Рішення

від 10.12.2021 по справі 308/13884/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13884/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Яроцька сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Яроцька сільська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2005 року ОСОБА_1 являється власницею будинку АДРЕСА_1 порядком спадкування за її чоловіком ОСОБА_3 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до рішення 33 сесії 6 скликання Яроцької сільської ради від 16.10.2015 року « Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в «натурі на місцевості» гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд , що знаходиться в АДРЕСА_1

Вказує, що у зв`язку з сімейними обставинами (смертю чоловіка та довготривалими хворобами сина) позивачка не мала часу та можливості належним чином оформити, приватизувати, отримати державний акт на землю.

Пояснює, що скориставшись безпорадним станом позивачки її сусід - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно приватизував частину її земельної ділянки, межа якої дійшла під саму будівлю її будинку. Приватизація проводилася без її відома, з нею як із суміжним користувачем не були узгоджені межі даної земельної ділянки. З даним питанням ОСОБА_1 звернулася до голови сільської ради с. Ярок , на що отримала відповідь , що дані (спірні 3 сотини) не були ні в кого у власності. Однак , впродовж 1990 р. по 2009 рік позивачка отримувала квитанції на оплату 0,17 га та сумлінно оплачувала їх.

Зазначає, що відповідно до архівної копії 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради було винесено рішення від 13.05.1997 року відповідно до якого ОСОБА_4 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку у с. Ярок у розмірі 0,60 та . Після винесення даного рішення Яроцькою сільською 17.02.1998 року радою було виготовлено Державний Акт , відповідно до якого гр. ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку у с. Ярок у розмірі 0,60 га .

Вказує, що у 2014 році комісією з питань земельних відносин Яроцької сільської ради спільно з гр. ОСОБА_1 та суміжними землекористувачами визначено орієнтовну площу та відновлено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , про що повідомлено гр. ОСОБА_1 листом Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30. Та повідомлено, що в протоколі засідання земельної комісії Яроцької сільської ради від 16.12.2015 року вказано, що комісією сільської ради з питань земельних відносин спільно із землевпорядником сільської ради визначено площу земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та відновлено (встановлено) межі земельної ділянки і закріплено її межовими знаками, які передані на зберігання гр. ОСОБА_1 та іншим суміжним землекористувачам.

Зазначає, що жодного повідомлення, тим більше листа Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30 ОСОБА_1 не отримувала, ніхто з нею не узгоджував орієнтовну площу та відновлював межі її земельної ділянки, а ОСОБА_4 самовільно заволодів частиною її земельної ділянки площею 0,03 га, яка знаходиться в с. Ярок Ужгородського району.

15 квітня 2016 року відбувся комісійний виїзд на вказану земельну ділянку в присутності гр. ОСОБА_1 де було вирішено встановити межу прибережної захисної смуги відступивши від будівлі 5 м, що в свою чергу привело до зменшення площі прибережної захисної смуги до площі - 0,0264 га.

Однак ОСОБА_1 категорично не згідна з цим , оскільки її не влаштовує те , що гр. ОСОБА_4 самовільно привласнив собі частину її земельної ділянки площею 0,03 га , та поставив паркан під самісіньку будівлю її будинку , а її земельну ділянку можливо продовжити шляхом приєднання прибережної смуги струмка.

Посилається на те, що ОСОБА_4 порушивши межі належної йому земельної ділянки, самовільно захопив частину землю суміжного користувача гр. ОСОБА_1 , перемістивши на 0,03 та свою огорожу в сторону будівлі гр. ОСОБА_1 .

На усні претензії сусід, внук ОСОБА_4 - ОСОБА_2 який являється його спадкоємцем та фактично проживає АДРЕСА_1 , не реагує та відмовляється від добровільного усунення перешкод в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою.

На підставі наведеного просить суд зобов`язати ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою 0,03 га, що належить гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилася, однак, її представник адвокат Ковальчук О.В. подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі. Проти винесення заочного рішення суду не заперечують.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки суду не відомі.

Представник тертої особи Яроцької сільської ради, в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак від старости села ОСОБА_6 надійшла до суду заява, про розгляд справи без її участі. Вирішення справи по суті залишила на розсуд суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9878794 від 18.02.2006.

Згідно з виписки з рішення Яроцької сільської ради від 16.10.2015 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в «натурі на місцевості» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Яроцької сільської ради.

Судом також встановлено, що на підставі рішення 6 скликання 22 сесії Яроцької сільської ради народних депутатів від 13.05.1997 гр. ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,6 га. для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що стверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серія ЗК 012-13292,

13.06.2018 позивачка зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо самовільного зайняття частини її земельної ділянки площею 0,03 га, яка знаходиться в с. Ярок Ужгородського району з суміжним користувачем ОСОБА_4 .

З листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № К-18/0-493/6-18 від 25.07.2018 року слідує, що в 2014 році комісією з питань земельних відносин Яроцької сільської ради спільно з гр. ОСОБА_1 та суміжними землекористувачами визначено орієнтовну площу та відновлено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , про що повідомлено гр. ОСОБА_1 листом Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30 .

Повідомлено, що в протоколі засідання земельної комісії Яроцької сільської ради від 16.12.2015 року вказано, що комісією сільської ради з питань земельних відносин спільно із землевпорядником сільської ради визначено площу земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та відновлено (встановлено) межі земельної ділянки і закріплено її межовими знаками, які передані на зберігання гр. ОСОБА_1 та суміжним землекористувачам. Також рекомендовано, для встановлення факту самовільного зайняття частини ОСОБА_1 земельною ділянки площею, 0,03 га гр. ОСОБА_4 звернутись до землевпорядної організації для оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки натурі (на місцевості).

Однак, як пояснює представник позивачки, що жодного повідомлення, тим більше листа Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30 ОСОБА_1 не отримувала, ніхто з нею не узгоджував орієнтовну площу та відновлював межі її земельної ділянки, а ОСОБА_4 самовільно заволодів частиною її земельної ділянки площею 0,03 га, яка знаходиться в с. Ярок Ужгородського району.

Згідно листа Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №428 від 18.05.2016 року слідує, що між підприємством та ОСОБА_1 , 23.11.2015 року було укладено угоду № 648 на виконання робіт щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,17 га та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд , розташованої в АДРЕСА_1 . Першим етапом виконання вказаних робіт являється проведення топографо-геодезичного знімання земельної ділянки. Останнє було проведено в грудні 2015 року . Після аналізу виконаного топографо-геодезичного знімання працівниками підприємства було виготовлено картографічний матеріал, згідно якого площа земельної ділянки гр. ОСОБА_1 становить 0,1515 га, в тому числі у межах прибережної захисної смуги струмка 0,0589 га (при ширині смуги 25 м). Виготовлений картаграфічний матеріал було видано гр. ОСОБА_1 .

У зв`язку із розміщенням частини земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_1 , у прибережній захисній смузі струмка, нашим підприємством було вирішено провести комісійний виїзд на місцевість із залученням відповідних членів комісії: представника Яроцької сільської ради, представника управління Держгеокадастру в Ужгородському районі, начальника відділу містобудування та архітектури Ужгородської РДА, представника Ужгородського міжрайонного управління водного господарства, начальника відділу раціонального природокористування розвитку та ПЗФ.

15 квітня 2016 року відбувся комісійний виїзд на вказану земельну ділянку в присутності гр, ОСОБА_1 ,, де було вирішено встановити межу прибережної захисної смуги відступивши від будівлі 5 м., що в свою чергу привело до зменшення площі прибережної захисної смуги доплощі 0,0264 га.

На підставі складеного акту комісійного обстеження земельної ділянки підприємством може бути виготовлений проект землеустрою щодо встановлення межі прибережної захисної смуги струмка, за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, користувач земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не згідна з висновком комісії та повідомила про це усно наше підприємство.

У зв`язку із вказаним вище роботи згідно укладеного договору № 678 від 23.11.2015 року призупинені до моменту вирішення усіх спірних питань.

Судом також встановлено, що на даний час земельна ділянка, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Ярок, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №288776837 від 07.12.2021.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

ПоложенняКонституції Українизакріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391ЦК України та статті 155ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.

Статтями90,91 ЗК Українипередбачено перелік прав та обов`язків власників земельних ділянок, відповідно до яких власники мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов`язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до частини другоїстатті 90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зістаттею 153 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина четвертастатті 376 ЦК Українипередбачає, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Самочинним є будівництво, яке здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право використовувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина першастатті 376 ЦК України).

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», - згідно зіст. 158 ЗКсуди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог, в судовому засіданні встановлено, що дійсно має місце порушення її прав, а саме порушення меж земельної ділянки, відновлення яких має право вимагати позивач.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

З огляду на вищезазначене та враховуючи самовільне зайняттячастини земельної ділянки належної позивачу, позовні вимогипідлягають до задоволення шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , усунути перешкоди у користуванні належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,03 га. шляхом знесення самочинного збудованого паркану.

З огляду на те, що обставини, на які посилалася позивач, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.16,328,376,392 ЦК України,ст.ст.90,91,152, 153 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Яроцька сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , усунути перешкоди в користуванні належної позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки, площею 0,03 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення самочинного збудованого паркану.

Стягнути з ОСОБА_2 ,на користьдержави 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 10 грудня 2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак