Рішення

від 15.11.2022 по справі 380/10322/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року

справа №380/10322/21

провадження № П/380/10470/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенчука Л.Ю.,

представник позивача Рісна Ю.Б.,

представник відповідача Гульчій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Моршинської міської ради про визнання протиправними та нечинним рішення, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Моршинської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 №645 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що спірне рішення прийнято із порушенням процедури та порядку прийнятття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення як регуляторного нормативно-правового акта, з порушенням процедури публікації самого рішення. Крім того, вказала, що висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин містить суттєві недоліки, що робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення. Просила позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Додатково, суд зобов`язав відповідача згідно з статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі щодо оскарження рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 №645 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина, яке має містити в тому числі його реквізити, дату, час і місце судового розгляду, у виданні, в якому спірне рішення було або мало бути офіційно оприлюднене. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 31.05.2018 на офіційному веб-сайті Моршинської міської ради в розділі Регуляторна політика було опубліковано Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту проекту рішення «Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель м. Моршина» та аналізу регуляторного впливу з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, які їх можуть продавати до 02.07.2018. В цьому ж розділі на офіційному веб-сайті Моршинської міської ради 01.06.2018 було оприлюднено із зазначенням дат Аналіз регуляторного впливу проекту регуляторного акта проекту рішення Моршинської міської ради "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина. Разом з тим, 05.06.2018 проект рішення Моршинської міської ради Про затвердження нормативної грошової оцінки м. Моршина було також доведено до відома жителів м. Моршина, шляхом оприлюднення на сайті міської ради в розділі Проекти рішень сесії 05.07.2018, та після його прийняття сесією ради також оприлюднено 12.07.2018 (відповідно до ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації) із зазначенням дат оприлюднення. Вся інформація, яка стосується нормативної грошової оцінки м. Моршина публікувалась на офіційному веб-сайті Моршинської міської ради, оскільки в м. Моршині відсутні та не розповсюджуються з 2018 року по даний час друковані засоби масової інформації. Відповідач зазначив, що жодних зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб з приводу нормативно-грошової оцінки та рішення про її затвердження до Моршинської міської ради з 31.05.2018 не надходило. Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем Моршинською міською радою була додержана встановлена Законами «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Про доступ до публічної інформації процедура, що мала передувати прийняттю регуляторного акту і доводи позовної заяви цьоговоленні позову відмовити.мативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також приПозивачка подала суду відповідь на відзив, в якому наводить спростування доводів відповідача, викладених у відзиві. Зазначила, що відповідачем в даному випадку підмінено поняття «проект регуляторного акту» та «регуляторний акт». У позовній заяві позивач вказував на імперативну норму ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», згідно якої передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Також, вказала, що висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин містить суттєві недоліки, що робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення.

Ухвалою суду від 14.12.2021 призначено в адміністративній справі № 380/10322/21 судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою.

08.02.2022 на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження.

Ухвалою суду від 15.02.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.02.2022 витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 22.02.2022 витребувано додаткові докази у справі.

24.05.2022 надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 07.06.2022 провадження у справі зупинено, матеріали адміністративної справи направлено для продовження судової експертизи з питань землеустрою призначеної ухвалою суду від 14.12.2021 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.08.2022 до суду надійшов висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 20.09.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.10.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представниця відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні такого відмовити.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.11.2005 року між Моршинською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 4625350100:01:006:0201).

Згідно умов даного договору орендодавець (відповідач) на підставі рішення сесії Моршинської міської ради Львівської області від 27 липня 2005 р. № 1137 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3188 га.

Договір укладено на 25 років до 14 листопада 2030 року (пункт 8 Договору оренди землі).

У зв`язку з смертю сторони даного договору ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_1 (надалі позивачка) є єдиним спадкоємцем, про що Приватним нотаріусом Косівського районного нотарільного округу Маркуц У.М. видано довідки від 02.06.2021 р. та 08.06.2021 р.

Згідно положень абзацу другого пункту 40 Договору оренди землі право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують земельну ділянку разом з Орендарем.

Позивачка володіє усіма правами та обов`язками сторони договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 4625350100:01:006:0201), які належали її померлому чоловікові ОСОБА_2 , тобто є землекористувачем земельної ділянки, кадастровий номер 4625350100:01:006:0201, для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться у м. Моршин, вул. Джерельна, загальною площею 0,3188 га.

Позивачка дізналася про те, що сума орендної плати, яка підлягала щомісячній сплаті у 2020 році, становила 18700,00 грн. Поряд з цим, згідно пункту 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2696,09 грн. на рік, щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Тобто станом на даний час розмір орендної плати збільшився у понад 80 разів, хоча жодні зміни до договору сторонами не вносились.

Як слідує з листа Моршинської міської ради від 18.01.2021 р. № 94, зростання розміру орендної плати зумовлене прийняттям рішення від 05 липня 2018 року № 645 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина».

Рішенням ХХХ сесії VII демократичного скликання Моршинської міської ради Львівської області від 05.07.2018 №645 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина» розглянувши Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Моршина, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю «Земельні інформаційні системи», керуючись ст.ст.12,186 Земельного кодексу України, враховуючи висновок постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин та житлово-комунального господарства, вирішено:

1.Затвердити нормативну грошову оцінку земель міста Моршина вцілому, в тому числі: 1.1. нормативні витрати на освоєння та облаштування території м.Моршина з розрахунку за 1 кв.м. 95,11 грн/кв.м.; 1.2. базова вартість 1 кв.м. земель м.Моршина з врахуванням регіональних факторів - 437,51 грн./кв.м.; 1.3. вартість 1 кв.м. земель в межах економіко-планувальних зон з врахуванням зональних коефіцієнтів (додаток 1).

2. Ввести в дію нормативну грошову оцінку земель м.Моршина з 01 січня 2019 року.

3. Оприлюднити рішення на офіційному веб-сайті Моршинської міської ради, в місцевих засобах масової інформації та довести до відома землевласників та землекористувачів м.Моршина.

4. Стрийській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області забезпечити внесення змін у податкові декларації власниками та користувачами земельних ділянок на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих Управлінням Держгеокадастру у Стрийському районі Львівської області.

5. Рішення Моршинської міської ради від 24.05.2012 року № 359 визнати таким, що втрачає чинність з 01.01.2019р.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійно діючу комісію з питань регулювання земельних відносин та житлово-комунального господарства.

Не погоджуючись з рішенням Моршинської міської ради Львівської області від 05.07.2018 № 645 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина», вважаючи його таким що прийнято з порушенням процедури, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до визначення наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-ІV (далі по тексту закон №858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 26 Закон №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 28 Закону № 858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22 серпня 2013 року №508 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» завтерджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), що додається.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 11 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Суд зазначає, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1, 5, 11, 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

У ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Також у ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: серед іншого нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Аналогічні норми визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Зокрема, згідно ст. 9 цього Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У ч. 5 ст. 12 Закону передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Разом з тим, всупереч викладеному, Моршинською міською радою не забезпечено оприлюденння рішення № 645 від 05.07.2018 р. у встановленому законом порядку.

Так, у листі від 18.01.2021 р. № 94 Моршинська міська рада підтверджує факт відсутності публікації рішення від 05.07.2018 року № 645 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина» у друкованому засобі масової інформації.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, а також відповідно до Закону № 1160-IV ці рішення є регуляторними актами, приймаються з урахуванням вимог цього ж закону .

Положення Закону № 1160-IV визначають правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Статтею 9 цього Закону встановлено порядок оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Проект регуляторного акта разом з відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону № 1160-IV, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту цього регуляторного акта.

Згідно зі статтею 12 Закону № 1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України від 23 вересня 1997 року № 539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 р. у справі № 461/8220/13 дійшла висновку, що недотримання процедури щодо оприлюднення оскаржуваного рішення на веб-сайті відповідача та у друкованому засобі інформації є порушенням вимог ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» і ст. 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та свідчить про незаконність прийнятого відповідачем рішення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішення №645 в друкованих засобах масової інформації не опубліковувалося, незважаючи на те, що в тексті самого рішення зазначено про обов`язковість його оприлюднення на офіційному веб-сайті Моршинської міської ради та місцевих засобах масової інформації, що є порушенням вимог статті 12 Закону №1160-IV.

Таким чином, оскаржене рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Вказана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 та від 06.03.2019 у справі №803/417/18.

Окрім того, відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції, чинній станом на 17.05.2018 р.) процедура проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку, що відноситься до заключної стадії, в яку входить узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи.

У відповідності до пп. 3.5.1. п. 3.5. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, (надалі Методика) на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.

Стаття 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлює, що висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Відповідно пп.3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою. При цьому, негативна оцінка об`єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів (Підпункт 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики).

Тобто на заключній стадії державної експертизи, орган, що її проводить, зобов`язаний прийняти одне з наведених в пп.3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики рішення.

Згідно Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 17.05.2018 р. № 1085-18 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин Львівської області визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.

Відповідно до положень підпункт 3.5.3 пункту 3.5 глави 3 Методики об`єкт експертизи, який повернуто на доопрацювання, оцінюється позитивно та погоджується після внесення змін і доповнень до нього в порядку, передбаченому цією Методикою, з урахуванням зауважень та пропозицій, зазначених у висновку державної експертизи.

Підпунктами 3.5.8-3.5.9 пункту 3.5 глави 3 Методики передбачено, що усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Як слідує з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 17.05.2018 р. № 1085-18, на ньому містить відбиток штампу "Держгеокадастр зауваження враховано" підпис невідомої особи та печатка «Для довідок».

Згідно п. 5.23 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Таким чином, відмітка про усунення недоліків, окрім підпису має містити, щонайменше назву посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), ініціалу(-ів) і прізвища.

Окрім зазначеного, відповідна відмітка виконавців експертизи має бути датована, щонайменше з тієї підстави, що сам висновок не містить дати його затвердження, а саме з дати затвердження висновки державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи (ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

Зазначені недоліки оформлення висновку державної експертизи землевпорядної документації від 17.05.2018 р. № 1085-18, а саме: відсутність дати затвердження, дати усунення недоліків, відсутністю реквізитів, а звідси й неможливість встановити особу та її повноваження стосовно посвідчення відповідним записом на висновку експертизи факту усунення її недоліків, з позиції суду, робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин містить суттєві недоліки, що робить неможливим його використання органом місцевого самоврядування при прийнятті оскарженого рішення.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалі від 13.05.2020 р. у справі № 540/597/19, а також у постанові від 16.10.2018 р. у справі № 522/7868/13.

Ба більше, відповідно до приписів частин першої-третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України 1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною сьомою статті 101 Кодексу адміністартвиного судочинства України обумовлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

02.08.2022 року до матеріалів справи долучено висновок експерта за результатами проведеної судової експертизи з питань землеустрою у адміністративній справі № 380/10322/21 від 21.07.2022 р. № 1408/22-41 (надалі висновок експерта).

Як вбачається з висновку експерта, останнім встановлено, що нормативна грошова оцінка земель міста Моршин, затверджена рішенням Моршинської міської ради від 05 липня 2018 року № 645 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина", виконана не у відповідності до вимог нормативно-правових актів, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин, затверджена рішенням Моршинської міської ради від 05.07.2018 № 645, не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Зокрема, висновком експерта встановлено відсутність усіх необхідних складових технічної документації (додатків, витягів, картограми тощо), неврахування при розробці документації усіх вихідних даних. Також експертом встановлено, що у технічному завданні на розробку Техдокументації вказана не достовірна інформація щодо деяких вихідних даних і у складі Техдокументації відсутні деякі вихідні дані, які зазначені у завданні на розробку Техдокументації і обов`язкова наявність яких у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту передбачена СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009.

Склад Техдокументації з посиланням на СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009 описаний експертом на сторінках 9-13 висновку.

Експертом визнані такі, що не відповідають вимогам СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009, наступні структурні елементи:

1. розділ «Вступ» не охарактеризовані головна мета та картографічна основа населеного пункту, не наведено аналіз розробленої містобудівної документації, вихідної інформації для визначення середньо (базової) вартості земель, використання геоінформаційних систем та електронних цифрових карт, та не вказано перелік виконавців.

2. розділ 3 «Визначення середньої (базової) вартості 1 м.кв. земель міста» відсутні обґрунтування визначення значень наведених розробником таблиці 1 «Витрати на освоєння та облаштування земель міста Моршин станом на 01.01.2018», що не відповідає п.п. 3.3.9. п.3.3. СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009. На дослідження експерту представлена копія Техдокументації, виготовлена органом Держкомзему, засвідчена у встановленому законом порядку. З боку відповідача не було представлено оригіналу Техдокументації, прошитого і скріпленого печаткою, який містив би всі необхідні додатки.

Також у таблиці 1 «Витрати на освоєння та облаштування земель міста Моршин станом на 01.01.2018» відсутні відомості про штучні водойми в межах міста Моршин.

3. у складі Техдокументації відсутні додатки, на які здійснюється покликання розробником перелік таких додатків перелічені на сторінках 15-16 висновку експерта.

4. відсутні дані про площу земель сільськогосподарського призначення.

5. відсутня містобудівна документація.

Зважаючи на вищевикладене, експерт зазначив, що Техдокументація розроблена не у відповідності до вимог п. 2 розд. І, п. 21 розд. III Методики № 213, п. 3 розд. І, п. 4 розд. II Порядку № 489 та п. 3.3. розд. 3 СОУ ДКЗР 00032632-012:2009, у зв`язку із чим нормативна грошова оцінка земель міста Моршин, затверджена рішенням Моршинської міської ради від 05.07.2018 № 645, визначена не у відповідності до вимог вказаних нормативних актів.

Таким чином, вказані висновки експертизи додатково підтверджують доводи позивача щодо невідповідності технічної документації вимогам нормативно-правових актів, що було встановлено ще на стадії проведення державної експертизи.

При цьому відповідач жодних аргументів щодо даного висновку експерта суду не навів та доводів даного висновку не спростував.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивачка не довела, які саме її права та інтереси були порушені прийняттям міською радою рішення, яким була затверджена нормативна грошова оцінка земель м. Моршина.

Як зазначалось судом, 14.11.2005 року між Моршинською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 4625350100:01:006:0201).

Згідно умов даного договору орендодавець (відповідач) на підставі рішення сесії Моршинської міської ради Львівської області від 27 липня 2005 р. № 1137 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3188 га. Договір укладено на 25 років до 14 листопада 2030 року (пункт 8 Договору оренди землі).

У зв`язку з смертю сторони даного договору ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, про що Приватним нотаріусом Косівського районного нотарільного округу Маркуц У.М. видано довідки від 02.06.2021 р. та 08.06.2021 р. також вказаним нотаріусом оформлено та видано позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_2 (копії додаються).

Згідно положень абзацу другого пункту 40 Договору оренди землі право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують земельну ділянку разом з Орендарем.

Зважаючи на викладене, позивачка володіє усіма правами та обов`язками сторони договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 4625350100:01:006:0201), які належали її померлому чоловікові ОСОБА_2 , тобто фактично є землекористувачем земельної ділянки, кадастровий номер 4625350100:01:006:0201, для будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3188 га.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Моршинської міської ради про визнання протиправними та нечинним рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 №645 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина.

Стягнути з Моршинської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. ( дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.11.2022.

Суддя Грень Н.М.