Справа № 629/339/22
(2/199/1451/22)
РІШЕННЯ
іменем України
15.11.2022
м. Дніпро
справа №629/339/22
провадження № 2/199/1451/21
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач Приватне підприємство «Токарєв»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор апарату виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Токарєв», де третя особа державний реєстратор апарату виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними, скасування державної реєстрації та записів в державному реєстрі прав додаткових угод до договорів оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «Токарєв», де третя особа державний реєстратор апарату виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними, скасування державної реєстрації та записів в державному реєстрі прав додаткових угод до договорів оренди землі.
В обґрунтування позову зазначив, що у його приватній власності перебуває дві земельні ділянки, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЯЛ №653183 та серія ЯЛ №653182 (кадастрові номери 6320684000:01:000:0246 та 6320684000:01:000:0247).
10 жовтня 2011 року було укладено два договори оренди землі між позивачем та Приватним підприємством «Токарєв», предметом яких є строкове платне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастрові номери 6320684000:01:000:0246 та 6320684000:01:000:0247.
Відповідно до пункту 3.1 Договорів договори укладено на 10 (десять) років, починаючи з дня набрання чинності цих договорів.
Договори зареєстровано у відділі Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області, про що здійснено у Державному реєстрі земель запис від 30 березня 2012 року за № 632068404000396 (щодо земельної ділянки 6320684000:01:000:0246) та запис № 632068404000397 (щодо земельної ділянки 6320684000:01:000:0247).
Згідно з пунктом 13.2 Договорів дії договорів припиняються у разі закінчення строку, на який було складено, тобто 30 березня 2022 року.
Позивачем було направлено 2 листа-повідомлення Приватному підприємству «Токарєв» про відсутність наміру продовжувати, заново укладати Договори оренди після закінчення строку їх дії та надавати земельні ділянки з кадастровими номерами 6320684000:01:000:0246, 6320684000:01:000:0247 в оренду ПП «Токарєв».
На один із таких листів було отримано відповідь, в якій зазначено, що згідно укладеної з ПП «Токарєв» додаткової угоди від 28.08.2020 до договору оренди землі від 10.10.2011, яка зареєстрована 30.10.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320684000:01:000:0246 закінчується 31.12.2030.
Надалі, 12 жовтня 2021 року позивач повідомив ПП «Токарєв», що жодних додаткових угод до зазначеного вище договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320684000:01:000:0246 він не підписував та йому невідомо про їх наявність.
У зв`язку з цим, позивач двічі звертався до ПП «Токарєв» з проханням надати йому один екземпляр додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320684000:01:000:0246 про наявність якої йому повідомило ПП «Токарєв». Крім того, зазначене підприємство підтвердило, що в нього як в орендаря зберігаються екземпляри додаткових угод.
Шляхом ознайомлення з публічною інформацією, доступною на веб-сайті, позивачу стало відомо, що вищевказані додаткові угоди зареєстровані Лозівською державною адміністрацією в державному реєстрі прав під номерами 39035180 та 39034556 30.10.2020.
Проте, будучи єдиним власником вказаних вище земельних ділянок, позивач наголошує, що додаткових угод не підписував і йому не відомо про передачу будь-яких документів, в тому числі і додаткових угод до Договорів оренди, його дружиною чи іншою особою йому на підписання. Також повідомляє, що нікому не надавав довіреності на право розпорядження своїми земельними ділянками.
Відповідно до пунктів 16.2 зазначених вище договорів оренди будь-які зміни чи доповнення до цього договору здійснюються виключно у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками обох сторін цього договору.
Позивач не отримував жодних пропозицій від ПП «Токарєв» укласти додаткові угоди та продовжити термін оренди земельних ділянок. Крім того, до завершення строку дії договорів, передбаченого пунктом 13.2 Договорів (до 30 березня 2022 року), попередив у письмовій формі про відсутність наміру продовжувати, заново укладати Договори оренди після закінчення строку їх дії та надавати земельні ділянки з кадастровими номерами 6320684000:01:000:0246, 6320684000:01:000:0247 в оренду ПП «Токарєв», оскільки, як єдиний власник земельних ділянок з кадастровими номерами 6320684000:01:000:0246, 6320684000:01:000:0247, позивач має намір самостійно користуватися ними для задоволення власних потреб.
За вказаних обставин, просив суд визнати недійсними, скасувати державну реєстрацію та записи в державному реєстрі прав додаткових угод: до договору оренди землі від 10 жовтня 2011 року укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Токарєв», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320684000:01:000:0246, номер запису в державному реєстрі прав 39034556; до договору оренди землі від 10 жовтня 2011 року укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Токарєв», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320684000:01:000:0247, номер запису в державному реєстрі прав 39035180, а також стягнути з Приватного підприємства «Токарєв» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.01.2022 справу передано по підсудності Близнюківському районному суду Харківської області.
Відповідно до розпорядження Верховного суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» №16/0/9-22 від 06.04.2022 та відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Близнюківського районного суду Харківської області та Лозівського міськрайонного суду Харківської області на Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2022 відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Також за клопотанням позивача витребувано уПриватного підприємства "Токарєв"дві додаткові угоди від 28.08.2020 до договорів оренди землі від 1010.2011 укладених між ОСОБА_1 таПриватним підприємством "Токарєв", предметами яких є платне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастрові номери 6320684000:01:000:0246 та 6320684000:01:000:0247, які зареєстровано 30.10.2020 в Державному реєстрі прав.
12.07.2022 на виконання ухвали суду від 27.04.2022 відповідачем ПП «Токарєв» надано копії Додаткових угод до договору оренди землі від 10 жовтня 2011 року.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши заяву про слухання справи за його відсутності, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що додаткові угоди він не підписував.
Відповідач ПП «Токарєв» до суду не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов. За повідомленням Укрпошти від отримання судової повістки відмовився.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
У частинах другій, четвертій статті 83 ЦПК України зазначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність підстав для задоволення позову, про що позивач повинен надати докази, а відповідач має зустрічний обов`язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень і спростовують відповідні вимоги.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 559/2218/17.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилається на те, що Додаткові угоди до договорів оренди землі від 10 жовтня 2011 року стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6320684000:01:000:0247 та 6320684000:01:000:02476 він не підписував.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
За змістом ст.13 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Отже, здійснюючи передбаченестаттею 55 Конституції Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Так, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.
У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).
Водночас, позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позову, а саме висновку почеркознавчої експертизи на підтвердження своїх доводів проте, що ним не підписувалися спірні додаткові угоди, які він з цієї підстави просить визнати недійсними. Крім того, не скористався своїм правом заявити відповідне клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи під час розгляду справи.
Відповідно, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів по справі, правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що він не підписував вказані Додаткові угоди до договору оренди землі від 10 жовтня 2011 року.
З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Токарєв», де третя особа державний реєстратор апарату виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, про визнання недійсними, скасування державної реєстрації та записів в державному реєстрі прав додаткових угод до договорів оренди землі - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2022 року.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
відповідач Приватне підприємство «Токарєв», ЄДРПОУ 34173162, місце знаходження - вул. Степова, 1, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, 64662.
третя особа державний реєстратор апарату виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, місце знаходження вул. Свято-Миколаївська, 4, м. Лозова, Харківська область, 64602.
Суддя О.Б.Подорець
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 02.12.2022 |
Номер документу | 107599467 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
ПОДОРЕЦЬ О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні