Рішення

від 15.11.2022 по справі 902/708/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/708/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Ланецького", вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524

до: Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН", вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, код - 19420704

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД", 1 пров. Жовтневий, буд. 5, смт Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА", вул. Матросова, буд. 1А, м. Харків, 61124, код - 25188223

до: Приватного підприємства "АДІС", вул. Чехова, буд. 29, м. Вінниця, 21034, код - 31576283

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ ЮА", вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ, 04080, код - 43077003

про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними

за участю представників:

позивача: Красномовець Наталія Петрівна, посвідчення № 654 від 24.07.2009 року

Стороженко Сергій Серафимович Посвідчення адвоката №74 від 17.01.2022 року

відповідача 1 (ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС"): Сніцаренко Анатолій Анатолійович, посвідчення № 701 від 29.11.2010 року

відповідача 2 (Мале приватне підприємство фірма "ЕРІДОН"): Пустовойтов Дмитро Михайлович

відповідачів 3, 4, 5 (ТОВ "АГРІГОЛД", ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА"): не з`явилися

В С Т А Н О В И В:

08.08.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 05.08.2022 року) Фермерського господарства "Ланецького" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНІНТЕЛЕКТ - ПЛЮС" до Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" до Приватного підприємства "АДІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ ЮА" з наступними вимогами про:

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 18.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА" (Первісний кредитор), згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 478 845,80 грн;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та МПП фірма "ЕРІДОН" (Первісний кредитор), згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 1 509 245,69 грн;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ПП "АДІС" (Первісний кредитор), згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 511 723,81 грн;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 21.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "АГРІГОЛД" (Первісний кредитор), згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 249 990,98 грн;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.08.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" (Первісний кредитор), згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 42 305,45 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року відкрито провадження у справі № 902/708/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2022 року.

01.09.2022 року до суду від представника відповідача 1 (ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС") надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 01.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7259/22), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Додатком до відзиву додано ряд документів.

06.09.2022 року до суду від представника відповідача 2 (МПП фірма "ЕРІДОН") надійшов відзив на позовну заяву (№ 171 від 30.08.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову. Додатком до відзиву додано ряд документів.

07.09.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшла заява (б/н від 05.09.2022 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon. Зазначену заяву заявником сформовано у системі "Електронний суд".

08.09.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 08.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7508/22), в якому останній в зв`язку з перебуванням у відпустці, просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

Ухвалою суд від 12.09.2022 року задоволено заяву представника Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН" та забезпечено проведення судового засідання призначеного на 15.09.2022 року о 10:00 год. у справі № 902/708/22 за участю адвоката Пустовойтова Д.М. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

13.09.2022 року до суду від представника відповідача 5 (ПП"АДІС") надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 02.09.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову.

14.09.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 12.09.2022 року) про долучення до матеріалів справи доказів.

Також, 14.09.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 12.09.2022 року).

В судовому засіданні 15.09.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/708/22 на 05.10.2022 року о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, судом забезпезчено проведення судового засідання призначеного на 05.10.2022 року о 12:00 год. у справі № 902/708/22 за участю адвоката Пустовойтова Д.М. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 19.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 05.10.2022 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/708/22 на 17.10.2022 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

17.10.2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 15.10.2022 року).

В судовому засіданні 17.10.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/708/22 для судового розгляду по суті на 15.11.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, судом забезпечено проведення судового засідання 15.11.2022 року в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon за участю представника Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН".

15.11.2022 року до суду представником відповідача 1 (ТОВ "Фінінтелект-Плюс") подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів (б/н від 15.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/9766/22).

В судовому засіданні 15.11.2022 року прийняли участь представники позивача та відповідачів 1, 2. Представники відповідачів 3 ,4 ,5 правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Щодо неявки представників відповідачів 3, 4, 5 (ТОВ "АГРІГОЛД", ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА") суд враховує наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності інших учасників процесу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у період з 18.08.2021 року по 10.08.2021 року ТОВ "Фінінтелект-ПЛЮС" укладено ряд договорів про відступлення права вимоги, а саме:

18.05.2021 року між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА" (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 478 845.80 грн;

18.05.2021 року між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та МПП фірма "ЕРІДОН" (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 1 509 245,69 грн. За відступлення Новим кредитором сплачено Первісному 500 000 грн.

19.05.2021 року між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ПП "АДІС"(Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 511 723,81 грн.

21.05.2021 року між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "АГРІГОЛД" (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 249 990,98 грн. За відступлення Новим кредитором сплачено Первісному 160 342,80 грн.

10.08.2021 року між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) та ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким відступлено право вимоги до ФГ "Ланецького" (Боржник) у розмірі 42 305,45 грн. За відступлення Новим кредитором сплачено Первісному 27 581,86 грн.

На думку позивача, укладені договори є договорами факторингу та порушують вимоги чинного законодавства, при тому, що ТОВ "Фінінтелект-Плюс" не будучи фінансовою установою надало фінансові послуги.

Враховуючи викладене зазначені договори підлягають визнанню недійсними.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" не погоджується з вимогами позивача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності зазначаючи, що за договорами про відступлення права вимоги ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" отримало право вимагати у ФГ "Ланецького" погасити заборгованість на загальну суму 2 792 111.73 грн, що існувала у боржника (Позивача) перед МПП ФІРМА "ЕРІДОН", ТОВ "АГРІГОЛД", ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА", ПП "АДІС" та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА".

Зважаючи на те, що відносно боржника у зобов`язаннях було відкрито провадження у справі про банкрутство, ціна договорів відступлення права вимоги дещо нижча розміру самих зобов`язань.

У відзиві на позовну заяву Мале приватне підприємство "ЕРІДОН" заперечує проти позову та зазначає, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

ТОВ "Фінінтелект-ПЛЮС" за умовами договору не набувало право здійснювати фінансові операції стосовно боржника - ФГ "Ланецького", оскільки за умовами договору про відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за договором поставки № 879/18/111 від 18.01.2018 року та укладеними до цього додатками.

Окрім того, спірний договір не передбачає отримання МПП Фірма "ЕРІДОН" (Первісний кредитор) від ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новий кредитор) жодних послуг, які пов`язані із грошовою вимогою, право якої відступається. Договір також не містить положень про те, що ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" передає в розпорядження МПП Фірма "ЕРІДОН" грошові кошти, та відповідно, отримує за це плату (винагороду).

Враховуючи викладене, такий договір не можна кваліфікувати як договір факторингу. Він є змішаним, бо містить елементи різних договорів (частина друга статті 628 ЦК України), зокрема ознаки договору купівлі-продажу права вимоги (за умовами якого продавець продав, а покупець придбав право вимоги на публічних торгах) і договору відступлення права вимоги (цесії) (за умовами якого первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору).

У поданому відзиві на позовну заяву Приватне підприємство "АДІС" вважає, що позов Фермерського господарство "Ланецького" по суті є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не може бути задоволений.

Факт укладення договору відступлення права вимоги між Первісним та Новим кредиторами не створює для позивача жодних наслідків та сума заборгованості залишається незмінною.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги між ПП "АДІС" та ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" укладений з урахуванням вимог чинного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено ст. 627 ЦК України.

У відповіді на відзив МПП "ЕРІДОН" позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що Новий кредитор придбав (купив) право вимоги за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором від 19.08.2008 року, за результатами яких укладений спірний договір № 985-Ф в результаті перемоги на електронних торгах. У цьому випадку ціна договору була визначена аукціоном.

Укладаючи оспорювані договори про відступлення права вимоги, сторони вільно визначили ціну договорів відступлення права вимоги.

Новий кредитор отримав право вимагати виконання зобов`язання від боржника - ФГ "Ланецького", сплативши за право вимоги грошові кошти, які є ціною договорів, при цьому, розмір сплачених коштів відрізняється та є значно меншим від розміру права вимоги, яке відступаєгься.

У відповіді на відзив ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС", позивач стверджує, що приймаючи право вимоги до боржника - ФГ "Ланецького", відносно якого порушено провадження у справі про його банкрутство (справа 902/560/20), ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" усвідомлює ризик невиконання грошового зобов`язання, яке придбане ним за оспорюваними договорами відступлення права вимоги.

Факт здійснення оплат ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" за право вимоги до ФГ "Ланецького", за природою укладених договорів є факторингом. При цьому це є фінансовою послугою, за надання якої клієнт сплачує фактору плату.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансовими послугами вважають: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та І або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов`язанням про їх подальше повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надань я гарантій і поручительств; переказ грошей; послуги в сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; торгівля цінними паперами; факторинг; інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про фінансові послуги.

Згідно з статтею 6 цього ж Закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Щоб здійснювати факторингові операції, фінансова установа має значитися в Реєстрі фінансових установ, а в додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи у видах фінансових послуг, які фінансова компанія має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, має бути зазначений факторинг. Проте, укладання оспорюваних договорів порушують вимоги норми чинного законодавства.

Із наявних матеріалів справи слідує, що ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" набуло право вимоги до ФГ "Ланецького", згідно наступних Договорів про відступлення права вимоги, а саме:

- Договору про відступлення права вимоги, укладеного 19.05.2021 року між Малим приватним підприємством "ЕРІДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", відповідно до якого право вимоги, що належало МПП фірма "ЕРІДОН" (Первісному кредитору) та яке виникло із зобов`язань боржника - ФГ "Ланецького" з правовідносин між МПП фірма "ЕРІДОН" та ФГ "Ланецького" за Договором поставки № 879/18/111 від 18.01.2018 року та укладеними до нього додатками №879/18/111/1-ЗЗР від 07.02.2018 року; №879/18/111/2-ЗЗР від 27.04.2018 року, № 879/18/111/З-ЗЗР від 14.05.2018 року, на загальну суму 1 509 245,69 грн, передано (відступлено) ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новому кредитору).

Згідно п. 3.1 Договору, Новий кредитор сплатив Первісному кредитору за відступлення права вимоги 500 000,00 грн.

- Договору про відступлення права вимоги, укладеного 21.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект- ПЛЮС", відповідно якого право вимоги, що належало ТОВ "АГРІГОЛД" (Первісному кредитору) та яке виникло із зобов`язань боржника - ФГ "Ланецького" з правовідносин між ТОВ "АГРІГОЛД" та ФГ "Ланецького" з постачання продукції виробничо-технічного призначення згідно Договору поставки № 25-04-01/2019 від 25.04.2019 року, на загальну суму 249 990,98 грн, передано (відступлено) ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новому кредитору).

Згідно п. 3.1 Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги 160 342,80 грн.

- Договору про відступлення права вимоги, укладеного 10.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", відповідно якого право вимоги, що належало ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" (Первісному кредитору) та яке виникло із зобов`язань боржника - ФГ "Ланецького" з правовідносин між ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" та ФГ "Ланецького" з постачання продукції виробничо-технічного призначення згідно Договору купівлі-продажу №В1-00120 від 05.09.2018 року, на загальну суму 42 305,45 грн, передано (відступлено) ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новому кредитору).

Згідно п. 3.1 Договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору за відступлення права вимоги 27 581,86 грн.

- Договору про відступлення права вимоги, укладеного 19.05.2021 року між Приватним підприємством "АДІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", відповідно до якого право вимоги, що належало ПП "АДІС" (Первісному кредитору) та яке виникло із зобов`язань боржника - ФГ "Ланецького" з правовідносин між ПП "АДІС" та Боржником з поставки п"яти партій нафтопродуктів (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, ДП-Л-К5 сорт С, код УКТ ЗЕД 2710.19.43.00) в період з 26.06.2018 року по 14.08.2018 року, на загальну суму 511 723,81 грн, передано (відступлено) ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новому кредитору).

Згідно п. 3.1 Договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору за відступлення права вимоги 359 146,11 грн.

- Договору про відступлення права вимоги, укладеного 18.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ ЮА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", відповідно якого право вимоги, що належало ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА" (Первісному кредитору) та яке виникло із зобов`язань боржника - ФГ "Ланецького", з правовідносин між ТОВ "АГРО ОЙЛ" та Боржником з поставки 06.05.2019 року нафтопродуктів (нафти) з врахуванням відступлення права вимоги ТОВ "АГРО ОЙЛ" на користь Первісного кредитора, на загальну суму 478 845,80 грн, передано (відступлено) ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (Новому кредитору).

Згідно п. 3.1 Договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору за відступлення права вимоги 221 200,00 грн.

У судовому засідавнні досліджено оригінали зазначених договорів, платіжні доручення щодо здійснених ТОВ «Фінінтелект-плюс», акти приймання передачі первинних документів, які підтверджують підстави виникнення та розмір грошових зобов'язань ФГ «Ланецького», повідомлення про відступлення права вимоги (т. 1 а.с. 25-40, 127-136, 156-167, клопотання від 15.11.2022 вх. №01-34/9766/22).

За твердженнями позивача, у відповідності до положень укладених договорів про відступлення права вимоги, Новий кредитора має право здійснювати подальше відступлення Права вимоги будь-яким третім особам без отримання згоди Первісного кредитора.

Набуття Новим кредитором права вимоги до Боржника на підставі договору є, в тому числі, підставою для звернення Нового або Первісного кредитора до Господарського суду Вінницької області із заявою про заміну кредитора правонаступником - ТОВ "Фінінтелект- ПЛЮС" в рамках справи 902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького" або здійснення будь-якого іншого процесуального правонаступництва у передбаченому чинним законодавством порядку.

Як зазначає позивач, відповідно до листа ДФС від 22.02.2017 року № 3666/6/99-99-15-03-12-15, під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпорядження товарами, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ); в зв`язку з цим, якщо право вимоги виступає у договорі як товар, такі операції є факторингом (факторинговими).

Згідно з положеннями договорів про відступлення права вимоги, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти, які є ціною договорів, при цьому, розмір сплачених коштів відрізняється та є значно меншим від розміру права вимоги, яке відступається.

Таким чином, Новим кредитором надано фінансування Первісному у вигляді сплаченої ціни договору. Також, зазначене свідчить про фінансову вигоду, яку отримує Новий кредитор в результаті укладання оспорюваних договорів, оскільки останнім придбано право вимоги у значно більшому розмірі, ніж сплачено згідно з умовами договору.

Враховуючи викладене на думку позивача, укладені договори є договорами факторингу та повинні бути визнанні недійсними оскільки суперечать нормам чинного законодавства.

Отже, предмет позовних вимог стосується правової кваліфікації оспорюваних договорів на предмет існування істотних умов факторингу.

З приводу процесуального порядку вирішення даного спору та розгляду клопотання представника позивача від 15.11.2022 року (вх. №01-34/9749/22) про надсилання матеріалів справи (у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою), суд виходив з наступного.

З Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/560/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" до Фермерського господарства "Ланецького" про визнання банкрутом.

Тому, канцелярією Господарського суду Вінницької області передано матеріали справи до розгляду у межах справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 12.08.2022 року роз`єднано у відокремлене самостійне позовне провадження позовні вимоги Фермерського господарства "Ланецького" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект - ПЛЮС", Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІГОЛД", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА", Приватного підприємства "АДІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ ЮА" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи № 902/708/22.

Згідно ч. 6 ст. 173 ГПК України, розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

З огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі N 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі N 50/311-б).

Водночас, Кодексом України з процедур банкрутства, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду сформовано правові висновки відносно розмежування спорів, які повинні розглядатися в рамках окремого позовного провадження, поза межами справи про банкрутство.

Так, у справі № 752/4361/15, до суду звернулася юридична особа, від імені якої діє ліквідатор. Відповідачами за цим позовом були юридична особа та фізичні особи, а предметом позову вимога щодо визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами.

Боржник у справі про банкрутство є позивачем за цим позовом, його вимоги не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, а результати їх розгляду не вплинуть на обсяг ліквідаційної маси цього товариства, тому відсутні підстави стверджувати, що на позовні вимоги боржника поширюються положення частини другої статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства та пункту 8 статті 20 ГПК України у чинній редакції щодо належності спорів з майновими вимогами до боржника, у тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, до юрисдикції господарських судів.

Тому, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про розгляд даного спору у самостійному позовному провадженні (Постанова ВП ВС від 23 жовтня 2019 року у справі № 752/4361/15).

Крім того, дану позицію розширено судом касаційної інстанції.

"Законодавець визначив, що в межах справи про банкрутства розглядаються спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених саме боржником.

Спірний договір укладений між двома юридичними особами, таким чином боржник не є стороною спірного правочину.

Тому, відсутні підстави стверджувати, що на вказані позовні вимоги поширюються положення пункту 8 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, щодо належності спорів з майновими вимогами до боржника, у тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, до юрисдикції господарських судів (Постанова КГС ВС від 09 червня 2020 року у справі справі № 910/3704/13).

Суд зазначає, що даний спір у справі №902/301/21 є спором немайнового характеру (про визнання договорів недійсними), стосується оспорення договорів, укладених третіми особами, стороною яких боржник у справі про банкрутство не являється.

Тому, даний спір повинен розглядатись судом у відокремленому позовному провадженні за правилами Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року справа № 906/1174/18).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1, пункту 11 частини першої статті 4 Закону № 2664-ІІІ фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг вважається фінансовою послугою.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 2664-ІІІ фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов?язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки:

1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;

2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;

3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;

4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови;

5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Верховний Суд дійшов висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.

Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Зміст зобов?язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року справа № 906/1174/18).

Судом досліджено зміст оспорюваних договорів та встановлено відсутність положень, якими передбачено обов`язок Первісного кредитора оплачувати послуги Нового кредитора за отримання прав вимоги.

Тобто, відсутні такі істотні умови договору факторингу, як надання фінансової послуги за плату, повернення фінансування фактору, оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги.

Визначення у спірних договорах ціни, яка є меншою за номінальну вартість грошових зобов`язань боржника, є проявом свободи сторін на укладення договору та їх розсуду самостійно погоджувати істотні умови правочину.

Вчинення таких дій відповідає приписам ст. ст. 6, 510-514 ЦК України.

Крім того, з положень оспорюваних договорів також не вбачається мети їх укладення задля надання фактором та отримання клієнтом фінансової послуги.

Водночас, зміст грошових зобов`язань містить передачу права вимоги за грошовими зобов`язаннями, котрі були предметом дослідження у межах справи №902/560/20 про банкрутство ФГ «Ланецького».

Внаслідок виконання умов кожного з договорів відбулась заміна кредитора в зобов`язанні, а саме до ТОВ «Фінінтелект-плюс» перейшли усі права у відповідному зобов`язанні боржника (ФГ «Ланецького»).

Як підтверджується змістом оскаржуваних договорів, грошові вимоги кожного з Відповідачів 2-6 були внесені до реєстру вимог кредиторів у справі № 902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького" згідно Ухвали Господарського суду Вінницької області від 02.12.2020 року.

Суд виходить з того, що набуття прав кредитора у межах справи про банкрутство шляхом заміни сторони у кількох грошових зобов`язаннях є звичайною діловою та процесуальною практикою.

Норми КузПб не містять жодних обмежень щодо вчинення таких дій або укладення декількох договорів про відступлення права вимоги за зобов`язаннями одного боржника.

Також, укладення договорів про відступлення права вимоги з метою набуття статусу кредитора у межах справи про банкрутство не може ототожнюватись з факторингом і впливати на дійсність відповідних договорів.

Крім того, задоволення позовних вимог можливе лише у випадку доведення позивачем обставин порушення його прав або інтересу, а також коли позивач обрав ефективний спосіб захисту своїх прав.

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК). Тобто існують причини для спору з приводу дійсності правочину, який оспорюється (Постанова ВП ВС від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).

ОП КГС ВС у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 відступила від висновку, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 904/8902/17, в частині наявності підстав та правомірності задоволення позову про визнання недійсними умов договору, стороною якого позивач не є, без дослідження і встановлення обставин порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок укладання оспорюваного договору.

Висновки ОП КГС ВС ґрунтуються на тому, що позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний: довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси.

Водночас, суд має - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Таким чином, ОП КГС ВС розмежовано обов`язок доказування позивачем та процесуальну діяльність суду при вирішенні справ цієї категорії.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Предметом оспорюваних договорів є відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями ФГ «Ланецького».

Судом не встановлено обставин, що зміна Кредитора призвела до збільшення обсягу відповідальності боржника чи зміни розміру грошових зобов'язань, терміну їх виконання, або іншим чином істотно вплинула на правове становище ФГ «Ланецького», як боржника у грошових зобов'язаннях.

Тому, позивачем не доведено, які права та інтереси є порушеними внаслідок укладення оспорюваних договорів, а також які права та інтереси можуть бути захищені або відновлені у випадку задоволення позовних вимог.

Врахувавши наведені обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних, згідно ст. 129 ГПК України, суд залишає за позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 232, 233, 236, 237, 238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 18.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524) та ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА" (вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ, 04080, код - 43077003), згідно з яким відступлено право вимоги до Фермерського господарства "Ланецького" у розмірі 478 845,80 грн.

2. Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 19.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524) та МПП фірма "ЕРІДОН" (вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, код - 19420704), згідно з яким відступлено право вимоги до Фермерського господарства "Ланецького" у розмірі 1 509 245,69 грн.

3. Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 19.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524) та ПП "АДІС" (вул. Чехова, буд. 29, м. Вінниця, 21034, код - 31576283), згідно з яким відступлено право вимоги до Фермерського господарства "Ланецького" у розмірі 511 723,81 грн.

4. Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 21.05.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524) та ТОВ "АГРІГОЛД" (1 пров. Жовтневий, буд. 5, смт Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, код - 39654672), згідно з яким відступлено право вимоги до Фермерського господарства "Ланецького" у розмірі 249 990,98 грн.

5. Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код - 36244177) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 10.08.2021 року, укладеного між ТОВ "Фінінтелект - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059, код - 32983524) та ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" (вул. Матросова, буд. 1А, м. Харків, 61124, код - 25188223), згідно з яким відступлено право вимоги до Фермерського господарства "Ланецького" у розмірі 42 305,45 грн.

6. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 12 405,00 грн - залишити за позивачем.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: @gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук прим.:

1 - до справи

2 - ФГ "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)

3 - ТОВ "ФІНІНТЕЛЕКТ - ПЛЮС" (вул. Олени Пчілки, 5 прим. 264, м. Київ, 02059)

4 - МПП фірма "ЕРІДОН" (вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143)

5 - ТОВ "АГРІГОЛД" (1 пров. Жовтневий, буд. 5, смт Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600)

6 - ТОВ "УКРАГРОЗАПЧАСТИНА" (вул. Матросова, буд. 1А, м. Харків, 61124)

7 - ПП "АДІС" (вул. Чехова, буд. 29, м. Вінниця, 21034)

8 - ТОВ "АГРО ОЙЛ ЮА" (вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256, м. Київ)