Постанова

від 31.01.2023 по справі 420/12860/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 січня 2023 року

справа № 420/12860/22

адміністративне провадження № К/990/475/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Блажівської Н. Є., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року (суддя Левчук О. А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року (судді: Стас Л. В., Шеметенко Л. П., Турецька І. О.)

у справі №420/12860/22

за позовом Головного управління ДПС в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД», Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»,

про визнання недійсними правочинів,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» (далі - Товариство, перший відповідач у справі), Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Акціонерне товариство, другий відповідач у справі), про визнання недійсними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 548 від 20 вересня 2019 року, № 665 від 07 листопада 2019 року, № 664 від 07 листопада 2019 року, № 640 від 01 листопада 2019 року, № 637 від 01 листопада 2019 року, № 632 від 29 жовтня 2019 року, № 622 від 28 жовтня 2019 року, № 1/1510/595 від 15 жовтня 2019 року, № 1/3009/570 від 30 вересня 2019 року, за результатами яких складені податкові накладні на суму 137 323 173,8 грн; визнання недійсними правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № № 38-3Б від 03 жовтня 2019 року, № 42-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 124-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 501-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 310-3Б/2019 від 02 жовтня 2019 року, № 300523Б/2019 від 25 вересня 2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та повідомлено про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України, а саме: шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду; визначення учасників справи та зазначення даних учасників справи, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі; надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; а також надання належним чином оформленої позовної заяви після усунення недоліків, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі, та надання доказів на підтвердження направлення на адресу учасників справи копій позовної заяви після усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 20 вересня 2022 року від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов з додатками.

В уточненому адміністративному позові представник позивача вказує, що відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області дотримано загальний строк позовної давності для звернення до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, адміністративний позов повернуто позивачеві.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з положень пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані положеннями підпунктів 20.1.30., 20.1.46 пункту 20.1. статті 20, пункту 41.3. статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частини третьої статті 215, статей 228, 256, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 122 КАС України. На переконання скаржника спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є три роки.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року по справі № 1340/5767/18, у якій вказано про те, що КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

26 січня 2023 року позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, вказує на дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

14 вересня 2022 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з вимогами про визнання недійсними правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 548 від 20 вересня 2019 року, № 665 від 07 листопада 2019 року, № 664 від 07 листопада 2019 року, № 640 від 01 листопада 2019 року, № 637 від 01 листопада 2019 року, № 632 від 29 жовтня 2019 року, № 622 від 28 жовтня 2019 року, №1/1510/595 від 15 жовтня 2019 року, № 1/3009/570 від 30 вересня 2019 року, за результатами яких складені податкові накладні на суму 137 323 173,8 грн та правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 38-3Б від 03 жовтня 2019 року, № 42-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 124-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 501-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 310-3Б/2019 від 02 жовтня 2019 року, № 300523Б/2019 від 25 вересня 2019 року.

В позовній заяві представник позивача вказує, що на супроводженні у Головного управління ДПС в Одеській області перебувала справа № 420/3798/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП, зобов`язання зареєструвати податкові накладні на загальну суму 137 323 173,8 грн. З матеріалів справи встановлено укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» договорів № 548 від 20 вересня 2019 року, № 665 від 07 листопада 2019 року, № 664 від 07 листопада 2019 року, № 640 від 01 листопада 2019 року, № 637 від 01 листопада 2019 року, № 632 від 29 жовтня 2019 року, № 622 від 28 жовтня 2019 року, № 1/1510/595 від 15 жовтня 2019 року, № 1/3009/570 від 30 вересня 2019 року, № 38-3Б від 03 жовтня 2019 року, № 42-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 124-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 501-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 310-3Б/2019 від 02 жовтня 2019 року, № 300523Б/2019 від 25 вересня 2019 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 30 липня 2020 року по справі №420/3798/20 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Отже, нормами процесуального закону надано право контролюючому органу, суб`єкту владних повноважень, звернутися до суду з позовом про визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач, Головне управління ДПС в Одеській області, звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень, на виконання владних управлінських функцій, а не щодо захисту свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, для вирішення питання щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, слід з`ясувати коли розпочався перебіг цього строку, чи дотримано позивачем строк звернення до суду, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи або суб`єкта владних повноважень, що звернулися з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття «поважних» причин пропуску процесуальних строків фактично є «оціночним», а його вирішення покладається виключно на розсуд судді або суду.

Як установили суди попередніх інстанцій, звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з даним позовом не пов`язане з результатом виконання визначених законодавством функцій чи повноважень, зокрема, здійснення перевірки, направлення запитів тощо, а пов`язане з перебуванням на супроводженні у Головного управління ДПС в Одеській області справи № 420/3798/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП, зобов`язання зареєструвати податкові накладні на загальну суму 137323173,8 грн.

Суди зазначили, що з КП «ДСС» вбачається, що договори № 548 від 20 вересня 2019 року, № 665 від 07 листопада 2019 року, № 664 від 07 листопада 2019 року, № 640 від 01 листопада 2019 року, № 637 від 01 листопада 2019 року, № 632 від 29 жовтня 2019 року, № 622 від 28 жовтня 2019 року, № 1/1510/595 від 15 жовтня 2019 року, № 1/3009/570 від 30 вересня 2019 року, № 38-3Б від 03 жовтня 2019 року, № 42-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 124-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 501-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 310-3Б/2019 від 02 жовтня 2019 року, № 300523Б/2019 від 25 вересня 2019 року, які Головного управління ДПС в Одеській області просить суд визнати недійсними, надавались позивачем, ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД», разом з позовною заявою по справі № 420/3798/20.

При цьому, Головне управління ДПС в Одеській області було відповідачем по справі №420/3798/20 та 08 липня 2020 року надавало відзив на позовну заяву. Посилання на вказані договори міститься безпосередньо в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року по справі № 420/3798/20, на яке Головним управлінням ДПС в Одеській області подавалась апеляційна скарга.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що в період з 08 липня 2020 року (дата подання відзиву на позовну заяву по справі № 420/3798/20), Головному управлінню ДПС в Одеській області було достеменно відомо про укладення договорів № 548 від 20 вересня 2019 року, № 665 від 07 листопада 2019 року, № 664 від 07 листопада 2019 року, № 640 від 01 листопада 2019 року, № 637 від 01 листопада 2019 року, № 632 від 29 жовтня 2019 року, № 622 від 28 жовтня 2019 року, № 1/1510/595 від 15 жовтня 2019 року, № 1/3009/570 від 30 вересня 2019 року, № 38-3Б від 03 жовтня 2019 року, № 42-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 124-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 501-3Б/2019 від 23 вересня 2019 року, № 310-3Б/2019 від 02 жовтня 2019 року, № 300523Б/2019 від 25 вересня 2019 року.

Крім того, за результатами господарської діяльності згідно вказаних договорів ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» в 2019 році подавались на реєстрацію податкові накладні та розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено.

В рішенні від 30 липня 2020 року по справі № 420/3798/20 судом встановлено, що на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» направлено до ДФС України та Головного управління ДПС в Одеській області пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій.

Отже, на час зупинення реєстрації податкових накладених Головному управлінню ДПС в Одеській області було відомо про наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД» та Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Позовну заяву Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду 14 вересня 2022 року.

Вищезазначене дає підстави колегії суддів погодитись з висновком судів попередніх інстанцій, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА ТРЕЙД», Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання недійсними правочинів подано з пропуском строку звернення до суду без доказів поважності причин його пропуску.

Суди першої та апеляційної інстанції доречно послалися на постанову від 30 жовтня 2018 року по справі №П/811/1095/17, в якій Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій щодо необхідності дотримання строку звернення до суду, визначеного КАС України, при зверненні до суду контролюючого органу із позовною заявою щодо визнання договорів недійсними.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

В питаннях, пов`язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що "… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень."

Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не наведено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 242, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №420/12860/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Н. Є. Блажівська

В. В. Хохуляк