Постанова

від 28.11.2022 по справі 420/12860/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/12860/22Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД, Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання недійсними правочинів, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД, Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання недійсними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та Акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України № 548 від 20.09.2019, № 665 від 07.11.2019, № 664 від 07.11.2019, № 640 від 01.11.2019, № 637 від 01.11.2019, № 632 від 29.10.2019, № 622 від 28.10.2019, № 1/1510/595 від 15.10.2019, № 1/3009/570 від 30.09.2019, за результатами яких складені податкові накладні на суму 137323173,8 грн.; визнання недійсними правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та Акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України № № 38-3Б від 03.10.2019, № 42-3Б/2019 від 23.09.2019, № 124-3Б/2019 від 23.09.2019, № 501-3Б/2019 від 23.09.2019, № 310-3Б/2019 від 02.10.2019, № 300523Б/2019 від 25.09.2019.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та повідомлено про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме: шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду; визначення учасників справи та зазначення даних учасників справи, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі; надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; а також надання належним чином оформленої позовної заяви після усунення недоліків, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі, та надання доказів на підтвердження направлення на адресу учасників справи копій позовної заяви після усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 20.09.2022 року від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов з додатками.

В уточненому адміністративному позові представник позивача вказує, що відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області дотримано загальний строк позовної давності для звернення до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року - адміністративний позов Головного управління ДПС - повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДПС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить Ухвалу суду від 10 жовтня 2022 року скасувати, прийняти нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до п.п. 20.1.30. п 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи, серед іншого мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваннях правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами. Головне управління ДПС в Одеській області вважає, шо спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений ст. 257 ДК України, а саме: 3 роки.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду із вимогами про визнання недійсними правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та Акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України № 548 від 20.09.2019, № 665 від 07.11.2019, № 664 від 07.11.2019, № 640 від 01.11.2019, № 637 від 01.11.2019, № 632 від 29.10.2019, № 622 від 28.10.2019, № 1/1510/595 від 15.10.2019, № 1/3009/570 від 30.09.2019, за результатами яких складені податкові накладні на суму 137323173,8 грн. та правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та Акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України № 38-3Б від 03.10.2019, № 42-3Б/2019 від 23.09.2019, № 124-3Б/2019 від 23.09.2019, № 501-3Б/2019 від 23.09.2019, № 310-3Б/2019 від 02.10.2019, № 300523Б/2019 від 25.09.2019.

При цьому, в позовній заяві представник позивача вказує, що на супроводженні у ГУ ДПС в Одеській області перебувала справа № 420/3798/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА-ТРЕЙД до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП, зобов`язання зареєструвати податкові накладні на загальну суму 137323173,8 грн. З матеріалів справи встановлено укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та Акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України договорів № 548 від 20.09.2019, № 665 від 07.11.2019, № 664 від 07.11.2019, № 640 від 01.11.2019, № 637 від 01.11.2019, № 632 від 29.10.2019, № 622 від 28.10.2019, № 1/1510/595 від 15.10.2019, № 1/3009/570 від 30.09.2019, № 38-3Б від 03.10.2019, № 42-3Б/2019 від 23.09.2019, № 124-3Б/2019 від 23.09.2019, № 501-3Б/2019 від 23.09.2019, № 310-3Б/2019 від 02.10.2019, № 300523Б/2019 від 25.09.2019.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 30.07.2020 року по справі № 420/3798/20 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року.

Повертаючи позов позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД, Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання недійсними правочинів, подано з пропуском строку звернення до суду. При цьому, позивачем, суб`єктом владних повноважень, не надано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Таким чином, приписами чинного законодавства України надано право контролюючому органу, суб`єкту владних повноважень, звернутися до суду щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Відповідно до ст. 257 КАС України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 256 КАС України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач, Головне управління ДПС в Одеській області, звернулось до суду як суб`єкт владних повноважень, на виконання владних-управлінських функцій, а не щодо захисту свого цивільного права або інтересу.

При цьому, частиною 2 статті 1 ЦК України чітко визначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123).

Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність визначення судом дотримання строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, слід з`ясувати коли розпочався перебіг цього строку, чи дотримано позивачем строк звернення до суду, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, виключно якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи або суб`єкта владних повноважень, що звернулися з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.

При цьому, слід зауважити, що аналогічний висновок з цього питання викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

Таким чином, поновленню підлягають виключно порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Однак, разом із тим, варто підкреслити, що саме по собі поняття «поважних» причин пропуску процесуальних строків фактично є «оціночним», а його вирішення покладається виключно на розсуд судді або суду.

З матеріалів справи вбачається, що звернення до суду з даним позовом ГУ ДПС в Одеській області, суб`єкта владних повноважень, не пов`язане з результатом виконання визначених законодавством функцій чи повноважень, зокрема здійснення перевірки, направлення запитів тощо, а пов`язане з перебуванням на супроводженні у ГУ ДПС в Одеській області справи № 420/3798/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА-ТРЕЙД до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП, зобов`язання зареєструвати податкові накладні на загальну суму 137323173,8 грн.

З КП «ДСС» вбачається, що договори № 548 від 20.09.2019, № 665 від 07.11.2019, № 664 від 07.11.2019, № 640 від 01.11.2019, № 637 від 01.11.2019, № 632 від 29.10.2019, № 622 від 28.10.2019, № 1/1510/595 від 15.10.2019, № 1/3009/570 від 30.09.2019, № 38-3Б від 03.10.2019, № 42-3Б/2019 від 23.09.2019, № 124-3Б/2019 від 23.09.2019, № 501-3Б/2019 від 23.09.2019, № 310-3Б/2019 від 02.10.2019, № 300523Б/2019 від 25.09.2019, які ГУ ДПС в Одеській області просить суд визнати недійсними, надавались позивачем, ТОВ САЛАНА-ТРЕЙД, разом з позовною заявою по справі № 420/3798/20.

При цьому, ГУ ДПС в Одеській області було відповідачем по справі № 420/3798/20 та 08.07.2020 року надавало відзив на позовну заяву.

Також, посилання на вказані договори міститься безпосередньо в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року по справі № 420/3798/20, на яке ГУ ДПС в Одеській області подавалась апеляційна скарга.

Тобто, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що в період з 08.07.2020 року (дата подання відзиву на позовну заяву по справі № 420/3798/20), позивачу по даній справі, ГУ ДПС в Одеській області, було достеменно відомо про укладення договорів № 548 від 20.09.2019, № 665 від 07.11.2019, № 664 від 07.11.2019, № 640 від 01.11.2019, № 637 від 01.11.2019, № 632 від 29.10.2019, № 622 від 28.10.2019, № 1/1510/595 від 15.10.2019, № 1/3009/570 від 30.09.2019, № 38-3Б від 03.10.2019, № 42-3Б/2019 від 23.09.2019, № 124-3Б/2019 від 23.09.2019, № 501-3Б/2019 від 23.09.2019, № 310-3Б/2019 від 02.10.2019, № 300523Б/2019 від 25.09.2019.

Крім того, за результатами господарської діяльності згідно вказаних договорів ТОВ САЛАНА-ТРЕЙД в 2019 році подавались на реєстрацію податкові накладні та розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено.

При цьому, в рішенні від 30.07.2020 року по справі № 420/3798/20 судом встановлено, що на виконання вимог п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» направлено до ДФС України та Головного управління ДПС в Одеській області пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій.

Отже, під час зупинення реєстрації податкових накладених та отримання від ТОВ САЛАНА-ТРЕЙД пояснень на підтвердження реального характеру господарських операцій, ГУ ДПС в Одеській області повинно було бути відомо про наявність між товариством з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД та акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України договірних відносин.

Разом з тим, з тим позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області, суб`єктом владних повноважень, подано до суду лише 14.09.2022 року.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД, Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання недійсними правочинів подано з пропуском строку звернення до суду без доказів поважності причин його пропуску.

При цьому, суд доречно послався на постанову від 30 жовтня 2018 року по справі №П/811/1095/17, в якій Верховний Суд підтримав позицію судів попередній інстанцій щодо необхідності дотримання строку звернення до суду, визначеного КАС України, при зверненні до суду контролюючого органу із позовною заявою щодо визнання договорів недійсними.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

В питаннях, пов`язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що "… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень."

Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю САЛАНА ТРЕЙД, Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання недійсними правочинів, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.11.2022р.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.