Постанова

від 30.11.2022 по справі 522/16278/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8388/22

Справа № 522/16278/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Орловської Н.В.,

суддів Кутурланової О.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Зєйналова А.Ф.к.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПЕНСЬКА 17», від імені якого діє адвокат Кочман Костянтин Павлович, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПЕНСЬКА 17» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування дозволу на проведення земляних або монтажних робіт, усунення перешкод співвласникам багатоквартирного будинку у користуванні прибудинковою територією шляхом знесення паркану,

В С Т А Н О В И В :

30 серпня 2021 рокуОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПЕНСЬКА 17» звернулось до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради про скасування дозволу на проведення земляних або монтажних робіт, усунення перешкод співвласникам багатоквартирного будинку в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення паркану.

В обґрунтування позову ОСББ «УСПЕНСЬКА 17» зазначило, що на території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , яке є частиною зазначеного будинку, встановлено металевий паркан із хвірткою, який спричиняє незручності мешканцям будинку АДРЕСА_2 , перешкоджає вільному користуванню прибудинковою територією, а також унеможливлює обслуговування її частини.

З отриманої на адвокатський запит відповіді Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради позивачеві стало відомо, що наведений вище паркан споруджено на підставі дозволу №291 від 03.02.2021р., наданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач вважає вказаний дозвіл незаконним, оскільки він виданий в період дії заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за судовими рішеннями у низці судових справ проводити будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ; проводити будь-які будівельні та ремонтні роботи поза межами вказаного нежитлового приміщення; здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови, а також заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію та оформлення правовстановлюючих документів.

Крім того, наданими до матеріалів позовної заяви доказами підтверджується, що відповідачі внаслідок встановлення спірного паркану захопили частину земельної ділянки прибудинкової території, яка належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир у будинку АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.1-2) ОСББ «УСПЕНСЬКА 17» просило суд:

-визнати протиправним та скасувати дозвіл на порушення об`єктів благоустрою під час встановлення тимчасового огородження від 03.02.2021 року №291, виданий Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власними силами та за власні кошти усунути співвласникам ОСББ «Успенська 17» перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення металевого паркану із хвірткою, розташованого у безпосередній близькості до літер Д та Г багатоквартирного будинку Успенська, 17.

Крім того, позивач просив встановити порядок виконання рішення суду у даній справі шляхом внесення Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради запису про скасування дозволу на порушення об`єктів благоустрою під час встановлення тимчасового огородження від 03.02.2021р. №291 у реєстр дозволів на порушення об`єктів благоустрою.

13 липня 2022 року до Суворовського районного суду міста Одеси від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, мотивована закінченням строку дії Дозволу № 291 від 03 лютого 2021 року, виданого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, який є предметом спору (т. 3, а.с 27-30).

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.09.2022 року провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що основною позовною вимогою ОСББ «УСПЕНСЬКА 17» є визнання протиправним та скасування дозволу від 03.02.2021 року №291, виданого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , строк дії якого визначена до «11» лютого 2022 року.

Оскільки юридична чинність зазначеного дозволу № 291 від 03 лютого 2021 року припинена внаслідок спливу строку його дії, тому суд дійшов висновку про відсутність предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПЕНСЬКА 17», від імені якого діє адвокат Кочман Костянтин Павлович, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові по справі №522/8782/16-ц, провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави, оскільки вона передбачає саме відсутність предмета спору, а не припинення його існування (зникнення).

Крім того, апелянт вважає, що закриття провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України можливо лише в судовому засіданні, а не у підготовчому провадженні.

Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження відносно похідних позовних вимог. Позивач окремо наголошує, що позовними вимогами, окрім визнання протиправним та скасування спірного дозволу, є зобов`язання відповідачів знести металевий паркан із хвірткою, який на момент звернення з апеляційною скаргою так і не демонтовано.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, призначеного на 15.09.2022р.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради просить відмовити ОСББ «Успенська 17» у її задоволенні, вважає ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15.09.2022 р. законною та обґрунтованою.

В судове засідання, призначене на 30.11.2022р., учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

30 листопада 2022 року від ОСББ «Успенська 17» в електронній формі надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки через збройну агресію Російської Федерації та запровадження воєнного стану його представник не має доступу до безперебійного мобільного зв`язку та інтернету, не має можливості належним чином підготуватися до судового засідання та має на меті тимчасово виїхати за межі України.

Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню на предмет його відповідності нормам процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд спорів судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання судами цих вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві.

Згідно ст.372ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції відкладаєрозгляд справив разінеявки усудове засіданняучасника справи,щодо якогонемає відомостейпро врученняйому судовоїповістки,або зайого клопотанням,коли повідомленіним причининеявки будевизнано судомповажними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тобто, відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у наступних випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Як вбачається зі змісту клопотання, представник ОСББ «Успенська 17» просить відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"Указом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заявисуд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та ін, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи, що клопотання представника ОСББ «Успенська 17» про відкладення розгляду справи не містить посилань на обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і про які заявник не має можливості повідомити через запровадження воєнного стану, тому суд не вбачає підстав для визнання заявлених причин для відкладення розгляду справи поважними.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є правомірність ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а тривале зволікання у вирішенні вказаного питання суперечитиме принципу своєчасного розгляду справи та правової визначеності.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про залишення клопотання представника ОСББ «Успенська 17» щодо відкладення розгляду справи без задоволення та, як наслідок, можливість розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність ухвали суду в межах, визначенихст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін. (п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України)

Згідно ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, в тому числі брати участь в судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. (п.2 ч.1 ст.43 ЦПК України)

За позицією представника позивача, судом першої інстанції порушено його право на участь у судовому засіданні, оскільки безпідставно залишено без задоволення клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 15.09.2022р. об 11.30 год.

Згідно ч.2ст.198ЦПК Українисуд відкладаєпідготовче засіданняв межахвизначеного цимКодексом строкупідготовчого провадженняу випадках,зокрема, визначенихчастиною другоюстатті 223 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Тобто, відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з відсутністю належним чином повідомленого учасника справи здійснюється, зокрема, у випадку, коли повідомлені ним причини неявки визнані судом поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2022р. представником ОСББ «Успенська 17» адвокатом Кочман К.П. подано до Суворовського районного суду м.Одеси клопотання, у якому просив відкласти підготовче судове засідання справи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та з метою уникнення можливої небезпеки для життя усіх учасників справи.

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заявисуд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та ін, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Разом з тим, клопотання адвоката Кочман К.П. не містить посилань на обставини, пов`язані з введенням воєнного стану, які б об`єктивно перешкоджали йому прибути в підготовче судове засідання, призначене в приміщенні Суворовського районного суду м.Одеси на 15.09.2022р., або унеможливлювали його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів або у приміщенні іншого суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість клопотання адвоката Кочмана К.П. про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 15.09.2022р. та, як наслідок, можливість проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Щодо суті оскаржуваної ухвали Суворовського районного суду м.Одеси від 15.09.2022р., то колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно достатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.1-2), предметом спору у даній справі є дозвіл Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №291 від 03.02.2021р., виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проведення земляних або монтажних робіт, не пов`язаних з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (під час встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1, а.с.35), а також право безперешкодного користування земельною ділянкою прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначений предмет спору виражений у сформованих ОСББ «Успенська 17» позовних вимогах про визнання протиправним та скасування наведеного вище дозволу, а також про усунення перешкод в користуванні наведеною вище земельною ділянкою.

Апеляційний суд звертає увагу, що на момент пред`явлення ОСББ «Успенська 17» даного позову до суду (30.08.2021р.) спірний дозвіл №291 від 03.02.2021р., строк дії якого визначено у період з 11.02.2021р. по 11.02.2022р., був чинним, що стало фактичною підставою для звернення до суду з вимогою про його скасування.

Доказів відсутності спору між сторонами щодо користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , матеріали справи також не містять.

Таким чином, саме по собі закінчення строку дії оскаржуваного дозволу №291 від 03.02.2021р. не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зістаттею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це:відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями206,207 ЦПК України.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, серед іншого, неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи; невідповідністьвисновків судуобставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Узагальнюючи наведене,колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСББ «УСПЕНСЬКА 17», від імені якого діє адвокат Кочман Костянтин Павлович, на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2022 року підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367,374,379,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УСПЕНСЬКА 17», від імені якого діє адвокат Кочман Костянтин Павлович, задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуюча

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.В.Кутурланова

---

Т.Г.Чорна