Постанова

від 28.11.2022 по справі 826/6029/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 826/6029/18

адміністративне провадження № К/9901/27877/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019 (головуючий суддя: Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 (головуючий суддя: Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі №826/6029/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Суми» до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Строй І Ефест» про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодом Суми» (далі - ТОВ «Автодом Суми» або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України або відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Строй І Ефест» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Строй І Ефест»), в якому просило:

визнати протиправним і скасувати наказ Мін`юсту України від 12.03.2018 №730/7 про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Автодом Суми» від 18.01.2018 №18 з доповненнями до неї;

зобов`язати відповідача скасувати рішення про державну реєстрацію від 23.05.2017 (номер запису про право власності 20576233), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35352285 від 24.05.2017 17:58:28, прийняте державним реєстратором Дахно Артемом Миколайовичем, Київська обласна філія комунального підприємства «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Київської обл. щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223187700:04:028:0111;

зобов`язати скасувати рішення від 13.07.2017, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського районну Київської області Трітиніченко Ю.В., індексний номер рішення: 36919684, де здійснено перехід права власності за ТОВ «Торгово-Лізингова компанія «Ефт-Лізинг», ідентифікаційний код: 30050773 щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111 (номер запису про право власності 22177489);

зобов`язати скасувати рішення від 24.10.2017, прийняте державним реєстратором Гружчанської сільської ради Макарівського району, Київської області Батриною О.Ф. індексний номер рішення 37756164, де вказане право власності припинено та внесено новий перехід права власності на ТОВ «Будівельна компанія «Строй і Ефест», ідентифікаційний код 41404831 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223187799:04:028:0111 (номер запису про право власності: 23004827).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, позов задоволено частково:

визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 12.03.2018 №730/7 «Про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Автодом Суми» від 18.01.2018 №18 з доповненнями до неї від 26.01.2018 №19».

зобов`язано Мін`юст України розглянути скаргу ТОВ «Автодом Суми» від 18.01.2018 №18 з доповненнями до неї від 26.01.2018 №19, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення, і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх встановлено, що позивач на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15.06.2017, набув право власності на земельну ділянку площею 2,5379 га, розташовану за адресою Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, кадастровий номер 3223187700:04:028:0078 та земельну ділянку, площею 3,1126 га, розташовану за адресою Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, кадастровий номер 3223187700:04:028:0079, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

23.05.2017 державним реєстратором Київської обласної філії КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Дахно А.М. здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 5,6505 га, з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111 (індексний номер рішення 35352285) за ТОВ «Будівельна компанія «Аркада», ідентифікаційний код 33831143.

Згідно із рішенням від 13.07.2017 державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського районну Київської області Трітиніченко Ю.В. здійснено перехід права власності на земельну ділянку площею 5,6505 га, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111 до ТОВ «Торгово-Лізингова компанія «Ефт-Лізинг», код ідентифікаційний номер 30050773.

Рішення від 24.10.2017 державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району, Київської області Батриною О.Ф. здійснено перехід права власності на земельну ділянку площею 5,6505 га, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111 (індексний номер рішення 37756164) до ТОВ «Будівельна компанія «Строй і Ефест», ідентифікаційний код 41404831.

Вважаючи зазначені рішення державних реєстраторів незаконними, представник ТОВ «Автодом Суми» звернувся до Мін`юсту України зі скаргою від 18.01.2018, в якій вимагав: провести перевірку правомірності прийнятого рішення державним реєстратором Дахно А.М.; скасувати рішення про державну реєстрацію від 23.05.2017 (номер запису про право власності 20576233), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35352285 від 24.05.2017, прийняте державним реєстратором Дахно А.М. (Київська обласна філія КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Київська обл.) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111; скасувати інші (похідні) рішення про державну реєстрацію: від 13.07.2017, прийняте державним реєстратором Трітиніченко Ю.В. індексний номер рішення: 36919684, де здійснено перехід права власності за ТОВ «Торгово-Лізингова компанія «Ефт-Лізинг» щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111 (номер запису про право власності 22177489); від 24.10.2017, прийняте державним реєстратором Батриною О.Ф. індексний номер рішення 37756164, де вказане право власності припинено та внесено новий перехід права власності на ТОВ «Будівельна компанія «Строй і Ефест» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223187799:04:028:0111 (номер запису про право власності: 23004827).

За результатами розгляду цієї скарги, відповідач на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2018 прийняв рішення у формі наказу від 12.03.2018 №730/7 «Про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Суми» від 18.01.2018 №18 з доповненнями до неї від 26.01.2018 №19».

Вказана відмова мотивована тим, що скарга оформлена без дотримання вимог пункту 1 частини восьмої статті 37 Закону України 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), а саме: скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

IV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що на підставі укладених 15.06.2017 договорів купівлі-продажу земельної ділянки, позивач став законним власником земельних ділянок площею 2,5379 га, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада (кадастровий номер 3223187700:04:028:0078) та площею 3,1126 га, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада (кадастровий номер 3223187700:04:028:0079). Проте з отриманої публічної кадастрової карти України інформації, позивач дізнався, що на вказаних земельних ділянках, розташована/зареєстрована інша земельна ділянка площею 5.6505 (кадастровий номер 3223187700:04:028:0111), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада (далі - спірна земельна ділянка). При з`ясуванні детальної інформації щодо спірної земельної ділянки, позивач дізнався що 23.05.2017 державним реєстратором Дахно А.М. було здійснено державну реєстрацію права власності цієї земельної ділянки за ТОВ «БК «АРКАДА». Водночас, за отриманою від ТОВ «БК «АРКАДА» інформацією, останній не ініціював питання реєстрації права власності спірної земельної ділянки та акт на право власності на земельну ділянку не отримував. Натомість 13.07.2017 державним реєстратором Трітиніченко Ю.В. було здійснено перехід права власності спірної земельної ділянки до ТОВ «Торгово-Лізингова компанія «Ефт-Лізинг». Після цього, 24.10.2017 державним реєстратором Батриною О.Ф. вчинено запис про припинення права власності ТОВ «Торгово-Лізингова компанія «Ефт-Лізинг» та внесений відомості про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ТОВ «Будівельна компанія «Строй і Ефест». У зв`язку з тим, що вказані дії, на переконання позивача, мають ознаки незаконних, пов`язані із втручанням в роботу Державного реєстру прав на нерухоме майно та направлені на багаторазовий перехід права власності з метою ускладнити процес оскарження такої реєстрації, ТОВ «Автодом Суми» звернулося із відповідною скаргою до Мінюсту, у якій виклало зазначені вище обставини незаконної реєстрації спірної земельної ділянки. Проте відповідач невмотивовано відмовив у задоволенні скарги ТОВ «Автодом Суми» та скасуванні незаконних дій з державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223187700:04:028:0111.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що згідно із відомостями, наявними в Державному земельному кадастрі, позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:04:028:0078 і 3223187700:04:028:0079. Водночас жодних доказів в підтвердження факту розташування спірної земельної ділянки на належних ТОВ «Автодом Суми» на праві власності земельних ділянках, скаржником не надано. За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що подана скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Позивач подав відповідь на відзив Мін`юсту, у якому наполягає на незаконності оскаржуваного наказу про відому у задоволенні скарги.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, насамперед виходив з того, що цей спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що обґрунтовуючи доводи скарги, позивач вказував на лист ГУ Держгеокадастру у Київській області №21-10-0.331-19094/2-17 від 18.12.2017, в якому зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Обухівського районну Київської області серії ЯЛ №333885 не реєструвався та не видавався. В доповнені до скарги від 26.01.2018 позивач зазначив про лист ТОВ «Будівельна компанія «Аркада» від 23.01.2018, в якому зазначений суб`єкт господарювання заперечує отримання ним державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223187700:04:028:0111, а також будь-яке звернення до державного реєстратора з питань реєстрації за ним права власності на спірну земельну ділянку.

Суди зазначили, що під час судового розгляду справи, позивачем надано до суду лист ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 №29-10-0.221-16781/2-18, у якому державний орган зазначає, що відповідно до даних програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:04:028:0078 та 3223187700:04:028:0079 мають перетин меж із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111. За інформацією Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 01.11.2018 №1442/402-18-0.221), державним кадастровим реєстратором Відділу в Обухівському районі сформовано повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення №ЗВ-3214858052018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111.

Проте відповідач не здійснив належної перевірки викладених у скарзі позивача обставин, зокрема щодо інформації про невидання акту на земельну ділянку, та письмових пояснень ТОВ «БК «Аркада» про неподання заяв щодо реєстрації відповідної земельної ділянки. Також відповідач не був позбавлений можливості скористатися Публічною кадастровою картою України для перевірки викладених у скарзі обставин. В той же час, наведені обставини могли суттєво вплинути на висновки Комісії.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність оскаржуваної відмови у задоволенні скарги. Одночасно з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про передчасність заявлених позовних вимог щодо скасування реєстраційних дій. Натомість, з посиланням на статтю 9 КАС України, зобов`язали відповідача повторно розглянути скаргу ТОВ «Автодом Суми» з доповненнями.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що спір розглянутий судами попередніх інстанцій із порушенням правил юрисдикції адміністративних судів. Стверджує, що суди попередніх інстанцій розглянули справу без врахування актуальної практики ВП ВС та ВС щодо встановлення юрисдикції спорів, направлених на захист майнових прав. Зважаючи на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін, стверджує, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Також відповідач не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість прийнятого рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Автодом Суми». Стверджує, що під час розгляду скарги позивача, Комісією встановлено, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію права власності стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111. Проте скаржником не надано жодних документів чи відомостей з Державного земельного кадастру, які б підтверджували факт розташування спірної земельної ділянки на належних ТОВ «Автодом Суми» на праві власності земельних ділянках.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Заперечує проти доводів відповідача щодо порушення судами попередніх інстанцій юрисдикційної підсудності розгляду цього спору. З посиланням на правову позицію, викладену у постановах Великої палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №910/8424/17 та Верховного Суду від 20.05.2019 №826/9046/16, зазначає, що справи щодо оскарження рішень Мін`юсту України, прийнятих за результатами розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами адмінсудочинства.

Згодом, на адресу Верховного Суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній повідомив про добровільне виконання відповідачем судових рішень у цій справі шляхом розгляду скарги ТОВ «Автодом Суми» з доповненнями, та прийняття наказу про скасування оскаржуваних реєстраційних дій. Відповідні зміни щодо реєстрації спірної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

VIІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання юрисдикційної підсудності цього спору, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Автодом Суми».

Натомість питання правомірності/неправомірності набуття третіми особами права власності на земельну ділянку, визнання права власності на неї в певному обсязі позивач перед судом не порушував, а відповідачем визначив - Мін`юст України, який здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації.

Отже, з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом №1952-IV.

Положеннями статті 7 Закону №1952-IV визначено, що Мін`юст України, зокрема: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Приписами статті 37 Закону №1952-IV врегульовано, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, зокрема, викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 3 цього Порядку, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Пунктом 5 Порядку №1128 визначено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Згідно із пунктом 8 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 12 Порядку №1128 визначено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідно до положень частини шостої статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове).

Згідно із пунктом 1 частини восьмою статті 37 Закону №1952-IV, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Проте судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу визначено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2018, в якому зазначено про ненадання скаржником документа або відомостей з Державного земельного кадастру, які б підтверджували факт розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111 на належних йому на праві власності земельних ділянках.

Отже, мотиви та підстави прийняття відповідачем оскарженого рішення не відповідають нормі права на підставі якої відповідач прийняв оскаржений наказ.

В контексті вимог частини 2 статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За висновками Комісії, надана позивачем довідка ГУ Держгеокадастру у Київській області від 18.12.2017 №21-10-0.331-19094/2-17, в якій зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111 перенесена ДП «Центр державного земельного кадастру» з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, передбаченому пунктом 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державний земельний кадастр» не містить інформації, яка б підтверджувала обґрунтування вимог скаржника.

В спростування висновків Комісії щодо неподання позивачем достатніх доказів розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111 на належних йому на праві власності земельних ділянках, суди попередніх інстанцій зазначили, що до скарги ТОВ «Автодом Суми» вих.№18 від 18.01.2018 було додано: копії інформаційних довідок щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 3223187700:04:028:0078 та 3223187700:04:028:0079; копії витягів з Державного земельного кадастру стосовно вказаних земельних ділянок; копію листа-відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області від 18.12.2017 №21-10-0.331-19094/2-17; копію інформаційної довідки щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3223187700:04:028:0111. Додатково також було надано лист ТОВ «БК «Аркада» вих.№1 від 23.01.2018.

Вивчивши зміст поданих на розгляд Комісії документів, суди попередніх інстанцій встановили таке:

- у листі ГУ Держгеокадастру у Київській області №21-10-0.331-19094/2-17 від 18.12.2017 зазначено, що за інформацією Відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області та наявних Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Обухівського району Київської області серії ЯЛ №333885 не реєструвався та не видавався; документація із землеустрою та документи, що посвідчують право власності/користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111 в архіві відділу відсутня;

- листом від 23.01.2018 вих.№1 ТОВ «БК «Аркада» підтвердило, що ним ніколи не отримувався державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ №333885, виданий 10.12.2010 Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області, а також те, що ТОВ «БК «Аркада» ніколи не зверталося до державного реєстратора Дахно А.М. (Київська обласна філія КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Київська обл.) або іншого державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187700:04:028:0111 та не вчиняло будь-які інші дії щодо державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Проте, як констатували суди попередніх інстанцій, наведені вище докази не були взяті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації до уваги під час підготовки висновку від 05.03.2018.

Також під час розгляду справи суди попередніх інстанцій проаналізували зміст листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 №29-10-0.221-16781/2-18, наданого на адвокатський запит представника позивача, з якого встановили, що відповідно до даних програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:04:028:0078 та 3223187700:04:028:0079 мають перетин меж із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111. За інформацією Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 01.11.2018 №1442/402-18-0.221), державним кадастровим реєстратором Відділу в Обухівському районі сформовано повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення №ЗВ-3214858052018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0111.

Наведені обставини суди встановили, у тому числі, на підставі інформації наявної у роздруківці з Публічної кадастрової карти України.

Водночас наведені обставини свідчать про необхідність перевірки відповідачем дотримання реєстратором вимог діючого законодавства без вирішення спірних питань щодо права на земельну ділянку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Проте відповідач не здійснив належної перевірки викладених у скарзі позивача обставин, зокрема щодо інформації про невидання акту на земельну ділянку та письмових пояснень ТОВ «БК «Аркада» про неподання заяв щодо реєстрації відповідної земельної ділянки. Також відповідач не був позбавлений можливості скористатися Публічною кадастровою картою України для перевірки викладених у скарзі обставин. В той же час, наведені обставини могли суттєво вплинути на висновки Комісії.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередні інстанцій, що оскаржуваний наказ не можна вважати обґрунтованим, тобто таким, що прийнятий із врахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

В контексті зазнаних вище обставин, колегія суддів також враховує позитивне вирішення Мін`юстом України скарги позивача, з урахуванням доповнень, на виконання рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Обраний у даному випадку судами попередніх інстанцій спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ТОВ «Автодом Суми» від 18.01.2018 №18 з доповненнями до неї від 26.01.2018 №19, з урахуванням висновків суду відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги відповідача.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №826/6029/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа