Рішення

від 16.11.2022 по справі 553/228/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/228/21

Провадження № 2/553/68/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.11.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу, в якій позивача вказує, що 02.02.2018 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір позики, що підтверджується розпискою, відповідно до умов якого ОСОБА_5 02.02.2018 року отримав від нього у борг 102000 доларів США на строк до 22.02.2018 року. 22.02.2018 року ОСОБА_5 умови договору не виконав, кошти не повернув. Після його неодноразових звернень ОСОБА_5 30.12.2020 року повернув 7000 грн., а 05.01.2021 року - 5970 грн., тобто на час звернення до суду з позовом борг повернув частково в розмірі 12970 грн., що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 04.02.2021 року становить 2842520 грн. 00 коп.

На час укладення договору ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 . Оскільки згідно сімейного законодавства при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, а якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, цивільні права та обов`язки за цим договором виникають у обох з подружжя, вважає, що борг підлягає стягненню солідарно з обох відповідачів з урахуванням 3 % річних в сумі 256937 грн. 59 коп. та плати за користування позикою в розмірі облікової ставки Національного банку України в розмірі 1145997 грн. 61 коп.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 4245455 грн. 20 коп., з яких 2842520 грн. 00 коп. сума боргу, 256937 грн. 59 коп. 3 % річних, 1145997 грн. 61 коп. - плата за користування позикою в розмірі облікової ставки Національного банку України; стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.

Представник відповідача адвокат Осіпов С.М. надав суду відзив на позов, в якому вказав, що на початку 2018 року ОСОБА_5 за усною домовленістю позичив у ОСОБА_4 гроші в сумі 13000 грн. Жодні письмові документи на підтвердження отримання цієї суми коштів між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не укладалися. Зазначена вище сума позики (за мінусом 30 гривень 00 копійок) була повернута ОСОБА_5 . ОСОБА_4 шляхом перерахування на банківський картковий рахунок останнього двома платежами, - 30.12.2020 року в сумі 7000 грн. 00 коп., 05.01.2021 року в сумі 5970 грн. 00 коп. Залишок заборгованості складає 30 грн. 00 коп. Розписка, копія якої додана позивачем до позовної заяви, ОСОБА_5 не видавалася, встановити яка саме особа отримувала у ОСОБА_4 зазначену в копії розписки суму коштів, неможливо у зв`язку з відсутністю в ній будь-яких ідентифікуючих даних особи отримувача коштів, крім загальнопоширених в Україні прізвища, ім`я та по-батькові. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Мороз С.В. подав відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідач посилається на укладення нібито між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в усній формі договору позики, предметом якого є отримання в борг ОСОБА_5 коштів в сумі 13000,00 грн. на початку 2018 року, які спромігся повернути лише після спливу майже трирічного терміну, при цьому жодного доказу вказаних обставин не надає. Позивачем на підтвердження укладення Договору позики надано розписку від 02 лютого 2018 року, складену особисто ОСОБА_5 , в якій міститься інформація про отримання останнім коштів у борг, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 , розписка посвідчує факт передачі коштів 02 лютого 2018 року, визначає строк повернення отриманої позики 22 лютого 2018 року, тобто всі необхідні і істотні (обов`язкові) умови згідно чинного законодавства України, а підпис ОСОБА_5 в ній відповідає його підпису на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України РrоZоrrо. Також факт укладення Договору позики та отримання коштів ОСОБА_5 в борг підтверджують скриншоти (знімки екрана) у мобільному додатку (системи) "Вайбер", згідно яких ОСОБА_5 починаючи з березня 2018 року визнає факт отримання коштів згідно розписки та зобов`язується повернути їх. Після сплати 12970 грн. ОСОБА_5 в своїх повідомлення стверджує, що й надалі буде погашати борг, підтверджуючи, що це не 13000 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року за клопотанням представника позивача адвоката Мороза С.В. витребувано у Зіньківського районного відділу ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) інформацію щодо наявності актового запису про шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладеного 22 грудня 2007 року.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 12.05.2021 року надійшов лист Зіньківського відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за вих. № 67/20.6-20 від 21.05.2021 року, яким повідомлено про наявність актового запису про шлюб на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про шлюб зареєстровано за № 153 від 22.12.2007 року по відділу реєстрації актів цивільного стану Зінківського районного управління юстиції Полтавської області.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_4 та його представники адвокати Мороз С.В., Лазоренко О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, наведених у позовні заяві.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник адвокат Осіпов С.М., будучи повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідачів адвокат Осіпов С.М. у травні 2021 року звертався до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В процесі судового розгляду справи за клопотанням позивача призначалась судова почеркознавча експертиза, для проведення якої за клопотанням експерта необхідно було відібрати зразки почерку та підпису відповідача ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ухвалою суду від 07.10.2021 року його явку визнано обов`язковою. Разом з тим в подальшому в жодне судове засідання по справі відповідач не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи продовжений без його особистої участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідачів проти позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПКдоказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2ст. 77 ЦПК).

У ч. 1ст. 89 ЦПКвизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх поцесуальних прав та обв`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищенаведеного, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Як встановлено в ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до змісту розписки, наданої суду позивачем, ОСОБА_5 взяв у борг 102000 $ доларів в еквіваленті на гривню 2856000 грн. у ОСОБА_4 на термін з 02.02.2018 року по 22.02.2018 року. В разі неповернення відповідає рухомим та нерухомим майном.

Позивач обґрунтовуючи повні вимоги, вказував на те, що вказана розписка виконана особисто відповідачем ОСОБА_5 , який визнавав існування між ними боргових зобов`язань, ухилявся від повернення коштів, проте у грудні 2020 року січні 2021 року частково відшкодував борг в сумі 12970 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду скріншоти власної телефонної переписки в мобільному додатку з абонентом " ОСОБА_8 " за 13.09.2018, 18.10.2018, 3110.2018, 06.11.2018, 04.12.2018, 13.12.2018, 15.12.2018, а також за 2019-2021 роки. Зміст переписки свідчить про існування між абонентами боргових зобов`язань, від виконання яких " ОСОБА_8 " ухиляється, 05.01.2021 року звертається з питанням до позивача "чі на карту ще кидать".

Також суду надано виписку АТ КБ "ПриватБанк" по надходженням ОСОБА_4 по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам по договору SAMDNWFC00011341575 від 06.11.2014 року за період 30.12.2020 05.01.2021, відповідно до змісту якої від ОСОБА_5 отриманий переказ з карти ПриватБанк 30.12.2020 року в сумі 7000 грн., а 05.01.2021 року в сумі 5970 грн.

14.01.2021 року позивач надсилав письмову претензію відповідачу, в якій вимагав протягом 15 днів з моменту отримання претензії повернути кошти в розмірі 2877009 грн. 20 коп.

Аналіз відзиву на позовну заяву свідчить про те, що відповідач ОСОБА_5 не заперечував існування боргових зобов`язань між ним та позивачем, визнав факт перерахування коштів в загальні сумі 12970 грн., обґрунтовуючи, що усно позичав у позивача кошти у розмірі 13000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що ОСОБА_5 свої зобов`язання за договором позики у встановлений строк не виконав у повному обсязі, борг не повернув.

У відзиві на позов представник відповідача стверджував, що розписка, приєднана до позову, ОСОБА_5 не видавалася, встановити яка саме особа отримувала у позивача зазначену в копії розписки суму коштів, неможливо у зв`язку з відсутністю будь-яких ідентифікуючих даних особи отримувача коштів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Разом з тим, відповідач з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи з метою спростування факту написання саме ним розписки до суду не звернувся, належних та допустимих доказів того, що розписка виконана не ним власноруч, жодних об`єктивних та достовірних доказів на підтвердження того факту, що він не є належним відповідачем та не має перед позивачем зобов`язань за борговою розпискою, якими обґрунтовані позовні вимоги, не надав.

В процесі судового розгляду справи 08.06.2021 року позивач ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи з метою доведення факту власноручного написання та підписання розписки відповідачем ОСОБА_5 з метою доведення факту отримання ним коштів і спростування доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.06.2021 року поновлено позивачу ОСОБА_4 строк на звернення з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи виконаний підпис в розписці від імені ОСОБА_5 про отримання в борг коштів в сумі 102000,00 доларів США в правій нижній частині сторінки ОСОБА_5 чи іншою особою, чи виконаний рукописний текст розписки від імені ОСОБА_5 про отримання в борг коштів в сумі 102000,00 доларів США ОСОБА_5 чи іншою особою. Проведення експертизи доручено судовому експерту Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

17.08.2021 року від судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Смоліна О.М. надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи по справі № 553/228/21, складене 06.08.2021 року - вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_5 в документах, що посвідчують особу, посвідченнях, членських квитках тощо, в офіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, що виконані до 2018 року, в нотаріально-посвідчених документах, кредитних справах, трудовій книжці, особовій справі, заявах про укладання (розірвання) шлюбу, квитанціях, рахунках, гарантійних талонах, чеках, щотижневиках, листівках, фотокартках, листах, чернетках тощо; експерииментальних та умовно-вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_5 , що виконані після 2018 року та до теперішнього часу.

Копія клопотання судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Смоліна О.М. надіслана відповідачу ОСОБА_5 для виконання, проте останній від виконання вимог судового експерта ухилився, жодного разу не з`явився за викликом до суду.

З урахуванням такої процесуальної поведінки відповідача ОСОБА_5 та неможливістю виконання клопотання судового експерта без особистої участі відповідача (що передбачає зокрема відібрання в рамках судового засідання експериментальних зразків почерку та підпису) ухвалою суду від 07.10.2021 року його явку визнано обов`язковою.

Листом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" за вих. № 19400 від 30.09.2021 року повідомлено, що станом на 28.09.2021 року рахунок вартості проведення робіт по проведенню експертизи не сплачено, клопотання не виконано, а тому відповідно до п. 1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями), експертизу за ухвалою суду від 24.06.2021 року залишено без виконання та знято з провадження.

З урахуванням того, що позивач та його представники наполягали на проведенні по справі судової почеркознавчої експертизи, 13.10.2021 року за вих. № 42740 відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно направлено копію клопотання № 19400 судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 06.08.2021 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_5 не надав суду жодних документів зі зразками свого почерку та підпису, в судові засідання за викликом суду не з`являвся. Відповідач фактично проігнорував ухвалу суду від 07.10.2021 року про визнання його явки обов`язковою, у зв`язку з чим відібрати у нього експериментальні зразки почерку та підпису не виявилось можливим.

Згідно з ухвалою суду від 20.01.2022 року за клопотання представника позивача ОСОБА_4 адвоката Мороза С.В. витребувано документи, що містять почерк та підписи ОСОБА_5 , в тому числі: у Управління Державної міграційної служби у Полтавській області - заяву про видачу паспорта громадянина України, заяву про видачу закордонного паспорта громадянина України від імені громадянина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; у Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради подані у грудні 2020 року заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , згоду ОСОБА_5 на реєстрацію місця проживання його дітей за адресою: АДРЕСА_1 ; у Зіньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - заяву про реєстрацію шлюбу, укладеного 22.12.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис № 153; у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунової О.В. - заяву ОСОБА_5 про згоду на укладення ОСОБА_6 03.09.2019 року Договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 (реєстровий № 2254); у Зіньківської міської ради Полтавської області (38100, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40) - заяви ОСОБА_5 про державну реєстрацію наступних юридичних осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля агро" (код 40461087), Фермерське господарство "Доля нова" (код 41523662), Селянське фермерське господарство "Доля" (код 30937188); у Зіньківської ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області - всі види звітності, заяви, скарги, подані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , за період з 2017 року по 2022 рік.

На виконання ухвали суду отримано ряд документів, в тому числі з Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради до суду надійшли наступні документи: оригінал заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 від 15.12.2020 року, поданої його представником ОСОБА_9 , оригінал зави ОСОБА_5 про надання згоди на постійне проживання та реєстрацію місця проживання малолітніх дітей, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В.В., зареєстрованої в реєстрі за № 756, завірену приватним нотаріусом копію довіреності від імені ОСОБА_5 від 16.11.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А.; від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунової О.В. - завірена приватним нотаріусом копія заяви ОСОБА_5 від 03.09.2019 року, посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В., реєстр. № 2253; з Управління державної міграційної служби України в Полтавській області - оригінал заяви анкети № 5938766 від 05.07.2017 року про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від імені ОСОБА_5 з оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданого 12.07.2017 року, копію заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , оформленої 20.07.1993 року Зіньківським РВ ГУМВС України в Полтавській області та копію заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , оформленої 05.05.2000 року Зіньківським РВ УМВС України в Полтавській області.

Отримати будь-які інші документи, що містять зразки почерку та підпису відповідача ОСОБА_5 , не виявилось можливим, сам відповідач жодних документів суду не надав.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23.02.2022 року застосовано до відповідача ОСОБА_5 заходи процесуального примусу у виді штрафу в сумі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 744 грн. 30 коп., проте і таке судове рішення не виявилось ефективним, відповідач в жодне судове засідання по справі, призначене після вказаної дати, не з`явився.

У липні2022року позивач ОСОБА_4 та йогопредставники адвокатиМороз С.В.,Лазоренко О.В.звернулись досуду зклопотанням пропроведення судовоїпочеркознавчої експертизи длявстановлення,чи виконанарозписки від імені ОСОБА_5 (рукописний текст в ній та підпис) про отримання в борг від ОСОБА_4 коштів в сумі 102000,00 доларів США, особисто ОСОБА_5 чи іншою особою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.07.2022 року поновлено позивачу ОСОБА_4 строк на звернення з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи виконаний підпис в розписці від імені ОСОБА_5 про отримання в борг коштів в сумі 102000,00 доларів США в правій нижній частині сторінки ОСОБА_5 чи іншою особою, чи виконаний рукописний текст розписки від імені ОСОБА_5 про отримання в борг коштів в сумі 102000,00 доларів США ОСОБА_5 чи іншою особою. Проведення експертизи доручено судовому експерту Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Судом направлено до експертної установи усі наявні у розпорядженні суду документи, що містять почерк та підписи відповідача ОСОБА_5 , для проведення судової експертизи за наявними матеріалами справи.

Також на виконання вимог судового експерта позивачем ОСОБА_4 здійснено повну оплату за проведення судової експертизи у розмірі 17555 грн. 61 коп., що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" від 20.09.2022 року.

16.09.2021 року справу повернуто до суду з експертної установи разом з клопотанням судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Мацюк О.В. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за цивільною справою № 553/228/21 (провадження № 2/553/68/2022), згідно ст. 72 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про судову експертизу", пп. 2.1, 3.2 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), в якому експерт просив: 1) надати вільні зразки (оригінали) підпису (не менше 15-20 під.) та почерку (не менше 15-20 арк.) ОСОБА_5 , як в офіційних, так і в неофіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, виконаних до моменту складання досліджуваного документа (лютого 2018 року), які можуть міститися у: закордонному паспорті або його копії належної якості, заяві про видачу паспорта (форма № 1) або їх копіях належної якості, трудовій книжці, автобіографіях, особовій або пенсійній справі (зазначити місце розташування підписів та записів), документах укладання (розірвання) шлюбу, екзаменаційній картці водія, розписках, посвідченнях, членських квитках, заявах, договорах, особистих записах, листах, квитанціях, відомостях, щотижневиках, чеках, гарантійних талонах, листівках, фотокартках тощо, які достовірно виконані ним та містять всі варіанти його підпису і почерку; 2) надати умовно-вільні зразки (оригінали) його підпису (не менше 15) та почерку (не менше 10 - 15 арк.), як в офіційних, так і в, неофіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, виконаних після лютого 2018 року та до теперішнього часу; 3) надати експериментальні зразки його підпису та почерку (10-15 арк.), виконані на нелінованих аркушах паперу наступним чином: ліворуч - " ОСОБА_5 ", праворуч від запису - підпис від його імені; 4) надати експериментальні зразки його почерку (10-15 арк.) у вигляді рукописного тексту розписки, - виконаний під диктування на нелінованих аркушах паперу.

Проте відповідач ОСОБА_5 до суду жодного разу не з`явився, у зв`язку з чим виконати клопотання судового експерта не представилось можливим.

Позивач ОСОБА_4 та його представники адвокати Мороз С.В., Лазоренко О.М. в судовому засіданні пояснили, що така процесуальна поведінка відповідача ОСОБА_5 свідчить про його ухилення від проведення судової експертизи, призводить до безпідставного затягування судового розгляду справи та вирішення спору по суті, та оскільки виконання клопотання експерта за відсутності відповідача фактично є неможливим, можливість проведення у даному провадженні судової почеркознавчої експертизи без виконання клопотанням судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи відсутня, незважаючи на повну оплату позивачем вартості експертного дослідження згідно виставленого рахунку, просили проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

За змістом положень ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В ч.ч.1,3ст.107ЦПК Українипередбачено,що матеріали,необхідні дляпроведення експертизи,експерту надаєсуд,якщо експертизапризначена судом,або учасниксправи,якщо експертизапроводиться зайого замовленням.При призначенніекспертизи судз урахуваннямдумки учасниківсправи визначає,які самематеріали необхіднідля проведенняекспертизи.Суд можетакож заслухатипризначених судомекспертів зцього питання.Копії матеріалів,що надаютьсяексперту,можуть залишатисяу матеріалахсправи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Як встановленов ст.109ЦПК України,у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оцінюючи підстави та предмет позовних вимог та зміст заперечень відповідача ОСОБА_5 проти позову, очевидно, що для вирішення спору та забезпечення повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин, що підлягають доказуванню, проведення по справі судової почеркознавчої експертизи мало істотне значення. Відповідач ОСОБА_5 з відповідним клопотанням не звернувся, незважаючи на те, що заперечував факт виконання ним розписки про отримання коштів в борг від позивача, судова експертиза була призначена за клопотанням позивача. Разом з тим, з урахуванням вимог "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 для виконання даного виду судових експертиз необхідні вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку та підпису відповідача ОСОБА_5 , проте він від подання необхідних матеріалів на виконання клопотання експерта з вільними та умовно-вільними зразками почерку та підпису ухилився, до суду для надання експериментальних зразків почерку та підпису не з`явився.

Враховуючи процесуальну поведінку відповідача, суд вважає, що наявні підстави стверджувати про ухилення відповідача ОСОБА_5 від проведення судової експертизи, що у відповідності до положень ст. 109 ЦПК України дає суду підстави визнати, що розписка про отримання в борг коштів у ОСОБА_4 у розмірі 102000 $ доларів в еквіваленті на гривню 2856000 грн. на термін з 02.02.2018 року по 22.02.2018 року виконана саме відповідачем у справі ОСОБА_5 .

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи наявні у справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку про доведеність того факту, що відповідач ОСОБА_5 отримавши в борг від позивача кошти у розмірі 102000 $ доларів в еквіваленті на гривню 2856000 грн. на термін з 02.02.2018 року по 22.02.2018 року, ухиляється від належного виконання обов`язку з повернення позики, у зв`язку з чим вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ОСОБА_5 на його користь суми боргу за розпискою у розмірі 2842520 грн. 00 коп. (з урахуванням часткового погашення в сумі 12970 грн. 00 коп.) та 3 % річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 23.02.2018 року по 05.02.2021 року, в розмірі 256937 грн. 59 коп., а тому приходить до висновку, що позов в ні вимоги цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача плати за користування позикою в розмірі облікової ставки Національного банку України, суд виходить з наступного.

В ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічні висновки вкладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12

Також, в постанові від 04 лютого 2020 року у справі№ 912/1120/16Велика Палата ВС також зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Зазначені правові висновки були враховані у постановах ВС від 17.02.2021 р. у справі № 383/869/14, від 10.02.2021 р. у справі№ 331/3410/16-ц, від 30.06.2020 р. у справі№ 717/1223/17-цта інших.

З урахуванням вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення плати за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ за період з 23.02.2018 року по 04.02.2021 року в сумі 1145997 грн. 61 коп. задоволенню не підлягають.

При цьому, суд не знаходить підстав для стягнення в солідарному порядку боргу з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виходячи з наступного.

Зі змістурозписки ОСОБА_5 про отриманняв боргвід ОСОБА_4 коштів неможливо встановити, на які цілі була отримана позика та не вказано, що ОСОБА_6 як дружина надавала згоду на її отримання.

Тлумачення частини четвертоїстатті 65 СК Українисвідчить, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Тобто, на рівні закону закріплено об`єктивний підхід, оскільки він не пов`язує виникнення обов`язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов`язаною особою, якщо об`єктивно цей договір був укладений в інтересах сім`ї та одержане майно було використано в інтересах сім`ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів. Той з подружжя, хто не був учасником договору, не може посилатися на відсутність своєї згоди, якщо договір було укладено в інтересах сім`ї.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 03 травня 2018 року у справі № 639/7335/15-ц, Верховним Судом України в постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс13.

Позивачем не доведено та судом не встановлено, що кошти в розмірі 102000доларів СШАв еквівалентіна гривню2856000грн., одержані ОСОБА_5 в лютому 2018 року за договором позики, укладеним з позивачем, використані в інтересах сім`ї, та, відповідно, внаслідок укладення договору позики ОСОБА_5 виникло зобов`язання в інтересах сім`ї.

З урахуванням того, що наявні у розпорядженні суду та досліджені під час судового розгляду справи докази не доводять безспірно той факт, що кошти, одержані відповідачем ОСОБА_5 від позивача ОСОБА_4 згідно розписки у лютому 2018 року використані в інтересах сім`ї, підстави для покладення обов`язку з їх повернення на дружину відповідача - ОСОБА_6 відсутні.

А тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , пред`явлених до відповідача ОСОБА_6 .

А тому суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_7 )до ОСОБА_2 (місцепроживання АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місцепроживання АДРЕСА_2 ,РНОКПП - НОМЕР_8 )про стягненняборгу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 3099457 (три мільйони дев`яносто дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 590 коп.

В задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 8285 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25.11.2022 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна