Ухвала

від 25.11.2022 по справі 640/19573/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/19573/20

адміністративне провадження № К/990/31369/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року

у справі №640/19573/20 за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Антимонопольного комітету України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Автор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд Одеса», про визнання протиправним рішення,

УСТАНОВИВ:

11 листопада 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Антимонопольного комітету України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №640/19573/20 є пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи указану підставу касаційного оскарження заявник зазначив, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, щодо надання документів, що підтверджують повноваження щодо підпису договору за результатами процедури закупівлі, частини першої статті 25 указаного Закону щодо необхідності завантаження документів, що вимагаються замовником саме у тендерній документації у складі тендерної пропозиції, частини четвертої статті 28 указаного Закону щодо того, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність усім вимогам саме тендерної документації без виключення, та неможливості відхилення тендерної пропозиції учасника за невідповідність документів, надання яких не вимагалось умовами тендерної документації. Також, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 29 статті 1, частини третьої статті 22 Закону, частини першої статті 25, частини четвертої статті 28 та статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та умов тендерної документації в сукупності.

Суд наголошує, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та інше), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Так, наведені скаржником норми права є загальними, а касаційна скарга не містить належних аргументів щодо їх неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідності висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі у контексті установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Щодо посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

Так, пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, а тому обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України.

У тексті касаційної скарги указано, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/19573/20 є, також, те, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що за змістом відповідає пункту 2 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Так, відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України, у редакції чинній на час спірних правовідносин, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частинами першою, другою, четвертою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржником не доведено, що справа №640/19573/20 відноситься до виняткової категорії справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження у розумінні КАС України.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, Антимонопольний комітет України не виклав обставин, які свідчили б про необхідність її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, що за змістом відповідає підпунктам «а, б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №640/19573/20.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №640/19573/20 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Суддя Верховного Суду