Рішення

від 28.11.2022 по справі 640/15276/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 листопада 2022 року справа №640/15276/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - ГУ ДПС у м. Києві)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ант Віжн Прінт» (далі по тексту - ТОВ «Ант Віжн Прінт»)простягнення коштів платника податків з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 1 418 120,47 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ант Віжн Прінт» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 418 120,47 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 237 449,20 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 180 671,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень 10 червня 2020 року №0598560411, від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 21 жовтня 2020 року №0902280417 та від 11 березня 2020 року №0264160409.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2019 року №0112615147, від 20 травня 2020 року №0533610410, від 03 вересня 2020 року №0780870410 та від 19 січня 2021 року №25140417.

Контролюючий орган направив ТОВ «Ант Віжн Прінт» податкову вимогу від 03 серпня 2018 року №141558-17.

Ухвалою від 08 червня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва повернув позовну заяву Головному управлінню ДПС у місті Києві.

Постановою від 02 листопада 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року, а справу направив до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 17 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв справу №640/15276/21 та відкрив провадження у справі правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог, виходячи з такого: у тексті податкової вимоги не зазначено, з яких саме податків та/або штрафних санкцій складається саме ця сума, не зазначено, на підставі якого акта перевірки чи будь-якого податкового повідомлення-рішення видано цю вимогу; по тексту адміністративного позову не зрозуміло та не визначено, з чого саме складається спірна сума та на підставі чого вона виникла; позивач надав не у повному обсязі акт перевірки з податку на прибуток, а тільки останню сторінку акту (розрахунок), але в тексті передостаннього абзацу останньої сторінки цього акту перевірки зазначено, що «Протягом 1095 днів контролюючим органом визначалися суми податкового зобов`язання з податку на прибуток (акт від 27.09.2017 №398/26-15-14-02-03), донараховано 1 143 526 грн. основного платежу з податку на прибуток. За результатами судового оскарження результатів зазначеної перевірки, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018р. по справі №826/797/18 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 винесене на користь платника податків (позивача) - без змін; таким чином, на думку відповідача, неправомірним є намагання повторно стягнути суми за актом перевірки, які оскаржені відповідачем в суді та отримано судове рішення про скасування неправомірних вимог позивача.

Відповідач зазначає, що до позовної заяви не додано копії податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2019 року №030527409 про застосування штрафних санкцій в сумі 95 534,41 грн., а тому невідомо на підставі якого акту перевірки або будь-якої підстави нараховані ці штрафні санкції.

Крім того, відповідач висловлює свою незгоду із рештою податкових повідомлень-рішень, зазначаючи про незаконність податкової перевірки, не надання доказів про відправку копії наказу та повідомлення на адресу відповідача, копії актів перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Як зазначає відповідач, ГУ ДПС у м. Києві не надає належних доказів про відправлення рекомендованим листом саме наказу та повідомлення про перевірку, актів перевірки, тощо; відсутні належні докази про отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2020 року №0598560411, від 26 листопада 2019 року №030527409, від 15 січня 2019 року №01126155147 та податкової вимоги про сплату податкового боргу від 03 серпня 2018 року №141558-17.

Відповідач також звертає увагу, що деякі документи, які зазначені в в адміністративному позові, додані або неповністю (наприклад, акт перевірки від 12 грудня 2018 року №310/26-15-14-07-03-10/38336657 було надано тільки останню сторінку акту) або взагалі не надані (наприклад, податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2019 року №030527409).

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини передбачено підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначає, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, якщо платник податків не сплатив суму узгодженого грошового зобов`язання, самостійно визначеного у податковій декларації або визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення, протягом 10 днів з моменту такого узгодження, ці суми вважаються податковим боргом.

Як зазначає позивач, ТОВ «Ант Віжн Прінт» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 418 120,47 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 237 449,20 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 180 671,27 грн., посилаючись на невизначену податкову звітність та податкові повідомлення-рішення 10 червня 2020 року №0598560411, від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 21 жовтня 2020 року №0902280417, від 11 березня 2020 року №0264160409, від 15 січня 2019 року №0112615147, від 20 травня 2020 року №0533610410, від 03 вересня 2020 року №0780870410 та від 19 січня 2021 року №25140417.

При цьому у позовній заяві позивач не вказує конкретні періоди виникнення спірного податкового боргу та обставини його виникнення з посиланням на відповідні підтверджуючі документи.

У позовній заяві зазначено, що одним із додатків є пакет документів на 99 аркушах.

Суд встановив, що на підтвердження позовних вимог позивач долучив до позовної заяви, зокрема такі документи:

- роздрукована таблиця «Ідентифікаційні дані» з інформацією про банківські рахунки, яка не містить номера та дати складання, не підписана уповноваженими особами, і джерело походження якої неможливо встановити;

- не засвідчені копії корінця податкової вимоги від 03 серпня 2018 року №141558-17 та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- роздруковані таблиці «Детальний розрахунок податкового боргу» щодо податку на додану вартість та податку на прибуток з інформацією про нарахування пені та податку, які не містять номера і дати складання, не підписані уповноваженими особами, та джерело походження яких встановити неможливо;

- роздруковані таблиці «Інтегрована картка платника податків» про нарахування платежів та розрахунків з бюджетом ТОВ «Ант Віжн Прінт» щодо податку на додану вартість за 2020, 2021 роки, які не містять номерів і дати їх складання, не підписані уповноваженими особами, та джерело походження яких неможливо встановити;

- роздруковані податкові декларація з податку на додану вартість за березень-червень, серпень-грудень 2020 року, за січень 2021 року та уточнюючий розрахунок за серпень 2020 року, які не містять підписів уповноважених осіб та джерело походження яких неможливо встановити; крім того, у справі відсутні докази отримання вказаних податкових декларацій контролюючим органом, зокрема належним чином засвідчених копій відповідних квитанцій;

- не засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2020 року №0598560411, перша сторінка акта перевірки від 30 квітня 2020 року №15080/26-15-04-11-13, аркуш з висновками про порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, та повідомлень про вручення поштового відправлення;

- не засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року №09022804, перша сторінка акта перевірки від 16 вересня 2020 року №30306/26-15-04-17-13, аркуш з висновками про порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- роздруковані таблиці «Інтегрована картка платника податків» про нарахування платежів та розрахунків з бюджетом ТОВ «Ант Віжн Прінт» щодо податку на прибуток за 2019-2021 роки, які не містять номерів і дати їх складання, не підписані уповноваженими особами, та джерело походження яких неможливо встановити;

- роздруковані податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, півріччя 2020 року, 3 квартали 2020 року, півріччя 2019 року, за 2019 рік, за 2018 рік, які не містять номера та дати реєстрації, підписів уповноважених осіб та джерело походження яких неможливо встановити; крім того, у справі відсутні докази отримання таких податкових декларацій контролюючим органом, зокрема належним чином засвідчені копії відповідних квитанцій;

- не засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2019 року №0112615147, розрахунку пені за вказаним податковим повідомленням-рішенням та конверта;

- не засвідчені копії податкових повідомлень-рішень від 20 травня 2020 року №0533640410 та №0533610410, розрахунків штрафної санкції, та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- не засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2020 року №0780870410, розрахунку штрафної санкції та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- не засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2021 року №25140417, розрахунку штрафної санкції та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За вимогами частини другої 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Однак, як суд встановив вище, надані позивачем документи не відповідають визначенню письмових доказів, оскільки подані не в оригіналі та не в належним чином засвідченій копії, не місять обов`язкових реквізитів, а джерело походження більшості поданих документів невідоме.

Суд також звертає увагу, що у справі відсутні копії податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 11 березня 2020 року №0264160409, на які міститься посилання у позовній заяві.

Таким чином, суд уважає, що мотиви позовної заяви є необґрунтованими, позовні вимоги про стягнення податкового боргу не підтверджуються належним доказами та не відповідають матеріалам справи, наданим разом із позовною заявою.

Крім того, у позовній заяві позивач посилається на податкову вимогу від 03 серпня 2018 року №141558-17, виходячи з дати складання якої вбачається, що податкова вимога сформована до моменту виникнення спірного податкового боргу.

Суд враховує, що відповідно до абзацу другого пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Однак, позивач не вказав у позовній заяві та не довів належним доказами, що після направлення відповідачу податкової вимоги від 03 серпня 2018 року №141558-17 сума податкового боргу змінилася, а першочерговий податковий борг не погашений в повному обсязі.

У зв`язку із не підтвердженням позивачем позовних вимог, суд позбавлений можливості самостійно встановити підстави та момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві про стягнення коштів платника податків з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 1 418 120,47 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки у позові відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Поряд із цим, суд не надає оцінку мотивам відзиву на позовну заяву, оскільки відсутність у справі доказів на підтвердження позовних вимог не дає можливості суду дослідити обставини виникнення податкового боргу та встановити зв`язок аргументів відповідача з предметом цього спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головному управлінню ДПС у місті Києві повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ант Віжн Прінт» (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 49, кв. 118; ідентифікаційний код 38336657).

Суддя В.А. Кузьменко