Ухвала

від 23.11.2022 по справі 205/102/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

23.11.2022 Єдиний унікальний номер 205/102/22

Провадження № 2/205/3151/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року голова правління КС «Взаємний кредит» Козаков К.А. засобами поштового зв`язку направив до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 06 січня 2022 року, а передана канцелярією суду судді 10 січня 2022 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2022 року вищезазначена позовна заява залишена без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків.

25 травня 2022 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, які були зазначені в ухвалі судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2022 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року задоволено апеляційну скаргу КС «Взаємний кредит», скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2022 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду з вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Фактично матеріали цивільної справи надійшли до суду 22 листопада 2022 року.

Отже, дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява КС «Взаємний кредит» підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Оскільки одночасно головою правління КС «Взаємний кредит» Козаковим К.А. було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з тим, що станом на момент подачі позову КС «Взаємний кредит» знаходиться у важкому фінансовому стані, оскільки на всі її грошові кошти на банківському рахунку накладено арешт, а відтак позивач позбавлений можливості за рахунок своїх коштів сплатити судовий збір.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання голови правління КС «Взаємний кредит» Козакова К.А. про відстрочення сплати судового збору за подання до суду вищевказаної позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 .

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року № 907/9/17.

Отже, позивачем у позовній заяві зазначено вимогу майнового характеру про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі, який потрібно визначити позивачу, або відповідно до ч. 2 ст.176ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи неможливість надати позивачу дійсну вартість спірного майна на момент пред`явлення позовної заяви до суду, суддя звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.4 договору іпотеки № 071209-3 від 07 грудня 2009 року заставна вартість предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , визначається сторонами у розмірі 100000 гривень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.4ЗУ «Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 2 270 гривень та не більше 794000 гривень станом на час подання позову позивачем).

Однак, при зверненні до суду, позивачем надано оригінал платіжного документу про сплату судового збору на суму 500 грн., що не може слугувати належним доказом сплати судового збору, та зумовлює вирішення питання про надання позивачу строку для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору додатково.

На виконання ухвали суду позивач має надати платіжний документ про доплату судового збору у розмірі 1 170 гривень, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 500 грн.

Крім того, позивачем усупереч п. 8 ч. 3 ст.175ЦПК України не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява КС «Взаємний кредит» підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко