Рішення

від 16.11.2022 по справі 817/1370/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2022 року м. Рівне№817/1370/16Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лавренчук Т.В.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл - Трейд" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд" (далі іменується позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001641401 та №0001651401 від 15.06.2016 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про безпідставність висновків Головного управління ДФС у Рівненській області про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007", адже за господарськими операціями товар був поставлений, розрахунки проведено, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використано в межах господарської діяльності платника податків. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

05.09.2016 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

27.10.2015 в судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов, відповідно зауважено, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007" не мали реального характеру, а лише відображені формально у документах податкового обліку. Висновки податкового органу базуються на тому, що: вказані підприємства не мали можливості здійснювати поставку товару за договорами, оскільки щодо них відсутні відомості про наявність необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Крім того, вказує, що посадові особи ТОВ "Зеленецьке" є фігурантами кримінального провадження №32014260000000031 від 06.06.2014р. Наполягає на неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій. Відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

27.10.2016 ухвалою суду зупинено провадження у справі №817/1370/16 до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі №727/5722/16-к.

04.08.2022 ухвалою суду поновлено провадження у даній справі у зв`язку із усуненням обставин, які викликали зупинення провадження у справі, та призначено підготовче засідання.

На час розгляду справи позивач змінив найменування на ТОВ "Голд Декстер", що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.09.2022 ухвалою суду, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати, замінено відповідача Головне управління ДФС у Рівненській області на правонаступника Головне управління ДПС у Рівненській області, а також закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання прибула представник позивача, підтримала заявлені позовні вимоги, та просила суд задовольнити позов у повному обсязі. До суду також прибула представник відповідача, яка заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши учасників справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд" (код ЄДРПОУ 37282611) зареєстровано як юридична особа з 10.09.2010 (номер запису: 16021020000002553. Види діяльності за КВЕД: 10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів (основний); 10.89 - Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 10.91 - Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 - Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Відповідно до направлень від 10.05.2016 №226/17-00-14, №227/17-00-14, №228/17-00-14, №229/17-00-14 посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд", за результатами якої складено Акт "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд", код за ЄДРПОУ 37282611, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року" від 06.06.2016 №111/17-14-22-01/37282611 (далі іменується - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення платником податків:

-пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 465196 грн., в т.ч. за 2014 в сумі 465196 грн.;

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 554952 грн., в т.ч. за січень в сумі 71459 грн., лютий 2014 року в сумі 159506 грн., березень 2014 року в сумі 120119грн., квітень 2014 року в сумі 73118 грн., травень 2014 року в сумі 104750 грн., вересень 2014 року в сумі 26000 грн.

Платником податків надано письмові заперечення №127 від 09.06.2016 на Акт перевірки, за результатами розгляду яких податковим органом надано відповідь на заперечення від 15.06.2016 №458/10/17-00-14-01-07, якою повідомлено, що аргументи, викладені у запереченні, не спростовують висновків Акту перевірки від 06.06.2016 №111/17-14-22-01/37282611, у зв`язку із чим їх залишено без змін.

На підставі висновків Акта перевірки податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення:

-№0001641401 від 15.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 465 196 грн. за основним платежем та 232 598 грн. штрафних санкцій, всього 697 794 грн.;

-№0001651401 від 15.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 554 952 грн. за основним платежем та 277 476 грн. штрафних санкцій, всього 832 428 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з Акту перевірки, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вказаних приписів податкового законодавства ґрунтуються на тому, що відносини ТОВ "Саноіл-Трейд" з такими контрагентами як ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007", які мали місце в періоді, охопленому перевіркою, мають характер нереальних, тобто таких, при яких контрагенти поставку товару не здійснювали. З урахуванням доводів та аргументів сторін, при вирішенні даного спору підлягали до перевірки фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007".

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні станом на час спірних правовідносин визначав Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України №996-XIV (в редакції на час спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 185.1 ст.185 ПК України (тут і далі в редакції станом на час здійснення господарських операцій) об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Будь-яка операція платника податків повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Перевіряючи реальність господарських операцій, що є визначальною для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також правомірність формування позивачем спірного податкового кредиту та відповідність даних податкового обліку позивача даним його бухгалтерського обліку, в розрізі наведених вище норм чинного законодавства, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Щодо господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" (код ЄДРПОУ 30795974), судом встановлено наступне.

ТОВ "Зеленецьке" зареєстровано як юридична особа з 21.02.2000 (номер запису: 10311200000000028, дата запису: 11.03.2005). Було зареєстроване як платник ПДВ до 18.01.2019 з індивідуальним податковим номером 307959724053. Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В процесі припинення не перебуває.

26.02.2014 між ТОВ "Зеленецьке" (Продавець) та ТОВ "Саноіл-Трейд" (Покупець) укладено Договір поставки №8/2014, предметом якого являлася поставка зернових та зернобобових (а.с.63 - а.с.64 т.1).

Між сторонами правочину оформлено видаткові накладні №144 від 01.04.2014 (на поставку сої в кількості 31,72т загальною вартістю 161772,00грн., в т.ч. ПДВ 26962,00грн.), №145 від 02.04.2014 (на поставку сої в кількості 32,34т загальною вартістю 164934,00грн., в т.ч. ПДВ 27489,00грн.), №146 від 03.04.2014 (на поставку сої в кількості 30т загальною вартістю 155100,00грн., в т.ч. ПДВ 25850,00грн.), №147 від 10.04.2014 (на поставку сої в кількості 31т загальною вартістю 167400,00грн., в т.ч. ПДВ 27900,00грн.), №244 від 10.07.2014 (на поставку сої в кількості 26т загальною вартістю 156000,00грн., в т.ч. ПДВ 26000,00грн.), які підписані представниками покупця та продавця і скріплені відтисками їх печаток (а.с.65 - а.с.69 т.1).

Відповідно до умов договору, покупець зобов`язується здійснити оплату по факту загрузки товару на автомобіль покупця у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

Щодо поставки вказаного вище товару оформлено податкові накладні №2/2 від 01.04.2014, №4/2 від 02.04.2014, №10/2 від 03.04.2014, №18/2 від 10.04.2014, №16/2 від 10.07.2014, які містять всі реквізити, визначені як обов`язкові відповідно до чинного на момент їх складання наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" №10 від 14.01.2014. (а.с.70 - а.с.74 т.1)

Відповідно до пункту 2.2 Договору поставки №8/2014 від 26.02.2014 відгрузка товару проводиться на автомобільний транспорт (вантажний автомобільний транспорт Покупця), у зв`язку із чим позивачем було залучено перевізників фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які забезпечили доставку товару за маршрутом Кельменецький р-н, Чернівецької області (пункт навантаження) с.Дядьковичі Рівненської області (пункт розвантаження), що оформлено товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) №144 від 01.04.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Зеленецьке"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №145 від 02.04.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Зеленецьке"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №146 від 03.04.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Зеленецьке"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №147 від 10.04.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Зеленецьке"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №244 від 10.07.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Зеленецьке"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд") (а.с.75 - а.с.79 т.1).

На підтвердження перевезення товару та отримання таких послуг позивачем до матеріалів справи окрім товарно-транспортних накладних долучено документи, які складені між позивачем та суб`єктами господарювання, що надавали послуги перевезення, зокрема: договір надання послуг по перевезенню №1 від 01.02.2013, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 , договір №1 від 20.11.2012, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_2 , акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 01.04.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 02.04.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №8 від 03.04.2014, акт приймання-передачі послуг №2 від 10.04.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №32 від 10.07.2014, а також банківські виписки по рахунку позивача, з яких вбачається факт оплати грошових коштів в адреси ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (з призначенням платежів «за транспортні послуги») (а.с. 47 а.с.112 т.1).

Оплату за поставлені товари позивач здійснив повністю в безготівковому порядку, факт перерахування коштів підтверджується копіями виписок по банківському рахунку позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767) за 01.04.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №3591 від 01.04.2014 на суму 306000,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 01.04.2014р., в т.ч. ПДВ 51000грн."), за 02.04.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №3609 від 02.04.2014 на суму 5406,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 01.04.2014р., в т.ч. ПДВ 901,00грн." та №3607 від 02.04.2014 на суму 15300,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 01.04.2014р., в т.ч. ПДВ 2550,00грн."), за 03.04.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №3626 від 03.04.2014 на суму 155100,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 03.04.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 25850,00грн."), за 10.04.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №3687 від 10.04.2014 на суму 167400,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 10.04.2014р., в т.ч. ПДВ 27900,00грн."), за 10.07.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №4431 від 10.07.2014 на суму 70000,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 10.07.2014р., в т.ч. ПДВ 11666,67грн."), за 11.07.2014 (де відображено інформацію про проведення платежу на підставі документу №4449 від 11.07.2014 на суму 86000,00грн. з призначенням платежу "Оплата за сою згідно рахунку від 10.07.2014р., в т.ч. ПДВ 14333,33грн."), які містяться у матеріалах справи (а.с.82 - а.с.93 т.1). Факт сплати позивачем вказаних платежів відображений також на сторінці 10 Акту перевірки, а отже, не заперечується відповідачем.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які представлені податковому органу до перевірки ТОВ "Саноіл-Трейд" детально описано на сторінках 6-10 Акту перевірки (а.с.17 - а.с.19 т.1).

Карткою рахунку:631:контрагенти:Зеленецьке за 01.04.14-31.12.14 (а.с.80 - а.с.81 т.1) підтверджено відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження протягом вказаного періоду товарів від ТОВ "Зеленецьке" та сплату позивачем вказаному суб`єкту господарювання грошових коштів в рахунок оплати за придбану сою. З вказаного документу та з наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується проведена позивачем оплата грошовими коштами за придбаний товар. Відсутність кредиторської заборгованості по цьому контрагенту підтверджено також і відповідачем на сторінці 10 Акту перевірки (а.с.18 т.1).

Вищевказані документи були представлені позивачем під час документальної планової перевірки та описані в Акті перевірки.

Як вбачається із акту перевірки, відповідач вказує про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Зеленецьке" обґрунтовуючи це посиланням на відомості, викладені у акті перевірки Хотинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 03.03.2015 №319/22-00/30795974 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Зеленецьке" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2014 року". Такий акт не долучався до матеріалів справи, що унеможливлює безпосереднє дослідження судом такого документу, в той же час висновки, викладені у вказаному акті перевірки, є відображенням дій та думок працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Суд наголошує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №815/2699/17, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 22.03.2021 у справі №440/545/19 та інших.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, складеними у встановленому порядку, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженим (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Це відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Саме собою невиконання контрагентом своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.11.2022 у справі №640/25325/19.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи первинні, бухгалтерські та банківські документи, суд констатує, що вони підтверджують реальність господарських операцій позивача і ТОВ "Зеленецьке", а також реальність понесених позивачем витрат на придбання товару, при цьому відповідачем не встановлено і не доведено належними доказами будь-яку обізнаність позивача або його безпосередню участь у протиправній діяльності контрагента.

Стосовно покликання податкового органу на те, що керівник ТОВ "Зеленецьке" Арсеній О.І. в рамках кримінального провадження №32014260000000031, внесеного до ЄРДР 06.06.2014 за ч.2 ст.205 КК України, надавав покази, що він участі у діяльності товариства не приймав, а лише формально підписував всі документи, що підтверджується протоколом допиту вказаної особи від 28.08.2014 (а.с.154-161 т.2) та повідомленням про підозру від 01.04.2016 (а.с.140-141 т.2), то суд оцінюючі такі докази вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно частини першої ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

У частині першій ст.23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою ст.95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а за відсутності такого розгляду протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року по справі №727/5722/16-к кримінальне провадження /ЄРДР №32014260000000031/ враховуючи положення п.4 ч.1 ст.284 КПК України, Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" №101-IX від 18.09.2019, а також те, що статтю 205 КК України декриміналізовано, таке провадження було закрито.

Суд зауважує на тому, що вирішуючи спірні відносини слід врахувати те, що з ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року по справі №727/5722/16-к вбачається, що під час вирішення питання про звільнення директора ТОВ "Зеленецьке" ОСОБА_3 та інших осіб від кримінальної відповідальності та прийняття такої ухвали інформація, що містилася у протоколах їх допиту судом не перевірялась, матеріали кримінального провадження досліджувалися частково і обставини щодо спірних господарських операцій не досліджувались взагалі.

З огляду на вказане протоколи допитів (а.с.148-161 т.2) та повідомлення про підозру (а.с.140-147 т.2) не можуть вважатися належними доказами у даній справі, оскільки матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні або якщо іншими доказами не підтверджується безтоварність конкретної господарської операції.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Крім того, суд враховує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 у справі №817/2399/14, яке набрало законної сили, було встановлено обставини, які не потребують доказування у цій справі, оскільки в ній беруть участь ті самі особи, зокрема, реальність придбання та отримання ТОВ "Саноіл-Трейд" у ТОВ "Зеленецьке" сої, в тому числі за видатковими накладними №144 від 01.04.2014, №145 від 02.04.2014, №146 від 03.04.2014, №147 від 10.04.2014, факт перевезення такої сої до місцезнаходження ТОВ "Саноіл-Трейд", оприбуткування її на складі та використання такої сої у господарській діяльності позивача.

Також з рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 у справі №817/2399/14 вбачається, що у судовому засіданні було допитано в якості свідка директора ТОВ "Зеленецьке" ОСОБА_3 , який засвідчив, що ТОВ "Зеленецьке" дійсно мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Саноіл-Трейд" в період з лютого по квітень 2014 року, а також інших свідків, які також підтвердили реальність господарських операцій з поставки сої позивачу.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд констатує, що наявні в матеріалах даної справи докази підтверджують реальність господарських операцій з поставки ТОВ "Зеленецьке" сої позивачу, а висновки Акту перевірки не знайшли свого підтвердження.

По взаємовідносинах позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Агро 2007" (код ЄДРПОУ 35453692), судом встановлено наступне.

ТОВ "Союз Агро 2007" зареєстровано як юридична особа з 17.10.2007 (номер запису: 10331020000000562, дата запису: 17.10.2007). Було зареєстроване як платник ПДВ до 14.01.2008 з індивідуальним податковим номером 354536924078. Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В процесі припинення не перебуває.

21.11.2013 між ТОВ "Союз Агро 2007" (Продавець) та ТОВ "Саноіл-Трейд" (Покупець) укладено Договір поставки, предметом якого була поставка сої.

Між сторонами правочину оформлено видаткові накладні №12 від 10.01.2014 (на поставку сої в кількості 20520кг загальною вартістю 77976,00грн., в т.ч. ПДВ 12996,00грнгрн.), №13 від 11.01.2014 (на поставку сої в кількості 30980кг загальною вартістю 122371,00грн., в т.ч. ПДВ 20395,17грн.), №14 від 16.01.2014 (на поставку сої в кількості 33200кг загальною вартістю 131140,00грн., в т.ч. ПДВ 21856,67грн.), №14а від 16.01.2014 (на поставку сої в кількості 33700кг загальною вартістю 133115,00грн., в т.ч. ПДВ 22185,83грн.), №15 від 30.01.2014 (на поставку сої в кількості 30т загальною вартістю 123600,00грн., в т.ч. ПДВ 20600,00грн.), №16 від 04.02.2014 (на поставку сої в кількості 30т загальною вартістю 120000,00грн., в т.ч. ПДВ 20000,00грн.), №17 від 05.02.2014 (на поставку сої в кількості 30860кг загальною вартістю 131155,00грн., в т.ч. ПДВ 21859,17грн.), №18 від 06.02.2014 (на поставку сої в кількості 33980кг загальною вартістю 142716,00грн., в т.ч. ПДВ 23786,00грн.), №19 від 10.02.2014 (на поставку сої в кількості 33000кг загальною вартістю 138600,00грн., в т.ч. ПДВ 23100,00грн.), №20 від 12.02.2014 (на поставку сої в кількості 30000,00кг загальною вартістю 126000,00грн., в т.ч. ПДВ 21000,00грн.), №21 від 11.02.2014 (на поставку сої в кількості 23810кг загальною вартістю 100002,00грн., в т.ч. ПДВ 16667,00грн.), №22 від 13.02.2014 (на поставку сої в кількості 18000кг загальною вартістю 75600,00грн., в т.ч. ПДВ 12600,00грн.), №22а від 13.02.2014 (на поставку сої в кількості 25190кг загальною вартістю 105798,00грн., в т.ч. ПДВ 17633,00грн.), №23 від 14.02.2014 (на поставку сої в кількості 33000кг загальною вартістю 140250,00грн., в т.ч. ПДВ 23375,00грн.), №24 від 17.02.2014 (на поставку сої в кількості 18300кг загальною вартістю 77775,00грн., в т.ч. ПДВ 12962,50грн.), №25 від 18.02.2014 (на поставку сої в кількості 30000кг загальною вартістю 132000,00грн., в т.ч. ПДВ 22000,00грн.), №26 від 19.02.2014 (на поставку сої в кількості 30000кг загальною вартістю 132000,00грн., в т.ч. ПДВ 22000,00грн.), №27 від 24.02.2014 (на поставку сої в кількості 33780кг загальною вартістю 148632,00грн., в т.ч. ПДВ 24772,00грн.), №27а від 24.02.2014 (на поставку сої в кількості 31220кг загальною вартістю 137368,00грн., в т.ч. ПДВ 22894,67грн.), які підписані представниками покупця та продавця і скріплені відтисками печатки ТОВ "Саноіл-Трейд" та штампу ТОВ "Союз Агро 2007".

Відповідно до пункту 3.2. Договору поставки від 21.11.2013 оплата за замовлений товар здійснюється на умовах 100% передоплати або по факту загрузки товару. Оплата за товар здійснюється в національній валюті України у безготівкові формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Щодо поставки вказаного вище товару оформлено податкові накладні №11/2 від 26.12.2013, №12/2 від 10.01.2014, №13/2 від 11.01.2014, №14/2 від 11.01.2014, №15/2 від 11.01.2014, №14/2 від 16.01.2014, №15/2 від 30.01.2014, №16/2 від 04.02.2014, №17/2 від 05.02.2014, №18/2 від 06.02.2014, №19/2 від 10.02.2014, №21/2 від 11.02.2014, №20/2 від 12.02.2014, №22/2 від 13.02.2014, №23/2 від 14.02.2014, №24/2 від 17.02.2014, №25/2 від 18.02.2014, №26/2 від 19.02.2014, №27/2 від 24.02.2014, що містять всі реквізити, які визначені як обов`язкові відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" №10 від 14.01.2014 (а.с.141 а.с.159 т.1).

Відповідно до пункту 4.4. Договору поставки від 21.11.2013 відгрузка товару проводиться на автомобільний транспорт (вантажний автомобільний транспорт Покупця), у зв`язку із чим позивачем було залучено перевізників фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які забезпечили доставку товару за маршрутом село Котелеве Чернівецької області (пункт навантаження) с.Дядьковичі Рівненської області (пункт розвантаження), що оформлено товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) №124432 від 10.01.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124432а від 11.01.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124433а від 16.01.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124433 від 16.01.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_4 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124434 від 30.01.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124435 від 04.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_4 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124436 від 05.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124437 від 06.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124438 від 10.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124439 від 11.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_4 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124440 від 12.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124441 від 13.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124441а від 13.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_4 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124442 від 14.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №12443 від 17.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124444 від 18.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124445 від 19.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124446 від 24.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд"), №124446а від 24.02.2014 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 ; замовник - ТОВ "Саноіл-Трейд"; вантажовідправник ТОВ "Союз Агро 2007"; вантажоодержувач - ТОВ "Саноіл-Трейд") (а.с.160-а.с.178 т.1).

На підтвердження перевезення товару та отримання таких послуг позивачем до матеріалів справи окрім товарно-транспортних накладних долучено документи, які складені між позивачем та суб`єктами господарювання, що надавали послуги перевезення, зокрема: договір №1 від 12.03.2013, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_4 , акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №13 від 10.01.2014, акт приймання-передачі послуг №9 від 11.01.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №29 від 16.01.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10 від 16.01.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №71 від 30.01.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 від 04.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №12 від 05.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16 від 06.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №29 від 10.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10 від 11.02.2014, акт приймання-передачі послуг №4 від 12.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №11 від 13.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №35 від 13.02.2014, акт приймання-передачі послуг №7 від 14.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №45 від 17.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №46 від 18.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №51 від 19.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №61 від 24.02.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №62 від 24.02.2014 (а.с. 185 а.с.205 т.1).

Карткою рахунку:631:контрагенти:Союз Агро 2007 за 2014р. (а.с.179 - а.с182 т.1) підтверджено відображення в бухгалтерському обліку позивача надходження протягом вказаного періоду товарів від ТОВ "Союз Агро 2007" та сплату позивачем вказаному суб`єкту господарювання грошових коштів в рахунок оплати за придбану сою. З вказаного документу прослідковується проведена позивачем оплата грошовими коштами за придбаний товар. Відсутність кредиторської заборгованості по цьому контрагенту підтверджено відповідачем на стор.19 Акту перевірки (а.с.23 т.1).

Оцінюючи Довідку № 39/22/37282611 від 20.06.2014 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Саноіл-Трейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Союз Агро 2007", їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2013 лютий 2014 суд зазначає, що податковим органом було зроблено висновок про те, що звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Союз Агро 2007", їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також констатовано, що звіркою встановлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ "Союз Агро 2007" (а.с.215 а.с. 225 т.1).

Як вбачається з вказаної довідки податковим органом досліджувалися господарські операції поставки сої, що здійснювалися по тому ж саме договору поставки та видатковим накладним, які є предметом дослідження і у даній справі, та охоплювали той саме період.

Пунктом 73.5 ст.73 ПК України (в редакції станом на дату складання Довідки № 39/22/37282611 від 20.06.2014) визначено, що зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зустрічна звірка є окремим самостійним заходом з податкового контролю, який здійснюється з метою одержання податкової інформації.

Відповідач не заперечує факту складення вказаної довідки, а в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки, викладені у такій довідці.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які представлені до перевірки ТОВ "Саноіл-Трейд" детально описано на сторінках 18-21 Акту перевірки (а.с.22 а.с.24 т.1), що свідчить про те, що всі вищевказані документи були пред`явлені позивачем під час документальної планової перевірки та знайшли своє відображення у Акті перевірки.

Як вбачається із Акту перевірки, відповідач вказує, що відповідно до податкової інформації у вказаного товариства відсутні на балансі складські приміщення, сільськогосподарські транспортні засоби, а кількість найманих працівників у 2014 році становила лише 3 особи і згідно статистичної звітності таке товариство використовувало лише 202,1465 га ріллі, що з урахуванням середньостатистичних даних про врожайність є недостатнім для отримання урожаю, що був проданий таким товариством різним суб`єктам господарювання, в тому числі і позивачу. Аналізуючи вказані висновки Акта перевірки суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що неможливість встановлення (виявлення) у контрагента позивача певних основних засобів, жодним чином не може свідчити про відсутність господарської діяльності з боку такого контрагента, адже такі засоби можуть бути залучені ними в тому числі на умовах оренди, позички, тощо. Зазначені відомості можуть бути перевірені відповідачем виключно в межах перевірки або зустрічної звірки таких контрагентів. Однак, як вбачається із Акта перевірки позивача та матеріалів справи, відповідач не представив доказів того, що за період у якому мали місце оспорювані операції у контрагентом позивача не укладалося будь-яких правочинів і не залучалося основних засобів на їх підставі.

Відсутність у контрагента в достатній кількості трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником, при цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічні висновки щодо застосування норм права наведені у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/11220/20 від 03.02.2022, №826/7704/16 від 19.06.2018.

Стосовно покликання податкового органу на недостатність сільськогосподарських земель для вирощування заявленої у статистичній звітності кількості урожаю, то суд зазначає, що позивач не має повноважень та можливості контролювати порядок подання звітності його контрагентами, а також перевіряти достовірність викладеної у такій звітності інформації. Крім того, навіть якщо ТОВ "Союз Агро 2007" допустив окремі порушення податкового законодавства, то такі порушення за загальним правилом не впливають на права та обов`язки позивача як іншого платника податків (постанови Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №820/1379/16, від 17.09.2020 у справі №826/16705/17).

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за наведеним вище договором поставки іншого результату, ніж придбання товару, а до самої перевірки позивачем було надано податковому органу всі договірні, первинні та податкові документи, які засвідчують факт реальності господарської операції, її відображення у обліку позивача та здійснення ним повного грошового розрахунку за придбаний товар у безготівковій формі.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ "Союз Агро 2007", у зв`язку з придбанням позивачем товару, який був в подальшому використаний ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в Акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Позивачем надані суду відомості про використання придбаного у ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007" товару у ході господарської діяльності, зокрема, переробки сої у соєву олію та соєву макуху, зокрема, акти переробки сировини від 13.01.2014, від 20.01.2014, від 31.01.2014, від 05.02.2014, від 07.02.2014, від 12.02.2014, від 13.02.2014, від 14.02.2014, від 17.02.2014, від 18.02.2014, від 19.02.2014, від 20.02.2014, від 25.02.2014, від 03.04.2014, від 08.04.2014, від 14.04.2014, від 14.07.2014 (а.с. 226 а.с. 242 т.1) та докази подальшої реалізації такого товару контрагентам позивача: ТзОВ "Даноша" за видатковими накладними №РР-0000035 від 13.01.2014, №РР-0000055 від 20.01.2014, №РР-0000059 від 21.01.2014, №РР-0000128 від 12.02.2014, №РР-0000131 від 14.02.2014, №РР-0000133 від 14.02.2014, №РР-0000132 від 14.02.2014, №РР-0000137 від 17.02.2014, №РР-0000149 від 20.02.2014, №РР-0000159 від 25.02.2014, №РР-0000162 від 26.02.2014, №РР-0000251 від 03.04.2014, №РР-0000252 від 03.04.2014, №РР-0000254 від 04.04.2014, №РР-0000264 від 08.04.2014, №РР-0000282 від 14.04.2014, №РР-0000527 від 18.07.2014; ПАТ "Компанія Райз" за видатковими накладними №РР-0000037 від 13.01.2014, №РР-0000095 від 31.01.2014, №РР-0000113 від 07.02.2014, №РР-0000130 від 13.02.2014, №РР-0000142 від 18.02.2014, №РР-0000148 від 20.02.2014; ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" за видатковою накладною №РР-0000043 від 15.01.2014, ТОВ "Маяк-3" за видатковими накладними №РР-0000093 від 31.01.2014, №РР-0000108 від 05.02.2014, №РР-0000115 від 08.02.2014; ТОВ "Рогатин-Корм" за видатковими накладними №РР-0000102 від 04.02.2014, №РР-0000139 від 17.02.2014; ПрАТ "Березнівське птахопідприємство" за видатковими накладними №РР-0000113 від 07.02.2014, №РР-0000160 від 25.02.2014, №РР-0000274 від 11.04.2014; ФГ "Улар" за видатковою накладною №РР-0000288 від 17.04.2014; ФГ "Джерельна криниця" за видатковою накладною №РР-0000517 від 14.07.2014; Дружба СГПП за видатковою накладною №РР-0000127 від 12.02.2014 (а.с.243 т.1 а.с.27 т.2).

З наявних у справі виписок по банківському рахунку позивача у ПАТ "ВТБ Банк" вбачається факт проведення вищевказаними контрагентами грошових розрахунків за макуху соєву та соєву олію, що слідує з відповідних призначень платежів (а.с.28 а.с.93 т.2).

Постачальники товарів та послуг (ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007") щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податкових органах, мали статус платника ПДВ, їх свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання відповідних угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за наведеними вище договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару, разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в Акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі "Інтерсплав проти України" «п. 38 у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку»; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) «… компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності»; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" «п. 23 у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника».

Верховний Суд неодноразово вказував, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (постанови Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №320/5886/18, від 04.10.2022 у справі № 803/695/18, від 27.07.2022 у справі № 240/1906/20, від 21.12.2018 у справі №805/2030/16-а та ін.).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанови Верховного Суду від 09.03.2019 у справі №810/302/15, від 22.08.2022 у справі № 820/1415/16, від 20.06.2022 у справі № 826/7997/18 та ін.).

Матеріалами справи підтверджуються факти перерахування позивачем грошових коштів своїм контрагентам, при цьому ні посадові особи податкового органу, а ні інші контролюючі чи правоохоронні органи не встановили економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентами "безтоварних правочинів", не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення "безтоварних правочинів". Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

Доказів обізнаності ТОВ "Саноіл-Трейд" або його посадових осіб з порядком діяльності його контрагентів та наявністю у них будь-яких порушень податкового або бухгалтерського обліку відповідачем суду не надано і судом не було здобуто. Відтак, суд відхиляє доводи податкового органу щодо наявності ознак нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, адже доводи податкового органу щодо наявності податкової інформації щодо цього є неприйнятними оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів (Постанова Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №0870/4806/12).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З огляду на наведене, суд приходить висновку, що ТОВ "Саноіл-Трейд" не може нести юридичну відповідальність за недотримання його контрагентами окремих норм ПК України.

Відтак, ТОВ "Саноіл-Трейд" мало законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ "Зеленецьке" та ТОВ "Союз Агро 2007" податкових накладних та правомірно включило їх до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Таким чином, суд констатує, що висновки податкового органу про порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198ПК України - є безпідставними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

З огляду на наведене, відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують наявність порушень позивачем податкового законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001641401 та №0001651401 є протиправними та підлягають до скасування, а позов слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви платіжним дорученням №2091 від 01.09.2016 було сплачено судовий збір у розмірі 22953,33грн., враховуючи наведене положення, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл - Трейд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0001641401 від 15.06.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0001651401 від 15.06.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл - Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 22953,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноіл - Трейд" (вул.Київська,12, а/с 210,м.Рівне,33027, ідентифікаційний код 37282611)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Повний текст рішення складений 25 листопада 2022 року

Суддя В.В. Щербаков