Постанова

від 12.03.2024 по справі 640/15276/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15276/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант Віжн Прінт» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант Віжн Прінт» (далі - відповідач, ТОВ «Ант Віжн Прінт») про стягнення коштів платника податків з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 1 418 120,47 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмолено.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що надані позивачем документи не відповідають визначенню письмових доказів, оскільки подані не в оригіналі та не в належним чином засвідченій копії, не місять обов`язкових реквізитів, а джерело походження більшості поданих документів невідоме. Суд також звернув увагу, що у справі відсутні копії податкових повідомлень -рішень від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 11 березня 2020 року №0264160409, на які міститься посилання у позовній заяві.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що під податковим боргом слід розуміти узгоджені грошові зобов`язання, не сплачені у встановлений строк. Наявність податкового боргу є підставою для складення та надіслання на адресу платника податкової вимоги, зі спливом 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) якої законодавець надає право контролюючому органу розпочинати вчиняти передбачені законом примусові заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок належного йому майна. В межах таких заходів в першу чергу вживаються заходи задля стягнення коштів, зокрема на підставі рішення суду про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ант Віжн Прінт» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 418 120,47 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 237 449,20 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 180 671,27 грн.

За твердженням позивача, заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень 10 червня 2020 року №0598560411, від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 21 жовтня 2020 року №0902280417 та від 11 березня 2020 року №0264160409.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2019 року №0112615147, від 20 травня 2020 року №0533610410, від 03 вересня 2020 року №0780870410 та від 19 січня 2021 року №25140417.

При цьому, контролюючий орган направив ТОВ «Ант Віжн Прінт» податкову вимогу від 03 серпня 2018 року №141558-17.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку вказаної суми заборгованості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити.

За пп. 14.1.39 п. 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, якщо платник податків не сплатив суму узгодженого грошового зобов`язання, самостійно визначеного у податковій декларації або визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення, протягом 10 днів з моменту такого узгодження, ці суми вважаються податковим боргом.

Як зазначає позивач, ТОВ «Ант Віжн Прінт» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 418 120,47 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 237 449,20 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 180 671,27 грн., посилаючись на податкову звітність та податкові повідомлення-рішення 10 червня 2020 року №0598560411, від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 21 жовтня 2020 року №0902280417, від 11 березня 2020 року №0264160409, від 15 січня 2019 року №0112615147, від 20 травня 2020 року №0533610410, від 03 вересня 2020 року №0780870410 та від 19 січня 2021 року №25140417.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивач долучив до позовної заяви, зокрема такі документи:

- роздрукована таблиця «Ідентифікаційні дані» з інформацією про банківські рахунки;

- копії корінця податкової вимоги від 03 серпня 2018 року №141558-17 та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- роздруковані таблиці «Детальний розрахунок податкового боргу» щодо податку на додану вартість та податку на прибуток з інформацією про нарахування пені та податку;

- роздруковані таблиці «Інтегрована картка платника податків» про нарахування платежів та розрахунків з бюджетом ТОВ «Ант Віжн Прінт» щодо податку на додану вартість за 2020, 2021 роки;

- роздруковані податкові декларація з податку на додану вартість за березень-червень, серпень-грудень 2020 року, за січень 2021 року та уточнюючий розрахунок за серпень 2020 року;

- копії податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2020 року №0598560411, перша сторінка акта перевірки від 30 квітня 2020 року №15080/26-15-04-11-13, аркуш з висновками про порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, та повідомлень про вручення поштового відправлення;

- копії податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року №09022804, перша сторінка акта перевірки від 16 вересня 2020 року №30306/26-15-04-17-13, аркуш з висновками про порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- роздруковані таблиці «Інтегрована картка платника податків» про нарахування платежів та розрахунків з бюджетом ТОВ «Ант Віжн Прінт» щодо податку на прибуток за 2019-2021 роки;

- роздруковані податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, півріччя 2020 року, 3 квартали 2020 року, півріччя 2019 року, за 2019 рік, за 2018 рік;

- копії податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2019 року №0112615147, розрахунку пені за вказаним податковим повідомленням-рішенням та конверта;

- копії податкових повідомлень-рішень від 20 травня 2020 року №0533640410 та №0533610410, розрахунків штрафної санкції, та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копії податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2020 року №0780870410, розрахунку штрафної санкції та повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копії податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2021 року №25140417, розрахунку штрафної санкції та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, суд першої інстанції вважає, що надані позивачем документи не відповідають визначенню письмових доказів, оскільки подані не в оригіналі та не в належним чином засвідченій копії, не місять обов`язкових реквізитів, а джерело походження більшості поданих документів невідоме.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вказані документи на 99 аркушах прошито, пронумеровано, скріплено печаткою за засвідчено підписом Заступника начальника ГУ ДПС у м.Києві О.Ю. Крупновою.

За вимогами частини другої 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Таким чином, вказані докази відповідають вимогам частини другої 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, колегія суддів, перевіривши матеріали справи встановила, що у справі відсутні копії податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411, від 11 березня 2020 року №0264160409 та відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

При цьому, колегією суддів під час розгляду справи 20 лютого 2024 року в судовому засіданні було витребувано у позивача належним чином завірені копії вище вказаних податкових повідомлень - рішень та підтвердження їх направлення відповідачу. Розгляд справи відкладено на 05 березня 2024 року.

На виконання вимог суду позивачем 01 березня 2024 року подано до суду заяву з доказом направлення ТОВ «Ант Віжн Прінт» податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2020 року №0264160409.

Однак, не підтвердженими залишись податкові повідомлень-рішень від 26 листопада 2019 року №030527409, від 23 січня 2020 року №0062510411.

Таким чином, 05 березня 2024 року в судовому засіданні колегія суддів повторно відклала розгляд справи на 12 березня 2024 року та надала позивачу можливість підтвердити свою позицію належними доказами.

05 березня 2024 року Головним управління ДПС у м.Києві було подано витребувані документи. Апелянтом надано до суду копію податкового повідомлення - рішення від 26 листопада 2019 року №030527409 зі зворотнім повідомленням про вручення поштового направлення. Також надано копію податкового повідомлення - рішення від 23 січня 2020 року №0062510411, однак без належних доказів направлення вказаного повідомлення відповідачу.

Отже, з матеріалів справи не можливо встановити чи набули всі податкові повідомлення-рішення статусу узгоджених зобов`язань.

При цьому, суд першої інстанції у рішенні звертав увагу на вище викладене, однак ні в суд першої інстанції, ні апеляційної відповідних доказів подано не було.

На підставі вищенаведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов є необґрунтований та не підтверджений належними доказами.

Згідно ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків