Постанова

від 23.10.2007 по справі 20-2/371

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2007 року  

Справа № 20-2/371

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

,

за участю представників сторін:

позивача не

з'явився;

відповідача не

з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук

Н.Г.) від 05.09.2007 у справі № 20-2/371

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" (пр. Гер.

Сталінграду, 52, місто Севастополь, 99059)

до

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за

договором у розмірі  8 154,57 грн;

за зустрічним позовом суб'єкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

до товариства

з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ"

про визнання договору неукладеним                                                           

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста

Севастополя від 05.09.2007 у справі № 20-2/371 позов товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма ПВ" задоволено.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1на користь товариства

з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" заборгованість у розмірі 8

824, 95 грн, витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Провадження

у справі в частині зустрічного позову припинено.

Рішення мотивовано неналежним

виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором про

співробітництво № 32.

Не погодившись з рішенням суду,

суб'єкт підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати

зазначене рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим,

що ціна договору відповідно до пункту 4 статті 632 Цивільного кодексу України

визначається виходячи  із звичайних  цін, 

що  склалися  на 

аналогічні  товари,  роботи або послуги на момент укладення

договору, якщо ціна  у  договорі 

не  встановлена  і 

не  може бути визначена виходячи з

його  умов. Зобов'язання відповідача з

оплати за договором про співробітництво № 32 на час його укладення складали

799, 80 грн, а тому змінена калькуляція позивача суперечить нормам чинного

законодавства.

У судовому засіданні 15.10.2007

відповідач за первісним позовом підтримав свої вимоги.

Представник позивача за первісним

позовом у судовому засіданні 15.10.2007 просив апеляційну скаргу залишити без

задоволення, рішення суду залишити без змін.

Розпорядженням заступника голови

Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 суддів Гоголя

Ю.М., Сотула В.В. замінено на суддів Щепанську О.А., Волкова К.В.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 15.10.2007 до 18.10.2007.

При повторному розгляді справи в

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія

встановила наступне.

Товариство з обмеженою

відповідальністю "Фірма ПВ" відповідно до договору оренди земельної

ділянки від 25.08.2004 є орендарем земельної ділянки площею 0,142 га, що

знаходиться за адресою: місто Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, яка надана

йому для реконструкції і обслуговування тимчасового ринку без права

капітального будівництва (т. 1, а. с. 15). Договір укладений строком до

01.05.2008.

01.07.2005 товариством з обмеженою

відповідальністю "Фірма ПВ" укладено з суб'єктом підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 договір № 32 про

співробітництво (т. 1, а. с. 10). Сторони встановили, що договір діє з моменту підписання

до 31.12.2005 і може бути продовжений на рік, якщо жодна із сторін не заявить

про його припинення за 10 днів до закінчення строку. Договір був продовжений до

31.12.2006, оскільки жодна із сторін не заявляла про його припинення.

Відповідно до умов цього договору

позивач зобов'язувався надати відповідачу на Сталінградському ринку місце

площею 55 кв.м для встановлення торгового павільйону; надати можливість у

забезпеченні електроенергією, водопостачанням, каналізацією; організувати

прибирання прилеглої території, зовнішню охорону, а відповідач повинен

встановити павільйон на вказаному позивачем місці площею 55 кв. м; своїми

силами здійснити підведення електроенергії, водопостачання, каналізації;

своєчасно (не пізніше 5-го числа) щомісячно сплачувати ринковий збір за кожен

день роботи згідно норм діючого законодавства, фактичні витрати на комунальні

послуги, послуги ринку згідно калькуляції незалежно від часу торгівлі.

Відповідно до складеної калькуляції

експлуатаційних витрат і послуг ринку від 28.03.2006 суб'єкт підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 повинен щомісяця

сплачувати позивачу за ці послуги 1 114, 25 грн. Оплата ринкового збору за

перший павільйон складає 255 грн за місяць, за другий -153 грн  (т. 1, а. с. 89). Витрати товариства з

обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ", на підставі яких здійснено

калькуляцію експлуатаційних витрат і послуг ринку для відповідача,

підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями,

розрахунками, розрахунками-актами виконаних робіт (т. 1, а. с. 90-107).

Управлінням з контролю за

використанням та охороною земель у місті Севастополі проведено перевірку

дотримання суб'єктом підприємницької діяльності 

ОСОБА_1. вимог земельного законодавства, про що 14.05.2007 складено акт

перевірки № 646 (т. 2 арк. с. 3-7). В акті перевірки зазначено, що на частині

орендованої товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ"

відповідно до договору оренди від 25.08.2004 (реєстраційний номер 312 від

27.10.2004) земельної ділянки розташований самовільно побудований павільйон,

який належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 Площа павільйону

складає 55 кв. м., з яких 19,25 кв. м. - на земельній ділянці, наданій в оренду

позивачу, а 35,75 кв. м. - на земельній ділянці, яка не перебуває ні у

власності, ні у користуванні позивача.

З урахуванням зазначеної перевірки

позивачем зменшені вимоги щодо відшкодування витрат з оплати орендної плати з

розрахунку фактично зайнятої площі 19,25 кв. м (т. 2 арк. с. 38). Позивач

посилається на те, що на розмір інших витрат ця обставина не впливає, у тому

числі і на розмір витрат від можливого раціонального використання земельної

ділянки, оскільки в такому розрахунку приймається до уваги не площа, а довжина

торгового місця, повернута до покупця. Таким чином, позивач просить стягнути з

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1. заборгованість за період з квітня 2006 року по грудень 2006

року у сумі 8 824,95 грн.

Слід враховувати, що договором від

01.07.2005 встановлено обов'язок відповідача здійснювати оплату послуг

позивача, виходячи з калькуляції позивача. Це давало право позивачеві змінювати

розмір плати відповідно до зміни своїх витрат.

При цьому заслуговують на увагу

доводи позивача про те, що при складанні калькуляції та визначення розміру

плати, яку мав вносити відповідач, позивач за спірний період у сумі плати в

порядку відшкодування орендної плати за землю врахував, що відповідач займав

площу 19,25 кв.м. У решті відповідач мав здійснювати плату із розрахунку площі

обслуговування 55 кв.м., оскільки відповідні затрати позивача залежали від

обсягу підприємницької діяльності відповідача, у тому числі і тієї діяльності,

яка здійснювалась на земельній ділянці, що не перебувала у користуванні

позивача.

Отже, позовні вимоги товариства з

обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" підлягають задоволенню.

Припинення провадження у справі в частині

зустрічного позову на підставі пункту 4 частини1 статті 80 Господарського

процесуального кодексу України є правомірним, оскільки суб'єкт підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 відмовився від

зустрічного позову та така відмова прийнята господарським судом першої

інстанції.

З огляду на викладене, судова

колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив

обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без

змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1

статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1.Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності 

ОСОБА_1залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста

Севастополя від 05.09.2007 у справі № 20-2/371 залишити без змін.                                                 

Головуючий суддя                                                 

Судді