Ухвала

від 28.11.2022 по справі 357/10558/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10558/22

2-з/357/137/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2022 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Савченка Валерія Вікторовича, про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Савченка В.В., звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності одноособово належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: 1) нежитлова будівля літ-"А", реєстраційний номер 2065215732103, адресу приховано на час воєнного стану, розташована на земельній ділянці кадастровий номер 3210300000:02:033:0059, площею 0,9725 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель; 2) земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:033:0059, площею 0,9725 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, реєстраційний номер 720647332103, адресу приховано на час воєнного стану, державна реєстрація земельної ділянки: 06.09.2010 р. Білоцерківським районним відділом КОФ ДП "Центр ДЗК"; 3) нежитлова будівля - гараж, реєстраційний номер 956611032103, адресу приховано на час воєнного стану, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:041:0018, площею: 0,004 га, для будівництва індивідуальних гаражів; 4) земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:04:041:0018, площею 0,004 га, для будівництва індивідуальних гаражів, реєстраційний номер 956726632103, адресу приховано на час воєнного стану, державна реєстрація земельної ділянки: 19.08.2010 р. в Білоцерківському районному КОФ ДП "Центр ДЗК".

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву до боржника про стягнення заборгованості за договором позики від 17.12.2021 року. Вжиття вказаних заходів дозволить позивачу відновити свої порушені права за рахунок майна, у разі невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, до вирішення справи по суті.

21.11.2022 року ухвалою судді відведено суддю Кошеля Богдана Івановича від розгляду справи №357/10558/22, 2-з/357/137/22 за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову, справу передано на повторний автоматичний розподіл для утворення нового складу суду.

Протоколом повторно визначеного складу суду заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Цуранову А.Ю.

За загальним правилом частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

При вирішенні заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 153 ЦПК України).

Положеннями пункту 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову заявник має підтвердити обставини наведені в заяві належними доказами.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Необхідно звернути увагу заявника, що оцінку дійсним договірним правовідносинам, що склались між позивачем та відповідачем, має надати суд з урахуванням зібраних у справі доказів в їх сукупності, тобто доказів наданих як позивачем, так і відповідачем, проте наразі у справі міститься докази та правова позиція лише позивача.

З доданих до позову та заяви додатків вбачається про наявність договору позики від 17.12.2021 року, укладеного між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_4 , за умовами якої останній отримав у позику грошові кошти в розмірі 5 600 000 грн. та зобов`язався їх повернути в строк до 01.09.2022 року.

Разом з цим в заяві про забезпечення позову висловлено прохання накласти арешт на майно, що належить відповідачу « ОСОБА_2 », тобто відмінної (іншої) особи ніж « ОСОБА_4 ».

На підтвердження права власності на нерухомість, належних ОСОБА_4 , заявником надано інформаційні довідки від 04.11.2022 року з електронного сервісу «Опендатабот» № 5003511374585-10045230260, № 5003511374585-10045230259, № 5003511374585-10045230261 та № 5003511374585-1004523026 щодо актуальної інформації про нерухомість.

Проте, суд не може взяти до уваги в якості доказів відомості із електронного сервісу «Опендатабот», оскільки єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Тому відомості, які містяться у неофіційному джерелі інформації, а саме в електронному сервісі «Опендатабот» є лише припущенням їх достовірності, а в силу вимог ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження права власності боржника (відповідача) на вказане в заяві про забезпечення позову майно, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Савченка Валерія Вікторовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання (складення).

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов