 травня 2021 року в справі № 646/3986/19 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Судуу т.ч. вказала, що «серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбаченаКПКу межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченоїКПК(з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбаченаКПК); ухвалені в межах передбаченоїКПКпроцедури із застосуванням положень ч. 6ст.9 КПКта загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1ст. 7 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченоїКПКпроцедури із застосуванням положень ч. 6ст.9 КПКта загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню. З огляду на те, щопостановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2ст. 132 КПК(якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування».

Відповдіно, так як це судове рішення ухвалене в межах передбаченоїКПКпроцедури із застосуванням положень ч. 6ст.9 КПКта загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1ст. 7 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченоїКПКпроцедури із застосуванням положень ч. 6ст.9 КПКта загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню, та з огляду на те, щопостановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ст. 160 КП К(якщо воно особою, котра не підвердила свої повноваження) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-26, 131-132, 159-160, 369372-376 КПК України, Суд постановив:

клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001901 від 22.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним Кодексом України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідча суддя Оксана БІРСА