Постанова

від 29.04.2024 по справі 308/13884/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13884/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 квітня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді : Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2023 року у складі судді Лемак О.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Яроцька сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану,-

встановив :

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовомдо ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Яроцька сільська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану.

Позов обґрунтовує тим, щовідповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2005 року вона, ОСОБА_2 являється власницею будинку АДРЕСА_1 порядком спадкування за її чоловіком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до рішення 33 сесії 6 скликання Яроцької сільської ради від 16.10.2015 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в «натурі на місцевості» їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказує, що у зв`язку з сімейними обставинами (смертю чоловіка та довготривалими хворобами сина) позивачка не мала часу та можливості належним чином оформити, приватизувати, отримати державний акт на землю.

Скориставшись безпорадним станом позивачки її сусід - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно приватизував частину її земельної ділянки, межа якої дійшла під саму будівлю її будинку. Приватизація проводилася без її відома, з нею як із суміжним користувачем не були узгоджені межі даної земельної ділянки. З даним питанням ОСОБА_2 звернулася до голови сільської ради с. Ярок, на що отримала відповідь, що дані (спірні 3 сотки) не були ні в кого у власності. Однак, впродовж 1990 р. по 2009 рік позивачка отримувала квитанції на оплату 0,17 га та сумлінно оплачувала їх.

Зазначає, що відповідно до архівної копії 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради було винесено рішення від 13.05.1997 року, відповідно до якого ОСОБА_4 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку у с. Ярок у розмірі 0,60 та . Після винесення даного рішення Яроцькою сільською 17.02.1998 року радою було виготовлено державний акт згідно з яким гр. ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку у с. Ярок у розмірі 0,60 га .

Вказує, що у 2014 році комісією з питань земельних відносин Яроцької сільської ради спільно з суміжними землекористувачами визначено орієнтовну площу та відновлено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , про що повідомлено листом Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30, та повідомлено, що в протоколі засідання земельної комісії Яроцької сільської ради від 16.12.2015 року вказано, що комісією сільської ради з питань земельних відносин спільно із землевпорядником сільської ради визначено площу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та відновлено (встановлено) межі земельної ділянки і закріплено її межовими знаками, які передані на зберігання гр. ОСОБА_2 та іншим суміжним землекористувачам.

Зазначає, що жодного повідомлення, тим більше листа Яроцької сільської ради від 16.12.2014 року № 02.-07/К-30 вона не отримувала, ніхто з нею не узгоджував орієнтовну площу та відновлював межі її земельної ділянки, а ОСОБА_4 самовільно заволодів частиною її земельної ділянки площею 0,03 га, яка знаходиться в с. Ярок Ужгородського району.

15 квітня 2016 року відбувся комісійний виїзд на вказану земельну ділянку в її присутності, де було вирішено встановити межу прибережної захисної смуги відступивши від будівлі 5 м, що в свою чергу привело до зменшення площі прибережної захисної смуги до площі - 0,0264 га.

Однак, вона категорично не згідна з цим, оскільки її не влаштовує те, що гр. ОСОБА_4 самовільно привласнив собі частину її земельної ділянки площею 0,03 га, та поставив паркан під будівлю її будинку, а її земельну ділянку можливо продовжити шляхом приєднання прибережної смуги струмка.

Посилається на те, що ОСОБА_4 , порушивши межі належної йому земельної ділянки, самовільно захопив частину її ділянки як суміжного користувача, перемістивши на 0,03 та свою огорожу в сторону будівлі гр. ОСОБА_2 .

На усні претензії сусід, внук ОСОБА_4 - ОСОБА_1 який являється його спадкоємцем та фактично проживає АДРЕСА_1 , не реагує та відмовляється від добровільного усунення перешкод в користуванні належною ОСОБА_2 земельною ділянкою.

З врахуванням наведеного позивачка просила суд зобов`язати ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою 0,03 га, що належить гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2023 року заявлений позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні заявленого позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували кадастровий номер земельної ділянки, яка перебуває саме у його власності та нібито порушує права позивача; матеріали справи не містять доказів, що він є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 і саме він встановив паркан, який нібито порушує прав позивача; судом не враховано, що на момент ухвалення рішення 1/3 частка спірної земельної ділянки перебувала у власності ОСОБА_6 , та 1/3 частка спірної земельної ділянки перебувала у власності ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03. 2023 року, які судом не були залучені до участі у справі в якості відповідачів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Ковальчук О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.

З такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9878794 від 18.02.2006.

Згідно з виписки з рішення Яроцької сільської ради від 16.10.2015 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в «натурі на місцевості» ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Яроцької сільської ради.

На підставі рішення 6 скликання 22 сесії Яроцької сільської ради народних депутатів від 13.05.1997 гр. ОСОБА_4 , який мешкає у будинку АДРЕСА_1 , 17.02.1998 року видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,6 га. для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства серія ЗК 012-13292, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 584

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.03.2023 року державним нотаріусом Ужгородської державної нотаріальної контори Мешко Т.М., зареєстрованого в реєстрі № 2-97, спадкоємцем за померлим ОСОБА_4 , є його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано дане свідоцтво складається з 1/3 частки земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею серія ЗК 012-13292, виданого Яроцькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 17.02.1998 року на підставі рішення 6 скликання 22 сесії Яроцької сільської ради народних депутатів від 13.05.1997 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 584., кадастровий номер земельної ділянки 2124888200:11:010:0099, місце розташування : АДРЕСА_2 .

За ОСОБА_6 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 22.03.2023 року, здійснено державну реєстрацію права власності на 1/3 частину даної земельної ділянки.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.03.2023 року державним нотаріусом Ужгородської державної нотаріальної контори Мешко Т.Т., за реєстрованого в реєстрі № 2-100, власником 1/3 частки земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею серія ЗК 012-13292, виданого Яроцькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 17.02.1998 року на підставі рішення 6 скликання 22 сесії Яроцької сільської ради народних депутатів від 13.05.1997 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 584, кадастровий номер земельної ділянки 2124888200:11:010:0099, місце розташування: АДРЕСА_2 , також є ОСОБА_7 .

За ОСОБА_7 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 22.03.2023 року, здійснено державну реєстрацію права власності на 1/3 частину даної земельної ділянки.

У заявленому позові позивач ОСОБА_2 просить зобов`язати ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою 0,03 га, що належить гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Відповідно до ч.1,2, 3 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).

Зі змісту заявленого позову вбачається, що позивач оспорює правомірність використання земельної ділянки суміжним землекористувачем ОСОБА_4 , який самовільно заволодів частиною її земельної ділянки площею 0,03 га.

Спадкоємцями за померлим ОСОБА_4 земельної ділянки щодо якої виник спір є : ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Таким чином у спірних правовідносинах належними відповідачами також є і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким на праві власності по 1/3 частині належить вказана земельна ділянка.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були залучені до участі у справі. Незалучення до участі їх до участі у справі в якості співвідповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд не вправі встановлювати факти, робити висновки по суті спору за неналежного суб`єктного складу учасників та вирішувати питання про права і обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.

Натомість, суд першої інстанції розглянув справу по суті у неналежному суб`єктному складі осіб, які повинні брати участь у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.1, п.4 ст376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові з вищенаведених підстав, що не перешкоджає позивачу звернутися з новим позовом, правильно визначивши суб`єктний склад сторін.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційнийсуд,

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2023 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Яроцька сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно встановленого паркану,- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 травня 2024 року.

Головуючий :

Судді: