Ухвала

від 20.03.2023 по справі 755/12041/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12041/22

Провадження №: 1-кс/755/678/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2023 р. м. Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100040001901, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , уповноваженого здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, про арешт майна, в якому він просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 та об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю (літ. А, загальною площею 86 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1935918080000), що розташована на вказаній земельній ділянці, із встановленням заборони користування та розпорядження, у тому числі заборони проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних, вишукувальних робіт, робіт з реконструкції або демонтування об`єктів нерухомого майна, встановлення чи демонтування малих архітектурних форм.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив його задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Зважаючи на обставини кримінального провадження та зазначені положення закону слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність власника майна.

Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100040001901, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування вищезазначеного кримінального провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в зоні особливого режиму використання земель.

На цей час органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2019 року, ОСОБА_4 самовільно, в межах санітарно захисної зони, зайняв земельну ділянку, що перебуває у розпорядженні територіальної громади міста Києва, площею 0, 0805 га, де за відсутності містобудівної документації встановив нежитлову будівлю (літера А) загальною площею 86 кв.м. та самостійно визначив адресу її розташування: АДРЕСА_1 .

04 жовтня 2019 року державним реєстратором КП Результат здійснено державну реєстрацію речового права на вказаний вище обєкт нерухомого майна за ОСОБА_4 . Підставою для реєстрації за ОСОБА_4 речового права слугувало використання останнім тенічного паспорту №476-02 від 10.10.19 та довідки про показники ОНМ №2 від 10.10.19 складені та видані ФОП ОСОБА_5 . Згідно вказаних документів, нежитлова будівля, начебто побудована господарським способом до 05.08.1992 р., а відтак не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує введення в експлуатацію.

10 грудня 2021 року, з метою надання нежитловій будівлі статусу добросовісно набутого майна, ОСОБА_4 вніс вказаний вище обєкт нерухомого майна до установчого фонду ТОВ Продмарш прайм (товариство створене у грудні 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ).

У подальшому, з метою приховання факту самовільного зайняття ОСОБА_4 земельної ділянки, 17 січня 2022 року, на підставі заяви директора ТОВ Продмарш Прайм ОСОБА_7 , в Державному земельному кадастрі здійснено державну реєстрацію земельної ділянки на якій встановлено нежитлову будівлю площею 86 кв.м. з присвоєнням кадастрового номера 8000000000:66:441:0009.

У той же час встановлено, що:

- нежитлова будівля, зареєстрована ОСОБА_4 , збудована на земельній ділянці 8000000000:66:441:0009 у період часу з серпня по грудень 2019 року, а відтак є самочинним будівництвом (протокол огляду Google Earth Pro за 2004, 2005, 2009 роки та за квітень, серпень, грудень 2019 року);

- згідно інформації Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) рішення про виділення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 не приймалось, поштова адреса обєктам нерухомого майна по АДРЕСА_1 не присвоювалась, документація у сфері містобудування не видавалась;

- згідно висновку експертів КНІСЕ за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провиадженні 12022100040001901, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 повністю накладається на межі санітарно захисної зони уздовж залізниці.

З огляду на викладене, у період часу з серпня по грудень 2019 року, ОСОБА_4 самовільно зайнято земельну ділянку 8000000000:66:441:0009, в межах санітарно захисної зони уздовж залізниці, на якій самовільно збудовано обєкт нерухомого майна.

Крім того, з метою прикриття протиправного будівництва та самовільного користування земельною ділянкою територіальної громади міста Києва площею 0,0805 га, на підставі технічного паспорта та довідки про показники, які містять завідомо неправдиві відомості (щодо дати проведення будівельних робіт), ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію обєкта самочинного будівництцва.

Станом на день звернення прокурора до слідчого судді із вказаним клопотанням правоустановчі документи на право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 Київської міською радою не видавалась та не укладались, у тому числі і за зверненнями товариства Продмарш прайм.

Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 23.07.2022 р. земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 та розташована на ній нежитлова будівля (літ. А, загальною площею 86 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1935918080000), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100040001901, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Враховуючи наведене, з метою збереження речових доказів, зокрема, запобігання спробам приховування, пошкодження, зникнення, втрати, спотворення, знищення речових доказів, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування кримінального провадження, прокурор порушив питання про накладення арешту на вказані вище земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю.

Вислухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

За правилами ч. 11 ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На думку слідчого судді, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст. ст.132,170-173 КПК Українидоведено,що існуютьправові підставидля накладенняарешту навказану земельну ділянку та нежитлове приміщення, із забороною користування та розпорядження вказаним майном, з метою забезпечення збереження майна як речового доказа.

Матеріали провадження свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна та є співмірним цілям кримінального провадження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном, а клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:441:0009 та об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю (літ. А, загальною площею 86 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1935918080000), що розташована на вказаній земельній ділянці, із встановленням заборони користування та розпорядження, у тому числі заборони проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних, вишукувальних робіт, робіт з реконструкції або демонтування об`єктів нерухомого майна, встановлення чи демонтування малих архітектурних форм.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9