Ухвала

від 24.11.2022 по справі 161/9489/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/9489/22 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-з/802/60/22 Категорія: 31 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю « Амріат Плюс» - Кумановського Луки Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амріта Плюс» Кумановського Луки Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амріта Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок та припинення права власності, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року заяву задоволено.

Постановлено заборонити ОСОБА_2 , державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дії, пов`язаних із відчуженням наступних земельних ділянок:

- земельна ділянка площею 0,08 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, к.н. 0725755100:03:016:0288, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - №61986084 від 01.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401555707257, номер запису про право власності 45395440;

- земельна ділянка площею 0,1998 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, к.н. 0722881800:01:001:3653, розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Забороль, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - №61986125 від 01.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1379652407228, номер запису про право власності 45395473.

Постановою Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року залишено без змін.

На адресу Волинського апеляційного суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення у даній справі додаткового судового рішення про стягнення з відповідачів на користь товариства 25000 гривень витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України справу розглянуто без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою, пунктів 1, 4 частиною третьої статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Виходячи із положень вказаних норм процесуального права, суд апеляційної інстанції може ухвалити додаткове рішення за наявності підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, ОСОБА_3 посилається на те, що при прийнятті постанови від 09 листопада 2022 року суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат. До закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України документи на підтвердження розміру витрат позивача будуть подані до суду протягом п`яти днів з моменту винесення рішення суду у даній справі.

Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, із розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Дійсно, як передбачено частиною 1 статті 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи заявника, оскільки останній помилково ототожнює поняття "рішення" та "судове рішення".

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови (ч. 3, ч. 4 ст. 258 ЦПК України).

В свою чергу, у статті 270 ЦПК України законодавець визначив, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у даній справі за своєю суттю є судовим рішенням, а не рішенням суду, як помилково вважає заявник, оскільки прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, якою вирішено процесуальне питання, а саме забезпечення позову в даній справі.

З наведеного слідує, що у суду апеляційної інстанції, який по суті вирішив лише процесуальне питання, а не ухвалив рішення по суті спору, були відсутні правові підстави для розподілу судових витрат за наслідками перегляду ухвали суду про забезпечення позову.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

За приписами ст. 270 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 197, 270 , 268, 381 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю « Амріат Плюс» - Кумановського Луки Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді