Ухвала

від 18.11.2022 по справі 461/5682/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5682/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1016/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2022 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Стільсько Стрийського району Львівської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 25 грудня 2022 року, включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн. У разі внесення застави покладено на підозрювану ОСОБА_7 строком на 60 діб наступні обов`язки: прибувати до слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду; повідомляти слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12022140000000461 від 13.09.2022, зокрема, з ОСОБА_11 ; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване.

На думку сторони захисту, стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри. У матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні будь-які докази того, що підозрювана ОСОБА_7 могла здійснити вплив на працівників охорони здоров`я, через відсутність таких взаємовідносин, а саме: вимагання як кваліфікуюча ознака повністю спростовується протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та протоколом про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.10.2022.

Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вважає, що небезпека переховування ОСОБА_7 від правоохоронних органів, суду, не може бути оцінена виключно на основі тяжкості кримінального правопорушення та можливого суворого покарання. Звертає увагу, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки, про що свідчить постійна волонтерська та благодійна діяльність, яка безпосередньо підтверджує активну, принципову та патріотичну позицію ОСОБА_7 .

Також апелянт вказує на відсутність підстав вважати, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, оскільки усі речі, в тому числі телефон, планшет та ноутбук були вилучені під час обшуку, а можливість ОСОБА_7 впливати на свідків та експертів ґрунтується виключно на припущеннях з боку сторони обвинувачення.

Звертає увагу, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризиками, зазначених у клопотанні. У матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу не зазначається взагалі про обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Вважає, що оскільки підозрювана позитивно характеризується, неодноразово нагороджувалася та отримувала подяки від командирів військових частин, здійснює підприємницьку діяльність, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, то більш м`які запобіжні заходи були б достатніми для запобігання ризиками, викладеним у клопотанні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відділом розслідування особливо тяжких зочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022140000000461 від 26.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2КК України.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_7 була затримана 25 жовтня 2022 року о 19 годині 15 хвилин в порядку ст. 208 КПК України.

26 жовтня 2022 року ОСОБА_7 повідомленопро підозрув одержанні неправомірної вигоди для себе за обіцянку впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2022 щодо підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198480 грн.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Своє рішення про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із корисливим мотивом та у разі визнання винною, останній загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання і це може стимулювати підозрювану до втечі; ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв`язків, оскільки вона офіційно не працює, не одружена, що не перешкоджає їй покинути Львівську область та межі України; ризик того, що підозрювана може знищити або сховати викрадене майно, а також докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що з моменту затримання ОСОБА_7 не мала доступу до матеріалів досудового розслідування та їй не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності підозрювана може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, в тому числі листування з іншими, на даний час невстановленими досудовим розслідуванням, співучасниками, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, зокрема, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрювана ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_11 , з метою зміни останнім показів або відмови від раніше наданих показів, а також на інших, невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, показання яких можуть мати важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

Отже, існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає та є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останній, та більш м`які запобіжні заходи, як на це вказує захисник, не забезпечать її належної процесуальної поведінки.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також бере до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Такий висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Твердження сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про неврахування судом даних про особу підозрюваної, на думку колегії суддів, є необґрунтовані, оскільки вказані факти були взяті до уваги слідчим суддею в сукупності з іншими доказами у справі та їм було надано належну оцінку.

Крім цього, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, с. 3 ст. 369-2 КК України,яка на даному етапі досудового розслідування підтверджується достатньою кількістю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Доводи захисника, що докази причетності ОСОБА_7 до вчиненого кримінального правопорушення слідчим суддею не перевірено, апеляційний суд до уваги не бере та наголошує на тому, що оцінка доказів з точки зору, в тому числі, допустимості, а сукупності доказів з точки зору вагомості, достатності та взаємозв`язку, буде надана судом, відповідно до вимог ст. ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, натомість, на теперішній час слідчий суддя під час розгляду клопотання лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для продовження строку запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення (тяжкість вчиненого кримінального правопорушення), дані про особу підозрюваної та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й підставно визначив розмір застави із врахуванням вимог п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На думку колегії суддів саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваної, при якому перспектива втрати застави буде для неї необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на день апеляційного перегляду ухвали, визначений ОСОБА_13 розмір застави вже внесено, тому в апеляційного суду відсутні підстави вважати розмір застави непомірним.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4