Ухвала

від 11.11.2022 по справі 932/5333/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1761/22 Справа № 932/5333/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від07жовтня 2022року відмовленоу задоволенніклопотання слідчогота застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби строком до 05 грудня 2022 року.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 332 КК України, докази на підтвердження якої не є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, у виді позбавленням волі на до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, особу ОСОБА_8 , який стійких соціальних зв`язків не має, раніше судимий, дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вважав за доцільним застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, проти якого сторона захисту не заперечувала.

Не погоджуючисьіз судовимрішенням,прокурор подавапеляційну скаргу,в якійпросить ухвалускасувати,постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення. Зазначає, що слідчий суддя не надав належної оцінки існуючим у цьому провадженні ризикам, які вказані у клопотанні слідчого та підтверджуються відповідними доказами. Зокрема прокурор звертає увагу на те, що підозрюваний раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання, дітей або інших осіб на утриманні, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв"язків та виправдовує застосування до нього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, звертає увагу на те, що у цьому провадженні ще не проведенні необхідні слідчі та інші процесуальні дії, тому застосування до ОСОБА_8 більш м"якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не буде достатнім для досягнення завдань кримінального процесуального закону, тому просить ухвалу скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача,прокурора,який підтримавапеляційну скаргу,підозрюваного тайого захисника, які просили скаргу залишити без задоволення, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; запобіжний захід, який застосовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу підозрюваному дотримано в повному обсязі, обґрунтовано посилаючись на вимоги діючого закону.

Так, з клопотання слідчого та долучених доказів, якими воно обґрунтовується слідує, що СВ ВП№7Дніпровського РУПГУНП вДніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022042030000067 від 25.07.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

04.10.2022 ОСОБА_8 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України та 05.10.2022 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3ст.332 КК України.

В межахцього провадженняслідчий звернувсядо судуіз клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_8 , за наслідками розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.

Апеляційним судомвстановлено,що підчас судовогорозгляду провадженняслідчий суддяз`ясував,що наведенів клопотанніслідчого доказисвідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_8 у вчиненнізлочину,передбаченогоч.3ст.332 КК України, й прокурором у скарзі не заперечується.

Обговорюючи питанняпро можливістьусунення заявлениху провадженніризиків уменш обтяжливийспосіб,ніж тримання ОСОБА_8 під відвартою,колегія суддів,погоджуючись звисновком слідчогосудді,й вважає,що встановленіщодо підозрюваногоризики зчисла передбаченихст.177КПК Україниоб`єктивноіснують таможуть бутиусунуті уінший спосіб,ніж триманняйого підвартою чивнесенням заставиу визначеномурозмірі.

При цьому, апеляційний суд зважає на практику ЄСПЛ, де йдеться про те, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочину та покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, докази вчинення ним злочину, особу підозрюваного, його вік, стан здоров"я, колегія суддів вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби зможе запобігти встановленим ризикам.

Отже, як слідує з матеріалів за клопотанням про обрання запобіжного заходу, при його розгляді в суді першої інстанції, слідчий та прокурор не довели необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу щодо підозрюваного та того, що непов`язаний з ізоляцією від суспільства запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосування до ОСОБА_8 більш м`якогозапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідповідає йвимогам,зокрема викладениму рішенніЄСПЛ усправі «Харченкопроти України»і єдієвим механізмомконтролю йогоповедінки підчас здійсненнядосудового розслідуваннята відповідаєзавданням кримінальногопровадження.

Разом зцим,доводи прокурорапро те,що підозрюваний ранішесудимий,офіційно непрацевлаштований тане маєміцних соціальнихзв"язків, то ціобставини не свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам.

Поведінка ОСОБА_8 після застосуваннящодо ньогозапобіжного заходуу виглядідомашнього арешту,з оглядуна те,що органомдосудового розслідуваннята прокуроромне булозафіксовано порушеньним процесуальнихобов`язків тадоказів зцього приводудо апеляційноїскарги доданоне було,на думкуапеляційного суду,свідчать провідсутність упідозрюваного мети впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, є припущенням прокурора стосовно можливої поведінки підозрюваного.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, застосовуючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби в повній мірі врахував вимоги ст. 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого та обрав більш м`який запобіжний захід.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3