Ухвала

від 11.11.2022 по справі 756/18524/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року щодо ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року затверджено угоду про визнання винуватості від 26.11.2021 року, укладену прокурором (начальником відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора) ОСОБА_5 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 №671 ІХ), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ), ч. 2 ст. 209 КК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ), та призначено узгоджене сторонами покарання: за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 №671 ІХ) - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; за ч. 2 ст. 209 КК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ) із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна відповідно до ст. 77 КК України; за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ) із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Не погодившись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року скасувати. Направити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, мотивуючи тим, що зі змісту вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якому приховані прізвища осіб, вказаної інформації було достатньо для ідентифікації особи ОСОБА_3 . На думку апелянта, ОСОБА_4 та прокурор не мали права погоджуватися в угоді на визнання встановленими обставинам щодо особи ОСОБА_3 , а суд не мав права затверджувати угоду в такій редакції без доведення кримінального зв`язку та його ступеня між ОСОБА_3 та вчиненими ОСОБА_4 діями.

Згідно частини 2 статті 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно ч. 4 статті 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

За правилами ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконанням судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Зазначений перелік меж і підстав, з яких таке судове рішення може бути оскаржено, а також кола осіб, які можуть подати апеляційну скаргу на вирок суду, є вичерпним.

Згідно положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Як убачається з апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 не являється учасником як кримінального, так і судового провадження.

Водночас апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 не містить достатніх даних, які свідчили би про те, що вирок стосується інтересів ОСОБА_3 тією мірою, яка має достатні підстави стверджувати, що згідно із ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 394 та ч. 4 ст. 475 КПК України надає апелянту право оскаржити його в апеляційному порядку.

Оскільки адвокат ОСОБА_2 не є стороною кримінального провадження № 12021000000001286 у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України та згідно ч. 4 ст. 394 КПК України не є суб`єктом права на апеляційне оскарження вироку суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими про визнання винуватості, то апеляційна скарга у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню особі, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 394, 399 КПК України, суддя-доповідач,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року щодо ОСОБА_4 повернути.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Київського апеляційного суду Олена СІТАЙЛО

Справа № 11-кп/824/4178/2022

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_6

Доповідач: ОСОБА_1