Постанова

від 18.01.2023 по справі 161/14857/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14857/22 Провадження №33/802/17/23 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М. Категорія:ч. 2 ст. 172-4 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Книша С.В. та прокурора Артиш Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2022 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він обіймаючи посаду виконуючого обов`язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, порушив обмеження, встановлене п.2 ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції», а саме: з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії Закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб» № 1893-ІХ від 17.11.2021, ОСОБА_1 в період з 09.12.2021 по 09.06.2022 обіймав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Волсинт», тобто входив до складу виконавчих органів підприємства, що має на меті одержання прибутку.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що ТОВ «Волсинт» не веде жодної господарської діяльності та не отримує жодних прибутків. Крім того, він як керівник протягом останніх 5 років не вчиняв жодних юридично значимих дій у товаристві. Зазначає, що дії належать до корупційних правопорушень лише за умови, що вони вчинені з метою незаконного одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Також вказує на те, що 23 лютого 2022 року, після отримання інформації від НАЗК, ним було повністю відчужено частку у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_3 . Крім того, за даними Пенсійного кабінету ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Волсинт» 20.06.2012. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурор вважає постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення. Зазначає, що суддя обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КупАП. Просить постанову судді залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу і просила постанову залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписівст.245КУпАП,завданням провадженняв справахпро адміністративнеправопорушення є:всебічне,повне іоб`єктивнез`ясуванняобставин кожноїсправи,вирішення їїв точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.

Так, згідно примітки до ст.172-4 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, 09 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб» № 1893-ІХ від 17.11.2021 року, відповідно до якого, зокрема, посадових та службових осіб Фонду соціального страхування України визначено суб`єктами, на яких поширюється дія Закону (п. 1 ч. 1 цього Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, а також апеляційним судом, наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України № 02-120-к від 16.12.2019, ОСОБА_1 з 17.12.2019 призначено за строковим договором на посаду виконуючого обов`язки начальника Управління на період до дати призначення керівника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (Т.1 а.с.13).

Таким чином, відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», з 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно з витягу Єдиного державного реєстру, ОСОБА_1 у період часу з 29.12.2015 по 09.06.2022 був зареєстрований керівником (директором) TзOB «Волсинт» (Т.1 а.с.169-170).

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що він 23 лютого 2022 року ним було повністю відчужено частку у статутному капіталі ТОВ «Волсинт» на користь ОСОБА_4 , а також цього ж дня написав заяву на звільнення з посади директора ТОВ «Волсинт», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, є безпідставним.

Також є необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що за даними Пенсійного кабінету він 20.06.2012 звільнений з ТОВ «Волсинт», оскільки вказана обставина суперечить його ж поясненням, а також спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції», особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

З аналізу вказаних положень можна зробити висновок, що особа призначена на посаду начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, не пізніше 15 робочих днів, здійснити дії, які не лише спрямовані, а і результатом яких є припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Проте, в порушення зазначених вимог Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не вчинив дій спрямованих на припинення його повноважень у складі правління ТзОВ «Волсинт» в порядку, встановленому законом.

В ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що жодних доказів об`єктивної неможливості вчинити дії, спрямовані на припинення повноважень ОСОБА_1 у складі правління ТзОВ «Волсинт» в період з 09.12.2021 по 23.02.2022 ОСОБА_1 та його захисником суду надано не було.

При цьому Закон не передбачає звільнення від відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП у разі вчинення дій, зазначених в ч.2 ст.25 Закону поза межами 15-денного строку, як і не визначає можливості продовження такого строку чи пропуску такого строку з поважних причин.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, незважаючи на те, що останній не отримував дохід, оскільки наявність чи відсутність доходів від здійснення діяльності, не передбачає звільнення від відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП, та не впливають на кваліфікацію правопорушення. Крім того судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 не отримував дохід, як директор товариства з обмеженою відповідальністю «Волсинт».

Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-4 КУпАП суду необхідно встановити факт порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, в даному випадку сумісництва, та не вчинення відповідних дій, наслідком яких стало б усунення таких порушень у 15-ти денний строк, встановлений законом, що і було встановлено, судом першої інстанції.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2022 року щодо нього без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов