Постанова

від 06.10.2022 по справі 756/2674/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: №22-ц/824/2252/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Київ

Справа № 756/2674/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Диби О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директорів Сіліщука Романа Вадимовича та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, державний реєстратор філії Комунального підприємства «Путрівське» у місті Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна про визнання рішення учасника товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна, договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку недійсними, скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідачів ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директорів Сіліщука Р.В. та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С., державний реєстратор філії Комунального підприємства «Путрівське» у місті Києві Тимошенко А.В. про визнання рішення учасника, акту приймання-передачі нерухомого майна, договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21.09.2018 на підставі рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була прийнята учасником товариства із часткою до статутного капіталу в розмірі 1 208 000 грн., або 12,37%. Вказана частка складалась із земельної ділянки та садового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна, що є внеском до статутного капіталу від 21.09.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передала, а ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» прийняло належну їй земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано державним реєстратором філії КП «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В.

Вказав, що паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_5 , що 21.09.2018 була прийнята учасником ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», не співпадають із паспортними даними та реєстраційним номером облікової картки платника податків ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і у власності якої перебували вказана земельна ділянка та садовий будинок. Тобто, було використано підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_5 .

Зазначив, що 26.04.2019 приватним нотаріусом КМНО Малим О.С. було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки разом із садовим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директора Кравченка Р.О. та ОСОБА_4 , яка придбала вказане майно у особи, що не мала права його відчужувати.

Разом з тим, рішенням Київської міської ради за №62-1/163 та відповідно до Державного акту від 01.10.2001 ІІІ-КВ №151052 земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:78:290:0016, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач є єдиним спадкоємцем за майном померлої матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та після її смерті звернувся до Одинадцятої державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, проте право власності на спадкове майно не оформив.

Вказує на те, що рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» є незаконними, а відповідач ОСОБА_4 придбала земельну ділянку та садовий будинок по підробленим правовстановлюючим документам, проте вважає себе добросовісним набувачем майна за договором купівлі-продажу, що унеможливлює набуття позивачем права власності на спірне майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

З підстав викладеного, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.08.2021 року, позивач просив: визнати недійсним рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» від 21.09.2018 та Акт приймання-передачі нерухомого майна, що є внеском до статутного капіталу товариства від 21.09.2018; скасувати реєстрацію права власності ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та садовий будинок; визнати недійсними договори купівлі продажу земельної ділянки та садового будинку від 26.04.2019, посвідчені приватним нотаріусом КМНО Малим О.С.; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , та садовий будинок; витребувати на користь позивача із володіння ОСОБА_4 вказану земельну ділянку; а також стягнути суму сплаченого судового збору.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Витребувано у власність ОСОБА_1 від ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,0421 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:78:290:0016.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:78:290:0016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1667472680000, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46707040 від 03.05.2019, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що при винесенні рішення суд першої інстанції прийняв рішення про витребування та скасування лише останньої реєстрації запису права власності на земельну ділянку, але первинні незаконні реєстрації як на земельну ділянку так і на неіснуючий садовий будинок залишив поза увагою. Тобто, придбаний садовий будинок ОСОБА_4 так і залишається у її власності, а земельна ділянка, яку також вона придбала незаконно, за підробленими документами, суд першої інстанції повернув позивачу, що унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а саме земельною ділянкою, так і на майбутню можливу забудову садового будинку, право на яку залишилось за ОСОБА_4 . Вважає, що всі заявлені ним позовні вимоги повинні бути задоволені, тому що відмова у задоволенні інших його позовних вимог порушує його право на приватну власність.

Звертає увагу на постанову Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до якої, якщо після укладення недійного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнати недійсним лише перший та заявляти витребування майна у останнього набувача та відповідно скасувати всі рішення (та відповідного запису про державну реєстрацію). Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки право власності виникає з моменту його реєстрації (Постанова ВП ВСУ від 11.09.2018 року №909/968/16). Стверджує, що він, як власник земельної ділянки, має право витребувати цю земельну ділянку на підставі ст. 388 ЦК України від набувача ОСОБА_4 , оскільки своє майно, зокрема вказану земельну ділянку, його мати ОСОБА_5 , ніколи нікому не передавала.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою відповідачів у судове засідання розгляд справи було відкладено апеляційним судом 03 лютого 2022 року, 21 липня 2022 року, 15 вересня 2022 року.

В дане судове засідання представник відповідача ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», відповідач ОСОБА_4 та треті особи повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про витребування від ОСОБА_4 у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0421 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:78:290:0016, та про скасування Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що дійсний власник майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не здійснювала волевиявлення щодо участі у ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», а також щодо відчуження належного їй майна.

Адже, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій на праві власності належала земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» №3 від 21.09.2018, вклад до статутного капіталу товариства зроблено іншою особою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській обл. 07.05.1999 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно з листом Косівського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській обл. від 04.02.2020 Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавався. Крім того, у 1999 році відділом використовувались бланки паспортів лише серії СС (т. 1, а.с. 16).

Встановивши, що дійсний власник майна - ОСОБА_5 , 1918 року народження, жодних дій у 2018 році по розпорядженню майном не вчиняла, оскільки померла ще ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_5 , із володіння якої вибула спірна земельна ділянка поза її волею, має право на захист своїх прав шляхом витребування на свою користь спадкового майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 .

Рішення суду в частині задоволенні позовних вимог не оскаржувалось, тому відповідно до вимог ст. 367 ЦКПК України, у цій частині рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» №3 від 21.09.2018, Акту приймання-передачі нерухомого майна (земельної ділянки), що є внеском до статутного капіталу товариства від 21.09.2018, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.04.2019 та договору купівлі-продажу садового будинку від 26.04.2019 , суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги задоволенню не підлягають з причини відсутності передбачених законом підстав для визнання правочинів недійсними, оскільки не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

З такими висновками погодитись неможливо, оскільки відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог, судом першої інстанції не було у повному обсязі з`ясовано обставини справи, висновки суду у цій частині не у повному обсязі не відповідають обставинам справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була уродженкою с. Тисуль Тисульського р-ну Кемеровської обл., зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Оболонським РУ ГУ МВС України у м. Києві 31.05.2002 (т. 1, а.с. 13, зворот).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КВ №151052, виданого 01 жовтня 2001 року, ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Київської міської ради від 26.11.1998 за №62-1/163 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 0421 га АДРЕСА_1 , кадастровий №78290016 (с/т «Оболонь») (т. 1, а.с. 25).

24 грудня 2010 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим (повторно) 03.09.2019 Оболонським районним у місті Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №667 (т. 1, а.с. 14).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 15.12.2017 Оболонським районним у місті Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (т. 1, а.с. 177).

11 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа №690/11 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

В матеріалах зазначеної спадкової справи знаходиться державний акт про право приватної власності на землю ІІІ-КВ №151052, виданий 01 жовтня 2001 року, на вищевказану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 ( а.с. 170, т. 1) Позивач право власності на спадкове майно не оформив, проте є єдиним спадкоємцем майна померлої матері (т.1, а.с. 167).

Згідно з довідкою голови правління Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Оболонь» від 12.10.2019 року, ОСОБА_1 у період з 2010 по 2019 рік сплачував членські внески за ділянку АДРЕСА_1 в повному обсязі ( а.с. 20, т. 1).

Разом з тим, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16 жовтня 2018 року державним реєстратором Філії Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В. було прийнято рішення № 43497935 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:290:0016, площею 0,0421 га, з цільовим призначенням для особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташованої за адресою АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер».

Вказане рішення прийнято державним реєстратором на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна ( земельної ділянки) від 21.09.2018 року та рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» від 21.09.2018 року.

Зі змісту вказаного рішення учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» №3 від 21.09.2018 вбачається про прийняття до товариства нового учасника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 07.05.1999, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 прийнята до учасників товариства із часткою у статутному капіталі 1208 000 грн., або 12.37%, внесено вклад та затверджено грошову оцінку наступних об`єктів, належних ОСОБА_5 : земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:290:0016 вартістю 861 000 грн., садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 347 000 грн. (т. 1, а.с. 9).

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна (земельної ділянки), що є внеском до статутного капіталу товариства від 21.09.2018, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській обл. 07.05.1999, передала, а ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директора Сіліщука Р.Д. прийняло нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:78:290:0016, місце розташування: АДРЕСА_1 ), цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; площа земельної ділянки - 0,0421 га, вартість - 861 000 грн. (т. 1, а.с. 10).

У рішенні учасника ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» та акті приймання-передачі нерухомого майна від 21.09.2018 року зазначено, що справжність підписів на них ОСОБА_5 , а також її особу встановлено, дієздатність перевірено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровими № 8409, 8410, 8411, 8412, 8413, 8419, 8420 ( а.с. 9-10, т. 1).

Разом з тим, матеріалами справи доведено, що дійсний власник земельної ділянки ОСОБА_5 , 1918 року народження, жодних дій по розпорядженню майном не вчиняла, оскільки померла у 2010 році.

Також вбачається, що у копії паспорта на ім`я ОСОБА_5 , від імені якої вчинені вищевказані дії, зазначено наступні дані : паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.05.1999 Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській обл., який містить відомості про те, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та є уродженкою м. Косів Івано-Франківської обл. ( т.1, а.с. 15, зворот).

Однак, листом від 04.02.2020 року Косівський районний відділ Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області повідомив, що Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавався. Крім того, у 1999 році відділом використовувались бланки паспортів лише серії СС (т. 1, а.с. 16).

Крім того, на запит адвоката Літвінової О.Г. від 27.01.2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. повідомив, що ним не посвідчувалась справжність підпису ОСОБА_5 на рішенні учасника ТОВ «Надійний партнер» від 21.09.2018 року за реєстровим номером № 8409, 8410, 8411, 8412, 8413 та на акті приймання-передачі нерухомого майна від 21.09.2018 року за реєстровим № 8419, 8420 (а.с. 17, т. 1).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16 жовтня 2018 року державним реєстратором філії КП «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43499157 та зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:78:290:0016, площею 0,0421 га, за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» (т.1, а.с. 82).

Крім того, 16.10.2018 державним реєстратором філії КП «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В. зареєстровано право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43499157 (т. 1, а.с. 66).

Зазначене рішення державним реєстратором було прийняте на підставі рішення учасника від 21.09.2018 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.09.2018.

Разом з тим, матеріалами справи доведено, що право власності на садовий будинок за ОСОБА_5 , 1918 року народження, на момент смерті зареєстровано не було.

Відповідно до Інформаційної довідки від 21.05.2021 №347, виданої Комунальним підприємством КМР «КМ БТІ» згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» садовий будинок АДРЕСА_1 , на праві власності не зареєстрований (т. 2, а.с. 37).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директора Кравченка Р.О. передало, а ОСОБА_4 прийняла у власність земельну ділянку загальною площею 0,0421 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:78:290:0016 (т. 1, а.с. 11-12).

На підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 26.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» в особі директора Кравченка Р.О. продало та передало, а ОСОБА_4 купила садовий будинок загальною площею 69,6 кв.м, житловою площею 40,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 64-55).

З матеріалів справи встановлено, що для укладення договору купівлі-продажу садового будинку від 26 квітня 2019 року директором ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» Кравченком Р.О. було надано приватному нотаріусу МКНО Малому О.С. складену від імені товариства довідку від 23.04.2019 року про те, що на балансі товариства обліковується земельна ділянка та будівля ( будинок АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,0421 га, рік введення в експлуатацію будівлі - 1990, загальна площа - 69,6 кв.м., житлова - 40 кв.м. ( а.с. 67, т. 1)

Також директором товариства було надано нотаріусу довідку від 26.02.2019 року за № 83/2, складену від імені голови правління Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Оболонь» Кучеренка С.Ф. про те, що ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» є членом садового товариства згідно з рішенням загальних зборів членів садового товариства, протокол від 02.11.2018 року за № 43/2, та є власником садового будинку АДРЕСА_3 ( а.с. 68, т. 1)

При цьому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.04.2019 року вбачається, що зазначена довідка садового товариства «Оболонь» від 26 лютого 2019 року включена до підстав виникнення права власності у ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» при прийнятті рішення державним реєстратором Тимошенко А.В. про реєстрацію права власності на садовий будинок за товариством 16 жовтня 2018 року ( а.с. 79, т. 1).

Разом з тим, у відповіді на запит адвоката Літвінової О.Г. голова правління ОК СДТ «Оболонь» Степанчук І.В. спростував видачу товариством такої довідки та зазначив, що у лютому 2019 року були видані довідки з реєстровими номерами до 46 включно, довідка № 83/2 товариством не зареєстрована, в ній також відсутні банківські реквізити, повна адреса кооперативу та кутовий штамп, печатка на довідці містить певні розбіжності зі справжньою печаткою ОК СДТ «Оболонь». У першому абзаці є посилання на загальні збори членів товариства, які 02.11.2018 року не проводились, тому і протоколу № 43/2 у документації товариства не існує.

Крім того, зазначив, що ТОВ «ТК «Надійний партнер» не є та ніколи не був членом ОК СДТ «Оболонь», оскільки за ст. 17, 18 чинного Статуту товариства таке право мають лише фізичні особи. Заяви про вступ до кооперативу від ТОВ «ТК «Надійний партнер» у документах товариства не існує ( а.с. 134, т. 1).

Однак, на підставі посвідчених 26 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «ТК «Надійний партнер» та ОСОБА_4 , приватним нотаріусом КМНО Малим О.С. як державним реєстратором 03 травня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на вищевказану земельну ділянку та садовий будинок за ОСОБА_4 ( а.с. 119 - 129, т. 1).

Таким чином, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення та запису державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 та витребувавши земельну ділянку у ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що на підставі протиправних рішень державних реєстраторів від 16 жовтня 2018 року, від 03 травня 2019 року та договору купівлі-продажу садового будинку від 26 квітня 2019 року ОСОБА_4 залишається бути зареєстрованим власником садового будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що порушує право власності позивача ОСОБА_1 на вільне користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою. Суд першої інстанції не перевірив доводи позивача у зазначеній частині позовних вимог, не надав їм відповідної оцінки, ухваливши у цій частині необґрунтоване рішення.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У частині першій статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України також визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 372/3737/19, акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Отже, двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що власник земельної ділянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не здійснювала волевиявлення щодо участі у ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», жодних дій у вересні 2018 року по передачі земельної ділянки та садового будинку до статутного капіталу товариства не вчиняла, оскільки померла ще у 2010 році. Оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку - державний акт про право власності на землю було передано спадкоємцем ОСОБА_1 до матеріалів спадкової справи.

Також з матеріалів справи встановлено, що рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43497935 від 16.10.2018 року, про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:290:0016, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер: 43499157 від 16.10.2018 року, на садовий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - були вчинені державним реєстратором на підставі неіснуючого документа - паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який згідно з листом Косівського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській обл. від 04.02.2020 не видавався.

Також встановлено, що рішення учасника ТОВ «Надійний партнер» від 21.09.2018 року та акт прийому-передачі майна, справжність підпису ОСОБА_5 на яких за реєстровими номером № 8409, 8410, 8411, 8412, 8413 та на акті приймання-передачі нерухомого майна від 21.09.2018 року за реєстровими № 8419, 8420 - приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. не посвідчувались.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення учасника ТОВ «Надійний партнер» від 21.09.2018 року та акт прийому-передачі майна від 21.09.2018 року є правочинами, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою, що є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 .

Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним, а тому визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23 серпня 2016 року), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Відповідно до п. 48 Порядку, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення державного реєстратора Тимошенко А.В., про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:290:0016, та на садовий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , прийняті на підставі нікчемних правочинів, з порушенням п. 42, 48 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, протиправним рішення щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «ТК «Надійний партнер» на садовий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці, є також з тих підстав, що жодного правовстановлюючого документу на ім`я ОСОБА_5 на вказаний садовий будинок державному реєстратору надано не було.

Станом на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 такого об`єкту нерухомого майна як садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , - не існувало, що підтверджено інформаційною довідкоювід 21.05.2021 №347, виданою Комунальним підприємством КМР «Київське міське БТІ».

Факт видачі довідки від 26.02.2019 року за № 83/2, складеної від імені голови правління Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Оболонь» Кучеренка С.Ф. про те, що ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» є членом садового товариства та власником садового будинку АДРЕСА_3 , - також спростовано головою правління ОК «Садово-дачне товариство «Оболонь».

У даному випадку позивач ОСОБА_1 не заявляв позовних вимог про витребування садового будинку із власності ОСОБА_4 , а також про визнання за ним права власності на садовий будинок, оскільки як пояснила представник позивача, право власності ОСОБА_5 , 1918 року народження, на садовий будинок зареєстровано не було, адже будинок недобудований, такого об`єкта цивільних прав як садовий будинок на вказаній земельній ділянці - на момент відкриття спадщини не існувало та не існує на даний період часу.

Відповідно до п. 80, 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 «однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Водночас такий спосіб захисту не може бути застосований, якщо право на об`єкт нерухомості ні за ким не зареєстроване, а позивач не може зареєструвати своє право на об`єкт нерухомості, бо не здатний беззаперечно підтвердити своє право власності на об`єкт нерухомості належними правовстановлюючими документами.»

Враховуючи, що реєстрація права власності на садовий будинок проведена державним реєстратором за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» без належних правових підстав, вказана юридична особа не мала прав на відчуження такого майна та укладення договору купівлі-продажу садового будинку з ОСОБА_4 , оскільки не була його власником, у зв`язку з чим рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на садовий будинок та земельну ділянку за ТОВ «ТК «Надійний партнер» підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу садового будинку від 26.04.2019 року, укладений між ТОВ «ТК «Надійний партнер» та ОСОБА_4 - визнанню недійсним, виходячи з положень пункту 6 статті 3, статей 203, 215 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що на підставі протиправних рішень державного реєстратора від 16 жовтня 2018 року, від 03 травня 2019 року та недійсного договору купівлі-продажу садового будинку від 26 квітня 2019 року ОСОБА_4 залишається зареєстрованим власником садового будинку в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно, що порушує право власності позивача ОСОБА_1 на вільне користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача про наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог в частині скасування протиправних рішень державного реєстратора від 16 жовтня 2018 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку та садовий будинок за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер», рішення державного реєстратора від 03 травня 2019 року про реєстрацію права власності на садовий будинок за ОСОБА_4 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 26 квітня 2019 року.

Визнання договору купівлі-продажу садового будинку, укладеного між ТОВ «Надійний партнер» та ОСОБА_4 , а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказаний садовий будинок за ОСОБА_4 колегія суддів вважає у даному випадку належними способами захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 , оскільки такого об`єкта нерухомого майна як садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 - на момент відкриття спадщини не існувало, право власності в установленому законом порядку на такий об`єкт зареєстроване не було, відтак зазначений садовий будинок не може бути об`єктом цивільних прав та його неможливо витребувати у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо необхідності задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки вказані вимоги не є належним способом захисту прав позивача, адже судом першої інстанції задоволено позов ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_5 , в частині витребування земельної ділянки від ОСОБА_4 на його користь.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача та його представника та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та прийняття в цій частині постанови, якою позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в частині скасування рішень державного реєстратора Тимошенко А.В. від 16 жовтня 2018 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:290:0016 та садовий будинок за ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» та реєстрації права власності за товариством на вказані об`єкти ; про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 26 квітня 2019 року та скасування рішення державного реєстратора від 03 травня 2019 року про реєстрацію права власності на садовий будинок за ОСОБА_4 .

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, пропорційно до задоволених апеляційним судом позовних вимог з відповідачів ТОВ «Торгівельна компанія «Надійний партнер» та ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі по 3153 грн. з кожного.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 частини другої статті 137 та ч. 8 статті 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Заявляючи клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу на загальну суму 31 500 грн., представник позивача адвокат Хайнацька О.Ф. надала до суду акт прийому-передачі виконаних робіт від 05 жовтня 2022 року на суму 31 500 грн. та детальний опис виконаних робіт.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню лише за послуги, що були надані позивачу в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідного клопотання та документів на його підтвердження в суді першої інстанції за правову допомогу, надану під час провадження в суді першої інстанції, представник позивача не подавав і судом таке клопотання не вирішувалось.

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати за надану правову допомогу адвокатами адвокатського об`єднання «Реалс» Хайнацькою О.Ф. та Літвіновою О.Г. на підставі договору про надання правової допомоги від 02.09.2019 року, а саме - підготовка та складання апеляційної скарги ( 3000 грн.), участь адвоката у двох судових засіданнях (2х2000 грн.), всього на суму 7000 грн., тобто по 3500 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 серпня 2021 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер», ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, державний реєстратор філії Комунального підприємства «Путрівське» у місті Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна про визнання недійсними рішення учасника товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна, договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку, скасування реєстрації права власності, та прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в означеній частині задовольнити частково:

Скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер» на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:290:0016 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1667472680000; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43497935 від 16.10.2018 року, та садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1667522080000; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43499157 від 16.10.2018 року, державним реєстратором Філії Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві Тимошенко А.В., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі продажу садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., що зареєстровано в реєстрі за номером 633, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер» та ОСОБА_4 від 26 квітня 2019 року;

- скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1667522080000; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46706737 від 03.05.2019 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С., який розташований за адресою: м. Київ, «Оболонь садово-дачне товариство» обслуговуючий кооператив ( АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Надійний партнер» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3153 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3153 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2022 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.