Постанова

від 21.11.2022 по справі 910/16900/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2022 р. Справа№ 910/16900/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Деркач Т.Г. ;

від КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»: Горупаха В.А. (керівник);

представники інших учасників справи не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства «Київгаз»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 (повний текст складено 09.09.2022)

за заявою Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020

у справі № 910/16900/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Київгаз»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 112» Голосіївського району

про стягнення 25 479,60 грн, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

08.07.2022 Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони (боржника) за наказом від 25.02.2020, виданим на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/16900/19, про стягнення 25 479,60 грн основного боргу і 1 921 грн судового збору, а саме Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 112» Голосіївського району (далі - КП «ЖЕО 112») на його правонаступника Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Центр).

Заява мотивована тим, що:

- ВДВС здійснюється примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 25.02.2022 у справі №910/16900/19 про стягнення з КП «ЖЕО 112» на користь Акціонерного товариства «Київгаз» (далі - АТ «Київгаз») 27 400,60 грн;

- боржником за виконавчим провадженням №61526190 є КП «ЖЕО 112»;

- 12.03.2020 державним виконавцем ВДВС Цтібором Іваном Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61526190; вказану постанову направлено сторонам виконавчого провадження;

- рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» реорганізовано, серед інших, КП «ЖЕО 112» шляхом приєднання до Центру, який є правонаступником усіх прав та обов`язків, зокрема, боржника;

- відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 утворено комісію з реорганізації КП «ЖЕО 112»;

- вказаним розпорядженням визначено строк завершення заходів з реорганізації до 01.09.2020;

- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «ЖЕО 112» перебуває в стані припинення;

- Державна фіскальна служба України надала ВДВС відповідь на запит від 08.04.2021 №100476725 про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, згідно з якою юридичну особу КП «ЖЕО 112» знято з обліку у контролюючих органах;

- у зв`язку з реорганізацією КП «ЖЕО 112» виконати рішення суду не виявляється можливим.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви ВДВС про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/16900/19.

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що наразі відсутні підстави для заміни КП «ЖЕО 112» його правонаступником (Центр), а тому у задоволенні заяви ВДВС слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022, АТ «Київгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити заяву ВДВС про заміну боржника у виконавчому провадженні та замінити боржника КП «ЖЕО 112» на Центр у виконавчому провадженні № 61526190 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 910/16900/19.

В обґрунтування апеляційної скарги АТ «Київгаз» вказує про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що враховуючи правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14 та № 264/5957/17, Центр є правонаступником КП «ЖЕО-112» з моменту прийняття Київською міською радою рішення №838/4902 від 23.05.2018 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання», у тому числі з тих підстав, що у вказаному рішенні визначено, що боржник є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16900/19 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою АТ «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 до надходження матеріалів справи №910/16900/19.

12.10.2022 матеріали справи № 910/16900/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 поновлено АТ «Київгаз» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/16900/19. Розгляд справи призначено на 07.11.2022.

Судове засідання 07.11.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Демидової А.М. на навчанні у Національній школі суддів України з 07.11.2022 по 11.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 призначено судове засідання на 21.11.2022.

Позиції учасників справи.

02.11.2022 від Центра надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Центр проти доводів апеляційної скарги АТ «Київгаз» заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

03.11.2022 КП «ЖЕО-112» надало заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржувану ухвали залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач вважає заяву про заміну сторони правонаступником передчасною та такою, що порушує визначений ст. 105 ЦК України порядок, ставить у нерівне становище інших кредиторів, зокрема тих, які завчасно звернулись до комісії з реорганізації із заявою про включення їх вимог до передавального акта. Вважає, що АТ «Київгаз» має право звернутись до комісії із заявою про включення його вимог до передавального акта та на зміну боржника його правонаступником у виконавчому провадженні після реорганізації боржника та передання правонаступнику майна, прав та обов`язків у визначеному порядку.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» реорганізовано більше 50 комунальних підприємств, в т.ч. КП «ЖЕО 112», шляхом приєднання до КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) (п. 1).

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) є правноступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення (в т.ч. КП «ЖЕО 112»).

Перейменовано КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Центр) у Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів» (далі - КП «ЦОС») (п. 3 рішення).

Пунктом 4 рішення зобов`язано Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА):

4.1. здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення;

4.2. утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у п. 1 рішення, шляхом приєднання їх до КП «ЦОС» та затвердити їх склад;

4.3. затвердити передавальні акти в установленому порядку;

4.4. затвердити нову редакцію Статуту КП «ЦОС»;

4.5. закріпити за КП «ЦОС» на праві господарського відання майно реорганізованих комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення.

Пунктом 5 рішення Київської міської ради встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення, протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації таких підприємств.

Центр зобов`язано забезпечити державну реєстрацію Статуту в установленому порядку (п. 6 рішення).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» утворено комісію з реорганізації КП «ЖЕО 112» шляхом приєднання до Центру та затверджено її склад.

Пунктом 58 розпорядження комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з п. п. 1-57 цього розпорядження, у встановленому порядку:

58.1. провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження;

58.2. за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, що переходять до Центру, та подати передавальні акти на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (КМДА);

58.3 вжити передбачених законодавством заходів з реорганізації комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, шляхом їх приєднання до Центру.

Пунктом 59 розпорядження визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств (в тому числі КП «ЖЕО 112» ) до 01.09.2020.

У листопаді 2019 року АТ «Київгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з КП «ЖЕО 112» 25 479,60 грн заборгованості за договором від 03.12.2007 №1120401 про умови поставки газу балансоутримувачам для побутових потреб (далі - договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позов задоволено; стягнуто КП «ЖЕО 112» на користь АТ «Київгаз» 25 479,60 грн основного боргу і 1 921,00 грн судового збору.

25.02.2020 на виконання вказаного рішення видано наказ.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 «Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555» у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 01.09.2022.

Як зазначає ВДВС, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Підприємство перебуває в стані припинення.

08.07.2022 ВДВС звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони (боржника) за наказом від 25.02.2020, виданим на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/16900/19, про стягнення 25 479,60 грн основного боргу та 1 921,00 грн судового збору, а саме КП «ЖЕО 112» на його правонаступника - Центр.

Зміст поданої заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2022 розгляд заяви призначено на 25.07.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2022 зобов`язано АТ «Київгаз» подати суду до 28.07.2022 письмові пояснення на заяву ВДВС.

02.08.2022 АТ «Київгаз» подало пояснення щодо заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якому заяву ВДВС вважає такою, що її належить задовольнити, та вказує, що Центр є правонаступником КП «ЖЕО 112» з моменту прийняття Київською міською радою рішення від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання».

16.08.2022 Центр подав суду відзив на заяву ВДВС та відзив на пояснення КП «ЖЕО 112», в яких проти викладених у заяві та поясненнях доводів ВДВС та АТ «Київгаз» заперечує.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Правонаступництво полягає у переході прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб`єкта, від якого такі права і обов`язки переходять.

Питання моменту правонаступництва має вирішуватися з урахуванням моменту передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16.

Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч. ч. 1-3, 5 ст. 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Частинами 2, 3 і 5 ст. 107 ЦК України передбачено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Тлумачення вказаних вище норм свідчить, що у ст. 104 ЦК України та ст. 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Суд встановив, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» реорганізовано, зокрема, КП «ЖЕО 112» шляхом приєднання до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 доручено комісії з реорганізації, зокрема, КП «ЖЕО 112», за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов`язки, майно КП «ЖЕО 112», що переходить до Центра, та подати його на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 59 розпорядження визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств (в т.ч. КП «ЖЕО 112») до 01.09.2020.

Проте розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 «Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555» у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 01.09.2022.

Разом з тим, на момент розгляду поданої ВДВС заяви передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно КП «ЖЕО 112», що переходять до Центра, не сформовано та не затверджено власником.

Щодо посилань ВДВС на відповідь Державної фіскальної служби України на запит від 08.04.2021 №100476725 про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, згідно з якою юридичну особу - КП «ЖЕО 112» знято з обліку у контролюючих органах, Господарський суд першої інстанції також цілком доцільно зазначив, що одне лише зняття відповідача з обліку не є підставою для заміни сторони його правонаступником.

Щодо посилань скаржника на правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14 та № 264/5957/17 апеляційний господарський суд зазначає, що обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається, не є подібними.

Так, у справі №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вирішував виключно правову проблему, пов`язану з реорганізацією ДП «Донецька залізниця» з правонаступництвом цього підприємства Акціонерним товариством «Укрзалізниця», яке у свою чергу створювалось за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України.

В інших згаданих справах Верховний Суд робив правові висновки, враховуючи, що від первісного боржника до його правонаступника були передані всі активи і пасиви за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо).

Водночас в даній справі, як зазначено вище, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Центр будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав.

При цьому апеляційний суд саме в даній справі бере до уваги і те, що, на відміну від згаданих вище справ, в цьому випадку йдеться про приєднання до потенційного правонаступника не однієї особи (підприємства), а про більш як п`ятдесят, що створює відповідну ускладнену специфіку у визначенні зобов`язань (боргів), що мають перейти до Центру.

Апеляційний господарський суд також окремо відзначає, що у поданій заяві ВДВС просить замінити сторону (боржника) за наказом від 25.02.2020 №910/16900/19 КП «ЖЕО 112» на його правонаступника - КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району». Водночас встановлені у справі обставини свідчать, що п. 3 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» перейменовано КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на КП «Центр обслуговування споживачів».

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (ст. 90 ЦК України).

Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведете свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає. Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Водночас, на переконання колегії суддів, при вирішенні питання щодо можливості заміни сторони правонаступником у цій конкретній справі необхідним є встановлення особи, яка дійсно є правонаступником КП «ЖЕО 112» та має замінити цю особу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджуєься з висновком господарського суду першої інстанції, що наразі відсутні підстави для заміни КП «ЖЕО 112» його правонаступником Центром, а тому у задоволенні заяви ВДВС слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/16900/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/16900/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/16900/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.11.2022.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова