Постанова

від 30.11.2022 по справі 161/14857/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14857/22

Провадження № 3/161/4679/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., при секретарісудового засіданняЧигринюк В.П.,за участіпрокурора Артиш Н.В.,захисника Книша С.В.,особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської обл., громадянина України, із вищою освітою, одруженого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не судимого, працюючого на посаді виконуючого обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, порушив обмеження, встановлене п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», а саме: з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії Закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб» № 1893-ІХ від 17.11.2021 року, ОСОБА_1 в період з 09.12.2021 року по 09.06.2022 року обіймав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Волсинт», тобто входив до складу виконавчих органів підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що він був засновником ТзОВ «Волсинт» та займав посаду директора Товариства до 2012 року. В 2012 році він був звільнений з посади директора, а тому вважав, що жодним чином не пов`язаний із вказаним Товариством. Однак, після звернення до нотаріуса йому стало відомо, що він дійсно зареєстрований директором ТзОВ «Волсинт» та будь-які реєстраційні дії з приводу його звільнення не проводилися. Прибуток, пов`язаний із діяльністю Товариства, він отримував лише до червня 2012 року, останні 5 років ТзОВ «Волсинт» взагалі не здійснює господарську діяльність, проте за ним залишалася частка у Товаристві, яку він третім особам не передавав. У свою чергу, ним було написано заяву на звільнення, проте реалізація цієї заяви не відбулася у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, Державні реєстри не працювали, що унеможливлювало внесення відповідних реєстраційних дій з приводу його звільнення з посади директора Товариства. Крім того, у його трудовій книжці не відображено його працевлаштування у ТзОВ «Волсинт», причина цього йому невідома.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Книш С.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно його підзахисного за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зокрема наголосив, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять жодних даних про наявність у нього прямого умислу на вчинення вказаного правопорушення.

Прокурор Артиш Н.В. вважає, що зібрані у справі докази беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, просила визнати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абз. 1 ч. 2 цієї статті.

Із аналізу вищевказаних норм чинного законодавства слідує, що відповідальність за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП настає за сукупності двох умов:

1) особа входить до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації;

2) організація, до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради до складу якої входить особа згідно з установчими документами, створена з метою отримання прибутку.

Відповідальність за входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, настає незалежно від того, чи було отримано дохід таким підприємством або організацією, а також незалежно від того, чи отримала дохід особа від такої діяльності.

09.12.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб» № 1893-ІХ від 17.11.2021 року, відповідно до якого, зокрема, посадових та службових осіб Фонду соціального страхування України визначено суб`єктами, на яких поширюється дія Закону (п. 1 ч. 1 цього Закону).

Судом встановлено, що наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України № 02-120-к від 16.12.2019 року, ОСОБА_1 призначено з 17.12.2019 року, за строковим договором, на посаду виконуючого обов`язки начальника Управління на період до дати призначення керівника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області.

Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 , в силу приписів пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (далі Закон), як в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, є суб`єктом, на якого поширюється дія даного Закону, зокрема, вимоги ст. 25 Закону, якою встановлені обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а також належить до переліку службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, визначених у примітці до ст. 56 Закону.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 у період з 29.12.2015 року по 09.06.2022 року був зареєстрований керівником (директором) TзOB «Волсинт».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», установчим документом товариства є статут.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4 ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Як вбачається зі Статуту ТзОВ «Волсинт», затвердженого зборами засновників 12.09.2000 року (далі Статут), товариство створене з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах та послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку (п. 1.1. розділу 1 Статуту).

Відповідно до п. 5.2. Статуту, - обрання (призначення) та зміщення директора товариства є виключною компетенцією зборів учасників.

У п. 5.5. розділу 5 Статуту визначено, що виконавчим органом ТзОВ «Волсинт» є директор.

Також у п. 6.7. розділу 6 Статуту передбачено порядок використання доходу (прибутку товариства), що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет, що також свідчить про те, що вказане товариство має на меті одержання прибутку.

Таким чином, ТзОВ «Волсинт» є підприємством, що має на меті отримання прибутку, а ОСОБА_1 з 29.12.2015 року по 09.06.2022 року значився його керівником та єдиним засновником, тобто був виконавчим органом даного Товариства.

Згідно з положенням ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація зміни керівника товариства здійснюється за наявності рішення власника (якщо засновником юридичної особи є одна особа) або рішення (протоколу) загальних зборів засновників (учасників) про звільнення керівника та визначення нового.

З огляду на викладене, вирішення питання призначення/припинення входження ОСОБА_1 до одноособового виконавчого органу (виконавчий директор або директор) відносилось до виключної компетенції власника, тобто до компетенції самого ОСОБА_1 , оскільки відповідно до даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань станом на 09.12.2021 року (дату набрання чинності Закону України № 1893-ІХ від 17.11.2021 року) він був єдиним власником ТОВ «Волсинт».

Згідно з ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У строк, визначений абзацом першим цієї частини, особі, призначеній (обраній) на посаду, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, брати участь у діяльності та прийнятті рішень відповідними органами з дня призначення (обрання) на посаду та отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності або перебуванням у таких органах.

Інформація щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «Волсинт» у реєстраційній справі даного Товариства відсутня, що вбчається з листа Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради № 6-11/716/2022 від 13.09.2022 року.

Водночас, у відповідь на запит НАЗК, адресований ОСОБА_1 , щодо надання пояснень стосовно дотримання ним обмежень, передбачених ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 20.09.2022 року № 01-21/1268, зокрема, надано акт приймання-передачі від 23.02.2022 року частки у статутному капіталі ТзОВ «Волсинт» (код ЄДРПОУ 31120956) (до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 23.02.2022 року), відповідно до якого ОСОБА_1 передав у власність належну йому частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 % на користь ОСОБА_2 .

Крім того, до вищевказаного листа долучено копію рішення одноособового учасника ТзОВ «Волсинт» ОСОБА_2 від 09.06.2022 року № 09/06/22, згідно з яким ОСОБА_1 вирішено звільнити з посади директора Товариства з 09.06.2022 року за власним бажанням.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 як єдиний засновник ТОВ «Волсинт», після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб» № 1893-ІХ від 17.11.2021 року, був наділений повноваженням щодо прийняття рішення про звільнення його з посади директора товариства, а після відчуження корпоративних прав, як директор ТзОВ «Волсинт», мав право ініціювати збори учасників Товариства для розгляду питання про його звільнення, однак таких заходів не вжив.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи посаду виконуючого обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, будучи суб`єктом на якого поширюються вимоги ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», у період з 09.12.2021 (з моменту набрання чинності Закону України № 1893-ІХ від 17.11.2021 року) по 09.06.2022 року входив до складу виконавчого органу підприємства, що має на меті одержання прибутку, а саме: обіймав посаду директора ТзОВ «Волсинт», чим порушив обмеження, встановлене п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції».

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

З приводу відхилення доводів ОСОБА_1 та його захисника суд зазначає таке.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник посилалися на неможливість своєчасного внесення змін до Єдиного державного реєстру з приводу звільнення останнього з посади директора ТзОВ «Волсинт», а також передачі у власність належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства, що було пов`язаним із введенням на території України воєнного стану та відповідно, унеможливлювало внесення до Державних реєстрів реєстраційних дій.

Однак, на території України воєнний стан було введено 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», натомість ОСОБА_1 зобов`язаний був здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення його повноважень у складі правління ТзОВ «Волсинт» не пізніше 15 робочих днів з моменту набрання чинності Закону України № 1893-ІХ від 17.11.2021 року, тобто починаючи з 09.12.2021 року.

Жодних доказів об`єктивної неможливості вчинити дії, спрямовані на припинення повноважень ОСОБА_1 у складі правління ТзОВ «Волсинт»в період з 09.12.2021 року по 23.02.2022 року ОСОБА_1 та його захисником суду надано не було.

Крім того, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП є правопорушенням з формальний складом, а тому не залежить від факту отримання особою прибутку чи завдання шкоди, а також вважається закінченим (вчиненим) з моменту знаходження (входження) особи в складі органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, при існуючій забороні щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Відтак, невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який має ціллю уникнути відповідальності за вчинене.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд бере до уваги особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його ставлення до скоєного та вважає, що воно має бути визначене у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначена міра адміністртивного стягнення є мінімальною, визначено санкцією ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Суд вважає, що таке адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, яка полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, при вирішенні питання про адміністративне стягнення в частині конфіскації отриманого доходу від діяльності пов`язаної із входженням до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, суд виходить з того, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАПє правопорушенням з формальний складом, і тому не залежить від факту отримання особою прибутку чи завдання шкоди, вважається закінченим з моменту знаходження (входження) особи в складі органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, з того часу від коли в нього виник обов`язок для передачі належних йому прав власності на це товариства і до завершення цього строку, який визначений законодавством.

При цьому, неотримання особою доходу є підставою для незастосування конфіскації отриманого доходу.

У зв`язку із відсутністю на час розгляду справи інформації про отримання прибутку товариства, а твердження ОСОБА_1 , що він не отримав ніякого прибутку не спростовано під час розгляду справи, конфіскація прибутку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судом не застосовується.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів, а тому таке правопорушення не може бути визнане малозначним.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 172-4, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська