Рішення

від 22.11.2022 по справі 910/11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022 Справа № 910/11/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення 29 841,62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо» (надалі - ТОВ «Престо») про стягнення 29 841,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №1184 від 08.05.2020, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Богдан А09202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7955974, у зв`язку з чим останнім сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 55 983,38 грн., проте сплачена сума не покриває фактичного розміру завданої шкоди, а відтак позивач вказує на те, що у відповідача на підставі ст. 1172 та 1194 Цивільного кодексу України виник обов`язок відшкодувати різницю між страховою виплатою та фактичним розміром завданої шкоди, зокрема у розмірі 29 841,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

10.02.2022 через канцелярію суду від ТОВ «Престо» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що саме на страховика відповідача покладено обов`язок з виплати страхового відшкодування, а покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах суми страхового відшкодування на страхувальника суперечить меті інститут страхування цивільно-правової відповідальності, крім того, згідно страхового акту позивача сума відшкодування складає 73 550,00 грн., а не 85 825,00 грн., як зазначено в позові.

18.02.2022 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, зазначив про підтримання позову та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Разом з відзивом на позов відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» належним чином завірені копії страхового акту останнього, розрахунку страхового відшкодування, звіту про визначення вартості матеріального збитку, претензії про відшкодування шкоди та відповіді на неї щодо автомобіля Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

29.06.2022 через канцелярію суду від ТОВ «Престо» надійшли заперечення, відповідно до яких відповідача надав додаткові пояснення по суті спору, заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі - ПрАТ «Страхова група «ТАС») до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

15.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.05.2020 між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №56806а0км (надалі - «Договір»), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, зокрема, автомобілем Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

20.09.2020 об 11:30 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Богдан А09202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Києві по вул. Щербаківського не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2020 у справі №761/32837/20.

Згідно з рахунком-фактурою №65180 від 22.09.2020 та актом виконаних робіт №56804 від 26.10.2020, які складені СТО, вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при спірному ДТП, склала 85 825,00 грн.

На підставі страхового акту №ARX2629157 від 24.09.2020 ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснило відшкодування завданої страхувальнику шкоди у розмірі 85 825,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №707940 від 25.09.2020 на суму 73 550,00 грн. та зазначеним страховим актом, оскільки із його змісту вбачається, що сума у розмірі 12 275,00 грн. була відшкодована шляхом взаємозаліку по несплаченим платежам за Договором.

Оскільки цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Богдан А09202, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7955974, позивач звернувся до нього із заявою №8902/18/ЦВ від 06.11.2020 про виплату страхового відшкодування у розмірі 85 825,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №144044 від 09.12.2020, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» здійснило виплату ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» страхового відшкодування у розмірі 55 983,38 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулося до ТОВ «Престо» з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу №0017458/НС від 22.03.2021, в якій просило здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 29 841,62 грн. на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 Цивільного кодексу України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 Цивільного кодексу України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за Договором відповідно до його умов, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, а саме у розмірі 85 825,00 грн.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС») регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема полісом №АР/7955974, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За твердженням ПрАТ «Страхова група «ТАС», страхове відшкодування було виплачено ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у розмірі 55 983,38 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який розрахований на підставі п. 7.39 (б) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (надалі - «Методика»).

Так, згідно із п. 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів винятками стосовно використання зазначених вимог є:

а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);

б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини));

в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;

г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу І цієї Методики;

ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

В даному випадку, пошкоджений автомобіль Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, що вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , тобто на момент ДТП строк експлуатації не перевищував 7 років, а в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами автомобіля Audi A3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відновлювали ремонтом до настання спірної ДТП.

Отже, підстави вважати правомірним виплату страховиком відповідача позивачу витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу розрахованого на підставі п. 7.39 (б) Методики відсутні.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.

Тобто, страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, страховик відповідача, виплативши позивачу страхове відшкодування у розмірі 55 983,38 грн., виконав свої зобов`язання не в повному обсязі, враховуючи, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 85 825,00 грн., страхова сума за полісом №АР/7955974 - 130 000,00 грн., а франшиза за ним - 0 (нуль) грн.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 Цивільного кодексу України у системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі №464/1937/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, на переконання суду, позивач не довів правомірності вимог до відповідача, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про перехід прав вимоги позивача до відповідача з огляду на недостатність страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, сплаченою страховиком ТОВ «Престо».

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий