Постанова

від 22.11.2022 по справі 910/22036/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа№ 910/22036/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022

(повне рішення складено 19.09.2022)

у справі № 910/22036/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл"

до Запорізької обласної державної адміністрації

про визнання припиненим державного акту, визнання права оренди та визнання договору укладеним

за участю представників:

від позивача: Пеньков О.Ю.;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ультра Ойл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (надалі - Запорізька ОДА) про визнання припиненим державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № ЯЯ122907, виданого ВАТ "Азовські мастила і оливи", на користування земельною ділянкою, площею 0,2086 га, розташованою за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2-л, від 15.10.2009 (землекористування земельною ділянкою, площею 0,2086 га, розташованої за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, 2-л); про визнання за ТОВ "Ультра Ойл" права на користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 0,2086 га, розташованою за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, 2-л, кадастровий номер 2310400000:10:007:0018; про визнання договору оренди земельної ділянки, площею 0,2086 га, розташованої за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Ярослава Мудрого, 2-л, між Запорізькою ОДА та ТОВ "Ультра Ойл" укладеним в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані набуттям у власність нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка у попереднього власника перебувала в постійному користуванні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не визнає або оспорює право позивача на земельну ділянку під об`єктами нерухомості позивача, в той час як між сторонами існує спір щодо істотних умов договору оренди такої земельної ділянки. В свою чергу, доказів досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору оренди, в тому числі, щодо розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою та строку оренди, матеріали справи не містять, а позивачем суду не надано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Ультра Ойл" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; судові витрати покласти на відповідача.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції не застосував ч. 13 ст. 120 Земельного кодексу України та положення Податкового кодексу України щодо визначення плати за землю, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ультра Ойл" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/22036/21; справу призначено до розгляду на 22.11.2022.

14.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому Запорізька ОДА, наполягаючи на безпідставності на необґрунтованості апеляційної скарги, просить відмовити ТОВ "Ультра Ойл" у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/22036/21 залишити без змін.

В судове засідання 22.11.2022 представники відповідача не з`явились, про причини неявки не повідомили, хоч сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутні представників відповідача за наявними у справі доказами.

Позивач в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційного скарги підтримав та просив її задовольнити, наполягаючи на праві укласти договір оренди земельної ділянки у запропонованій редакції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 у справі № 908/3667/13 ПАТ "Азовські мастила і оливи", скорочена назва - ПАТ "АЗМОЛ" (код ЄДРПОУ 00152365) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У ході ліквідаційної процедури за результатами відкритого аукціону ТОВ "Ультра Ойл" було придбано цілісний майновий комплекс ПАТ "АЗМОЛ", до складу якого увійшли об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, що перебували на праві постійного користування у ПАТ "АЗМОЛ" на підставі актів на право постійного користування земельними ділянками, однією із яких була земельна ділянка, кадастровий номер 2310400000:10:007:0018, площею 0,2086 га (акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 122907 від 15.10.2009).

28.03.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи ПАТ "АЗМОЛ".

08.04.2021 позивач звернувся до Запорізької ОДА із заявою № 88-07 щодо укладення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2310400000:10:007:0018 у зв`язку з набуттям права власності на комплекс будівель і споруд, в якій позивач просив припинити право постійного користування попереднього власника, анулювати державний акт ЯЯ № 122907 від 15.10.2009, надати ТОВ "Ультра Ойл" в оренду земельну ділянку та укласти договір оренди в запропонованій редакції.

За результатами розгляду вказаного звернення відповідач листом № 03763/08-40 від 11.05.2021 запропонував розглянути питання щодо визначення річної суми платежу орендної плати у розмірі 12% нормативної грошової оцінки.

В подальшому позивач звертався до відповідача із листами № 122/07 від 11.05.2021, № 269/07 від 03.11.2021 та № 281/07 від 07.12.2021, в яких просив встановити орендну плату за користування спірною земельної ділянкою у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 13 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об`єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об`єкт.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об`єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 910/11673/20.

Також висновки щодо автоматичного припинення права постійного користування у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 921/99/18. Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.09.2021 у справі № 909/108/19.

Таким чином законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (постанова Верховного суду ВС від 04.10.2022 у справі № 924/159/14 (924/48/19).

Відтак, в цьому випадку перехід права на земельну ділянку до нового набувача з одночасним припиненням права постійного користування землею у ПАТ "АЗМОЛ" відбувся в момент переходу права власності на будівлі (споруди) в силу прямого припису закону незалежно від волі Запорізької ОДА та відповідно у нового власника будівель виникло право на оформлення користування земельною ділянкою.

Тобто, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, в даному випадку, право постійного користування позивачем частиною земельної ділянки, на якій розміщені відчужені об`єкти нерухомості та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, припинилося автоматично в силу закону.

Факт припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ "АЗМОЛ" за державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № ЯЯ122907 від 15.10.2009, як і наявність права ТОВ "Ультра Ойл" на оформлення користування зазначеною земельною ділянкою не оспорюється відповідачем, тож не потребує захисту в судовому порядку в обраний позивачем спосіб.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не визнає або оспорює право позивача на земельну ділянку під об`єктами нерухомості позивача, в той час як між сторонами існує спір щодо істотних умов договору оренди такої земельної ділянки.

При зверненні на адресу Запорізької ОДА та направленні проекту договору оренди, позивачем долучалась копія рішення вісімдесят третьої (позачергової) сесії Бердянської міської ради № 4 від 14.07.2020 про встановлення ставок плати за землю на 2021 рік, яке розміщено на сайті Бердянської міської ради, і становить для даного виду цільового призначення земельних ділянок (промисловості) 1,5% річних у відповідності до положень ст. 284 ПК України.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення відповідача, за яким би Запорізька ОДА як особа, уповноважена надавати в оренду земельні ділянки державної власності, передала би спірну земельну ділянку в оренду позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Колегія суддів зазначає про помилковість твердження позивача щодо визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2310400000:10:007:0018), яка перебуває в державній власності, згідно із рішенням вісімдесят третьої (позачергової) сесії Бердянської міської ради № 4 від 14.07.2020.

Сфера дії Податкового кодексу України обмежується відносинами, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Зокрема цей кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п. 10.2-1 ст. 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно. У п. 284.1 ст. 284 ПК України передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

У підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України дано визначення плати за землю, яке вживається у даному кодексі, як обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до підп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

При цьому Податковий кодекс України у п.п. 288.4 та 288.5 ст. 288 встановлює, що розмір та умови внесення власне орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Тобто, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але розмір платежу є регульованим відповідно до вищенаведених положень Податкового кодексу України - ставками, встановленими відповідними місцевими радами, на території яких розташовані дані земельні ділянки, і які в свою чергу є отримувачами орендної плати.

В той же час місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що в даному випадку вказане рішення Бердянської міської ради не може бути застосоване для врегулювання питання розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, оскільки така земельна ділянка перебуває у державній власності і отримувачем орендної плати за договором не є відповідна місцева рада.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

В розумінні ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Скаржником не спростовано висновку місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/22036/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/22036/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22036/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2022.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко