Рішення

від 22.11.2022 по справі 640/4931/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року м. Київ № 640/4931/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про протиправними та скасування рішень, вимоги та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві по проведенню перевірки ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом від 27.11.2019 №613/26-15-42-05-30-2487705035 (зі змінами внесеними листом відповідача від 04.12.2019 р. № 15759/ФОП/26-15-42-05-27);

- визнати протиправними та скасувати прийняті щодо ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у м. Києві: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2019 р. № Ф-131У; податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0094164205 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та застосування штрафних (фінансових) санкцій; рішення № 0094144205 від 11.12.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; рішення № 0094154205 від 11.12.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0094174205 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що проведена перевірка з порушенням встановленої процедури та є незаконною, зокрема, зазначення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача не відповідає дійсності, оскільки фактично було проведено невиїзну перевірку, не вручено наказ про проведення перевірки. Також, акцентовано увагу на хибності висновків відповідача про заниження позивачем валових витрат та порушення інших вимог законодавства за результатом проведеної перевірки, адже необхідність додаткового підтвердження витрат такими документами, як банківська виписка/квитанція/чек не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску підписана особою, яка не має на це повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.04.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що перевірка позивача була проведена без порушення встановленої ПК України процедури, прийняті за наслідком її проведення рішення, відповідають суті виявлених порушень, а наведені позивачем обґрунтування не є підставою для їх скасування, оскільки такі не підтверджуються нормативно та не відповідають фактичним обставинам.

07.05.2020 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, викладені відповідачем у відзиві обставини та обґрунтування, не спростовують покладених в основу позовної заяви доводів та не відповідають дійсності, на підтвердження чого, позивачем надано додаткові пояснення.

30.11.2021 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, на ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши обґрунтування вказаного клопотання, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, наказу ДПС України від 30.09.2020 № 529 та від 12.11.2020 № 643, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, та заміни первісного відповідача, у порядку ст. 52 КАС України, його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ 44116011).

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача на підставі наказу від 15.11.2019 № 3373 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 27.12.2017 та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 27.12.2017.

Актом перевірки від 27.11.2019 № 613/26-15-42-05-30-2487705035 було встановлено наступні порушення:

Пункту 2.1 плану перевірки встановлено заниження податкового зобов`язання за 2016 рік на суму 12600,00 грн., чим порушено п. 177.2, пп. 177.4.4, пп. 174.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України;

Пункту 2.1 плану перевірки встановлено несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб, чим порушено пп. 177.5.1 ст. 177 Податкового Кодексу України;

Пункту 2.2 плану перевірки встановлено заниження податкового зобов`язання по військовому збору в сумі 1050,00 грн., чим порушено п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України із змінами та доповненнями;

Пункту 2.2 плану перевірки встановлено несвоєчасна сплата військового збору, чим порушено п. 1.4, п. 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;

Пункту 2.5 плану перевірки встановлено подання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2016 роки не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, чим порушено п. п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами та доповненнями;

Пункту 2.5 плану перевірки встановлено ненарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік на суму 21469,56грн., за 2016 рік на суму 15136,44грн., чим порушено п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами та доповненнями;

Неведення обліку доходів і витрат, чим порушено п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України та доповненнями та п. 1 наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»;

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, чим порушено п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями.

Тому, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач завищив валові витрати, та вчинив наступні порушення: заниження податкового зобов`язання за 2016 рік на суму 12600,00 грн.; заниження податкового зобов`язання по військовому збору в сумі 1050,00 грн.;

ненарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік на суму 21469,56 грн. та за 2016 рік на суму 15136,44 грн.; подання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2016 роки не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У зв`язку з цим, відповідачем було складено наступні рішення:

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2019 р. № Ф-131У зі сплати єдиного внеску на суму 36606,00 грн.;

Податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0094164205 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 12600,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3150,00 грн.;

Рішення № 0094144205 від 11.12.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 13128,76 грн.;

Рішення № 0094154205 від 11.12.2019 р. про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на суму 340,00 грн.;

Податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0094174205 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 1050,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 262,50 грн.

Вважаючи вимогу та рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, шляхом надіслання до Державної податкової служби України скарги № 2019/12/19-1, в порядку пп. 56.2. та 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України.

15.01.2020 р. позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 09.01.2020 р. № 85316/99-00-08-05-04-06 про продовження строку розгляду скарги до 21.02.2020 р. в частині оскарження двох із п`яти оскаржуваних документів, а саме, податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 р. № 0094164205 та №0094174205.

31.10.2020 р. позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 22.01.2020 р. № 2698/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги в частині оскарження решти документів - вимоги від 11.12.2019 р. № Ф-131У, рішень від 11.12.2019 Позивач, вважаючи, що проведена перевірка з порушенням встановленої процедури, а рішення, прийняті за наслідок її проведення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464).

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464, визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно змісту ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Актом перевірки встановлено, що при визначення суми чистого оподатковуваного доходу, платником податку, в податковій декларації за 2016р., встановлено заниження чистого доходу за 2016 рік на суму 70000,00 грн., у зв`язку із тим, що згідно наданих до перевірки первинних документів, вбачається завищення валових витрат за 2016 рік за рахунок включення до складу витрат оплати послуг, які не підтверджені документально на суму 70000,00 грн.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

При цьому, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Слід зазначити, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву суб`єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних, до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: РНОКПП суб`єкта господарювання з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Суд, у контексті наведеного, висновків акта перевірки та доводів позовної заяви, вважає, що документальне підтвердження витрат такими первинними документами, як видаткова накладна або акт виконаних робіт, які позивачем було надано до перевірки, не дає підстав на зменшення валового доходу, оскільки даними документами лише фіксується прийняття-здача робіт/послуг, проте, не фіксується понесення матеріальних витрат на їх оплату, що підлягає включенню до складу витрат, при цьому, як правильно вказав податковий орган, таке право з`являється лише тоді, коли фізичною особою-підприємцем надано до перевірки банківську виписку, платіжне доручення, касовий чек, розрахункову квитанцію або інший документ, який підтверджує фактичну оплату товарів або послуг.

Позивачем до контролюючого органу було надано документи на підтвердження валових витрат, а саме, надано наступні акти приймання-передачі послуг від 22.10.2015, від 03.11.2015, від 24.11.2015, від 22.12.2015, від 22.01.2016, від 29.02.2016, від 23.03.2016, від 21.04.2016, від 31.05.2016, від 24.06.2016 до Договору про надання послуг від 01.10.2015, укладені між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 (Виконавець) - послуги за макетування та дизайн навчальних матеріалів для проведення семінарів, які також було надано і до позовної заяви, проте, вказані документи без документального підтвердження оплати послуг (операції не підтверджуються банківськими виписками по рахунках АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПУАТ «ФІДОБАНК»); акти приймання-передачі послуг від 22.10.2015, від 03.11.2015, від 24.11.2015, від 22.12.2015, від 22.01.2016, від 29.02.2016, від 23.03.2016, від 21.04.2016, від 31.05.2016, від 24.06.2016 до Договору про надання послуг від 01.10.2015, укладені між ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_3 (Виконавець) - послуги за оренду приміщення для проведення семінарів, проте, суд акцентує увагу на тому, що останні також надані без документального підтвердження оплати послуг (операції не підтверджуються банківськими Виписками по рахунках АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПУАТ «ФІДОБАНК»).

Договір про надання послуг або Договір оренди приміщення від 01.10.2015, укладений між ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_3 (Виконавець) та Договір про надання послуг від 01.10.2015, укладені між ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 (Виконавець) до перевірки не було надано.

Також, податковим органом було досліджено та враховано, що відповідно до ІС «Податковий блок», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_3 , подано Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2016 рік з зазначенням виду діяльності - виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , подано Податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2016 рік з зазначенням виду діяльності - інші види видавничої діяльності. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, встановлено: згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено завищення валових витрат за 2016 рік за рахунок включення до складу витрат, які не підтверджені документально на суму 70000,00 грн.

Тож, за результатами перевірки встановлено завищення валових витрат за 2016 рік на суму 70000,00 грн., чим порушено пп. 177.4.4, пп. 174.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що необхідність додаткового підтвердження витрат такими документами, як банківська виписка/платіжне доручення/чек тощо не передбачена жодним нормативно-правовим актом, оскільки фактично, у такому випадку, позивачем було лише надано документи на підтвердження факту виконання певних робіт/надання послуг, проте не їх оплати, лише факт понесення витрат на що, дає підстави для віднесення позивачем таких до валових витрат. Висновки акта перевірки та доводи податкового органу в цій частині є доведеними та обґрунтованими.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Так, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, податкової декларації за 2016р. встановлено заниження позивачем чистого доходу за 2016 рік на суму 70000,00 грн., у зв`язку із тим, що згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено завищення валових витрат за 2016 рік за рахунок включення до складу витрат оплати послуг, які не підтверджені документально на суму 70000,00 грн.

Відповідно до положень п. п. 296.1.1, п. 296.1 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. В книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 , не відображено жодних даних про здійснені ним господарські операції, на підтвердження чого, до відзиву надано її копію.

Згідно приписів п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, встановлено оподатковуваний дохід та згідно п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб за 2016 рік - 95486,00* 18% = 17187,48 грн. Всього до сплати за 2016р. - 17187,48 грн. Самозайнятою особою визначено до сплати податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 4587,48 грн.

Отже, за результатами перевірки, обґрунтовано було встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності всього у сумі 12600,00 грн. (17187,48 грн. - 4587,48 грн.), чим порушено п. 177.2, пп. 177.4.4, пп. 174.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України,

ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з пп. 1.5 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Тобто, з наведеного слідує, що платники податку за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

За результатами перевірки позивача, податковим органом було встановлено заниження податкового зобов`язання по військовому збору в сумі 1050,00грн., чим порушено п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, та правомірно здійснено відповідне донарахування за оскаржуваним рішенням.

Також, за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, позивач, як самозайнята особа, перебував на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 ПК України, норми якої наведені вище.

Так, за період з 01.01.2011 по 30.09.2015, та за період з 01.10.2016 по 27.12.2017, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку. Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015-2016 роки подано до контролюючого органу своєчасно, але не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено відхилення у сумах за даними звітів та за даними перевірки. Під час розгляду даного спору, позивачем не було спростовано помилковість висновків контролюючого органу в цій частині. Перевіркою встановлено чистий оподатковуваний дохід, на який нараховується єдиний внесок.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, встановлено: згідно наданих до перевірки первинних документів встановлено завищення валових витрат за 2015 рік за рахунок включення до складу витрат, які не підтверджені документально на суму 49550,00 грн., за 2016 рік за рахунок включення до складу витрат, які не підтверджені документально на суму 70000,00 грн.

Відповідно до приписів п. п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) платнику податків виплачено дохід за ознакою 157 - Дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, статті 177та178 розділу IV ПК України) від Місії «Емануїл», код ЄДРПОУ 20068388, та від Міжнародної громадської організації «Асоціація милосердя «Емануїл», код ЄДРПОУ 1936^046, по квартальним періодам за 2015 рік - 66006,00 грн., за 2016 рік - 95486,00 грн.

Згідно норм п. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності з вимогами п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка та 22 відсотка з 01.01.2016 р. визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У графі 3 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік в таблиці 1 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 річна), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, платником податків, позивачем відображено суму отриманого доходу 95786,00грн.

Відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, сума доходу складає 95486,00грн. (різниця в розмірі отриманого доходу в червні 2016 року в сумі 300,00грн., фактично отримано дохід в червні 2016 року в сумі 37448,00грн.)

Відповідно до п. 2 розділу III « Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), далі Порядку, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку, звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 10 розділу IV Порядку, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо платником не отримано доходи (прибутку) в звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальному величину бази нарахування єдиного внеску. При цьому суму єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, встановленої законом.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 01.09.2015 становить 23426,00грн. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 01.01.2016 становить 34450,00грн., з 01.05.2016 становить 36250,00грн.

За результатами перевірки було встановлено ненарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік на суму 21469,56грн., за 2016 рік на суму 15136,44грн., чим порушено п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже, висновки перевірки позивача, що знайшли відображення в акті від 27.11.2019 № 613/26-15-42-05-30-2487705035 та прийнятих на підставі його висновків та оскаржуваних у даній справі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору та підтверджуються нормативно, при цьому, посилання сторони позивача на хибність та безпідставність висновків податкового органу про порушення норм ПК України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», є недоведеними та необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на те, що відповідно до акта перевірки, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, однак, дана інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідачем було фактично проведено невиїзну перевірку та наказ про проведення невиїзної перевірки не видавався та позивачу не вручався, суд зазначає, що в акті перевірки від 27.11.2019 міститься інформація про те, що було проведено позапланову виїзну перевірку само зайнятої особи ОСОБА_1 , копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки було вручено під розписку позивачу, направлення на проведення перевірки та службове посвідчення особи, яка зазначена у направленні, пред`явлено 18.11.2019 позивачу. Перевірку проведено з відома та в присутності позивача. (п. 1.2 розділу ІІ акта перевірки.

З даного приводу суд вважає за необхідне вказати на те, що не применшуючи значення необхідності дотримання процедурних норм, їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися самій суті виявлених порушень. Суд вважає, що наведені вище доводи жодним чином не порушували прав позивача брати участь у проведенні перевірки, надавати необхідні матеріали та документи, при цьому, що вона була проведена з відома та в присутності позивача. Наведені в цій частині обґрунтування не тягнуть за собою наслідків визнання проведеної перевірки та акта, складеного за її наслідками такими, що не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2019 р. № Ф-131-У підписана не уповноваженою на те особою, проте, суд вважає вказані посилання позивача необґрунтованими, оскільки повноваження Шевченко Маргарити, начальника відділу перевірок само зайнятих осіб по припиненню підприємницької діяльності управління податкових перевірок фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві на право підписання, підтверджується наказом № 2998 від 12.11.2019, наданим до відзиву на позовну заяву.

За наслідком розгляду даного спору, аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що такі доводи позивача є необґрунтованими та не є достатньою підставою для визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки та скасування прийнятих за наслідком її проведення рішеннями. Тож, позовні вимоги є непідтвердженими та необґрунтованими.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про протиправними та скасування рішень, вимоги та податкових повідомлень-рішень відмовити.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Суддя В.І. Келеберда