Постанова

від 21.11.2022 по справі 395/840/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2022 року м. Кропивницький

справа № 395/840/20

провадження № 22-ц/4809/652/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л.

суддів Дьомич Л.М., Мурашка С.І.

з участю секретаря Демешко Л.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

треті особи - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справузаапеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Підлубний Володимир Вікторович на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2022 року, у складі головуючого судді Забуранного Р.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» про визнання недійсними державних актів на землю, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Канізька сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області (далі - Канізька сільська рада), Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області (далі - Новоукраїнська РДА), Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція Ятрань» (далі - ТОВ «МТС Ятрань»), про визнання недійсними державних актів на землю.

В обгрунтування позовних вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . У спадщину за заповітом від матері вона отримала земельну ділянку, кадастровий номер: 3523883200:02:000:0368, площею 6,53 га, право на яку посвідчено державним актом на право власності на землю серії КР № 074011, виданим 05 липня 2006 року, зареєстрованим у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 029.

Під час переоформлення спадкового майна, вона дізналась, що на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,53 га, видано ще два державні акти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до розпорядження голови Новомиргородської районної державної адміністрації від 24 травня 2005 року № 431-р.

ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3,2657 га серії КР № 009347 від 05 вересня 2006 року, зареєстрований за № 33, а ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3,259 га, серії KP № 009348 від 05 вересня 2006 року, зареєстрований за № 35.

Зазначала, що вона є власником земельної ділянки, як спадкоємець після смерті матері, а єдиним законним власником земельної ділянки, який вперше отримав державний акт на право власності на землю та зареєстрував це право була її мати.

Вказане підтверджується договором оренди землі № 263 укладеного між TOB «МТС Ятрань», яким спершу спадкодавець, а згодом і вона фактично передала в оренду землю та отримувала плату за таке користування.

Проте у кінці 2018 року, ТОВ «МТС Ятрань» припинило виплату орендної плати, яку сплачувало щорічно, з посиланням на укладення між товариством, як орендарем нових договорів оренди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вважає, що відбулося порушення її прав, як власника земельної ділянки саме з дня коли припинилися виплати, а тому з цього моменту обчислюються строки позовної давності.

Просила:

визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР № 009347, виданий ОСОБА_2 Новомиргородською РДА Кіровоградської області 05 вересня 2006 року;

визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР № 009348, виданий ОСОБА_3 Новомиргородською РДА Кіровоградської області 05 вересня 2006 року.

Адвокат відповідачів просив застосувати строк позовної давності у порядку ч.3 ст. 267 ЦК України, з посиланням на те, що позивачка довідалася про порушення свого права ще з 01.10.2010, про що подав відповідні заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №009347, виданий ОСОБА_2 Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 05.09.2006.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №009348, виданий ОСОБА_3 Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 05.09.2006.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням суду представник відповідачів подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволення позову.

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що позивачем пропущено строки позовної давності для звернення до суду, а тому просить суд апеляційної інстанції застосувати позовну давність, оскільки позивачка про порушене своє право дізналася в 2011 році.

Посилається на те, що про порушене право позивачці стало відомо під час переоформлення спадкового майна , а саме з 01.10.2010.

Також позивачка зверталася із адміністративним позовом про скасування державних актів, які належать відповідачам та було прийнято судове рішення, яке набрало законної сили -11.04.2011, згідно якого було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

У поданому до апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з?явилися, що не перешкоджає розгляду справи у розумінні ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.

Обставини, встановлені судами

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що видане 01 жовтня 2010 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Н.М., за реєстрованим № 2755, ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 6,53 га, що розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №074011, виданого Новомиргородською РДА Кіровоградської області 05 липня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації за №29, кадастровий номер земельної ділянки 3523883200:02:000:0368 на підставі розпорядження Новомиргородської РДА №676-р від 19.08.2005 (том 1 а.с. 7).

Право власності на підставі вказаного свідоцтва за позивачкою зареєстровано 25 вересня 2014 року (том 1 а.с.8).

Встановлено, що земельна ділянка, яку успадкувала позивачка, належала спадкодавцю з 05.07.2006, що підтверджується державним актом (том 1 а.с.13).

З довідки ТОВ «МТС Ятрань» від 14 вересня 2012 року № 27 вбачається, що ОСОБА_4 за життя уклала договір оренди землі від 05 липня 2006 року № 263 із ТОВ «МТС Ятрань» строком на 10 років, розмір земельної ділянки становить - 6,53 га ( том 1 а. с. 9).

24 травня 2005 року відповідачі отримали розпорядження голови Новомиргородської РДА від 24 травня 2005 року № 431-р про передачу їм у приватну власність земельної ділянки в натурі загальною площею 6,53 га.

ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Новомиргородської РДА від 24 травня 2005 року № 431-р, 05 вересня 2006 року виданий державний акт серії КР №009347 на право власності на земельну ділянку, площею 3,2657 га, що розташована на території Канізької сільської ради, кадастровий номер: 3523883200:02:001:0401.

ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Новомиргородської РДА від 24 травня 2005 року № 431-р, 05 вересня 2006 року виданий державний акт серії КР №009348 на право власності на земельну ділянку, площею 3,259 га, що розташована на території Канізької сільської ради, кадастровий номер: 3523883200:02:001:0402.

Встановлено, що на одну й ту ж земельну ділянку розпорядженнями Новомиргородської РДА про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частини) видане 24 травня 2005 року, а ОСОБА_4 (спадкоємець ОСОБА_1 ) 19 серпня 2005 року.

Листом Держкомзему у Новомиргородському районі ОСОБА_1 повідомлено про те, що громадянці ОСОБА_4 виданий державний акт серії КР № 074011 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,53 га на території Канізької сільської ради на підставі розпорядження від 19 серпня 2005 року № 676-р. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 29 від 05 липня 2006 року. На ту ж саму земельну ділянку № 368, площею 6,53 га ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі розпорядження від 24 травня 2005 року № 431 видано два державні акти на право власності на земельні ділянки, які зареєстровані у Книзі за № 33 та № 35 від 05 вересня 2006 року.

Також зазначено, що проводяться роботи з виправлення ситуації, яка склалася. Готуються матеріали для подання до суду про визнання недійсними державних актів на право власності на землю (том 1 а. с. 21).

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 02.08.2021 №028/21 земельна ділянка площею 3,2657 га кад. номер 3523883200:02:001:0401 вл. ОСОБА_2 і земельна ділянка площею 3,2657 га кад. номер 3523883200:02:001:0401 вл. ОСОБА_3 накладаються на земельну ділянку площею 6,53 га кад. номер 3523883200:02:000:0368 вл. ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ) і є її частинами ( ? по 1/2 ч.).

Даний висновок підтверджує те, що подальше користування сторін землею без розв`язання даного судового спору є неможливим.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Задовольняючи позов у даній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу з додержанням вимог матеріального та процесуального права, послався на висновок експертизи (том 2 а.с.110-115), встановив усі підстави заявленого позову, дослідив та належним чином оцінив докази у справі та надав правову оцінку доводам та запереченням сторін та ухвалив законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин справи.

Колегія суддів, погоджується із висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 успадкувала спірну земельну ділянку від ОСОБА_4 , яка у свою чергу отримала державний акт про право власності на земельну ділянку раніше ніж відповідачі.

ОСОБА_1 стала власником земельної ділянки 25.09.2014, що не свідчить про відсутність порушених її прав, оскільки право власності на земельну ділянку вона успадкувала від матері, яка за часом набула право власності на земельну ділянку раніше ніж відповідачі.

Встановлено, що на одну і ту саму земельну ділянку було видано декілька державних актів, хоча першим власником даної земельної ділянки була мати позивачки.

Як підтверджено матеріалами справи, спірна земельна ділянка перебуває в оренді, згідно договору оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 з ТОВ «МТС Ятрань», яким спершу спадкодавець, а згодом і спадкоємець фактично передала в оренду спірну земельну ділянку та отримувала від товариства орендну плату за таке користування.

Звернувшись із даним позовом позивачка посилалася на те, що про порушене своє право дізналася лише у 2018 році, коли вона не отримала орендної плати за користування її земельною ділянкою від ТОВ «МТС Ятрань».

Саме вказану обставину суд першої інстанції врахував під час обчислення строків позовної давності.

Посилання представника відповідачів на застосування строку позовної давності, оскільки позивачка дізналася про своє порушене право в 2010 -2011 роках є необґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що подання позову до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є фактом обізнаності позивача про наявність у відповідачів державних актів про право власності, але немає доказів, що відповідачі проявляли свою волю на отримання в натурі цієї земельної ділянки і як наслідок здійснювали активні дії для порушення права власності позивача на його земельну ділянку.

Встановлено, що позивачка добросовісно використовувала земельну ділянку на підставі закону та належних правовстановлюючих документів.

Земельна ділянка перебувала в оренді і , а позивачка отримувала орендну плату від ТОВ «МТС Ятрань» за користування земельною ділянкою.

Відповідачі у свою чергу не зверталися за захистом ніби то порушеного права та законних інтересів щодо права власності на земельні ділянки.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що даний спір має бути розв`язаний шляхом задоволення позову і не може бути вирішеними шляхом задоволення заяви про застосування строків позовної давності, оскільки такий спір й надалі не буде вичерпано (Постанова ВП ВС від 13.10.2020 №369/10789/14-ц (14-703цс19).

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1ст. 16 ЦК України).

За змістомст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України, у редакції від 31 березня 2006 року, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Аналіз наведеного положення ЗК України підтверджує, що станом на 2006 рік виникнення права пов`язано із видачею державного акта, який таке право підтверджує, а не з прийняттям розпорядження компетентного органу про передачу у власність чи користування земельної ділянки.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Правовий висновок, який міститься упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від26.11.2019року усправі №914/3224/16 передбачає, що закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

За вимогамист. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Судовий збір залишається по фактично понесеним сторонами.

Частиною п`ятою статті 268 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Підлубний Володимир Вікторович залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

С.І. Мурашко