Постанова

від 14.11.2022 по справі 159/405/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/405/22 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О. Провадження № 22-ц/802/866/22 Категорія: 84 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Данилюк В. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія Ковель», до виконавчого комітету Ковельської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Волиньнасінтрав», ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14.12.2006, за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, уточнивши який (а.с.14-18) мотивує тим, що рішенням виконкому Ковельської міської ради від 31.07.1993 № 184 «Про затвердження актів державних комісій по прийняттю в експлуатацію новозбудованих об`єктів» затверджено акт державної комісії по прийняттю в експлуатацію 20-ти квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із вбудовано-прибудованими приміщеннями на замовлення дирекції об`єднання «Волиньнасінтрав» загальною площею житлової частини 1062,93 кв. м, у т. ч. житловою площею 644,12 кв. м; вбудовано-прибудовані приміщення перукарні та фотоательє загальною площею 314,68 кв. м, у т. ч. робочою площею 173,05 кв. м.

01.03.2005 у будинку створено ОСББ «Віктрія-Ковель».

Пунктом 14 рішення виконкому Ковельської міської ради від 14.12.2006 № 517 «Про оформлення права власності будівлі та споруди» оформлено право власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав», правонаступником якого є третя особа у справі ПрАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

Оспорюваний пункт 14 рішення від 14.12.2006 № 517 є незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень (поза межами компетенції).

При цьому технічна інвентаризація житлового будинку в цілому чи вбудовано-прибудованого приміщення перукарні та фотоательє зокрема не проводилася, технічний паспорт на ці об`єкти не виготовлявся. Згоди ОСББ при передачі частини житлового будинку орган місцевого самоврядування не отримував, співвласників багатоквартирного будинку до відома поставлено не було.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.08.2018 власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення площею 276,2 кв. м являється третя особа ОСОБА_3 ..

Будинок АДРЕСА_1 не було передано ні до комунальної власності, ні до Фонду державного майна, а вона є власником квартири АДРЕСА_1 у цьому будинку та відповідно співвласником допоміжних приміщень, інших приміщень будинку, а тому оспорюване рішення порушує її право спільної сумісної власності на вказані вище приміщення.

Ураховуючи наведене, просила визнати незаконним та скасувати пункт 14 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області від 14.12.2006 № 517 «Про оформлення права власності будівлі та споруди» та видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.12.2006, а також відшкодувати судові витрати.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2022 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Відзив на апеляційну скаргу учасники справи не подали.

У судовому засіданні позивачка та її представник апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав і просять її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши позивачу та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) з 20.03.2007 є співвласником квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом та являється співвласником цього будинку (а.с.65, 86, 87).

Про проектування, подальше будівництво та прийняття в експлуатацію 20-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями фотоательє і перукарні на замовлення юридичної особи Волинської обласної міжгосподарської спеціалізованої насіннєвої станції по багаторічних травах у кварталі АДРЕСА_3 свідчать виготовлений у 1988 році будівельний паспорт на забудову земельної ділянки (а.с.33, 35-51).

Із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , співвласником якої являється позивачка, приватизована 04.10.1995 року (а.с.65).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у редакції станом на 1995 рік) до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-Ковель», що на АДРЕСА_1 зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 01.03.2005 (а.с.6).

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції станом на 2005 рік) наведено визначення термінів, які вживаються для цілей цього закону.

Так, зокрема визначено поняття і наступних термінів:

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

житловий комплекс єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;

загальне майно частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об`єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);

конструктивні елементи багатоквартирного будинку частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в`їзна група тощо);

нежиле приміщення приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» також наведено визначення термінів, які вживаються для цілей цього закону.

Так, зокрема визначено поняття і наступних термінів:

1) багатоквартирний будинок житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

3) нежитлове приміщення ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

5) співвласник багатоквартирного будинку власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

6) спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Ураховуючи наведені норми права, оспорюваним пунктом 14 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14.12.2006 № 517 «Про оформлення права власності будівлі та споруди», яким оформлено право власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав», правонаступником якого є ПрАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 не порушуються будь-які права позивачки ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки спірне приміщення не є допоміжним приміщенням цього будинку, право користування яким, чи право на приватизацію частки якого могла б мати позивачка.

Зазначена позивачкою така підстава для задоволення позову, як відсутність згоди ОСББ при прийнятті оспорюваного пункту рішення виконкому відхиляється апеляційним судом, оскільки ОСББ, як юридична особа має право на самостійний захист своїх прав у випадку, якщо вважає їх порушеними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішенням виконкому Ковельської міської ради від 31.07.1993 № 184 затверджено акт державної комісії по прийняттю в експлуатацію 20-ти квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із вбудовано-прибудованими приміщеннями перукарні та фотоательє, де їх загальну площу зазначено 314,68 кв. м, у т. ч. робочу площу 173,05 кв. м, а пунктом 14 рішення виконкому Ковельської міської ради від 14.12.2006 № 517 «Про оформлення права власності будівлі та споруди» оформлено право власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв. м відхиляються апеляційним судом, оскільки оформлення права власності на нежитлове приміщення із зазначенням меншої площі жодним чином не порушує будь-яких прав, свобод та інтересів позивачки.

Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а містять суб`єктивне тлумачення позивачкою норм законодавства.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді