Рішення

від 14.11.2022 по справі 926/3655/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/3655/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації

до фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича

про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 67782,40 грн

Представники сторін:

від позивача-1: Андріюк К. Г.

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

за участю прокурора Моргоч Н. В.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Виконувач обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави, в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації до фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича в якому просить суд стягнути з Остапчука Андрія Леонідовича на користь Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації безпідставно сплачені бюджетні кошти у сумі 67782,40 грн.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до державного бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.08.2018 між Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області та ФОП Остапчуком А. Л. укладено договір постачання продукції № 352 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити комплекти учнівських меблів в кількості 348 комплектів у складі: парта одномісна з регулюванням висоти - 1 шт. та стілець - 1 шт., за наслідками проведення відкритих торгів на закупівлю шкільних меблі ДК 021:2015:39160000-1 за ідентифікатором закупівлі: UA-2018-08-000905-b. Сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору, наслідком чого збільшилася вартість одиниці поставленого товару, а його обсяг за договором істотно зменшився. Підставами укладення додаткових угод став інформаційний лист Чернівецької торгово-промислової палати № 194 від 27.08.2018, у якому наведено інформацію довідкового характеру про середньо ринкову вартість на учнівські меблі станом на дату надання такої інформації, без відображення інформації про коливання ціни на товар з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод. Крім того прокурор зазначає, що додаткові угоди до договору укладені із значним порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відтак є нікчемними. У зв`язку з чим просить суд стягнути з ФОП Остапчука А. Л. на користь Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації надмірно сплачені кошти в сумі 67782,40 грн, згідно із наведеними у позовній заяві розрахунками.

2. Короткий зміст заперечень проти позову фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича .

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву та зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також зазначає, що у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Однак, при кожному внесені змін до договору про закупівлю шляхом укладення додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Так, 27.08.2018 між Управлінням освіти Кельменецької РДА та відповідачем ФОП Остапчуком А. Л. укладено договір постачання продукції № 352 та додаткові угоди: № 1 від 04.09.2018, № 2 від 07.09.2018 та № 3 від 10.09.2018 на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», листи-роз`яснення Мінекономрозвитку України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 та листа-роз`яснення Мінекономрозвитку України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 згідно якої сторони збільшили ціну товару в межах 10%.

Обґрунтовуючи необхідність укладення додаткових угод до договору від 27.08.2018 відповідачем надано висновок Чернівецької торгово-промислової палати № 194 від 27.08.2018, з якого вбачається, що на ринку України відбулось коливання цін на учнівські меблі у бік збільшення. Висновок Чернівецької торгово-промислової палати є вагомим доказом на який посилалися сторони при укладенні вищезазначених додаткових угод та і в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

Враховуючи, що станом на серпень 2018 року по Україні відбулося коливання цін у бік збільшення на учнівські меблі та зміна ціни відбулася у межах 10 %, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та договором постачання продукції № 352 від 27.08.2018, внесення змін до договору не призвело до збільшення ціни договору, тобто Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації, як розпорядником бюджетних коштів не перевищено суми коштів на закупівлю товарів та не порушено інтересів держави, а укладаючи додаткові угоди до договору сторони керувалися виключно об`єктивними обставинами, що впливають на зміну ціни за одиницю товару та вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України спеціальним законом, що регулює даний вид відносин - Законом України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору постачання учнівських меблів від 27.08.2018 під час його укладення та внесення змін до нього. Договір та додаткові угоди до нього укладено без порушення вимог, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними.

Також, вважає необґрунтованими твердження прокурора, що підставою внесення змін до договору не може бути коливання цін після укладення договору. Оскільки, збільшення цін на ринку відбулось в тому числі і в період укладення основного договору. Можливість коригування цін врегульована ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тому в даній ситуації не є визначальною дата укладення додаткових угод. Згідно частини другої ст. 652 ЦК України регламентує порядок зміни істотних умов договору в разі недосягнення сторонами згоди щодо їх змін.

У даній справі сторони дійшли згоди щодо зміни істотних умов договору і, як наслідок, уклали додаткові угоди до договору.

Згідно пункту 10.4 договору від 27.08.2018 № 352 всі зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками кожної із сторін і скріплені печатками.

Вищезазначені додаткові угоди підписані сторонами та скріплені відтисками круглої печатки господарюючих суб`єктів. Сторонами договору досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет та ціну. Крім того, умовами договору передбачено порядок зміни умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткових угод.

Крім того, зазначає, що звертаючись до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури пропущено строк позовної давності.

У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строк позовної давності.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.10.2021.

21.10.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшла письмова заява про надання матеріалів справи для ознайомлення у зв`язку із необхідністю підготувати відзив на позовну заяву та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Також, від прокурора на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Чернівців. Однак, вказане клопотання подане з порушенням вимог статей 42, 170 Господарського процесуального кодексу України, частин третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Тому, згідно частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд повернув його заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 22.10.2021 клопотання прокурора про відкладення розгляду справи (вх. г/с № 4298 від 21.10.2021) повернуто заявнику без розгляду та відкладено підготовче засідання на 10.11.2021.

10.01.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні Глибоцького районного суду.

У судовому засіданні 10.11.2021, суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 23.11.2021.

23.11.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в якому зазначено, що прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом у даній справі, про що свідчить відсутність у нього процесуальної дієздатності, а тому відповідач вважає, що позовна заява має бути залишена без розгляду.

Того ж дня, на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації надійшла заява в якій позовні вимоги позивач не підтримує та просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Також, на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні 23.11.2021, суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 06.12.2021.

03.12.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від прокурора надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням останньої у відрядженні.

06.12.2021 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Байталюка В. Д.

Ухвалою суду від 13.12.2021 призначено судове засідання на 21.12.2021.

17.12.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від першого позивача надійшли пояснення в яких зазначено, що відповідно до пункту 7.3.1.1 плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року, працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Кельменецької РДА.

Зокрема, ревізією встановлено окремі порушення Закону України від 25.12.2015 № 992-VIII «Про публічні закупівлі» при здійсненні Управлінням освіти у 2018 році закупівлі шкільних меблів вартістю 346000,89 грн.

Таким чином, закупівлю комплектів учнівських меблів у ФОП Остапчука А. Л. , Управлінням освіти проведено з наступними порушеннями: в порушення вимог пункту 3 статті 16 Закону України № 922 у поданій відповідачем довідці не наведено інформацію про загальну кількість працівників, посаду кожного з працівників, що буде залучатись до виконання зазначених робіт, відомості про освіту та досвід (чи стаж) кожного з таких працівників, як це передбачено тендерною документацією; в порушення вимог пункту 4 статті 36 Закону України № 922 та пункту 2.2 проекту договору, який є додатком № 3 до тендерної документації, в договорі № 352 не зазначено істотних умов - строк поставки «до 01.11.2018» в порушення пункту 2.1 договору № 352, 44 комплекти меблів поставлено в 4 заклади, які не зазначено в пункті 2.1 договору № 352 для доставки меблів та не поставлено в 5 закладів, зазначених в пункті 2.1 договору № 352; згідно накладної № 58, комплекти учнівських меблів ФОП Остапчуком А. Л. поставлено Управлінню освіти 02.11.2018, а не «до 01.11.2018», як зазначено в гарантійному листі від 08.08.2018, поданому ФОП Остапчуком А. Л. для участі в переговорній процедурі, поставлені відповідачем столи одномісні не в повній мірі відповідають технічним вимогам, зазначеним в тендерній документації, а саме: на стільцях відсутній «Виріз з боку, ближнього до учня».

21.12.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від прокурора надійшло письмове заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в якому зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам Закону, а також порушує основні принципи, що передбачені статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме максимальної економії та ефективності на всіх стадіях закупівель.

Також, прокурор зазначає, що виконання зобов`язань за нікчемними додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів субвенції у розмірі 67782,40 грн, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Більше того, Дністровською окружною прокуратурою (Кельменецькою місцевою прокуратурою) неодноразово проінформовано уповноважені органи - Західний офіс Державної аудиторської служби України та Ліквідаційну комісію з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування з метою їх усунення, що підтверджено листами, які долучено до наданого позову. При цьому бездіяльність вказаних органів не лише не узгоджується із нормам матеріального права, а й порушує на державному рівні принципи законності.

У зв`язку з чим прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання представниці відповідача Гаврелюк О. А. про залишення позовної заяви без розгляду.

Також, від прокурора надійшла письмова відповідь на відзив в якій зазначено, що вказані у відзиві на позовну заяву твердження відповідача щодо відсутності належного обґрунтування факту порушення інтересів держави у бюджетній сфері є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Оскільки, підставою звернення прокурора з позовною заявою став факт нездійснення уповноваженим державним органом покладених на нього законом обов`язків із захисту державних інтересів.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Сторонами всупереч інтересів держави, без будь яких належних підстав та в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» укладено нікчемні додаткові угоди, згідно яких суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів.

Зазначене в свою чергу порушує основні принципи, що передбачені статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме максимальної економії та ефективності на всіх стадіях закупівель.

За таких обставин, факт порушення інтересів держави у бюджетній сфері та як наслідок підстави для звернення в інтересах зазначених суб`єктів у повній мірі обґрунтовані у позовній заяві.

Отже, порушені державні інтереси є незахищеними. Суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави, бездіють та свої обов`язки не виконують, що відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

У судовому засіданні 21.12.2021, суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 11.01.2022.

У судовому засіданні 11.01.2022 представниця відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а прокурор заперечувала проти задоволення даного клопотання.

У судовому засіданні 11.01.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відклав підготовче засідання на 19.01.2022.

19.01.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Байталюка В. Д.

Ухвалою суду від 31.01.2022 призначено підготовче судове засідання на 07.02.2022.

До початку судового засідання, 07.02.2022, на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача та представниці відповідача надійшли заяви про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з хворобою відповідача та його представника.

У судовому засіданні 07.02.2022, прокурор не заперечувала щодо відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 21.02.2022.

До початку судового засідання, 21.02.2022, через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, від представниці відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копій договору № 09/21-09/2021 про надання адвокатської правничої допомоги від 21.09.2021, ордеру серії «АН» № 1020712 та квитанції про оплату послуг від 31.12.2021, а також просить суд надати матеріали справи для ознайомлення та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 21.02.2022, представники сторін не заперечували щодо задоволення заяви відповідача та представниці відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяви відповідача та представниці відповідача та відклав підготовче засідання на 10.03.2022.

09.03.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із воєнними діями на території України та її перебуванням поза межами кордону України.

У судовому засіданні 10.03.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяву відповідача та відклав підготовче засідання 30.03.2022.

30.03.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням адвоката у Італії, а відповідача в територіальній обороні поза межами Чернівецької області.

30.03.2022 представники сторін не заперечували щодо відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав підготовче засідання на 03.05.2022.

03.05.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від відповідачів надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням дії воєнного стану та вимушеним перебуванням адвокатів поза межами України, а відповідача в територіальній обороні поза межами Чернівецької області.

У судовому засіданні 03.05.2022, представники сторін не заперечували щодо задоволення заяви представниці відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяву представниці відповідача та відклав підготовче засідання на 26.05.2022.

26.05.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.05.2022 призначено підготовче судове засідання на 15.06.2022.

15.06.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідача в територіальній обороні поза межами Чернівецької області та тимчасовою непрацездатністю його адвокатів.

У судовому засіданні 15.06.2022, представники сторін не заперечували щодо задоволення заяви представниці відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяву представниці відповідача та відклав підготовче засідання на 20.06.2022.

20.06.2022 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідача поза межами Чернівецької області для здійснення волонтерської діяльності та тимчасовою непрацездатністю його адвоката.

У судовому засіданні 20.06.2022, представники сторін не заперечували щодо задоволення заяви представниці відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяву представниці відповідача та відклав підготовче засідання на 07.07.2022, а також зобов`язав представницю відповідача надати докази її тимчасової непрацездатності та докази щодо офіційного здійснення відповідачем волонтерської діяльності.

07.07.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням головуючого судді Байталюка В. Д. у відпустці.

Ухвалою суду від 15.07.2022 призначено підготовче судове засідання на 27.07.2022.

27.07.2022 через канцелярію суду надійшла заява щодо долучення до матеріалів справи медичних виписок, які підтверджують тимчасову непрацездатність адвоката Гаврелюк О. А. 15.06.2022 та 20.06.2022.

27.07.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням головуючого судді Байталюка В. Д. у відпустці.

Ухвалою суду від 29.08.2022 призначено підготовче судове засідання на 05.09.2022.

05.09.2022 через канцелярію суду надійшла заява щодо долучення до матеріалів справи наказу від 14.06.2022 № 1 про направлення у відрядження Остапчука А. Л. та заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 05.09.2022, представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження, у зв`язку з чим, суд постановив протокольну ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 28.09.2022.

У судовому засіданні 28.09.2022, оголошено перерву до 12.10.2022.

11.10.2022 через канцелярію суду від представниці відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із загостренням воєнних дій на території України та хворобою адвоката.

Також на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання від прокуратури про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю прокурора Моргоч Н. В.

Ухвалою суду від 12.10.2022 відкладено розгляд справи на 26.10.2022.

25.10.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що згідно акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Кельменецької РДА за період з 01.01.2015 по 31.05.2019 № 03-33/15, складеного за результатами проведеної органом державного фінансового контролю ревізії та наданих до суду письмових пояснень (листом від 17.12.2021 № 132413-15/4145-2021), враховуючи кількість недопоставлених комплектів учнівських меблів - 68 та вартість одного комплекту, визначеного основним договором від 27.08.2018 № 352, зокрема - 996,82 грн, загальна сума додатково отриманих коштів фізичною особою підприємцем Остапчуком А. Л. коштів на підставі укладених додаткових угод з порушенням пункту 2 частини другої ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» № 992, становить 67784,00 гривень. Вказана сума відповідає сумі позовних вимог, заявлених прокуратурою у справі № 926/3655/21.

У судовому засіданні, 26.10.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою оголосив перерву до 11.11.2022. Явку учасників справи визнав обов`язковою.

09.11.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення в яких вказано, що як вбачається зі змісту акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Кельменецької РДА № 03-33/15 від 19.07.2019 за період з 01.01.2015 по 31.05.2019, складеного за результатами проведеної органом державного фінансового контролю ревізії, за результатами переговорної процедури закупівлі Управлінням освіти укладено з фізичною особою-підприємцем Остапчуком А. Л. договір від 27.08.2018 № 352, предметом якого є постачання/прийняття 348 комплектів учнівських меблів у складі: парта одномісна з регулюванням висоти - 1 шт., стілець 1 шт. (код ДК 021:2015:39160000-1-шкільні меблі), загальною вартістю договору 346893,00 грн без ПДВ (п.1.1, 3.1 Договору).

Тобто, з обставин викладених у позовній заяві окружної прокуратури та акту ревізії, очікувана вартість одного комплекту шкільних меблів станом на час укладення Договору становила 996,80 грн (346893,00 ч 348).

При цьому після укладення додаткових угод № 1 від 04.09.2018, № 2 від 07.09.2018 та № 3 від 10.09.2018 та з урахуванням перерахованих 02.11.2018 коштів у сумі 346080,00 грн така вартість склала 1236 грн за комплект (346080,00 ч 280), а кількість комплектів зменшилась на 68 штук.

За таких обставин, згідно позовних вимог, враховуючи кількість недопоставлених комплектів учнівських меблів сума безпідставно сплачених бюджетних коштів та перерахованих відповідачу - фізичній особі-підприємцю Остапчуку А. Л. становить 67782,40 грн (996,8 х 68).

10.11.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких позовні вимоги відповідач не визнає повністю, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також зазначає, що станом на серпень 2018 року по Україні відбулося коливання цін у бік збільшення на учнівські меблі та зміна ціни відбулася у межах 10 %, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та договором постачання продукції № 352 від 27.08.2018, внесення змін до договору не призвело до збільшення ціни договору, тобто Управління освіти Кельменецької районної державної адміністрації, як розпорядником бюджетних коштів не перевищено суми коштів на закупівлю товарів та не порушено інтересів держави, а укладаючи додаткові угоди до договору сторони керувалися виключно об`єктивними обставинами, що впливають на зміну ціни за одиницю товару та вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, спеціальним законом, що регулює даний вид відносин - Законом України «Про публічні закупівлі», а також положеннями договору.

Крім того, вважає необґрунтованими твердження прокурора, що підставою внесення змін до договору не може бути коливання цін після укладення договору. Оскільки, збільшення цін на ринку відбулось, в тому числі і в період укладення основного договору. Можливість коригування цін врегульована ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тому в даній ситуації не є визначальною дата укладання додаткових угод. Оскільки, сторони дійшли згоди щодо зміни істотних умов договору і як наслідок уклали додаткові угоди до договору. Так, згідно пункту 10.4 Договору від 27.08.2018 № 352 всі зміни і доповнення до цього договору, вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками кожної із сторін і скріплені печатками.

Також відповідач вважає, що прокурором та позивачами пропущено строк позовної давності.

Враховуючи вищевикладене просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та застосувати строк позовної давності.

10.11.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від першого позивача надійшла інформація в якій зазначено, що сума безпідставно сплачених коштів та перерахованих відповідачу становить 67782,40 грн, у зв`язку з чим підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Того ж дня на адресу Господарського суду Чернівецької області від другого позивача надійшла заява в якій зазначено, що другий позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Прокурор у судовому засіданні 11.11.2022 під час судових дебатів підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого позивача під час судових дебатів підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача під час судових дебатів заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні, 11.11.2022, суд оголосив, що оголошення рішення відбудеться після виходу з нарадчої кімнати 14.11.2022 о 10 годині в залі судових засідань № 1, третій поверх.

У судовому засіданні 14.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області (далі - Покупець, Управління освіти) згідно річного плану закупівель у липні 2018 року заплановано проведення відкритих торгів щодо закупівлі комплектів учнівських меблів (код ДК 021:2015:39160000-1 - шкільні меблі) з очікуваною вартістю 346893,00 грн.

Згідно пункту 4.3 розділу 1 тендерної документації щодо проведення процедури закупівлі, затвердженої 03.07.2018, очікувана кількість поставлено товару за результатами її проведення складає 348 комплектів, при цьому строк поставки товарів визначено з дня укладення договору до 01.11.2018.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за ідентифікатором UA-2018-07-04-000324-a.

Згідно вказаного оголошення кінцевою датою подання тендерних пропозицій є 19.07.2018, при цьому очікувана кількість закуповуваного товару становить 348 комплектів.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі від 19.07.2018, у зв`язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій, вказана закупівля не була проведена.

23.07.2018 замовником оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за ідентифікатором UА-2018-07-23-000116-b.

Згідно вказаного оголошення кінцевою датою подання тендерних пропозицій є 07.08.2018, при цьому очікувана кількість закуповуваного товару становить 348 комплектів.

Водночас, відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі від 07.08.2018, у зв`язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій, вказана закупівля не була проведена.

Згідно пункту 4 частини другої ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 07.08.2018, далі - Закон), якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації замовник вправі застосовувати переговорну процедуру.

08.08.2018 на засіданні тендерного комітету Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області голова тендерного комітету подала на розгляд документи ФОП Остапчука А.Л. (далі - Постачальник) на закупівлю: ДК 021:2015:39160000-1 - шкільні меблі, за результатами якого прийнято рішення про намір укласти договір з ФОП Остапчуком А.Л.

Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області 08.08.2018 на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» оприлюднено повідомлення про намір укладення договору під час застосування переговорної процедури за UА-2018-08-08-000905-b та 27.08.2018 сформовано відповідний звіт про проведення закупівлі, відповідно до яких замовником вирішено укласти договір про закупівлю з фізичною особою-підприємцем Остапчуком Андрієм Леонідовичем .

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі № UА-2018- 08-08-000905-b від 27.08.2018 ФОП Остапчуку А. Л. запропоновано ціну закупівлі у розмірі 346893,00 грн, при цьому предметом закупівлі є шкільні меблі за ДК 021:2015:39160000-1, водночас кількість товару, що підлягає закупівлі становить 348 комплектів, зі строком поставки до 31.12.2018.

27.08.2018 між Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області та ФОП Остапчуком А. Л. укладено договір постачання продукції № 352 (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити комплекти учнівських меблів в кількості 348 комплектів у складі: парта одномісна з регулюванням висоти - 1 шт. та стілець - 1 шт.

Згідно із частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

28.08.2018 на підставі вищевказаної норми закону ФОП Остапчуком А.Л. скеровано замовнику лист, в якому зазначено, що при проведенні переговорів в ході тендерної процедури його цінова пропозиція виходила з реальних показників ціни на учнівські меблі, які були дійсними на цей період. Також зазначено, що врахування динаміки ціни в розрізі зростання чи спадання не є можливим в сучасних економічних умовах через непередбачуваність ринкових тенденцій.

Крім того вказано, що останнім часом зросли ціни на металеві вироби, ДСП та інші матеріали, з яких виготовляються меблі, що потягнуло за собою зростання вартості учнівських меблів. Однак, у випадку коливання ціни, ФОП Остапчук А. Л. , як постачальник, користується інструментарієм, що передбачений чинним законодавством, зокрема ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - внесення змін до договору постачання продукції через укладення додаткових угод.

Слід зазначити, що переговорна процедура, на яку у своєму листі вказує постачальник, згідно матеріалів закупівлі розпочата 08.08.2018, при цьому договір постачання продукції укладено, 27.08.2018, тобто через 19 днів, в період спливу яких, як вказує останній, і зросли ціни на металеві вироби, ДСП та інші матеріали, з яких виготовляються меблі, що потягнуло за собою зростання вартості учнівських меблів. Підставою для скерування зазначеного листа про внесення змін до договору стала інформація Чернівецької торгово-промислової палати від 27.08.2018 за № 194 в якій вказано роздрібні ціни на учнівські меблі в Україні, зокрема на стіл учнівський 1-місний з полицею, зріст 4 - 6 років - 759,00 грн, та стілець Т-подібний - 438,00 грн.

В подальшому, на підставі зазначеного звернення постачальника, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 04.09.2018 до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди збільшити ціну одного комплекту учнівських меблів на 9,95% та внести відповідні зміни до договору постачання продукції, при цьому кількість комплектів меблів зменшено до 316 комплектів.

07.09.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди збільшити ціну одного комплекту учнівських меблів на 9,13% та внести відповідні зміни до договору постачання продукції, при цьому кількість комплектів меблів зменшено до 289 комплектів.

10.09.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди збільшити ціну одного комплекту учнівських меблів на 3,17% та внести відповідні зміни до договору постачання продукції, при цьому кількість комплектів меблів зменшено до 280 комплектів.

Підставами укладення додаткових угод № 2 та № 3 були ті ж самі, що і у випадку укладення додаткової угоди № 1 - лист ФОП Остапчука А.Л. від 28.08.2018 та інформаційний лист Чернівецької торгово-промислової палати від 27.08.2018 за № 194.

Тобто, після укладення Договору, загалом ціну одного комплекту учнівських меблів сторонами збільшено на 22,25%, при цьому загальна кількість отриманої продукції зменшилась на 68 комплектів.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні всіх додаткових угод в загальному на 22,25 % сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим відповідачем не дотримано вимоги пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови Договору.

Так, у відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Разом з тим, як вбачається з листа ФОП Остапчука А. Л. від 28.08.2018 про необхідність зміни ціни за одиницю товару та інформаційного листа Чернівецької торгово-промислової палати від 27.08.2018 за №194, останні за своїм змістом жодним чином не обґрунтовують та документально не підтверджують коливання ціни товару на ринку.

Зокрема, інформаційний лист Чернівецької торгово-промислової палати від 27.08.2018 за № 194 лише вказує роздрібну ціну на ринку учнівських меблів, при цьому не зазначено відомостей щодо попередньої ринкової ціни та факту коливання цін, причини та умови, що сприяли такому коливанню.

Більше того, на підставі одних і тих же документів сторонами повторно укладено додаткові угоди № 2 та № 3, що в свою чергу і збільшило вартість предмету закупівлі до 22,25%, що грубо порушує вимоги Закону, оскільки у випадку законного збільшення ціни за одиницю товару таке збільшення не може перевищити 10%, при цьому підставами для подальшого збільшення вартості предмету закупівлі повинні бути інші підтверджуючі документи.

Водночас подання ФОП Остапчуком А.Л. при проведенні торгів відповідної цінової пропозиції, яка відповідала очікуваній вартості та подальша пропозиція укладення додаткових угод до Договору з проханням погодити більшу ціну за одиницю товару не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар та зменшенням його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Згідно даних відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації та Управління Державної казначейської служби у Кельменецькому районі ФОП Остапчуку А.Л. 05.11.2018 перераховано грошові кошти у сумі 314625,30 грн та 31454,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3857 та № 3858.

При цьому, згідно накладної № 58 від 02.11.2018 ФОП Остапчуком А.Л. поставлено Управлінню освіти Кельменецької районної державної адміністрації комплекти учнівських меблів у кількості 280 одиниць.

За таких обставин встановлено, що фактично на підставі незаконних додаткових угод Замовник недоотримав 68 комплектів учнівських меблів, які згідно протоколу засідання тендерного комітету № 21 від 03.07.2018 очікував отримати для забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти та з метою поставлення яких виділено відповідну державну субвенцію.

Тобто, очікувана вартість комплекту шкільних меблів станом на час укладення Договору становила - 996,8 грн (346893,00 ч 348), при цьому після укладення додаткових угод №1 від 04.09.2018, № 2 від 07.09.2018 та № 3 від 10.09.2018 та з урахуванням перерахованих 02.11.2018 коштів у сумі 346080,00 грн така вартість становила 1236 грн (346080,00 ч 280).

За таких обставин, сума у розмірі 67782,40 грн (996,8 грн ч 68), де 996,80 грн. очікувана сума 1 комплекту меблів, та 68 - кількість недоотриманих комплектів меблів, є безпідставно сплаченою та перерахованою відповідачу - ФОП Остапчуку А. Л. у зв`язку з чим підлягаю поверненню останнім.

5. Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абз. 1-2 частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до частини четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення сторонами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 237 від 04.04.2018 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»» (далі - Постанова), у відповідності до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, вирішено здійснити розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної га доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2018 році згідно з додатком.

Пунктом 4 Постанови визначено, що закупівля дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп`ютерного обладнання для закладів загальної середньої освіти та їх доставка здійснюється на засадах співфінансування: для закладів, розташованих у районах та в об`єднаних територіальних громадах, не більш як 90 відсотків - за рахунок субвенції та не менш як 10 відсотків - за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Пунктом 3 Постанови вказано обласним державним адміністраціям на необхідність здійснення розподілу субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад.

Таким чином, кошти у сумі 346893,00 грн, скеровані до місцевого бюджету для виконання завдань, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 04.04.2018, з урахуванням Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 № 988-р.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції), які скеровані місцевим бюджетам, у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Проведення процедури публічних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Тобто, негативним наслідками для держави в цьому випадку є факт необґрунтованого укладення сторонами Договору додаткових угод, наслідком чого безпідставно сплачено бюджетних коштів в сумі 67782,40 грн.

Положеннями частини четвертої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено порядок та підстави реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи.

Керуючись положеннями коментованої статті уповноваженими особами Управління освіти ініційовано зміну найменування юридичної особи на Відділ освіти Кельменецької районної державної адміністрації, про що Державним реєстратором, 26.12.2019, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до Положення про Відділ освіти Кельменецької районної державної адміністрації, він є юридичною особою публічного права та утримується за рахунок коштів Державного бюджету та інших коштів, не заборонених чинним законодавством, забезпечує ефективне і цільове використання даних коштів.

Так, відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду № 01/8/973 від 14.12.2007 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» у період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи і отже може бути учасником процесу на загальних підставах.

Таку правову позицію викладено і в абзаці другому пункту 21 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств».

Таким чином, підприємство чи організація до дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його (її) припинення не позбавлено права брати участь в судовому процесі. Відповідні процесуальні документи (заяви, скарги, відзиви тощо) підписуються особами, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами; зокрема, такою особою може бути й голова ліквідаційної комісії.

За таких обставин, Ліквідаційна комісія з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації до повноважень якої належить право щодо стягнення неправомірно виплачених бюджетних коштів не здійснює захист законних інтересів держави у цій сфері, що призвело до незаконного їх (коштів) витрачання внаслідок укладання додаткових угод в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Верховним Судом у рішенні № 924/1237/17 від 20.09.2018 зазначено, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу.

Разом з тим, Ліквідаційною комісією з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації, як суб`єктом владних повноважень, з моменту укладення оспорюваних угод та до часу звернення прокурора з позовом, не дивлячись на те, що прокурором останніх інформовано про застосування заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову з указаних питань, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Так, Дністровською окружною прокуратурою (Кельменецькою місцевою прокуратурою) направлено листи за № 103-621вих-21 від 05.02.2021, № 51-738 вих-21 від 22.04.2021 та № 51-963 вих-21 від 06.05.2021 до Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації у яких повідомлено про виявлені порушення законодавства, допущені при укладенні вказаних додаткових угод до Договору, та вказано про необхідність звернення до суду із відповідною позовною заявою до ФОП Остапчука А. Л .

Разом з тим, листами від 10.02.2021 за № 01-01/55, від 28.04.2021 за № 01-01/105 та від 14.05.2021 за № 01-01-107 Ліквідаційною комісією повідомлено про відсутність підстав для звернення до суду із даною позовною заявою.

Тобто, не дивлячись на те, що Дністровською окружною прокуратурою повідомлено про виявлені порушення, Ліквідаційною комісією з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації жодним чином не відредаговано на допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору та відповідно не вжито жодних заходів для визнання їх недійсними.

Враховуючи, що спірним договором порушено економічні та суспільні інтереси держави, захист яких можливий лише в судовому порядку, а Ліквідаційна комісія з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації, як уповноважений орган не вживала заходів щодо захисту цих інтересів у прокурора наявні підстави для звернення до суду за їх захистом.

Крім того, згідно абзацу другого частини третьої ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутись до суду в інтересах держави.

Згідно п. п. 3, 4, 9 частини четвертої вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використання коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17)

Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби України є органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Проте, вказаним суб`єктом владних повноважень з моменту укладення оспорюваного договору до подання даного позову не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Так, Кельменецькою місцевою прокуратурою та у подальшому Дністровською окружною прокуратурою до Західного офісу Держаудитслужби України скеровано листи за № 103-622вих-21 від 05.02.2021 та № 51-737вих-21 від 22.04.2021 у яких повідомлено про виявлені порушення законодавства, допущені при укладенні вказаних додаткових угод до Договору, та вказано про необхідність звернення до суду із відповідною позовною заявою до ФОП Остапчука А.Л .

Листами за № 132413-17/748 від 26.02.2021 та № 132413-17/1640 від 11.05.2021 Західним офісом Держаудитслужби України повідомлено про неможливість скерування вказаної позовної заяви до суду.

Вказані факти свідчать про не здійснення захисту державних інтересів суб`єктами владних повноважень.

Таким чином, виконувач обов`язків Дністровської окружної прокуратури звертається з позовом в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби України які є уповноваженими органами у цій сфері з метою реалізації представницької функції прокуратури щодо захисту економічних (нераціональне використання коштів місцевого бюджету в результаті порушення процедури закупівлі) та суспільних інтересів держави (порушення вимог законодавства), з підстав того, що уповноважені органи, не здійснюють належний захист законних інтересів держави у цій сфері, що призвело до незаконного витрачання коштів обласного бюджету в результаті внесення змін до договору про закупівлю, в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Виключність у даному випадку, чому саме прокурор звертається до суду обґрунтовується тим, що суб`єкти владних повноважень, з моменту укладення Договору та до часу звернення прокурора з позовом, не дивлячись на те, що прокурором інформовано про порушення та застосування заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову з указаних питань, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних, суспільних, соціальних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Отже, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у даному випадку виконує субсидіарну роль, оскільки Ліквідаційною комісією з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації та Західним офісом Держаудитслужби України всупереч вимог закону не здійснено захисту таких інтересів.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду, яка викладена у рішенні № 924/1237/17 від 20.09.2018.

Окрім того, Верховний суд у рішенні від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, дослідивши підстави представництва прокурором інтересів держави у справі прийшов до висновку, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, виконання зобов`язань за договором про закупівлю, укладеним з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Відповідно до частини четвертої ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Виконуючи вимоги вищевказаної норми закону, Дністровською окружною прокуратурою на адресу Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби України направлено повідомлення від 26.05.2021 за № 51-1227вих-21 та № 51-1228вих-21 про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».

Зазначені повідомлення сторонами отримані 02.06.2021 та 04.06.2021. Водночас, впродовж фактично 3-місячного терміну останніми не вжито заходів щодо стягнення зазначених коштів самостійно.

Оскільки позивачем не вжито заходів щодо стягнення коштів за товар, який не був отриманий, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивачів наміру пред`являти до відповідача позов про стягнення коштів не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

6. Щодо суті позовних вимог.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено матеріалами справи за результатами відкритих торгів між Управлінням освіти Кельменецької районної державної адміністрації та ФОП Остапчуком А. Л. укладено Договір постачання продукції за державні кошти № 352 від 27.08.2018, з подальшими змінами та доповненнями.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції станом на дату укладення договору).

Відповідно до частини першої ст. 36 вказаного Закону встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами частини четвертої ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Аналогічні положення також містяться в п. 10.1.1 Договору № 352 від 27.08.2018.

Відповідно до пункту 7 частини другої ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням положень ЦК України та ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення договору), суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом встановлено, що між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору, зокрема додатковими угодами № 1 від 04.09.2018, № 2 від 07.09.2022 та № 3 від 10.09.2018, що в свою чергу і збільшило вартість предмету закупівлі до 22,25%.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Відповідно до п. 3.7 ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Верховний Суд у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В позовній заяві вказується, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод став лист Чернівецької торгово-промислової палати № 194 від 27.08.2018.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Однак, суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі № 927/491/19 від 18.06.2021).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Суд зауважує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що висновок зазначеного Листа не містить посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором № 352 від 27.08.2018 або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковими угодами та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора та зазначає, що такий Лист не може бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження коливання цін на ринку.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Відповідно до абзацу 1 частини другої ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження №14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до частини першої ст. 37 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої ст. 36 цього Закону.

Договори, що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі», є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

Позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є додаткова угода нікчемною.

Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що додаткові угоди № 1 від 04.09.2018, № 2 від 07.09.2022 та № 3 від 10.09.2018 суперечить вимогам законодавства, зокрема частині четвертій ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній станом на час укладення додаткових угод) та положенням ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а тому суд приходить до висновку, що такі угоди є нікчемними, в силу закону.

Щодо вимоги про стягнення з ФОП Остапчук А. Л. надмірно сплачених коштів в сумі 67782,40 грн суд додатково зазначає наступне.

За приписами частини першої ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором.

Згідно з частиною другою ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 67782,40 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої ст. 670 ЦК.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з пункту 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та частини першої ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

У відповідності до частини першої та другої ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

7. Щодо строку позовної давності.

Прокурор звернувся з даним позовом до Господарського суду Чернівецької області 07.09.2021 (згідно даних, які містяться в АСДС).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України» встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 N 239, від 20.05.2020 N 392, від 22.07.2020 N 641, від 26.08.2020 N 760, від 13.10.2020 N 956, від 09.12.2020 N 1236, від 21.04.2021 N 405, від 16.06.2021 N 611, від 11.08.2021 N 855, від 22.09.2021 N 981, від 15.12.2021 N 1336 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 N 1336 строк дії карантину було встановлено до 31.03.2022.

Суд звертає увагу на те, що в пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено продовження саме строків, які визначені, зокрема, статтею, 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Крім того, у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, також прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на те, що строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України (в редакції, станом на момент пред`явлення позову) продовжені на строк дії карантину в Україні, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 N 1336 (строк дії карантину було встановлено до 31.03.2022), суд прийшов до висновку, що строк позовної давності прокурором та позивачами не пропущено.

8. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Чернівецької області.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації до фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 67782,40 грн задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , єдиний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Ліквідаційної комісії з припинення діяльності відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації (60100, Чернівецька область, Кельменецький район, вул. Сагайдачного, 39 «Б», ідентифікаційний код 02147262) безпідставно сплачені бюджетні кошти у розмірі 67782,40 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Остапчука Андрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , єдиний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21А, ідентифікаційний код 02910120) судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з аварійними та екстренними відключеннями електроенергії у м. Чернівцях повне судове рішення складено 28.11.2022.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/