Постанова

від 24.11.2022 по справі 910/7169/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7169/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Неволіна А.Ю. (адвокат),

відповідача - Терземан Д.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022

за позовом громадської спілки "Український музичний альянс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

про стягнення 2 067 973,77 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2018 року об`єднання підприємств "Український музичний альянс" правонаступником якого згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2020 є громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - ГС "Український музичний альянс", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - ТОВ "МТІ", відповідач) про стягнення 2 067 973,77 грн відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон №3792).

1.2. Позовні вимоги неодноразово змінювалися. Так, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог, що надійшла до суду 10.01.2022, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 964 882,85 грн заборгованості з відрахувань, 190 082,23 грн 3% річних та 501 182,64 грн інфляційних втрат.

1.3. Позовні вимоги з посиланням на приписи частини другої статті 42 Закону №3792 мотивовано здійсненням ТОВ "МТІ" у період з 01.02.2017 по 30.11.2017 імпорту на митну територію України обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах. Зокрема: радіотелефони системи стільникового зв`язку (мобільні телефони) вартістю 53 872 508,55 грн, карти пам`яті ("smart- картки"), флеш-картки вартістю 83 815178,22грн, ноутбук з оптичним приводом для CD/DVD- RW-дисків, планшети вартістю 683 354 744,83 грн, записувач комп`ютерний для DVD-дисків, HD DVD- дисків або Blu-Ray вартістю 7 194 688,83 грн.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2022 (суддя Мандриченко О.В.) зі справи №910/7169/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (колегія суддів: Отрюх Б.В., Сотніков С.В., Поляков Б.М.), позов задоволено повністю.

2.2. Судові акти попередніх інстанцій з посиланням на порушення відповідачем частини п`ятої статті 42 Закону №3792, статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 13, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, з огляду на встановлення судом ввезення відповідачем на територію України товарів, на суму 828 237 120,43 грн, з яких здійснюється сплата відрахувань у розмірі 1 964 882,85 грн. Також суд, здійснивши власний перерахунок дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 501 182,64 грн - інфляційних втрат та 190 082,23 грн - 3% річних, за визначений позивачем період.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "МТІ" (далі - скаржник) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 зі справи №910/7169/18; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

3.2. Відповідач також звернувся з клопотанням про передачу вказаної справи на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. Касаційна скарга ТОВ "МТІ" подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

4.1.2. Так, в обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на:

- неправильне застосування судами положень статті 42 Закону №3792 та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту "г" частини першої статті 49 цього Закону, викладеного у постановах від 19.02.2019 зі справи №925/350/18, від 05.08.2019 зі справи №910/13064/18, від 05.12.2019 зі справи №910/10437/18, від 26.01.2021 зі справи №904/951/20, від 23.02.2021 зі справи №910/18772/19 та від 08.06.2021 зі справи №910/16803/19;

- необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 зі справи №910/17375/16, від 14.05.2020 зі справі №58/505 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Зокрема, щодо можливості ГС "Український музичний альянс", як організації колективного управління на реалізацію свого права на судовий захисту спорах про стягнення з виробників та імпортерів обладнання або матеріальних носіїв відрахувань (відсотків).

4.1.3. За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції безпідставно було застосовано положення статті 42 Закону №3792 саме з урахуванням висновків Верховного Суду у справі №910/17375/16. При цьому позивача (організацію колективного управління) визначено кредитором, а відповідача (імпортера) боржником у спірному зобов`язанні. Поряд з тим скаржник зазначає, що положення статті 42 цього Закону дійсно місять обов`язок імпортерів сплачувати відрахування безпосередньо уповноваженій організації колективного управління, однак виключно у добровільному (досудовому) порядку. За твердженням відповідача, у випадку примусового стягнення винагороди з імпортера (виробника) при зверненні організації колективного управління з позовом до суду, має застосовуватись пункт "г" частини першої статті 49 Закону №3792.

4.1.4. Судами попередніх інстанцій невірно визначено правову природу "винагороди за приватне копіювання". Скаржник наголошує, що в силу положень статті 42 Закону №3792 відрахування (відсотки) є винагородою, майнові права на яку належать виключно правовласнику. Поряд з тим, стягнення авторської винагороди у судовому порядку є способом захисту порушеного права правовласників з позовом організації колективного управління, що діє в інтересах таких правовласників, за їх дорученням.

4.2. Доводи інших учасників.

4.2.1. ГС "Український музичний альянс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з свідоцтвом від 20.12.2007 №2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - об`єднанню підприємств "Український музичний альянс" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджуються обставини щодо правонаступництва ГС "Український музичний альянс". Зокрема, суди встановили, що позивач є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

5.2. Так, судами установлено, що відповідач у період з 01.02.2017 по 30.11.2017 імпортувало на митну територію України товари, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом, а саме: радіотелефони системи стільникового зв`язку (мобільні телефони) вартістю 53 872 508,55 грн, карти пам`яті ("smart- картки"), флеш-картки вартістю 83 815178,22грн, ноутбук з оптичним приводом для CD/DVD- RW-дисків, планшети вартістю 683 354 744,83 грн, записувач комп`ютерний для DVD-дисків, HD DVD- дисків або Blu-Ray вартістю 7 194 688,83 грн.

5.3. Для підтвердження даних обставин судом першої інстанції було витребувано у Державної фіскальної служби України відомості про факти митного оформлення у митному режимі імпорту ТОВ "МТІ" у період з 01.02.2017 по 30.11.2017 товарів, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - Постанова №992).

5.4. Державна митна служба України листом від 24.09.2018 надала суду першої інстанції електронний диск з відповідною інформацією про факти імпорту відповідачем у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 товарів, перелік яких визначений додатком до Постанови №992.

5.5. Для з`ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, зокрема, для встановлення товарів, що відповідають вимогам, передбаченим частиною п`ятою статті 42 Закону №3792, та під час ввезення яких на територію України імпортери сплачують відрахування, що є предметом спору у цій справі, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2020 призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. На вирішення експертів були поставлені такі запитання:

1) яке обладнання, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992) з кодами згідно з УКТЗЕД, придатне для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі? Якщо придатне, то яке саме обладнання?

2) Яке обладнання, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992) з кодами згідно з УКТЗЕД, придатне для запису одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер? Якщо придатне, то яке саме обладнання?

3) Яке обладнання, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992), з кодами згідно з УКТЗЕД, призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах?

5.6. За результатами проведення судової експертизи експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України складено висновок від 19.06.2021 №131/20.

5.7. У висновку експерта від 19.06.2021 №131/20 встановлено:

Обладнання/устаткування, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992), з кодами згідно з УКТЗЕД, а саме:

- ЕОМ типу ноутбук торговельної марки Dell моделей Latitude 7480, Latitude 7275, Latitude 5285; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ACER моделей E5-575G-56PR, E5-575G-59G7, E5-575G-54BK, E5-575-374Q, Е5- 575G-36UB, E5-575G-39TZ, E5-553G-1333, F5-573G-53MW, F5-573G-51Q7, F5-573G-50V8, F5-573G-512H, E5-576G-379V, E5-576G-32ZQ, E5-774G-5363, E5-774G-72KK, E5-774G-349G, E5-774-30FK, E5-774G-54FL, EX2519-P1TY, EXTENSA EX2519-C75R, EXTENSA ЕХ2519-Р14Х, F5-771G-7513, F5-771G- 30НР, F5-771G-31JJ, F5-771G-53KL, ES1-533-P3ZC, ES1-533-P2EZ, ES1-533- С5КХ, G9-593-78TV, ES1-732-P3V0; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки HP моделей 15-ay538ur, 15-ba565ur, 15-ual45ur, 15-aul46ur, 15-aul47ur, 15- ual48ur, 15-bs045ur, 15-ba010ur, 15-ba026ur, 15-aw001ur, 15-ba002ur, 15- ay009ur, 15-ba064ur, 15-ba082ur,15-aull2ur, 15-aull7ur, 15-ayl08ur, 15- ayl09ur, 15-ay530ur, 15-aul22ur, 17-ab317ur, 17-ab323ur, 17-ab325ur, 17- ak072ur, 17-ak073ur, 17-bs041ur, 17-bs046ur, 17-x018ur, 17-bs045ur, 17- bs046ur, 17-x004ur, 17-x005ur, 17-y037ur, 17-xl02ur, 17-x025ur, 17-x039ur, 17- x040ur, HP 250 G5, 250,250 G6,255 G6,255 G5,255, ProBook 450 G4, ProBook 455, ProBook 650 G2, ProBook 470, ZBook 17; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки LENOVO моделей Yoga 910 (YG 910-13ІКВ), ThinkPad XI Yoga, YOGA 710-14IKB, Yoga 260, E570, IP 510-15IKB, Notebook IP 510-15ISK, Notebook TP Р71, Notebook LN V110-15ISK, Notebook IP 700-17ISK; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ASUS моделей T101HA-GR030T, T101HA-GR031T, T101HA-GR020T, Т101НА- GR034T, T101HA-GR033T, T101HA-GR032T, T101HA-GR029T, Т102НА- GR012T, T102HA-GR022T, T102HA-GR015T, T102HA-GR019T, Т305СА- GW052T, T305CA-GW054T, T305CA-GW055T, T305CA-GW063T, Т305СА- GW064T, TP203NAH-BP050T, T303UA-GN051R, T303UA-GN037R, T303UA- GN032R, T303UA-GN063R, FX553VE-FY149T, X541UA-GQ1555D, X541SC- DM0I6D, Х541SA-DM237D, R541UV-DM1012T, X541SC-XO013D, X541UA- GQ1244D, X556UQ-DM721D, X556UQ-DM839D, X556UQ-DM989D, X556UQ- DM992D, X556UQ-DM998D, R558UQ-DM968T, X541NA-DM132, X541NA- DM126, X541NA-G0131, X541NC-GO027, X541UJ-DM544, X541NA-DM027, X541NA-DM122, X541NA-G0008, X541NA-G0010, X54INA-GO017, X541NA- G0121, X541NA-GOI25, X541NC-DM003, X541NC-DM004, X541NC-DM009, X541NC-DM030, X541NC-DM040, X541NC-GOOI8, X541NC-GO022, X541NC- GO024, X541NC-GO029, X541NC-GO033, X541UJ-GQ035, X541UJ-DM350, X541UJ-GQ036, X556UQ-DM990D, X556UQ-DM1196D, X556UQ-DM986D, X556UQ-DM997D, X556UQ-DM999D, X756UQ-T4131D, X756UQ-T4275D, X756UQ-T4205D, X756UQ-T4255D, Х756UQ-T4299D, X756UQ-TY129D, X756UQ-T4I30D, X756UQ-TY272D, X756UQ-T4332D, X756UQ-T4333D, G752VS-B A447T, G752VS-GB248T, G752VS- B446T, G752VS-BA396T, X751NA-TY003, X751NA-TY004, X751NV-TY001, X751NV-TY002, X751SA- TY095D, X751SA-TY124D, X751SV-TY001D, X751SV-TY002D, X705UV- GC026T, N705UD-GC097T, N705UD-GC095T, N705UN-GC052T, GL753VD- GCI79T, X542UQ-DM026, X542UQ-DM027T, X542UQ-DM028T, X542UQ- DM072, X542UQ-DM073, R414SA-WX163T;

- планшетні ПК торговельної марки ASUS моделей Z380M-6A035A, Z380M-6B028A, Z380KNL-6A028A, Z301M-1B012A, Z301M-1H013A, Z301ML-1H008A, Z301MFL-1D007A, Z301MFL-1H011A, Z301ML-1B007A, Z301ML-1D005A, Z301MFL-1B011A, Z300CNL-6A064A, Z300M-6A093A, Z300M-6B074A, Z301M-6D012A, Z170CG-1L017A, Z170CG-1L004A, Z170CG- 1С014А, Z170CG-1C004A, Z170CG-1B016A, Z170CG-1A024A, Z170CG- 1С004А, Z170CG-1B004A, Z171KG-1H008A, Z500KL-1A014A, Z500M- 1Н014А, Z500M-1J019A, Z581KL-1A016A, Z581KL-1A043A;

- планшетні ПК торговельної марки LENOVO моделей YT-X703L, YT3-X50M, YT3-X50F, YT3-850M, YT3-850F, TB-X704L, TB-X704F, TB-X304L, TB-X304F, ТВ-8704Х, TB-8704F, TB-8504F, ТВ-8504Х, TB3-850F, ТВЗ-850М, TB2-X30F, TB2-X30L, TB-7304F, ТВ-73041, ТВ-7304Х, TB-X103F, TB3-710F, ТВЗ-710І, TB3-X70F, TB3-X70L, YB1-X91L, YB1-X91F, YB1-X90L, ТВ-8703Х, TB3-730F, TB3-730X, ТВ-7504Х, ТАВ 2 A10-70F, РВ2-650М, РВ2-670М, YB1-X90L;

- радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки NOKIA моделей 8 DS ТА-1004 (арт.1ШВ1М01А08), 5 DS ТА-1053, З DS ТА- 1032, 6 DS ТА-1021; радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки ZTE моделей Blade А601, Blade L5, Axon 7, Blade V7, Blade A510 придатні для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі.

- оптичні приводи торговельної марки ASUS моделей BW-16D1HT, BW- 16D1H-U PRO, SDRW-08D2S-ULITE, BC-12D2HT, SDRW-08U5S-U, DRW- 24D5MT, SDRW-08U7M-U, SDRW-08U9M-U, SBC-06D2X-U придатні для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі виключно у складі ЕОМ:

- радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки NOKIA моделей 230 DS арт.А00026972, 130 DS, 150 DS, 216 DS, 3310 DS, 222 DS не придатні для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі.

Обладнання/устаткування, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992), з кодами згідно з УКТЗЕД, а саме:

- ЕОМ типу ноутбук торговельної марки Dell моделей Latitude 7480, Latitude 7275, Latitude 5285; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ACER моделей E5-575G-56PR, E5-575G-59G7, E5-575G-54BK, E5-575-374Q, Е5- 575G-36UB, E5-575G-39TZ, E5-553G-1333, F5-573G-53MW, F5-573G-51Q7, F5-573G-50V8, F5-573G-512H, E5-576G-379V, E5-576G-32ZQ, E5-774G-5363, E5-774G-72KK, E5-774G-349G, E5-774-30FK, E5-774G-54FL, EX2519-P1TY, EXTENSA EX2519-C75R, EXTENSA ЕХ2519-Р14Х, F5-771G-7513, F5-771G- ЗОНР, F5-771G-31JJ, F5-771G-53KL, ES1-533-P3ZC, ES1-533-P2EZ, ES1-533- С5КХ, G9-593-78TV, ES1-732-P3V0; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки HP моделей 15-ay538ur, 15-ba565ur, 15-ual45ur, 15-aul46ur, 15-aul47ur, 15- ual48ur, 15-bs045ur, 15-ba010ur, 15-ba026ur, 15-aw001ur, 15-ba002ur, 15- ay009ur, 15-ba064ur, 15-ba082ur, 15-aull2ur, 15-aull7ur, 15-ayl08ur, 15- ayl09ur, 15-ay530ur, 15-aul22ur, 17-ab317ur, 17-ab323ur, 17-ab325ur, 17- ak072ur, 17-ak073ur, 17-bs041ur, 17-bs046ur, 17-x018ur, 17-bs045ur, 17- bs046ur, 17-x004ur, 17-x005ur, 17-y037ur, 17-xl02ur, 17-x025ur, 17-x039ur, 17- x040ur, HP 250 G5, 250,250 G6,255 G6,255 G5,255, ProBook 450 G4, ProBook 455, ProBook 650 G2, ProBook 470, ZBook 17; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки LENOVO моделей Yoga 910 (YG 910-13ІКВ), ThinkPad XI Yoga, YOGA 710-14IKB, Yoga 260, E570, IP 510-15IKB, Notebook IP 510- 15ISK, Notebook TP P71, Notebook LN V110-15IAP, Notebook LN V110-15ISK, Notebook IP 700-17ISK; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ASUS моделей T101HA-GR030T, T101HA-GR031T, T101HA-GR020T, Т101НА-GR034T, T101HA-GR033T, T102HA-GR012T, T102HA-GR022T, T102HA-GR015T, T102HA-GR019T, T305CA-GW052T, T305CA-GW054T, T305CA-GW055T, T305CA-GW063T, T305CA-GW064T, TP203NAH-BP050T, T303UA-GN051R, T303UA-GN037R, T303UA-GN032R, T303UA-GN063R, FX553VE-FY149T, X541UA-GQ1555D, X541SC-DM016D, X541SA-DM237D, R541UV-DM1012T, X541SC-XO013D, X541UA-GQ1244D, X556UQ-DM721D, X556UQ-DM839D, X556UQ-DM989D, X556UQ-DM992D, X556UQ-DM998D, R558UQ-DM968T, X541NA-DK1132, X541NA-DM126, X541NA-G0131, X541NC-GO027, X541UJ-DM544, X541NA- DM027, X541NA-DM122, X541NA-G0008, X541NA-G0010, X541NA-GO017, X541NA-G0121, X541NA-G0125, X541NC-DM003, X541NC-DM004, X541NC- DM009, X541NC-DM030, X541NC-DM040, X541NC-GO018, X541NC-GO022, X541NC-GO024, X541NC-GO029, X541NC-GO033, X541UJ-GQ035, Х541Ш- DM350, X541UJ-GQ036, X556UQ-DM990D, X556UQ-DM1196D, X556UQ- DM986D, X556UQ-DM997D, X556UQ-DM999D, X756UQ-T4131D, X756UQ- T4275D, X756UQ-T4205D, X756UQ-T4255D, X756UQ-T4299D, X756UQ- TY129D, X756UQ-T4130D, X756UQ-TY272D, X756UQ-T4332D, X756UQ- T4333D, G752V S-BA447T, G752VS-GB248T, G752VS-GB446T, G752VS- BA396T, X751NA-TY003, X751NA-TY004, X751NV-TY001, X751NV-TY002, X751SA-TY095D, X751SA-TY124D, X751SV-TY001D, X751SV-TY002D, X705UV-GC026T, N705UD-GC097T, N705UD-GC095T, N705UN-GC052T, GL753VD-GC179T, X542UQ-DM026, X542UQ-DM027T, X542UQ-DM028T, X542UQ-DM072, X542UQ-DM073, R414SA-WX163T, UX561UD-B0006R арт. 9ONB0G21-M00090, UX360UA-C4246R (арт. 90NB0C03-M08160), UX360UA- DQ276R (арт. 90NB0C03-M07580);

- планшетні ПК торговельної марки ASUS моделей Z380M-6A035A, Z380M-6B028A, Z380KNL-6A028A, Z301M-1B012A, Z301M-1H013A, Z301ML-1H008A, Z301MFL-1D007A, /Z301MFL-1 HOI 1 A, Z301ML-1B007A, Z301ML-1D005A, Z301MFL-1B011A, Z300M-6B074A, Z301M-6D012A, Z170CG-1L017A, Z170CG-1L004A, Z170CG- 1С014А, Z170CG-1C004A, Z170CG-1B016A, Z170CG-1A024A, Z170CG- 1С004А, Z170CG-1B004A, Z171KG-1H008A, Z500KL-1A014A, Z500M- 1Н014А, Z500M-1J019A, Z581KL-1A016A, Z581KL-1A043A; планшетні ПК торговельної марки LENOVO моделей YT-X703L, YT3-X50M, YT3-X50F, YT3-850M, YT3-850F, TB-X704L, TB-X704F, TB-X304L, TB-X304F, ТВ-8704Х, TB-8704F, TB-8504F, ТВ-8504Х, TB3-850F, ТВЗ-850М, TB2-X30F, TB2-X30L, TB-7304F, ТВ-73041, ТВ-7304Х, TB-X103F, TB3-710F, ТВЗ-710І, TB3-X70F, TB3-X70L, YB1-X91L, YB1-X91F, YB1-X90L, ТВ-8703Х, TB3-730F, TB3-730X, ТВ-7504Х, TAB 2 A10-70F, РВ2-650М, РВ2-670М, YB1-X90L;

- радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки NOKIA моделей 8 DS ТА-1004 (арт.1ШВ1М01А08), 5 DS ТА-1053, З DS ТА- 1032, 6 DS ТА-1021; радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки ZTE моделей Blade А601, Blade L5, Axon 7, Blade V7, Blade A510;

- оптичні приводи торговельної марки ASUS моделей BW-16D1HT, BW- 16D1H-U PRO, SDRW-08D2S-ULITE, BC-12D2HT, SDRW-08U5S-U, DRW- 24D5MT, SDRW-08U7M-U, SDRW-08U9M-U, SBC-06D2X-U придатне для запису одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер.

Обладнання/устаткування, згідно наданої ДФС інформації на компакт диску, ввезене ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (визначених додатком до Постанови №992) з кодами згідно з УКТЗЕД, а саме:

- ЕОМ типу ноутбук торговельної марки Dell моделей Latitude 7480, Latitude 7275, Latitude 5285; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ACER моделей E5-575G-56PR, E5-575G-59G7, E5-575G-54BK, E5-575-374Q, Е5- 575G-36UB, E5-575G-39TZ, E5-553G-1333, F5-573G-53MW, F5-573G-51Q7, F5-573G-50V8, F5-573G-512H, E5-576G-379V, E5-576G-32ZQ, E5-774G-5363, E5-774G-72KK, E5-774G-349G, E5-774-30FK, E5-774G-54FL, EX2519-P1TY, EXTENSA EX2519-C75R, EXTENSA ЕХ2519-Р14Х, F5-771G-7513, F5-771G- ЗОНР, F5-771G-31JJ, F5-771G-53KL, ES1-533-P3ZC, ES1-533-P2EZ, ES1-533- С5КХ, G9-593-78TV, ES1-732-P3V0; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки HP моделей 15-ay538ur, 15-ba565ur, 15-ual45ur, 15-aul46ur, 15-aul47ur, 15- ual48ur, 15-bs045ur, 15-ba010ur, 15-ba026ur, 15-aw001ur, 15-ba002ur, 15- y009ur, 15-ba064ur, 15-ba082ur, 15-aull2ur, 15-aull7ur, 15-ayl08ur, 15- ayl09ur, 15-ay530ur, 15-aul22ur, 17-ab317ur, 17-ab323ur, 17-ab325ur, 17- ak072ur, 17-ak073ur, 17-bs041ur, 17-bs046ur, 17-x018ur, 17-bs045ur, 17- bs046ur, 17-x004ur, 17-x005ur, 17-y037ur, 17-xl02ur, 17-x025ur, 17-x039ur, 17- x040ur, HP 250 G5, 250,250 G6,255 G6,255 G5,255, ProBook 450 G4, ProBook 455, ProBook 650 G2, ProBook 470, ZBook 17; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки LENOVO моделей Yoga 910 (YG 910-13ІКВ), ThinkPad XI Yoga, YOGA 710-14IKB, Yoga 260, E570, IP 510-15IKB, Notebook IP 510- 15ISK, Notebook TP P71, Notebook LN V110-15IAP, Notebook LN V110-15ISK, Notebook IP 700-17ISK; ЕОМ типу ноутбук торговельної марки ASUS моделей ТІ01НA-GR030T, T101HA-GR031T, T101HA-GR020T, Т101НА- GR034T, T101HA-GR033T, T101HA-GR032T, T101HA-GR029T, Т102НА- GR012T, T102HA-GR022T, T102HA-GR015T, T102HA- GR019T, Т305СА- GW052T, T305CA-GW054T, T305CA-GW055T, T305CA-GW063T, Т305СА- GW064T, TP203NAH-BP050T, T303UA-GN051R, T303UA-GN037R, Х541SA-DM237D, R541UV-DM1012T, X541SC-XO013D, X541UA- GQ1244D, X556UQ-DM721D, X556UQ-DM839D, X556UQ-DM989D, X556UQ- DM992D, X556UQ-DM998D, R558UQ-DM968T, X541NA-DM132, X541NA- DM126, X541NA-G0131, X541NC-GO027, X541UJ-DM544, X541NA-DM027, X541NA-DM122, X541NA-G0008, X541NA-G0010, X541NA-GO017, X541NA- G0121, X541NA-G0125, X541NC-DM003, X541NC-DM004, X541NC-DM009, X541NC-DM030, X541NC-DM040, X541NC-GO018, X541NC-GO022, X541NC- GO024, X541NC-GO029, X541NC-GO033, X541UJ-GQ035, X541UJ-DM350, X541UJ-GQ036, X556UQ-DM990D, X556UQ-DM1196D, X556UQ-DM986D, X556UQ-DM997D, X556UQ-DM999D, X756UQ-T4131D, X756UQ-T4275D, X756UQ-T4205D, X756UQ-T4255D, X756UQ-T4299D, X756UQ-TY129D, X756UQ-T4130D, X756UQ-TY272D, X756UQ-T4332D, X756UQ-T4333D, G752VS-BA447T, G752VS-GB248T, G752VS-B446T, G752VS-BA396T, X751NA-TY003, X751NA-TY004, X751NV-TY001, X751NV-TY002, X751SA- TY095D, X751SA-TY124D, X751SV-TY001D, X751SV-TY002D, X705UV- GC026T, N705UD-GC097T, N705UD-GC095T, N705UN-GC052T, GL753VD- GC179T, X542UQ-DM026, X542UQ-DM027T, X542UQ-DM028T, X542UQ- DM072, X542UQ-DM073, R414SA-WX163T, UX561UD-B0006R арт. 90NBOG21-MOOO9O, UX360UA-C4246R (арт. 90NB0C03-M08160), UX360UA- DQ276R (арт. 90NB0C03-M07580);

- планшетні ПК торговельної марки ASUS моделей Z380M-6A035A, Z380M-6B028A, Z380KNL-6A028A, Z301M-1B012A, Z301M-1H013A, Z301ML-1HOO8A, Z301MFL-1D007A, Z301MFL-1H011A, Z301ML-1B007A, Z301ML-1DOO5A, Z301MFL-1B011A, Z300CNL-6A064A, Z300M-6A093A, Z300M-6BO74A, Z301M-6D012A, Z170CG-1L017A, Z170CG-1L004A, Z170CG- 1С014А, Z170CG-1C004A, Z170CG-1B016A, Z170CG-1A024A, Z170CG- 1С004А, Z170CG-1B004A, Z171KG-1H008A, Z500KL-1A014A, Z500M- 0Н014А, Z500M-1J019A, Z581KL-1A/16A, Z581KL-1A043A; планшетні ПК торговельної марки LENOVO моделей YT-X703L, YT3-X50M, YT3-X50F, YT3-850M, YT3-850F, TB-X704L, TB-X704F, TB-X304L, TB-X304F, ТВ-8704Х, TB-8704F, TB-8504F, ТВ-8504Х, TB3-850F, ТВЗ-850М, TB2-X30F, TB2-X30L, TB-7304F, ТВ-73041, ТВ-7304Х, TB-X103F, TB3-710F, ТВЗ-710І, TB3-X70F, TB3-X70L, YB1-X91L, YB1-X91F, YB1-X90L, ТВ-8703Х, TB3-730F, TB3-730X, ТВ-7504Х, TAB 2 A10-70F, РВ2-650М, РВ2-670М, YB1-X90L;

- радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки NOKIA моделей 230 DS арт.А00026972, 8 DS ТА-1004 (арт.1ШВ1М01А08), 5 DS ТА-1053,3 DS ТА-1032,6 DS ТА-1021,130 DS, 150 DS, 216 DS, 3310 DS, 222 DS; радіотелефони системи стільникового зв`язку торговельної марки ZTE моделей Blade А601, Blade L5, Axon 7, Blade V7, Blade A510;

- оптичні приводи торговельної марки ASUS моделей BW-16D1HT, BW- 16D1H-U PRO, SDRW-08D2S-ULITE, BC-12D2HT, SDRW-08U5S-U, DRW- 24D5MT, SDRW-08U7M-U, SDRW-08U9M-U, SBC-06D2X-U призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах.

5.8. Звертаючись до суду з позовом, ГС "Український музичний альянс" зазначало, що відповідач під час ввезення на митну територію України імпортованого обладнання та матеріальних носіїв не сплатив необхідні відрахування в розмірах, затверджених постановою №992.

5.9. З інформації наявної на диску, який був наданий митною службою, копій митних декларацій і комерційних інвойсів, які надано відповідачем та згідно з висновком судового експерта від 19.06.2021 №131/20, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "МТІ" за відповідний період було ввезено на територію України товари, з яких в порядку частини п`ятої статті 42 Закону №3792 здійснюється сплата відрахувань.

5.10. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з матеріалами справи та наданою Державною фіскальною службою інформацією, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного ТОВ "МТІ" на митну територію України за період з 01.02.2017 по 30.11.2017, становить: радіотелефони системи стільникового зв`язку (мобільні телефони) вартістю 53 872 508,55 грн, карти пам`яті ("smart- картки"), флеш-картки вартістю 83 815 178,22 грн, ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD- RW-дисків, планшети вартістю 683 354 744,83 грн, записувачі комп`ютерні для DVD-дисків, HD DVD- дисків або Blu-Ray вартістю 7 194 688,83 грн.

5.11. Судами встановлено, що відповідач під час ввезення на митну територію України імпортованого обладнання та матеріальних носіїв не сплатив необхідні відрахування в розмірах, затверджених постановою №992.

5.12. Так, згідно з розрахунком суду відповідач зобов`язаний був сплатити позивачеві 1 964 882,85 грн відрахувань за імпортовані товари за період з 01.02.2017 по 30.11.2017 під час розмитнення останніх, зокрема:

- за радіотелефон системи стільникового зв`язку (мобільні телефони) вартістю 53 872 508,55 грн, сума відрахувань становить 80 808, 76 грн;

- за карти пам`яті ("smart- картки"), флеш-картки вартістю 83 815 178,22 грн, сума відрахувань становить 628 613, 84 грн;

- за ноутбук з оптичним приводом для CD/DVD- RW-дисків, планшети вартістю 683 354 744,83 грн, сума відрахувань становить 1 183513,36 грн;

- за записувач комп`ютерний для DVD-дисків, HD DVD- дисків або Blu-Ray вартістю 7 194 688,83 грн, сума відрахувань становить 71 946,89 грн.

5.13. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що ГС "Український музичний альянс" не є отримувачем відрахувань, які є предметом спору, маючи лише невиключне право здійснювати збір і розподілення винагороди (відсотків), як організація колективного управління. При цьому, у громадської спілки відсутнє право розпорядження майновими правами (відрахуваннями, відсотками) правовласників.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "МТІ" у справі №910/7169/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Бенедисюка І.М., суддів: Колос І.Б., Малашенкової Т.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.09.2022.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/7169/18 за касаційною скаргою ТОВ "МТІ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 03.11.2022 о 10:20 год.

6.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.11.2022 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/7169/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий),Булгакова І.В., Колос І.Б.

6.4. У судовому засіданні 03.11.2022 відповідно до частини другої статті 216 ГПК України оголошено перерву до 24.11.2022.

6.5. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.11.2022 у зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/7169/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкова Т.М.

6.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.8. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону №3792 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) за період з 01.02.2017 по 30.11.2017 та 3% річних і інфляційних втрат за період з 18.10.2021 по 08.01.2022.

7.2. Відповідно до положень Закону №3792 відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер (стаття 1).

7.3. При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що під поняття "відтворення" підпадає кожна (окрема) із зазначених у ній дій, тобто як виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, так і їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер), а також обидві ці дії, вчинені разом. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №910/2333/16 та від 14.05.2020 у справі №58/505.

7.4. Частиною другою статті 42 Закону №3792 визначено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

7.5. Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети (частина четверта статті 42 Закону №3792 в тій же редакції).

7.6. Розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв (частина п`ята статті 42 Закону №3792 в тій же редакції).

7.7. Згідно з частиною сьомою статті 42 Закону №3792 (в тій же редакції) зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.

7.8. Розміри відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, визначено в додатку до Постанови №992 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

7.9. Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (далі - Порядок), затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 №780/123/561 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за №1153/8474.

7.10. Так, відповідно до пункту 7 Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

7.11. Згідно з частинами першою та другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

7.12. За змістом частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.13. У відповідності до частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.14. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

7.15. Зобов`язання, яке у даному випадку виникає безпосередньо із закону, полягає у перерахуванні імпортером на користь уповноваженої організації відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, під час ввезення такого обладнання та територію України у встановленому Постановою №992 розмірі.

7.16. Сторонами господарського зобов`язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, є: зобов`язана сторона (боржник) - імпортер обладнання, за допомогою якого можна здійснити відтворення. У даному випадку боржником є ТОВ "МТІ"; управнена сторона (кредитор) - організація колективного управління, яка уповноважена Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збирання та розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань. Законодавством України чинним на час спірних правовідносин була передбачена можливість існування необмеженого кола таких організацій.

7.17. Водночас змістом зобов`язань, що виникають між боржником і кредитором безпосередньо із статті 42 Закону №3792, є взаємні права і обов`язки: обов`язок боржника (відповідача) полягає у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992; кредитор (позивач), у свою чергу, має право вимагати від боржника виконання зобов`язання, яке має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

7.18. Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, зобов`язання, суб`єктом якого є відповідач виникло безпосередньо з актів цивільного законодавства і полягає саме в перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортерами відповідно до встановленого розміру. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16659/17, від 05.06.2018 у справі №910/21850/16, від 18.10.2018 у справі №910/17375/16 та від 14.05.2020 у справі №58/505.

7.19. З огляду на відповідні законодавчі приписи, з`ясувавши з їх правильним застосуванням, що обладнання та матеріальні носії, наведені у оскаржуваних судових рішеннях, є таким, що відповідало, з огляду на його функціональні можливості, у період часу, за який нараховано відрахування, тим критеріям, що зазначені у статтях 1, 42 Закону №3792 і в додатку до Постанови №992 та встановивши, що сума відрахувань (відсотків), яку ТОВ "МТІ" мало сплатити відрахування (відсотки) на користь однієї з уповноважених організацій, суди попередніх інстанцій правильно застосували вказані вище норми матеріального права та вірно витлумачили їх.

7.20. З наведеного вбачається, що на даний час вже існує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16659/17, від 05.06.2018 у справі №910/21850/16, від 18.10.2018 у справі №910/17375/16 та від 14.05.2020 у справі №58/505. Таким чином, оскаржувані судові рішення у повній мірі враховують правові висновки щодо застосування положень статей 1, 42 Закону №3792.

7.21. З огляду на наведене Суд зазначає, що посилання скаржника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України носять певною мірою декларативний характер, оскільки зводять виключно до власного тлумачення скаржником положень статей 418, 424, 438 ЦК України та статей 14, 38, 42, 49, 50 Закону №3792 та, відповідно, необхідності застосування їх у спірних правовідносинах. Як вже було зазначено вище, спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання, яке безпосередньо виникло з актів цивільного законодавства, зокрема, положень статті 42 Закону №3792.

7.22. Зокрема, доводи ТОВ "МТІ", наведені у скарзі, про те що у випадку примусового стягнення винагороди з імпортера (виробника) організація колективного управління має право звернутись до суду з позовом лише в інтересах виробників фонограм і відеограм, або інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, спростовуються положеннями частини п`ятої, сьомої статті 42 Закону №3792.

7.23. Наведене у розділі 7 цієї постанови свідчить про наявність сталого та послідовного висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 42 Закону №3792 у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, а здійснене судами попередніх інстанцій правозастосування у цій частині повністю відповідає приписам чинного законодавства та наведеному висновку Верховного Суду, від якого колегія суддів не вбачає підстав для відступу.

7.24. Доводи (аргументи) касаційної скарги даного висновку не спростовують. Зміст касаційної скарги в цій частині зводиться виключно до незгоди скаржника з судовими рішеннями у справі.

7.25. Зокрема, доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій невірно визначено правову природу "винагороди за приватне копіювання" та про те, що у спірних правовідносинах має застосовуватись пункт "г" частини першої статті 49 Закону №3792, спростовуються висновками, викладеними у пунктах 7.15 - 7.17 цієї постанови, а тому такі доводи не мають правового значення для справи), а також не можуть бути підставами для задоволення касаційної скарги з наведених вище підстав.

7.26. За наведених вище обставин, доводи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів викладених у розділі 7 цієї постанови, а тому підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ "МТІ" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні.

7.27. Враховуючи викладене вище, зазначені доводи не можуть бути і підставою для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 зі справи №910/17375/16 та від 14.05.2020 зі справи №58/505 у подібних правовідносинах (з урахуванням тлумачення поняття "подібні правовідносини", яке викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19), на яку посилається скаржник.

7.28. Оскільки висновки Верховного Суду в постановах у справах №910/17375/16 та №58/505 щодо застосування положень статті 42 Закону №3792 у редакції до 22.07.2018 є чіткими, зрозумілими, відповідають усталеній послідовній практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах, а під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а доводи, наведені в клопотанні, не спростовують його, Верховний Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а тому відмовляє у задоволенні поданого ТОВ "МТІ" клопотання.

7.29. Також за доводами скаржника судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 42 Закону №3792, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту "г" частини першої статті 49 цього Закону, викладеного у постановах від 19.02.2019 у справі №925/350/18, від 05.08.2019 у справі №910/13064/18, від 05.12.2019 у справі №910/10437/18, від 26.01.2021 у справі №904/951/20, від 23.02.2021 у справі №910/18772/19 та від 08.06.2021 у справі №910/16803/19.

7.30. Суд зазначає, що загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

7.31. Колегія суддів виходить із того, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

7.32. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

7.33. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

7.34. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

7.35. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

7.36. При цьому захист відновленого, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

7.37. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

7.38. Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

7.39. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

7.40. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

7.41. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

7.42. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак і наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

7.43. Зокрема, з огляду на матеріали справи №910/7169/18 у червні 2018 року саме об`єднання підприємств "Український музичний альянс звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом ТОВ "МТІ" про стягнення 2 067 973,77 грн відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону №3792.

7.44. Поряд з тим, у подальшому ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2020 замінено позивача у справі з об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (ідентифікаційний код 31815383) на ГС "Український музичний альянс" (ідентифікаційний код 31815383).

7.45. Як свідчать матеріали справи №910/7169/18 як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог наголошував на тому, що ГС "Український музичний альянс" не є отримувачем відрахувань, які є предметом спору.

7.46. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду місті Києва від 03.07.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №640/7679/20, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління" - ГС "Український музичний альянс. Внаслідок того, що рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників було прийняте без додержання вимог статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

7.47. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що відхиляючи такі доводи суди попередніх інстанцій зазначили про те, що позивач є уповноваженою організацією, яка на час виникнення спірних правовідносин здійснювала збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

7.48. Зокрема, суд першої інстанції встановив, що 18.12.2018 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (код ЄДРПОУ 31815383), шляхом реорганізації в нову юридичну особу - ГС "Український музичний альянс" (код ЄДРПОУ 31815383). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ГС "Український музичний альянс" є правонаступником об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (утвореним шляхом реорганізації, а саме перетворення). За висновками судів попередніх інстанцій ГС "Український музичний альянс" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 №2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - об`єднанню підприємств "Український музичний альянс".

7.49. При цьому, Суд зазначає, що хоч доводи касаційної скарги в частині необхідності урахування у вирішенні даного спору висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.01.2021 у справі №904/951/20, від 23.02.2021 у справі №910/18772/19 та від 08.06.2021 у справі №910/16803/19 фактично зводяться до необхідності застосування судом положень частини шостої статті 12, частини другої статті 21 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", однак, на думку колегії суддів висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2021 у справі №910/16803/19 (щодо застосування положень статей 4, 5 ГПК України) мають бути враховані під час розгляду даної справи.

7.50. Так, дійсно Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", на порушення якого посилається скаржник, прийнято 15.05.2018, набрав чинності 22.07.2018. Відповідно до пункту 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" названого закону, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 01.07.2019.

7.51. Позов у цій справі подано позивачем у 2018 році. Спірні правовідносини між сторонами виникли ще раніше, а саме починаючи з лютого 2017 року та тривали по листопад 2017 року. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (22.07.2018) і застосування положень статті 42 Закону №3792 у редакції з 22.07.2018 у спірних правовідносинах дійсно буде суперечити частині першій статті 58 Конституції України.

7.52. Як вже зазначено вище, позивач (об`єднання підприємств "Український музичний альянс") на момент подання позову був уповноваженою організацією, яка здійснює збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

7.53. Водночас виходячи саме з суті винагороди, виплата якої визначена частиною другою статті 42 Закону №3792 та обов`язку імпортерів перераховувати на користь саме уповноваженої організації колективного управління, яка з огляду на положення частин п`ятої, сьомої вказаної статті фактично виконує функції з розподілу вказаних коштів між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм), Суд зазначає про те, що у вирішенні даного спору обов`язковим є встановлення обставин щодо "уповноваженої організації".

7.54. Поряд з тим, як вже було зазначено вище, 22.07.2018 набрав чинності Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким визначено правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні.

7.55. Тобто, з урахуванням розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" названого закону станом на час прийняття оскаржуваних судових рішень діють нові правила щодо діяльності організацій колективного управління.

7.56. Зокрема, під час розгляду справи як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції ТОВ "МТІ" наголошувало на тому, що Свідоцтво від 20.12.2007 №2/У, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - об`єднанню підприємств "Український музичний альянс" втратило чинність з 22.09.2019 відповідно до положень пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

7.57. Водночас рішенням Окружного адміністративного суду місті Києва від 03.07.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №640/7679/20, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління" - ГС "Український музичний альянс".

7.58. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України та Верховного Суду викладеною у постановах від 24.06.2015 у справі №3-231гс15 від 16.02.2015, від 08.10.2018 у справі №922/2621/17, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

7.59. Отже, з урахування обставин щодо скасування рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління" - ГС "Український музичний альянс", суди попередніх інстанцій хоч і дійшли законного висновку, що обов`язок ТОВ "МТІ" зі сплати відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань випливає безпосередньо із статті 42 Закону №3792 та полягає у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992. Водночас суди попередніх інстанцій обмежившись лише висновками про набуття відповідачем у порядку правонаступництва (шляхом перетворення) прав та обов`язків об`єднання підприємств "Український музичний альянс" не перевірили та не з`ясували обставини щодо чинності свідоцтва від 20.12.2007 №2/У, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, відповідно до положень пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

7.60. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

7.61. Так, зокрема, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (тут і надалі у редакції із змінами, внесеними згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 №703-IX) свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України [далі - Мінекономіки]) відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

7.62. Після втрати чинності свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій юридичні особи, які не були включені до Реєстру організацій колективного управління в порядку, визначеному цим Законом, зобов`язані вчинити дії, передбачені частиною четвертою статті 19 цього Закону (абзац другий пункту 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" у редакції із змінами, внесеними згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 №703-IX).

7.63. Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (у редакції із змінами, внесеними згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 №703-IX) через чотирнадцять місяців з дня набрання чинності цим Законом Установа оголошує конкурси на визначення акредитованих організацій колективного управління у сферах, передбачених абзацами четвертим і п`ятим частини п`ятої та абзацами четвертим і п`ятим частини шостої статті 12 цього Закону, та розпочинає прийом відповідних заяв від організацій колективного управління, про що розміщує оголошення на офіційному веб-сайті.

7.64. У свою чергу частинами першою, дев`ятою статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що акредитована організація колективного управління визначається на відкритому конкурсі, що організовується Установою та проводиться постійно діючою комісією з акредитації організацій колективного управління (далі - комісія з акредитації) у визначеному цим Законом порядку. Порядок формування, строк повноважень та правила і процедури комісії з акредитації визначаються в положенні про комісію з акредитації організацій колективного управління, що затверджується Установою. За результатами конкурсу Установа розміщує на своєму веб-сайті рішення про акредитацію організації колективного управління. Прийняте рішення може бути оскаржене до Установи іншими організаціями, що брали участь у конкурсі, протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення такого рішення. Скарги розглядаються протягом 15 днів з дня їх надходження. Прийняте рішення про акредитацію організації колективного управління затверджується наказом Установи.

7.65. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

7.66. Згідно із частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

7.67. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16).

7.68. Так, зокрема у справі №640/7679/20 судами встановлено, що:

- "Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 22.07.2018, отже чотирнадцятимісячний строк закінчується 22.09.2019, таким чином Міністерство мало розпочати процедуру акредитації з оголошення конкурсів 23.09.2019;

- 23.09.2019 на офіційному вебсайті Мінекономіки, відповідно до статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та наказу Мінекономіки від 04.01.2019 №8 "Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління" було опубліковано оголошення про початок відкритого конкурсу для визначення акредитованої організації колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління: відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників. У оголошенні зазначено, що заяви про акредитацію організації колективного управління приймаються з 27.09.2019. Дата закінчення прийому заяв про акредитацію організації колективного управління 28.10.2019;

- 21.12.2019 Комісією з акредитації організацій колективного управління, керуючись Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", Положенням про комісію з акредитації організацій колективного управління, затвердженим наказом Мінекономіки від 14.11.2019 №375, прийнято рішення, яким акредитовано організацію колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників, строком на три роки.

- 18.02.2020 Мінекономіки прийнято наказ №267 "Про акредитацію організації колективного управління", яким, відповідно до статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", наказів Міністерства від 21.11.2018 №1741 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління", від 14.11.2019 №375 "Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління", з урахуванням пункту 4.5 Протоколу №4 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019, вирішено: 1) акредитувати організацію колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників, строком на три роки; 2) Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності протягом трьох робочих днів унести відомості про акредитацію ГС "Український музичний альянс" до Реєстру організацій колективного управління".

7.69. Отже, з огляду на встановлені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №640/7679/20 обставини щодо: оголошення та проведення Міністерством відкритого конкурсу для визначення акредитованої організації колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління (відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників), у тому числі і прийняття рішення, яким акредитовано організацію колективного управління ГС "Український музичний альянс" та наказу від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління", висновок судів попередніх інстанцій про чинність свідоцтва від 20.12.2007 №2/У, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - об`єднанню підприємств "Український музичний альянс" є таким, що не відповідає положенням абзацу третього пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

7.70. Зокрема, відповідно на ведених вище положень Закону та з огляду обставин встановлені у справі №640/7679/20, Суд зазначає про те, що: чотирнадцятимісячний строк, визначений у абзаці третьому пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" закінчився -22.09.2019; на офіційному вебсайті Мінекономіки 23.09.2019 було опубліковано оголошення про початок відкритого конкурсу для визначення акредитованої організації колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління; датою закінчення прийому заяв про акредитацію організації колективного управління у зазначених сферах в оголошені було визначено - 28.10.2019, а отже свідоцтво від 20.12.2007 №2/У, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України втратило чинність.

7.71. З огляду на наведене вище та враховуючи також, що рішенням Окружного адміністративного суду місті Києва від 03.07.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №640/7679/20, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління ГС "Український музичний альянс" у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління" - ГС "Український музичний альянс", позивач станом на час прийняття оскаржуваних судових рішень не є акредитованою уповноваженою організацією колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління (відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників).

7.72. Суд також зазначає про необґрунтованість доводів позивача та висновків суду апеляційної інстанції в частині того, що питання правонаступництва та утворення ГС "Український музичний альянс" шляхом перетворення об`єднання підприємств "Український музичний альянс" встановлено у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №58/505, зокрема, з огляду те, що висновки Верховного Суду, викладені у цій постанові щодо правонаступництва позивача зроблені судами до прийняття рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №640/7679/20, яким визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління ГС "Український музичний альянс" та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №267 "Про акредитацію організації колективного управління" - ГС "Український музичний альянс".

7.73. Таким чином, у зв`язку з тим, що позовні вимоги у цій справі стосуються стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону №3792 і, які в силу положень частини п`ятої статті 42 цього Закону підлягають перерахуванню на користь уповноваженої організації колективного управління, то такі вимоги не підлягають розгляду по суті, оскільки з урахуванням наведеного вище, позивач фактично не має повноважень на звернення до суду за такими вимогами.

7.74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

7.75. Суд першої інстанції, що не було також враховано судом апеляційної інстанції, зазначене залишив поза увагою, належної оцінки обставинам щодо відсутності у ГС "Український музичний альянс" процесуальної дієздатності у спірних правовідносинах у цьому випадку не надав, а тому судові рішення у справі слід скасувати, а позов ГС "Український музичний альянс" - залишити без розгляду.

7.76. Суд у розгляді даного питання також звертається до висновків великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19, згідно з якою: "за своєю правовою природою залишення позову без розгляду є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею 227 ГПК України недоліків або дій цієї особи. При цьому особа може повторно звернутись до суду з такими ж вимогами".

7.77. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.78. З огляду на викладене вище, знайшли своє часткове підтвердження доводи касаційної скарги відповідача щодо неповноти з`ясування всіх істотних обставин, а тому - касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

7.79. Верховний Суд бере до уваги та вважає лише частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

7.80. Посилання позивача у додаткових поясненнях до відзиву на касаційну скаргу щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача спірних відрахувань на підставі, укладеного між сторонами договору про виплату відрахувань, Судом також відхиляються з огляду на те, що справу №910/7169/18 розглянуто судами попередніх інстанцій з урахуванням заяви про зміну предмету позову, тобто без посилання позивача на обов`язок відповідача сплатити спірну суму в силу положень договору про виплату відрахувань укладеного між сторонами у 2016 році.

7.81. Матеріали справи свідчать про те, що правовою підставою позову (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та заяви про уточнення позовних вимог) позивачем визначено положення частини другої статті 42 Закону №3792.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

8.2. Частиною першою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

8.3. Враховуючи викладене, межі розгляду справи судом касаційної інстанції передбачені статтею 300 ГПК України, а також зважаючи на те, що доводи, наведені у касаційній скарзі щодо відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з вимогами про стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону №3792 частково знайшли своє підтвердження, касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, судові рішення у справі необхідно скасувати, а позов залишити без розгляду.

9. Судові витрати

9.1. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

9.2. Щодо розподілу судових витрат за результатами здійснення касаційного провадження у цій справі Суд зазначає про таке.

9.3. Відповідно до положень частини другої статті 226 ГПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

9.4. Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" регламентовано порядок повернення судового збору.

9.5. Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Керуючись статтями 226, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/7169/18 скасувати.

3. Позов громадської спілки "Український музичний альянс" залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова