Постанова

від 24.11.2022 по справі 569/7030/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/7030/18

Провадження № 22-з/4815/54/22

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Шимківа С.С.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач приватне підприємство "Олекс",

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні відповідачів - Рівненська міська рада Рівненської області,

розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом приватного підприємства "Олекс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада Рівненської області про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, стягнення понесених витрат за надану професійну правничу допомогу,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського апеляційного суду перебувала вищезазначена цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 червня 2022 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від08червня 2022року без змін.

Заявою від 27 жовтня 2022 року, представник позивача повідомив апеляційний суд, що ним, протягом 5-ти днів буде подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

31 жовтня 2022 року представник позивача адвокат Дяденчук А.І. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання судових витрат.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Перевіривши доводи заяви представника позивача, апеляційний суд вважає за можливе розглянути її без виклику сторін та інших учасників справи в судове засідання.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою вказаної статтіЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник позивача зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу складають 50 000 грн..

Надані стороною позивача докази про понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи апеляційним судом є достатніми, допустимими і достовірними.

Разом з цим, виходячи з встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що обґрунтованим до стягнення буде розмір витрат на правову допомогу, який складає 10000 грн., що буде співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Керуючись ст.ст. 137,141,270 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "Олекс" 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу понесених під час апеляційного провадження справи.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.