Постанова

від 30.11.2022 по справі 753/21998/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/21998/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10197/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Коцюрби О.П., Білич І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року у складі судді Сирбул О.Ф.,

у справі за позовом Гаражно-будівельного кооперативу № 2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з компенсації витрат кооперативу та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року гаражно-будівельний кооператив № 2 звернувся у су із позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті компенсації витрат кооперативу в сумі 63 998 грн 33 коп., суму індексу інфляції в розмірі 4 164 грн 09 коп. та 3 % річних в сумі 2 909 грн, що разом складає 71 071 грн 42 коп., а також судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн та судовий збір в сумі 2 102 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є неприбутковою юридичною особою та здійснює обслуговування гаражних боксів розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 за вказаною адресою.

До 04.05.2017 відповідач був членом ГБК № 2. Однак, згідно рішення Загальних зборів ГБК № 2 від 04.05.2017 його виключено з членів кооперативу.

Позивач вказує, що хоч і відповідач фактично відмовився від вступу у члени кооперативу, у нього виникає обов`язок щомісячно компенсувати витрати кооперативу за користування землею, зберіганню і утриманню гаража, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків, затверджених Загальними зборами членів кооперативу для членів кооперативу та обов`язково виконувати вимоги Статуту кооперативу.

Однак, отримуючи вказані послуги, відповідач не сплачує їх вартості, у зв`язку з чим за період з червня 2017 року по листопад 2020 року утворилася заборгованість, яку і підлягає стягненню.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від15 червня 2022 року позов ГБК № 2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГБК №2 заборгованість по сплаті компенсації витрат кооперативу в сумі 63 998 грн 33 коп., суму індексу інфляції в розмірі 4 164 грн 09 коп., 3% річних від простроченої суми, що становить 2 9209 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн, витрати на судовий збір в сумі 2 102 грн, а всього 79 173 гривні 42 копійки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішенням суду першої інстанції скасувати та ухвали нове.

Зазначає, що судом не було взято до уваги, що 26.05.2017 Наказом № 2 голови ГБК № 2 було від`єднало від електропостачання бокси № 191 та № НОМЕР_2 та були зняті з балансу кооперативу й не обслуговувалися, що підтверджується актом № 4 від 19.09.2018.

Вказано, що суд також не звернув уваги на те, що відповідач з 06.120.2018 не знаходився в будь-яких правовідносинах з позивачем, а вступив до іншого ОК «М Актокооператив № 2» передавши в обслуговування гаражні бокси № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (колишні назви НОМЕР_7, НОМЕР_8). Всі необхідні внески сплачуються до даного кооперативу.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кобцева М.О. в інтересах ГБК № 2 просить законне та обґрунтоване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу доводи якої є необґрунтованими залишити без задоволення. Вирішити питання судових витрат.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до справи, ОСОБА_1 з 22.10.2010 є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 , пл. 36,кв.м. та № НОМЕР_2, пл.36,6 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційними довідками ГЖ-2017 № 1021, від 21 березня 2017 року та ГЖ-2017 № 1022 від 22.03.2017, виданими комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (а.с. 35 та на звороті, 104-105).

На підставі рішення Виконкому Дарницької ради народних депутатів м. Києва № 501 від 15 липня 1963 року Обслуговування та утримання вказаних гаражних боксів здійснює ГБК № 2 (а.с. 7).

Установлено, що рішенням Загальних зборів ГБК № 2 від 04.05.2017 ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу.

Відповідно п. 8.1. Статуту вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори (Збори уповноважених) членів Кооперативу. До повноважень Загальних зборів (зборів уповноважених), зокрема належить затвердження розміру пайових, вступних, членських та разових внесків (п. 8.2.11. Статуту).

Рішенням загальних зборів ГБК № 2 від 24.02.2018 встановлено членський внесок з 01.03.2018 у розмірі 3,0 грн. за 1 м2 на місяць, а з 01.06.2018 у розмірі 4,0 грн. за 1 м2 на місяць.

Рішенням загальних зборів ГБК N№2 від 09.02.2019 встановлено членський внесок за 2019 рік - 5 (п`ять) грн. за 1 м2. гаражної площі на місяць, починаючи з 01.03.2019.

Рішенням загальних зборів ГБК № 2 від 29.02.2020 встановлено внесок з 01.03.2020 у розмірі 7.00 грн. за 1 м2 на місяць.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з підстав їх доведеності та обґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. п. 5.12, 5.14 Статут член ГБК № 2, виключений з кооперативу втрачає всі права члена кооперативу. Особи, які були виключені із членів кооперативу зобов`язані щомісячно компенсувати витрати кооперативу за користування землею, зберіганню та утриманню гаража, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків, затверджених Загальними зборами членів кооперативу № 2.

Тобто відповідач будучи власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходяться по АДРЕСА_1 на території ГБК-2, отримує послуги з утримання та обслуговування гаражних боксів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виключений з членів кооперативу й з червня 2017 року по листопад 2020 року у повному обсязі не вносить платежі, пов`язані з відшкодуванням компенсаційних та експлуатаційних витрат кооперативу щодо гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які з урахуванням положень Статуту та рішень зборів уповноважених кооперативу, становлять п`ятикратний розмір від розміру членських внесків.

Згідно даних розрахунку заборгованості, який узгоджується з долученими до справи доказами, станом на 30.11.2020 ОСОБА_1 має заборгованість перед ГБК №2 на загальну суму 63 998 грн 33 коп.

Так, згідно матеріалів справи, загальна сума компенсаційних витрат, що підлягають сплаті ОСОБА_1 за період з червня 2017 року по 30.11.2020року становить 69 246 грн 75 коп, а з урахуванням внесених відповідачем платежів на суму 5248 грн 42 коп, заборгованість складає 63 998 грн 33 коп.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Враховуючи, що відповідачем не виконано обов`язки, передбачені статутом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість зі сплати членських внесків, розмір якої не спростовано відповідачем, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для її стягнення.

Оскільки вказані кошти ОСОБА_1 своєчасно сплачено не було, висновки суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат, та 3% річних є обґрунтованими.

Отже, матеріалами справи доведено, що належні боржнику на праві власності гаражні бокси № НОМЕР_5 перебувають на земельній ділянці, відведеній для ГБК №2, а тому й підлягають оплаті компенсаційні витрати, пов`язані з їх фактичним утриманням.

А тому та обставина, що відповідач є членом ОК «М Автокооператив-2», рішення про виділ земельної ділянки якому у матеріалах справи відсутнє, по справі правового значення не має й на суть прийнятого рішення не впливає.

У наказі № 2 ГБК №2 від 26.05.2017 зазначено визнання гаражних боксів № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 такими, що збудовані незаконно та про вжиття заходів щодо неподільного майна кооперативу й від`єднання їх від електропостачання.

Між тим, рішення про припинення будь-якого обслуговування належних відповідачу боксів НОМЕР_9,НОМЕР_2 зазначений наказ не містить (а.с.74,192).

За таких, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку щодо несення витрат, пов`язаних з обслуговуванням гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 кооперативом, остільки він є членом іншого автокоперативу та те, що позивачем припинено будь-яке їх обслуговування.

Спростовуються змістом акту № 4 від 19.09.2018 ГБК №2 й твердження апеляційної скарги про зняття боксів № 191 та №193 з балансу кооперативу у вересні 2019 року, остільки у даному акті комісія ГБК №2 засвідчила наявність самовільного підключення до мережі автокооперативу та з`єднання без опломбування електролічильника невстановленою особою. Інформація про зняття боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з балансу позивача у даному акті відсутня (а.с.75,193).

Не приймає колегія суддів й доводи про те, що відповідач з 06.12.2018 не знаходився в будь-яких правовідносинах з позивачем, а вступив до іншого ОК «М Актокооператив № 2» передавши в обслуговування гаражні бокси № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (колишні назви НОМЕР_7, НОМЕР_8), оскільки зазначені ним бокси не є предметом спору та вимоги по відшкодуванню витрат за їх обслуговування позивачем не заявлено.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовано правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених підстав, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року - без змін.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кобцева М.О. в інтересах ГБК № 2 просила стягнути з апелянта понесені витрати пов`язані з оскарженням ним рішення та у додатки до відзиву додала копію договору про надання правової допомоги № 28-09/22 від 28.09.2022 укладеного між нею та позивачем, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 4 000 грн, детальний опис робіт/надіння послуг адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, де визначено, що за зустріч, консультацію Клієнта, узгодження правовї позиції - 1 000 грн, за аналіз апеляційної скарги, складання відзиву - 3 000 грн, рахунок-фактура № 28/09 від 28.09.2022 та платіжне доручення № 85 від 29.09.2022 про сплату коштів в розмірі 4 000 грн.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Як убачається зі справи, 01.10.2022 позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено відзив на апеляційну скаргу, проте відповіді на відзив та заперечень щодо заявлених у ньому витрат на професійну правничу допомогу, суду не надано.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а адвокат Кобцева М.О. у відзиві на апеляційну скаргу просила про розподіл судових витрат, проте заперечень щодо указаного клопотання відповідачем не подано, апеляційний суд вважає за можливе його задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ГБК № 2 - 4000 грн витрат за надання професійної правової допомоги під час апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2022 рокузалишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Гаражно-будівельного кооперативу № 2 (код ЄДРПОУ 24262650) витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: