Рішення

від 04.08.2010 по справі 32/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/387 04.08.10

За позовом Відкри того акціонерного товариств а "Київський завод реле та авт оматики"

до 1. Публіч ного акціонерного товариств а "Державний експортно-імпор тний

банк Укр аїни"

2. Київськог о науково-виробничого об' єд нання реле та автоматики

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач ів: Кабінет Міністрів Украї ни

про визнан ня кредитної угоди від 12.08.1993 № 2/11 -54 недійсною

За участю прокуратури Соло м' янського району м. Києва

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Кулинич В.П. - предст.

Від Відповідачів 1.Яворський С.М., Ревурко С. В. - предст.

2.не з ' явилися

Від Третьої особи П антюхова Л.Р. - предст.

Від прокуратури К оваль О.М. - пом.прок., Деми денко Н.П.- пом.прок.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2007 року позива ч звернувся з позовом про виз нання недійсною кредитної уг оди № 2/11-54 від 12 серпня 1993 року, укл аденої між Державним експорт но-імпортним банком України та Київським науково-виробни чим об' єднанням реле та авт оматики.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що не є правонаступником Київськог о науково-виробничого об' єд нання реле та автоматики, з як им Державним експортно-імпор тним банком України була укл адена кредитна угода. Поруше ння своїх прав у зв' язку із у кладанням спірної угоди пози вач вбачає у зверненні до ньо го прокуратурою Жовтневого р айону м. Києва з позовом про ст ягнення заборгованості за кр едитною угодою № 2/11-54 від 12 серпн я 1993 року, укладеної між Держав ним експортно-імпортним банк ом України та Київським наук ово-виробничим об' єднанням реле та автоматики. У зв' язк у із вказаним спором позивач вимушений нести витрати по о платі послуг юристів. Як стве рджує позивач, оспорювана уг ода була укладена з порушенн ям чинного на час укладання з аконодавства, а саме вимог п. 9 Положення про порядок одерж ання, використання і погашен ня іноземних кредитів, що над аються під гарантії Кабінету Міністрів України та Націон ального банку, затвердженого Валютно-кредитною радою Каб інету Міністрів України 27.08.19992, оскільки угоду укладено без рішення Валютно-кредитної ра ди Кабінету Міністрів Україн и, про що позивачу стало відом о з пояснень представника Ка бінету Міністрів України по справі № 14/560 (15/560-8/62(1), поданих 21.01.2005 до Київського апеляційного гос подарського суду.

В своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні 16.04.2008, поз ивач також стверджує, що спір на угода не відповідає п. 12 Пол оження про порядок одержання , використання і погашення ін оземних кредитів, що надають ся під гарантії Кабінету Мін істрів України та Національн ого банку, оскільки не містит ь умов щодо забезпечення вик онання Київським науково-вир обничим об'єднанням реле та а втоматики зобов' язань по сп ірному договору.

Відповідач-1 позовні вимог и заперечує, вказуючи на їх бе зпідставність та необґрунто ваність та просить відмовити у позові, застосувавши позов ну давність. Відповідач-1 стве рджує, що оспорювана позивач ем угода відповідає вимогам чинного на час укладання зак онодавства.

Третя особа у своїх пояснен нях вказала на пропуск позив ачем строку позовної давност і та зазначила, що угода № 2/11-54, у кладена 12.08.1993 Державним експор тно-імпортним банком України , відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

Відповідно до постанови Ка бінету Міністрів України від 15.04.2009 № 375 змінено назву Відкрито го акціонерного товариства " Державний експортно-імпортн ий банк України" (ВАТ "Укрексім банк") на Публічне акціонерне товариство "Державний експо ртно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк"), у зв' язку із чим змінено назву відпові дача-1, Відкритого акціонерно го товариства "Державний екс портно-імпортний банк Україн и", на Публічне акціонерне тов ариство "Державний експортно -імпортний банк України".

08.07.2010 заступник прокурора Сол ом'янського району м. Києва по відомив про вступ у справу пр едставника прокуратури відп овідно до ст. 29 ГПК України ат с т. 36-1 Закону України "Про прокур атуру".

Представник прокуратури у своїх поясненнях зазначив, щ о саме позивач є правонаступ ником боржника за кредитною угодою № 2/11-54 від 12.08.1993. Крім того, в ідповідно до інформації нача льника відділу державного ре єстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Со лом'янської районної у м. Києв і державної адміністрації № 1235/02 від 22.07.2010, наданої на запит пр окуратури, в Державному реєс трі юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців наявні в ідомості лише про ВАТ "Київсь кий завод реле та автоматики " (ідентифікаційний код 00214853), а д оводи позивача щодо наявност і в ЄДР двох юридичних осіб Ки ївського науково-виробничог о об' єднання реле та автома тики (ідентифікаційний код 0576 9202) та ВАТ "Київський завод реле та автоматики" (ідентифікаці йний код 00214853) є такими, що не від повідають дійсності та спрям овані на уникнення відповіда льності за невиконання умов кредитної угоди.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР в ід 31.05.1991 № 14 "Про заходи щодо розв итку виробництва особливо ск ладної медичної діагностичн ої техніки в 1991 - 1995 рр." була при йнята пропозиція Міністерст ва економіки УРСР, Міністерс тва охорони здоров'я УРСР та К иївського науково-виробничо го об'єднання реле і автомати ки про розробку та виробницт во в 1991 - 1995 роках разом з німецьк ою фірмою "Сіменс АГ" особливо складної медичної діагности чної техніки для оснащення м едичних закладів республіки .

З метою залучення іноземно го кредиту для фінансування закупівлі зовнішньоторгове льною фірмою "Реекспорт" у фір ми "Сіменс АГ" медичного облад нання та комплектуючих за до рученням Кабінету Міністрів України № 40-746/555 від 29.05.1992 та Націон ального банку України 19040-30 від 29.05.1992 Державним експортно-імпо ртним банком України 17.11.1992 - 11.12. 1992 було укладено Індивідуальн у кредитну угоду, на умовах як ої передбачалося фінансуван ня 85% суми укладеного 02.10.1992 між К иївським науково-виробничим об'єднанням реле і автоматик и та німецькою фірмою "Сіменс АГ" контракту на поставку мед ичного обладнання та комплек туючих шляхом надання кредит у в розмірі 50 566 500 німецьких маро к через Державний експортно- імпортний банк України.

Вищезазначена Індивідуаль на кредитна угода була уклад ена відповідно до Базової кр едитної угоди з Консорціумом банків ФРН, АКА від 25.03.1992 щодо ві дкриття кредитної лінії, над аної Україні ФРН у березні 1992 р . для фінансування зовнішньо торговельних контрактів між німецькими експортерами та українськими імпортерами.

Рішення щодо залучення іно земних кредитів та надання г арантійних зобов' язань на к ористь іноземних кредиторів до створення Валютно-кредит ної ради Кабінету Міністрів України приймалися безпосер едньо Кабінетом Міністрів Ук раїни та Національним банком України як гарантами. Підтве рдженням прийняття Урядом Ук раїни рішення щодо фінансува ння конкретних контрактів бу ло надання відповідних гаран тій Кабінету Міністрів Украї ни безпосередньо на користь консорціуму банків АКА, ФРН. П ізніше повноваження Кабінет у Міністрів України та Націо нального банку України щодо надання таких гарантій були підтверджені постановою Пре зидії Верховної Ради України від 15.07.1992 № 2561-ХІІ "Про надання Каб інету Міністрів України прав а в 1992 році виступати гарантом щодо кредитів іноземних бан ків, фінансових організацій та про порядок застави під га рантії іноземним кредиторам ".

З метою впорядкування вико ристання іноземних кредитів і коштів Державного валютно го фонду України Кабінет Мін істрів України постановою ві д 16 червня 1992 р. № 337 "Про створення Валютно-кредитної ради Кабі нету Міністрів України" прий няв рішення про створення Ва лютно-кредитної ради Кабінет у Міністрів України, до повно важень якої було віднесено р озгляд питань зовнішньої та внутрішньої валютної заборг ованості України; розгляд ви сновків міністерств і відомс тв України щодо заявок орган ів державної виконавчої влад и й окремих суб'єктів підприє мництва на одержання кредиті в і прийняття по них рішень.

Виходячи з цілей та положен ь постанови Кабінету Міністр ів України від 16 червня 1992 року № 337 "Про створення Валютно-кре дитної ради Кабінету Міністр ів України", а також з метою еф ективного використання кошт ів, одержаних за рахунок іноз емних кредитів, створення ві дповідної системи їх надання та підвищення оперативності в прийнятті рішень з цього пи тання, Валютно-кредитною рад ою Кабінету Міністрів Україн и 27 серпня 1992 року було затверд жене Положення про порядок о держання, використання і пог ашення іноземних кредитів, щ о надаються під гарантії Каб інету Міністрів України та Н аціонального банку України.

Вказане Положення регламе нтувало як порядок розгляду заявок позичальника, так і на дання і погашення кредиту, ві дповідальність позичальник а.

Так, Положенням про порядок одержання, використання і по гашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Ка бінету Міністрів України та Національного банку, затверд женим Валютно-кредитною радо ю Кабінету Міністрів України 27 серпня 1992 року, і Декретом Каб інету Міністрів України від 17 березня 1993 року "Про надання д ержавних гарантій щодо інозе мних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжна родних договорів" Укрексімба нк був визначений фінансовим агентом за міжнародними кре дитними договорами. Функції Укрексімбанку як фінансовог о агента Кабінету Міністрів України були юридично оформл ені 19 вересня 1996 року шляхом пі дписання Агентської угоди мі ж Кабінетом Міністрів Україн и, представленим Міністерств ом фінансів України, та Держа вним експортно-імпортним бан ком України.

Відповідно до пункту 2 зазна ченого Положення агентом Уря ду України по залученню іноз емних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України т а Національного банку Україн и був визначений Укрексімбан к. Згідно з п. 9 цього ж Положенн я при позитивному рішенні Ва лютно-кредитної ради Кабінет у Міністрів України Укрексім банк укладає з іноземним бан ком - кредитором або міжнарод ною фінансовою організацією індивідуальну кредитну угод у, а також Кредитну угоду безп осередньо з позичальником.

На виконання вказаної вимо ги п. 9 Положення 12 серпня 1993 року була підписана кредитна уго да № 2/11-54 між Державним експорт но-імпортним банком України та НВО "Реле і автоматика" (ЗТФ "Релеекспорт") про надання кре диту на оплату 85% ціни контрак ту № 22 від 02.10.1992 між німецькою фір мою "Сіменс АГ" та Київським на уково-виробничим об'єднанням реле і автоматики (ЗТФ "Релеек спорт") в розмірі 50 566 500 німецьки х марок. Згідно з п. 2.3 кредитної угоди платежі в рахунок кред иту були здійснені на підста ві акредитиву, відкритого Ки ївським науково-виробничим о б'єднанням реле і автоматики в Державному експортно-імпо ртному банку.

Положення від 27.08.1992 передбач ало, що надання кредиту здійс нюється на основі кредитної угоди між Укрексімбанком і п озичальником. Позичальник ві дшкодовує Укрексімбанку всі витрати, пов'язані із залучен ням, обслуговуванням та пога шенням кредиту і сплачує мар жу в розмірі, що встановлюєть ся кредитною угодою (п. 10). Джере лом погашення кредиту є валю тна виручка позичальника, що надійшла від експорту товар ів, робіт, послуг та інших опер ацій. Забезпеченням кредиту можуть бути фінансові ресурс и, товарно-матеріальні цінно сті та інше майно згідно з чин ним законодавством, що надаю ться позичальником з правом їх реалізації за вільно конв ертовану або національну вал юту із спрямуванням одержано ї виручки на погашення креди ту (п. 12).

Доказів, які б свідчили, що В алютно-кредитною радою Кабін ету Міністрів України прийма лося рішення відповідно до П оложення від 27.08.1992 щодо виділен ня кредиту під гарантії Уряд у на оплату 85% ціни контракту № 22 від 02.10.1992 між німецькою фірмою "Сіменс АГ" та Київським науко во-виробничим об'єднанням ре ле і автоматики (ЗТФ "Релеексп орт"), суду не надано. Не надано також доказів виконання п. 12 П оложення від 27.08.1992 при укладанн і спірної угоди.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу.

Тобто, підставою недійснос ті правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, як і встановлені статтею 203 ЦК, са ме на момент вчинення правоч ину.

Стаття 48 ЦК Української РСР передбачала недійсність уго ди, яка не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді ко жна з сторін зобов'язана пове рнути другій стороні все оде ржане за угодою, а при неможли вості повернути одержане в н атурі - відшкодувати його вар тість у грошах, якщо інші насл ідки недійсності угоди не пе редбачені законом.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц К вимога про визнання оспорю ваного правочину недійсним т а про застосування наслідків його недійсності, а також вим ога про застосування наслідк ів недійсності нікчемного пр авочину може бути заявлена я к однією зі сторін правочину , так і іншою заінтересованою особою, права та законні інте реси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності, мають право з вертатися до господарського суду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів, а також для вжиття передб ачених ГПК України заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням.

Згідно з ст. 2 ГПК України гос подарський суд порушує прова дження у справі за позовами, з окрема, підприємств та орган ізацій, які звертаються до го сподарського суду за захисто м своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, відповідно до вищевк азаних норм вимога про визна ння оспорюваного правочину н едійсним може бути пред'явле на тільки особами, визначени ми у ЦК й інших законодавчих а ктах, що встановлюють оспорю ваність правочинів - а саме, од нією зі сторін, або заінтерес ованою стороною, тобто права яких вже були порушені на мом ент звернення до суду. Якщо пі д час судового розгляду вста новлено відсутність у позива ча права на задоволення позо ву про визнання оспорюваного правочину недійсним, суд має відмовити в задоволенні поз ову.

Крім того, спосіб захисту по рушених прав повинен бути на правлений на їх відновлення та бути адекватним та співмі рним з порушеним правом.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсною кред итної угоди № 2/11-54 від 12 серпня 1993 року, укладеної між Державни м експортно-імпортним банком України та Київським науков о-виробничим об' єднанням ре ле та автоматики, позивач не в казує, що він є стороною оспор юваної ним угоди, як на підста ву звернення з вказаним позо вом. Навпаки, стверджує, що не є правонаступником Київсько го науково-виробничого об' є днання реле та автоматики, з я ким Державним експортно-імпо ртним банком України була ук ладена кредитна угода. Поруш ення своїх прав у зв' язку із укладанням спірної угоди по зивач вбачає у зверненні до н ього прокуратурою Жовтневог о району м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 2/11-54 від 12 се рпня 1993 року, укладеної між Дер жавним експортно-імпортним б анком України та Київським н ауково-виробничим об' єднан ням реле та автоматики.

Проте, звернення до Відкрит ого акціонерного товариства "Київський завод реле та авто матики" з позовом про стягнен ня заборгованості за кредитн ою угодою № 2/11-54 від 12 серпня 1993 ро ку, укладеної між Державним е кспортно-імпортним банком Ук раїни та Київським науково-в иробничим об' єднанням реле та автоматики, не може слугув ати доказом порушення прав т а охоронюваних законом інтер есів позивача укладанням між Державним експортно-імпортн им банком України та Київськ им науково-виробничим об' єд нанням реле та автоматики кр едитної угоди 12 серпня 1993 року, оскільки згідно зі ст. 2 Закон у України "Про судоустрій і ст атус суддів" суд, здійснюючи п равосуддя на засадах верхове нства права, забезпечує кожн ому право на справедливий су д та повагу до інших прав і сво бод, гарантованих Конституці єю і законами України, а також міжнародними договорами, зг ода на обов'язковість яких на дана Верховною Радою України .

Статтею 4-3 ГПК України визна чено, що судочинство у господ арських судах здійснюється н а засадах змагальності. Стор они та інші особи, які беруть у часть у справі, обґрунтовуют ь свої вимоги і заперечення п оданими суду доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України до казами у справі є будь-які фак тичні дані, на підставі яких г осподарський суд у визначено му законом порядку встановлю є наявність чи відсутність о бставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Позивач не надав суду доказ ів порушення своїх прав або о хоронюваних законом інтерес ів у зв' язку із невідповідн істю оспорюваного ним правоч ину п. 9, 12 Положення про порядо к одержання, використання і п огашення іноземних кредитів , що надаються під гарантії Ка бінету Міністрів України та Національного банку, затверд женим Валютно-кредитною радо ю Кабінету Міністрів України 27 серпня 1992 року.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги визнаються судом необґрунтованими, безпідста вними та такими, що задоволен ню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82 - 85 ГПК Укр аїни, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити по вністю.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його підп исання та може бути оскаржен е у порядку та строки, визначе ні Господарським процесуаль ним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішен ня: 12.08.2010