Рішення

від 24.11.2022 по справі 909/698/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/698/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство

Фітоагропродукт"

(вул. Марка Вовчка, буд. 29, кв. 47, м. Рівне, Рівненської області, 33014)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави в розмірі 150 000, 00 гривень,

за участі:

від позивача: Деяка Ярослава Михайловича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У вересні 2022 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" до Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави в розмірі 150 000, 00 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 08.09.2022 позовну заяву було залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

6. 23.09.2022 за вх. № 12650/22 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

7. 26.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.10.2022; відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

8. 20.10.2022 за вх. № 14107/22 на електронну пошту суду без електронного цифрового підпису від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

9. 20.10.2022 за вх. № 14138/22 на електронну пошту суду від представника позивача, адвоката Деяка Я. М. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 25.10.2022, в режимі відеоконференції (28.10.2022 за вх. №14587/22 до канцелярії суду надійшла заява аналогічного змісту).

10. Телефонограмою від 24.10.2022 повідомлено представника позивача, адвоката Деяка Я. М. про те, що судове засідання у справі № 909/698/22, призначене на 25.10.2022 відбудеться з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку та програмного забезпечення "EasyCon" з можливістю представника позивача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11. 25.10.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 08.11.2022.

12. 03.11.2022 за вх. № 14893/22 на електронну пошту суду від представника позивача, адвоката Деяка Я. М. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 08.11.2022, в режимі відеоконференції (07.11.2022 за вх. № 15035/22 до канцелярії суду надійшла заява аналогічного змісту).

13. Телефонограмою від 04.11.2022 повідомлено представника позивача, адвоката Деяка Я. М. про те, що судове засідання у справі № 909/698/22, призначене на 08.11.2022 відбудеться з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку та програмного забезпечення "EasyCon" з можливістю представника позивача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14. 07.11.2022 за вх. № 14997/22 на електронну пошту суду без електронного цифрового підпису від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15. Ухвалою від 08.11.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича (вх. № 14997/22 від 07.11.2022) про відкладення розгляду справи; зобов`язав відповідача в строк до 22.11.2022, подати суду належним чином засвідчену копію договору NГHB/19 від 05.03.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" та Фізичною особою - підприємцем Гураком Назарієм Володимировичем, докази поставки товару на суму 150 000, 00 гривень (видаткові, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару - рослинної сировини), або письмові пояснення щодо їх відсутності, а також належним чином засвідчені банківською установою копії платіжних документів, банківських виписок, що підтверджують повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" коштів сумі 150 000, 00 гривень; розгляд справи по суті відклав на 24.11.2022.

16. 18.11.2022 за вх. № 15783/22 на електронну пошту суду від представника позивача, адвоката Деяка Я. М. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 24.11.2022, в режимі відеоконференції (22.11.2022 за вх. №15948/22 до канцелярії суду надійшла заява аналогічного змісту).

17. Телефонограмою від 23.11.2022 повідомлено представника позивача, адвоката Деяка Я. М. про те, що судове засідання у справі № 909/698/22, призначене на 24.11.2022 відбудеться з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку та програмного забезпечення "EasyCon" з можливістю представника позивача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

19. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 26.09.2022, 25.10.2022 та 08.11.2022.

20. Ухвала суду від 26.09.2022 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 7650102507088. Означене поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

21. При цьому, суд відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

22. В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

23. Окрім того, суд надсилав ухвали від 25.10.2022 та 08.11.2022 на електронну пошту Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича.

24. Відповідно до довідки № 371 про доставку електронного листа (з системи електронного документообігу "Діловодство суду"), ухвалу від 25.10.2022 було надіслано одержувачу Фізичній особі - підприємцю Гураку Назарію Володимировичу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 26.10.2022.

25. Відповідно до довідки № 373 про доставку електронного листа (з системи електронного документообігу "Діловодство суду"), ухвалу від 08.11.2022 було надіслано одержувачу Фізичній особі - підприємцю Гураку Назарію Володимировичу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 08.11.2022.

26. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

27. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

28. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

29. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

30. Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з зазначеними ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

31. Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

32. Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

33. Станом на 24.11.2022 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, витребуваних судом документів, а також жодних пояснень стосовно позову до суду не подав.

34. Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

35. Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

36. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

37. Частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

38. Згідно із частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

39. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

40. У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

41. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.

42. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

43. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

44. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

45. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

46. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

47. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

48. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

49. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 150 000, 00 гривень як попередня оплата за сировину, однак в подальшому між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору на постачання рослинної сировини. Посилаючись на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, позивач вказує на безпідставність перерахування коштів на рахунок відповідача в сумі 150 000, 00 гривень, та зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку означені кошти не повернув Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" звернулося до суду за захистом порушених прав.

50. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

51. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" відправило кошти для Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича згідно наступних платіжних доручень: № 1580 від 05.09.2019 на суму 50 000, 00 гривень, № 1591 від 06.09.2019 на суму 60 000, 00 гривень, № 1606 від 11.09.2019 на суму 20 000, 00 гривень, № 1653 від 01.10.2019 на суму 20 000, 00 гривень (а. с. 10 - 13).

52. Вищевказані кошти були відправлені згідно наступного призначення платежу: "За рослинну сировину, згідно договору NГHB/19 від 05.03.2019".

53. В підтвердження перерахування вказаних коштів позивач також подав до суду банківські виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" за 05.09.2019, 06.09.2019, 11.09.2019 та 01.10.2019 (а. с. 14 - 17).

54. Позивач стверджує, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо істотних умов договору на постачання рослинної сировини, договір NГHB/19 від 05.03.2019 у будь-якій формі між сторонами не укладався, а відтак вказані кошти набуті позивачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу.

55. З метою досудового врегулювання спору 02.09.2022 за вих. № 02/09 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" було надіслано на адресу Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича письмову вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів, що підтверджується наданими суду доказами (а. с. 6 - 9).

56. Доказів реагування відповідачем на зазначену вимогу, а також добровільну сплату коштів останнім до суду не надано.

57. Кошти в розмірі 150 000, 00 гривень, які були отримані відповідачем без достатньої правової підстави в добровільному порядку позивачу не повернуті, що стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

58. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

59. Відповідно до частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

60. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

61. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

62. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

63. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України і змісту цього інституту цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2018 року у справі № 212/3593/16-ц, провадження 61-60св17; від 20 березня 2019 року у справі № 634/727/16-й, провадження № 61-21749св18.

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

65. Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

66. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

67. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

68. Судом вживалися можливі заходи для з`ясування наявності правових підстав для набуття відповідачем та утримання набутих від позивача грошових коштів в сумі 150 000, 00 гривень, а також для з`ясування реального руху товарно-матеріальних цінностей.

69. Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

70. Відтак, суд ухвалою від 08.11.2022, у порядку частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язував відповідача подати суду належним чином засвідчену копію договору NГHB/19 від 05.03.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" та Фізичною особою - підприємцем Гураком Назарієм Володимировичем, докази поставки товару на суму 150 000, 00 гривень (видаткові, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару - рослинної сировини), або письмові пояснення щодо їх відсутності та належним чином засвідчені банківською установою копії платіжних документів, банківських виписок, що підтверджують повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" коштів сумі 150 000, 00 гривень. Вказані документи чи пояснення щодо їх відсутності до суду подані не були.

71. Факт отримання Фізичною особою - підприємцем Гураком Н. В. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" грошових коштів в сумі 150 000, 00 гривень підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1580 від 05.09.2019, № 1591 від 06.09.2019, № 1606 від 11.09.2019 та № 1653 від 01.10.2019, а також банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" за 05.09.2019, 06.09.2019, 11.09.2019 та 01.10.2019.

72. Відповідач будучи обізнаним про поданий до нього позивачем позов про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави будь-яких доказів у спростування позовних вимог суду не надав, зокрема, й доказів того, що грошові кошти в сумі 150 000, 00 гривень були отримані ним від позивача на відповідній правовій підставі (на виконання умов договору, рішення суду, відповідно до закону, тощо).

73. Отже, вказане свідчить, що набувач Фізична особа - підприємець Гурак Назарій Володимирович збагатився за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

74. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

75. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

76. За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

77. Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

78. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

79. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

80. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

81. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею, чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним, чи недобросовісним (узгоджується з нижчезазначеними постановами Верховного Суду України та Верховного Суду від 02.03.2016; від 04.07.2018). Кондикційне зобов`язання виникає за наявності, зокрема, таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

82. В постанові від 02.02.2016 у справі № 6-3090цч15 Верховний Суд України відзначив, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише на момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду справи.

83. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

84. Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації, як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Вказане вище підтверджується судовою практикою Верховного Суду України, новоутвореного Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15; від 04.10.2017 у справі № 753/23725/15-й; Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 757/4040/16-й; від 11.09.2019 у справі № 2/13; від 25.03.2020 у справі № 522/14590/16-й; від 24.02.2021 у справі № 644/8081/17; від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19; від 08.02.2022 у справі № 910/16102/20; Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі 161/17945/18.

85. Отже, відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач, яким є Фізична особа - підприємець Гурак Назарій Володимирович, зобов`язаний повернути потерпілому, яким є позивач, безпідставно набуте майно в натурі.

86. Враховуючи вище викладене, дані обставини свідчать про наявність порушеного права позивача та правових підстав для звернення останнього до суду з даним позовом про стягнення із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

87. Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача коштів отриманих без достатньої правової підстави підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення в розмірі 150 000, 00 гривень.

Висновок суду.

88. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

89. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 481, 00 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" до Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави в розмірі 150 000, 00 гривень - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гурака Назарія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Фітоагропродукт" (вул. Марка Вовчка, буд. 29, кв. 47, м. Рівне, Рівненської області, 33014; ідентифікаційний код: 40229500) - 150 000, 00 гривень (сто п`ятдесят тисяч) коштів отриманих без достатньої правової підстави, а також 2 481, 00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 28.11.2022.

Суддя В. В. Михайлишин