Ухвала

від 21.11.2022 по справі 607/11096/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.11.2022 Справа №607/11096/22

Провадження №2/607/2998/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника позивача адвоката Матвіяса А.Б.

представника відповідача адвоката Вербіцької М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вербіцької Мар`яни Василівни про призначення судової почеркознавчої експертизи під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Матвіяс Андрій Богданович до ОСОБА_1 про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Матвіяс А.Б. до відповідача ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти у національній валюті, сума яких на момент ухвалення рішення буде еквівалентна 80 350,97 доларам США, що на момент подачі позову становить 2 938 322 грн. 48 коп., як відшкодування збитків за невиконання умов договору укладеного між ними 05.03.2020 та штраф в сумі 400 000 грн за невиконання умов договору укладеного між ними 05.03.2020.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.11.2022 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Вербіцькою М.В., в якому викладено заперечення щодо заявлених позовних вимог.

14.11.2022 судом зареєстровано відповідь на відзив подану представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Матвіясом А.Б., в якому викладено заперечення щодо доводів відзиву на позовну заяву.

У судовому засідання представник відповідач ОСОБА_1 адвокат Вербіцька М.В. подала суду заперечення на відповідь на відзив та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач ОСОБА_1 стверджує, що п. 3.1.-3.3.1., 4.5. договору від 05.03.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були укладені у тій редакції, яка міститься у копії договору, наданій позивачем до суду, а саме - на сторінці другій договору. Зокрема, відповідач, підписуючи весь договір, зокрема, першу його сторінку, третю, четверту двічі (у кінці договору та знизу сторінки), другу сторінку договору підписував в іншій редакції. Жодні кошти до укладення договору про співпрацю 05.03.2020 позивач відповідачу не передавав, жодні документи про передачу йому грошових коштів у розмірі 80 350 доларів США відповідач не підписував. З урахуванням того, що відповідачем повністю заперечуються обставини, на яких ґрунтуються всі позовні вимоги позивача, а саме передача позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 80 350 доларів США до дня підписання договору про співпрацю 05.03.2020, підтверджуються лише одним доказом фактично одним підписом відповідача, проставленим на другій сторінці договору, для встановлення істини у справі та підтвердження справжності чи підробки підпису відповідач вважає за необхідне провести судову почеркознавчу експертизу. У разі задоволення клопотання про проведення почеркознавчої експертизи відповідач ОСОБА_1 зобов`язується сприяти її проведенню, надати усі необхідні зразки та матеріали для проведення експертизи, у тому числі ті, які будуть визначені експертом, - вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку. З огляду на викладене представник відповідача просила, призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити такі питання: 1. чи виконаний підпис на другій сторінці договору від 05.03.2020, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про співпрацю з метою забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:016:0137, у нижньому лівому куті навпроти прізвища та ініціалів « ОСОБА_1 » над суцільною лінією ОСОБА_1 чи іншою особою? 2. чи виконаний підпис на другій сторінці договору від 05.03.2020 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про співпрацю з метою забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер6110100000:12:016:0137, у нижньому лівому куті навпроти прізвища та ініціалів « ОСОБА_1 » над суцільною лінією з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ?

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Матвіяс А.Б. в судовому засіданні не заперечив з приводу задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи та зазначив, що сторона позивача готова надати наявний у них оригінал договору від 05.03.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Разом з тим зауважив, що стороною відповідача не подано суду вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку, підпису особи, яка підлягає ідентифікації. У випадку призначення судом експертизи з питань заявлених клопотанні представника відповідача, просив суд визначити зразки почерку та підпису відповідача ОСОБА_1 на сторінках 1,3,4 договору від 05.03.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як умовно-вільні зразки почерку та підпису відповідача ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вербіцької М.В. про призначення експертизи, вислухавши доводи учасників справи, суд дійшов наступного висновку:

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143-150 ЦПК, Законом України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 №1950/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 №15), з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Згідно п. 3.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюста України від 08.10.1998 № 53/5, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (статті 13, 43, 49, 175 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27.10.1993, заява № 14448/88, § 33).

Тобто, призначення почеркознавчої експертизи через обставини справи та характер спірних правовідносин є необхідним.

За положеннями статті 107 ЦПК України матеріли, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України наказом №53/5 від 08.10.1998, а саме п. 1.1 об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів

За п. 1.3. рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), повинен (на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Вільні зразки за п. 1.5 рекомендацій по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Пунктом 1.6 рекомендацій встановлено, що відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Експериментальні зразки за п. 1.7 рекомендацій посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (п. 1.8 рекомендацій).

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, рекомендацій за п. 1.10 слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Зважаючи на те, що представником відповідача не надано суду зразків підпису та почерку відповідача ОСОБА_1 необхідних для призначення експертизи (вільних, умовно вільних та експериментальних), як того вимагає Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд дійшов висновку про передчасність клопотання, а тому відмовляє у його задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 103, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Вважати поданепредставником відповідача ОСОБА_1 адвокатом ВербіцькоюМар`яною Василівноюклопотання пропризначення усправі №607/11096/22 судової почеркознавчої експертизи передчасним через ненадання відповідачем зразків підпису та почерку необхідних для призначення експертизи (вільних, умовно вільних та експериментальних).

Підготовче судове засідання відкласти на 05 грудня 2022 року о 14 год. 30 хв., у приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (вул.Котляревського, 34, м. Тернопіль, 1 поверх, 11 зал судових засідань).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяН. Р. Кунець