Ухвала

від 28.11.2022 по справі 372/3482/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 372/3482/19

провадження № 61-6154 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І. від участі у розгляді справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші (загалом - 839 третіх осіб), про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Обухівське» (далі - ПрАТ «Обухівське») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» № 365 від 08 грудня 2015 року.

2. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Обухівське» задоволено частково. Скасоване рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 квітня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким позов ПрАТ «Обухівське» задоволено. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» № 365 від 08 грудня 2015 року.

4. У липні 2022 року представник ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 - Клапчук Ф. П. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрите касаційне провадження у справі.

6. 21 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення, зі змісту якої вбачається, що вона по факту є заявою про відвід суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О., Крата В. І.

7. У своїй заяві про відвід заявники висловлюють сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І., оскільки, вказана колегія суддів, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржників, поданою Клапчуком Ф. П. в ухвалі Верховного Суду від 30 серпня 2022 року як підставу для відкриття касаційного провадження вказала незастосування апеляційним судом норми права у подібних правовідносинах висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 372/2118/20, від 05 березня 2021 року у справі № 372/2876/17.

7.1 Однак Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вже розглянув практично тотожні доводи касаційної скарги адвоката Клапчука Ф. П. від 13 грудня виклав їх в своїй постанові від 15 червня 2022 року, зокрема, склав висновок Верховного Суду, перевірив та відхилив доводи щодо можливих порушень норм процесуального права суду першої та апеляційної інстанції; перевірив доводи щодо незастосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, в тому числі викладених у постанові Верховного Суду від 05 березня 2021 року у справі № 372/2876/17.

7.2 Таким чином, єдиним доводом на підставі якого має розглядатися касаційна скарга адвоката Клапчука Ф. П. від 06 липня 2022 року в цьому касаційному провадженні є незастосування судом Київського апеляційного суду 10 грудня 2021 року норми права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 372/2118/20, якої ще не було під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

7.3 Постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 372/2118/20 прийнята у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду суддів: Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дуднар І. О. Цією постановою задоволено касаційну скаргу адвоката Клапчука Ф. П. в інтересах ТОВ «Роза-Л» та залишено рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Обухівське» до Головного управління Держгеокадастру в Київській області, ТОВ «Роза-Л», ОСОБА_24 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3223186200:05:005:0003 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки шляхом визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

7.4 Наразі ПрАТ «Обухівське» ініціювало перегляд цього рішення у справі № 372/2118/20 за нововиявленими обставинами, що встановленні в постанові Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року та постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 372/3482/19. У разі задоволення заяви ПрАТ «Обухівське» втратить чинність і постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 372/2118/20, що прийнята у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду суддів: Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дуднар І. О., і одночасно є єдиною підставою для касаційного перегляду в цій справі. Отже, розглядаючи це касаційне провадження, судді Краснощоков Є. В., Крат В. І., Дуднар І. О. мають виходити від висновків, що вже ними зроблені в іншій справі, які можуть бути скасовані на підставі рішення у справі, що розглядається ними в цьому касаційному провадженні, що може бути причиною необ`єктивності неупередженості даної колегії суддів.

7.5 В ухвалі від 30 серпня 2022 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощоков Є. В., Крат В. І., Дуднар І. О., відкриваючи касаційне провадження в цій справі після закінчення касаційного розгляду, справи всупереч частині 5 статті 405 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не зробила жодного порівняння доводів касаційної скарги адвоката Клапчука Ф. П. від 13 грудня 2021 року та 06 липня 2022 року, не встановила чи було вже розглянуто ці доводи під час касаційного розгляду справи, а навпаки відкрили касаційне провадження щодо всіх доводів адвоката Клапчука Ф. П. в своїй касаційній скарзі, що суперечить частині 4 статті 405 ЦПК України.

7.6 Крім того, зазначають, що ухвалою Верховного Суду безпідставно поновлено строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року вдруге, колегію суддів не враховано, що при відкритті касаційного провадження в грудні 2021 року ухвала Верховного Суду від 11 січня 2022 року разом з копією касаційної скарги надсилалася всім сторонам у справі, а тому скаржники могли вчасно скористатися своїми процесуальними правами, приєднатися до касаційної скарги. Також вказують на те, що в резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 30 серпня 2022 року про відкриття касаційного провадження у справі № 372/3482/19 було зазначено неправильний номер справи.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів від участі у розгляді справи № 372/3482/19 визнано необґрунтованою, заяву про відвід суддів передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

9. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 25 листопада 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

10. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

11. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

12. Також частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

13. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

15. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

16. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

17. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

18. Отже, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І. від участі у розгляді справи № 372/3482/19 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди заявників із ухваленим судовим рішенням Верховного Суду - ухвалою від 30 серпня 2022 року про відкриття касаційного провадження у справі № 372/3482/19.

19. Разом з тим заявники помилково вважають, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд повинен перевіряти обґрунтованість касаційної скарги, оскільки обґрунтованість скарги аналізується судом під час касаційного розгляду, а при відкритті касаційного провадження перевіряється лише наявність підстав для касаційного оскарження.

20. Щодо доводів про безпідставність поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року, слід звернути увагу заявників що колегія суддів виходила з доведеності того, що скаржники не отримували копію повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року, що є обґрунтованою підставою для поновлення пропущеного строку. В разі, якщо в ході касаційного розгляду буде встановлено, що скаржники таки отримували копію повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року самостійного чи через свого представника, Верховний Суд не позбавлений можливості закрити касаційне провадження за касаційною скаргою особи, яка безпідставно пропустила строк на касаційне оскарження.

21. Посилання на допущену судом описку в резолютивній частині ухвали про відкриття касаційного провадження також не може свідчити про наявність упередженого ставлення складу суду до будь-кого з учасників справи.

22. Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вказали.

23. Також необхідно звернути увагу заявників на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

24. Таким чином, оскільки доводи заявників у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І., і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 372/3482/19, вважаю, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Краснощокова Є. В., Дундар І. О. та Крата В. І. від участі у розгляді справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші (загалом - 839 третіх осіб), про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк